Рішення № 54546424, 11.12.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2015р. Справа№ 914/4048/15

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Приватного підприємства „Оліяр, с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова мережа „Барвінок, м. Львів

про: стягнення 679737,26 грн.

Суддя Артимович В.М.

Секретар судового засідання Струк Н.Р.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник;

від відповідача: не зявився.

Судом розяснено права і обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. Відводу складу суду не заявлено. Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, оскільки відповідного клопотання заявлено не було.

Суть спору: на розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства „Оліяр, с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область, надалі позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова мережа „Барвінок, м. Львів, надалі відповідач, про стягнення коштів в сумі 679737,26 грн., в т.ч. 649263.51 грн. основного боргу та 30473,75 грн. пені.

Ухвалою суду від 27.11.2015 р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, судове засідання призначено на 11.12.2015 р.

30.11.2015 р. на розгляд суду позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на майно, а саме: 2/100 частки житлового будинку за адресою: м. Тернопіль, проспект Злуки, буд. 57 (реєстраційний номер майна: 31680589), яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» в межах суми стягнення в розмірі 679737,26 грн. та суми судового збору в розмірі 10196,06 грн.; накласти арешт на майно, що передане в іпотеку 27.11.2015 р. за реєстраційними номерами: 788895546258, адреса: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. С.Бандери, буд 12а; 788849161101, адреса: м. Тернопіль, вул. Новий Світ, буд 1а; 788793961101, адреса: м. Тернопіль, вул. Героїв Крут, буд. 3а; 788734461101, адреса: м. Тернопіль, вул. Леся Курбаса, буд. 2а; 430015161101, адреса: м. Тернопіль, вул. Миру, буд. 7, приміщення 65; 108570846101, адреса: м. Львів, вул. Широка, буд. 70а, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» в межах суми стягнення в розмірі 679737,26 грн. та суми судового збору в розмірі 10196,06 грн. Позивач вважає, що дії відповідача по передачі більшої частини нерухомого майна відповідача в іпотеку засновнику та тривале невиконання грошових зобовязань свідчать про суттєве утруднення або неможливість виконання рішення господарського суду в майбутньому.

02.12.2015 р. через канцелярію на розгляд суду подано додаткові пояснення до заяви про забезпечення позову. У додаткових поясненнях вказується, що відповідачем розміщено інформацію про продаж майна, належного йому на праві власності, що, на думку позивача, також свідчить про неможливість виконання рішення суду в даній справі в майбутньому.

Ухвалою суду від 02.12.2015 р. заяву позивача від 30.11.2015 р. про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково, вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок», а саме: 2/100 частки житлового будинку за адресою: м. Тернопіль, проспект Злуки, буд. 57, яка (частка) належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359, ідентифікаційний код 35621418) в межах суми позову в розмірі 679737,26 грн. та суми судового збору в розмірі 10196,06 грн., задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

10.12.2015 р. на розгляд суду відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

11.12.2015 р. позивач подав довідку про те, що жодних оплат по погашенню боргу відповідачем не проведено, довідку про те, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та нема рішення цих органів з такого спору. Також позивач додав копії податкових накладних та витяги з ЄДР щодо позивача та відповідача.

В засідання суду 11.12.2015 р. зявився представник позивача, надав пояснення по суті справи та просив суд задоволити позов. Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання 11.12.2015 р., хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

З огляду на те, що відповідачем до клопотання про відкладення розгляду справи не долучено жодних документів, що підтверджують неможливість явки представника відповідача в судове засідання 11.12.2015 р., суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем укладено договір від 15.12.2014 р. за № ТП-091, відповідно до п. п. 1.1, 1.2, 1.3 якого постачальник зобовязується передавати у власність покупця визначений цим договором товар на підставі замовлень покупця, а покупець зобовязується приймати названий товар та оплачувати його. Предметом поставки за цим договором є товар: олія. Покупець складає замовлення постачальнику на підставі специфікацій (Додаток № 1).

Як стверджує позивач та підтверджується видатковими накладними відповідачу поставлено олію на загальну суму 2716075,78 грн., а відповідачем оплачено товар частково в сумі 2066812,27 грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків від 31.10.2015 р.

Залишився неоплаченим товар поставлений згідно видаткових накладних від 30.07.2015 р. за № 6654, від 06.08.2015 р. за № 6906, від 27.08.2015 р. за № 7654, від 28.08.2015 р. за № 7706, від 10.09.2015 р. за № 8176, від 29.09.2015 р. за № 9012, від 05.10.2015 р. за № 9370, від 07.10.2015 р. за № 9493 та товарно-транспортних накладних за № № 3577, 3686, 4084, 4098, 4337, 4829, 4999, 5041 на загальну суму 694279,70 грн.

Як стверджує позивач покупець платежем від 05.10.2015 р. частково оплатив поставлений товар по видатковій накладній від 30.07.2015 р. за № 6654 в сумі 45016,19 грн.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 649263,51 грн. основного боргу, 30473,75 грн. пені та 10196,06 грн. судового збору.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази у справі та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Пункт 3.3 договору зазначає, що покупець зобовязаний сплатити вартість поставленої партії товару протягом сорока трьох календарних днів з момент отримання покупцем товару від постачальника за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених цим договором та чинним законодавством України належно оформлених документів на поставлений товар. У випадку несвоєчасного надання постачальником відповідних документів на товар термін розрахунків продовжується на відповідну кількість днів протермінування, але не менше ніж до дати надання відповідних документів у повному обсязі.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту передання товару та підписання сторонами товаросупровідних документів, крім випадків, передбачених п. 4.1.1 договору. Дата накладної повинна співпадати з датою поставки (п.п. 1.5, 2.5.2 договору).

Як підтверджується матеріалами справи товар поставлено відповідачу згідно договору. Оплата за товар останнім не здійснена в повному обсязі, тому позовні вимоги про стягнення коштів у сумі 649263,51 грн. основного боргу є обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а відтак підлягають до задоволення.

Пункт 6.1 спірного договору зазначає, що за несвоєчасну оплату за поставлений товар покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний протермінований день від несвоєчасно сплаченої, несплаченої чи сплаченої в неповному обсязі суми. Сплата пені не звільняє покупця від виконання зобовязань за цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, а ч. 1 ст. 547 ЦК визначає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На суму основного боргу позивачем підставно й обгунтовано нараховано пеню на підставі п. 6.1 договору. Судом перевірено порядок нарахування неустойки, та встановлено, що пеня підлягає до задоволення в сумі 29899,50 грн.

Із врахуванням викладеного, суд вважає позов підставним, обґрунтованим та таким, що підлягає до часткового задоволення.

Однією з основних засад судочинства згідно ст. 129 Конституції України є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач доказів оплати боргу, пені не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до часткового задоволення.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням від 20.11.2015 р. за № 314 на суму 10196,06 грн.

Судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 4-5, 4-7, 12, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного підприємства „Оліяр, с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область, задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова мережа „Барвінок (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359, ідентифікаційний код 35621418) на користь Приватного підприємства „Оліяр (81118, , Львівська область, Пустьомитівський район, с. Ставчани, ідентифікаційний код 32461721) 649263,51 грн. основного боргу, 29899,50 грн. пені та 10187,45 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.12.2015 р.

Суддя Артимович В.М.