Рішення № 54548926, 10.12.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8659/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Кравця Ю.І.,

суддів: Оверіної О.В., Таварткіладзе О.М.,

з участю секретаря судового засідання - Книгиницького О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранс-Україна», Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус», з залученням у якості третіх осіб без самостійних вимог ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_5 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03 вересня 2015 року,-

встановила

17 вересня 2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, який уточнив 08 травня 2015 року та просив суд стягнути з ТОВ «Автотранс-Україна» суму у розмірі 101 588,13 грн., яка складається з суми відшкодування майнової шкоди у розмірі 94 388,13 грн., 600,00 грн. - вартість здійсненого експертного дослідження, 5 000,00 грн. - моральної шкоди, 1600,00 грн. - витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката та стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Статус» суму у розмірі 17 323,52 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася 08 лютого 2013 року, з вини ОСОБА_6, який працював водієм TOB «Автотранс-Україна» на транспортному засобі, який був застрахований у ПрАТ «Страхова компанія «СТАТУС», автомобілю позивача були завдані механічні пошкодження, в результаті чого позивачу була завдана майнова і моральна шкода, яка не відшкодована відповідачами у повному обсязі у досудовому порядку.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 03 вересня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з TOB „Автотранс-Україна" на користь ОСОБА_2 суму у розмірі 15519,66 грн. (8319,66 грн. матеріальна шкода, 1600 грн. витрати на правову допомогу, 600 грн. оплата експертного дослідження, 5000 грн. моральна шкода). Стягнуто з ПрАТ «Страхова Компанія «Статус» на користь ОСОБА_2 суму у розмірі 17 323,52 грн. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_2 ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції помилково було стягнуто майнової шкоди, завданої в наслідок пошкодження транспортного засобу, не в повному обсязі, виходячи з вартості нових запчастин, а з урахуванням коефіцієнту зносу.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін впливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення Іллічівського міського суду Одеської області в повній мірі не відповідає.

Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того що, вимоги позову щодо відшкодування шкоди завданої його автомобілю в ДТП із розрахунку від 127064,61 грн. підлягають частковому задоволенню виходячи із суми реальної шкоди в 58319,66 грн., а тому з відповідача TOB „Автотранс-Україна" підлягають стягненню лише 8319,66 грн., а не 94388,13 грн.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Судом встановлено, щопостановою Іллічівського міського суду від 14.05.2013 року ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні ДТП 08.02.2013 року, в результаті якого автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень (т.1 а.с.9).

Згідно із частинами другою, п'ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з абзацом третім пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

За змістом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно з пунктом 2.4 ОСОБА_6 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003р. №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395 вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості. Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Пунктом 1.6. Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 8.6. Методики передбачено 2 випадки, коли у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості та який виникає у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Отже, показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.

Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в ОСОБА_6 як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.

Ураховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, викликане передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей у результаті зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів й агрегатів, з'єднань і захисних властивостей покриттів унаслідок ДТП і подальшого ремонту. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є результатом проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу. Втрата товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією з причин фізичного зносу (у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту), яким характеризується величина втрати товарної вартості. Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до конкретних виявів реальних збитків.

У пункті 32.7 статті 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко встановлено, що шкоду, пов'язану з втратою товарного вигляду транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Ураховуючи те, що згідно з пунктом 8.6 ОСОБА_6 величина втрати товарної вартості транспортного засобу враховує втрату товарного вигляду транспортного засобу, можна вважати, що пункт 32.7 статті 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» також виключав виплату страховиком потерпілій особі і відповідного відшкодування шкоди у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції зробив помилкові висновки про неможливість нести вказану відповідальність особою, з вини якої завдано шкоду, оскільки згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Однак, саме ТОВ «Автотранс-Україна» зобовязаний відшкодувати позивачу шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

Відповідно до пункту 8.6.1 ОСОБА_6 величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ. Відновлювальний ремонт (або ремонт) це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частина КТЗ (складник) - деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації (пункт 1.6 ОСОБА_6). Тобто величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюється як методами відновлення, так і методами заміни пошкоджених: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації, усіх типів КТЗ.

Пунктом 8.6.2. Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема, згідно з підпунктом "е" цього пункту величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується у разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо).

Отже, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли провадиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, що впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, стекол, шин, тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.

Таким чином, правильне застосування пункту 32.7 статті 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає аналіз відповідної правової норми в її системному взаємозв'язку з вимогами, передбаченими статтями 22, 1166 і 1187 ЦК України.

