Рішення № 54545196, 21.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10574/15 Справа № 176/2004/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» про стягнення сум, що належали працівникові при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2015 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» про стягнення сум, що належали працівникові при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2015 року позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВОСТОК-РУДА про стягнення сум, що належали працівникові при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди - задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда»(юридична адреса: 52210 Дніпропетровська область, м. Жовті Води, пров. Капітальний, 2, код ЄДРПУ 19354901, р/р 26006001115001 ПАТ Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300131, ІРН 193549004040, свідоцтво №200112926)на користь ОСОБА_2 10 469 грн. 86 коп. із яких: 9 969 грн. 86 коп. - в рахунок виплати сум, що належали позивачу при звільненні та 500 грн. 00 коп. - в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда»(юридична адреса: 52210 Дніпропетровська область, м. Жовті Води, пров. Капітальний, 2, код ЄДРПУ 19354901, р/р 26006001115001 ПАТ Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300131, ІРН 193549004040, свідоцтво №200112926)на користь держави 345 грн. 40коп. судового збору за розгляд справи у суді(реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів Державний бюджет м.Жовті Води; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 36916755, банк отримувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області, код банку отримувача (МФО) 805012, рахунок отримувача 31217206700018, код бюджетної класифікації 22030001, ЄДРПОУ суду 02891301).

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено у звязку із пропуском строку звернення до суду та їх безпідставністю.

Рішення суду в частині стягнення сум, що належали працівникові при звільненні допустити до негайного виконання розмірі 4 155 грн. 76 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2015 року та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах в Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» з 14.02.2012 року по 15.04.2015 року.

ОСОБА_2 звільнився за угодою сторін за п.1 ст. 36 КЗпП України, однак Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» розрахунок з ним в день звільнення проведений не був, не був проведений і на день розгляду і винесення рішення по справі судом першої інстанції.

Згідно ст.117 КЗпП України в разi невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звiльненому працiвниковi сум у строки, зазначенi в статтi 116 цього Кодексу, при вiдсутностi спору про їх розмiр пiдприємство, установа, органiзацiя повиннi виплатити працiвниковi його середнiй заробiток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», в разі не проведення відповідачем розрахунку з працівником, до розгляду справи, суд на підставі ст. 117 КЗпП повинен стягнути на його користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день постановления судом рішення.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог стосовно стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що позивачем пропущений 3-місячний строк звернення до суду відповідно ч.1 ст.233 КЗпП України з наступних підстав.

Відповідно до п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», згідно з якими непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Судом першої інстанції встановлено, що на момент винесення рішення відповідач остаточно не розрахувався з позивачем по заробітній платі і сума заборгованості складає 9969,86 грн.

Виходячи з викладеного, тримісячний строк встановлений ч.1 ст. 233 КЗпП для звернення до суду стосовно стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку позивачем, що подав позов 27.08.2015 р., не було пропущено, а тому необхідно стягнути на користь позивача середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день постановлення судом рішення.

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_2, згідно до довідки відповідача становила 202,72 грн., а кількість днів затримки, що повинні бути оплачені (робочі дні) на день подачі позову - 96 дн., то на день подачі позовної заяви - 27.08.2015 року розмір середнього заробітку за період затримку розрахунку становив 202,72 х 96 = 18244,80 грн., а на день винесення рішення суду першої інстанції 06 жовтня 2015 року мала б бути: 202,72 х 118 дн. = 23920,69 грн. та на день винесення рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області 21 грудня 2015 року мала б становити: 202,72 х 172 дн. = 34867,84 грн.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2015 року необхідно скасувати в частині відмови в стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та в цій частині ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 34867,84грн. за період з 15.04.2015 року по 21.12.2015 року.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2015 року скасувати в частині відмови в стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та в цій частині ухвалити нове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 34867грн. 84коп. за період з 15.04.2015 року по 21.12.2015 року.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

ОСОБА_3