Системний аналіз указаних положень законодавства, а також абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статті 1194 Цивільного кодексу України, пункту 32.7 статті 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», пунктів 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 ОСОБА_6 дає можливість дійти таких висновків. Власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування в повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована винною особою в загальному порядку. Методикою передбачено можливість і порядок обчислення показника втрати товарної вартості колісного транспортного засобу як складової загального розміру майнової шкоди, яка завдана власнику транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП. Оскільки від сплати відповідного відшкодування законодавством звільнено страховика, то його згідно зі статтями 1166, 1187, 1194 ЦК України може бути стягнуто з особи, яка завдала шкоду.

Вказана правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду України від 04.06.2014р. по справі №6-49цс14. Аналогічних по суті висновків дійшов і суд касаційної інстанції, постановляючи ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2013 року у справі за позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (№ 6-47351св12) і від 27 березня 2013 року у справі за позовом про відшкодування шкоди (№ 6-49779св12).

Частиною 1 ст. 360-7 ЦПК України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Згідно із висновком експертного автотоварознавчого дослідження Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №455 від 02.04.2015р. вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1, пошкодженого в результаті ДТП 08.02.2013 року складає 127 064,61 грн., яка складається з вартості ремонтно-відновлювальних робіт (Ср) - 21 425,20 грн., вартості необхідних для ремонту матеріалів (См) - 7 432,34 грн. та вартості складових, що підлягають заміні під час ремонту (Сс) - 98 207,07 грн.

При цьому у висновку судової автотоваврознавчої експертизи №455 від 02.04.2015р. зазначено також вартість відновлювального ремонту (з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу деталей, які підлягають заміні) автомобілю НОМЕР_1, пошкодженого в результаті ДТП 08.02.2013р. становить 58 319,66 грн.

Відповідно до п.п. 8.5.10, 8.5.11 ОСОБА_6, дані про вартість складових частин КТЗ, які підлягають заміні, беруть відповідно до додатка 8, інформаційного забезпечення від виробника КТЗ, а також інших джерел, які містять у собі необхідну інформацію щодо оригінальних складників. До оригінальних складових частин належать: складові, які поставляє виробник КТЗ до своєї сервісної мережі пунктів технічного обслуговування та гарантійного ремонту або уповноважених ним суб'єктів підприємницької діяльності; складові, які поставляє виробник складових частин виробнику КТЗ, який їх продає, зокрема своїм дистриб'юторам; складові, які не поставляють відповідному виробнику КТЗ, проте виготовляють згідно з технічними умовами і виробничими стандартами виробника КТЗ. Пріоритетними є дані про вартість складових частин, які поставляє виробник КТЗ у мережу своїх офіційних дилерів у регіоні. Отже, розрахунок вартості здійснення відновного ремонту транспортного засобу, пошкодженого в результаті ДТП, повинен бути зроблений з урахуванням вартості оригінальних деталей (без застосування коефіцієнту фізичного зносу деталей, які підлягають заміні). Придбання деталей, які підлягають заміні з фізичним зносом неможливо у звязку з відсутністю субєктів господарювання, які б здійснювали продаж таких деталей.

Матеріалами справи підтверджено, що у судовому засіданні експерт Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз пояснив, що різниця у сумах відновлювального ремонту, що зазначені у висновку експертного дослідження №455 від 02.04.2015 року (127 064,61 грн. та 58 319,66 грн.) утворилась у звязку з тим, що вартість відновлювального ремонту у розмірі 127 064,61 грн. була розрахована, виходячи з вартості нових замінних складових, а вартість відновлювального ремонту у розмірі 58 319,66 грн. була розрахована, виходячи з вартості замінних складових з коефіцієнтом зносу.

Також до матеріалів справи надано ремонтну калькуляцію №455 від 02.04.2015 року, складену на основі комп'ютерної програми Audatex, яка рекомендована в п. 59 додатку 8 ОСОБА_6 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за № 1074/8395, відповідно до якої вартість відновлювального ремонту складає суму у розмірі 127 064,61 грн. з ПДВ, яка складається з вартості фарбування у розмірі 8 958,00 грн. з ПДВ (вартість робіт з фарбування 2 266,00 грн. з ПДВ, вартість лакофарбових матеріалів 4 692,60 грн. з ПДВ), вартості робіт у розмірі 15 443,00 грн. з ПДВ, вартості додаткових витрат у розмірі 1 206, 20 грн. з ПДВ, вартості запасних частин у розмірі 100 456,81 грн. з ПДВ. Як вбачається з висновку експертного автотоварознавчого дослідження Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №455 від 02.04.2015 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, встановлено без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складових.

Колегія суддів вважає, що зазначена у висновку судової автотоваврознавчої експертизи №455 від 02.04.2015р. реальна вартість відновлювального ремонту автомобілю НОМЕР_1, пошкодженого в результаті ДТП 08.02.2013 року у розмірі 127 064,61 грн. і є розміром фактичної шкоди, яка була заподіяна позивачу.

Разом з тим у разі, якщо цивільно-правова відповідальність особи застрахована, вона відповідає за заподіяну нею шкоду тільки у розмірі, який перевищує ліміт відповідальності страховика.

ПАТ «Страхова компанія «Статус» перераховано ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 32 676,48 грн. згідно виписки по рахунку від 12.09.2013 року, у графі 5 «Назва операції» зазначено: «Страхове відшкодування згідно розпорядження №9413 від 30.08.2013 року без ПДВ».

На підставі наведеного колегія суддів, здійснивши власний розрахунок, вважає, що обґрунтованим розміром страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з ПАТ «Страхова компанія «Статус» на користь позивача, є сума у розмірі 16 323 грн. 52 коп. (50 000 грн. 00 коп. (ліміт страхового відшкодування) 1000,00 грн. (франшиза) 32 676 грн. 48 коп. (фактично перерахована позивачу сума страхового відшкодування) = 16 323 грн. 52 коп. (різниця між лімітом відповідальності страховика та фактично перерахованою позивачу сумою страхового відшкодування).

Крім того, колегія суддів, здійснивши власний розрахунок, дійшла до висновку, що розмір відшкодування майнової шкоди ТОВ «Автотранс-Україна», як особою, винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, складає суму у розмірі 78 064,61 грн. (127 064,61 грн. (матеріальна шкода за пошкоджений автомобіль без урахування зносу) - 32 676,48 грн. (сума страхового відшкодування, яка була перерахована позивачу) 16323,52 грн. (сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з ПАТ «Страхова компанія «Статус»)) = 78 064,61 грн.

З наявних матеріалів справи вбачається, що позивачу у результаті ДТП було завдано шкоди здоров'ю, у звязку з чим був порушений нормальний спосіб життя всієї родини позивача, а задля відшкодування завданих збитків позивач повинен був докладати додаткових зусиль, тому суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди з ТОВ «Автотранс-Україна».

Колегія суддів погоджується с висновками суду першої інстанції, який правильно встановив, що крім майнової та моральної шкоди ТОВ «Автотранс-Україна» повинне відшкодувати позивачу: 600,00 грн. (вартість здійсненого експертного дослідження), 1600,00 грн. (витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення по суті позовних вимог є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Ураховуючи, що невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст.209,303,307, 309, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

витрішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03 вересня 2015 року скасувати і ухвалити нове.

Прийняти нове рішення по суті позовних вимог, яким позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранс-Україна», Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус», з залученням у якості третіх осіб без самостійних вимог ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранс-Україна», (65101, м.Одеса, проспект Маршала Жукова, будинок №4, каб.101-А, код ЄДРПОУ 32792741) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер платника податків з Державного реєстру фізичних осіб платників податків НОМЕР_2, паспорт серії КМ №694710, виданий Київським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 18.01.2011 року, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) суму у розмірі 85 264,61 грн. (вісімдесят пять тисяч двісті шістдесят чотири гривні 61 коп.), яка складається з суми відшкодування майнової шкоди у розмірі 78 064,61 грн. (сімдесят вісім тисяч шістдесят чотири гривні 61 коп.), 600,00 грн. (шістсот гривень 00 коп.) вартість здійсненого експертного дослідження, 5 000,00 грн. (пять тисяч гривень 00 коп.) моральної шкоди, 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.) витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» (код ЄДРПОУ 31201694, 02218 м.Київ, вул.Райдужна, буд.59-Б, офіс 3) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер платника податків з Державного реєстру фізичних осіб платників податків НОМЕР_2, паспорт серії КМ №694710, виданий Київським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 18.01.2011 року, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) суму у розмірі 16 323,52 грн. (шістнадцять тисяч триста двадцять три гривні 52 коп.).

Стягнути на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер платника податків з Державного реєстру фізичних осіб платників податків НОМЕР_2, паспорт серії КМ №694710, виданий Київським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 18.01.2011 року, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) в рахунок відшкодування судових витрат за розгляд справи з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранс-Україна», (65101, м.Одеса, проспект Маршала Жукова, будинок №4, каб.101-А, код ЄДРПОУ 32792741) 852,65 грн., з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» (код ЄДРПОУ 31201694, 02218 м.Київ, вул.Райдужна, буд.59-Б, офіс 3) 281,63 грн.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.М.Таварткіладзе

ОСОБА_7