Рішення № 54543695, 08.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/526/15-ц 22-ц/774/2022/К/15

Справа № 211/526/15-ц Головуючий в І інстанції

Провадження 22ц/774/2022/К/15ОСОБА_1

Категорія 43 (ІV ) Доповідач Грищенко Н.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Грищенко Н.М.,

суддів: Братіщевої Л.А., Чорнобука В.І.,

секретар: Петренко К.І.

за участю: позивача - ОСОБА_2,

його представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 03 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, яка діє також в інтересах малолітньої ОСОБА_7, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом вселення в квартиру, визначення порядку користування житловим приміщенням ,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2014 року ОСОБА_2. звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що йому, його батькові та відповідачам на праві спільної сумісної власності належить трикімнатна квартира № 65 по вул.. Гутовського в буд.25 в м.Кривому Розі, частки в якій усіх співвласників є рівними по 1/5.

На підставі договору дарування від 09 жовтні 2007 року ОСОБА_7М, подарував свою частку 1/5 позивачу ОСОБА_2.

Між сторонами склалися непріязнені стосунки, у звязку із чим, позивач тимчасово вимушений був піти проживати до батька, оскільки між сторонами не визначено порядку користування житловими приміщеннями. Позивач просить суд усунути йому перешкоди у користуванні ним своєю власністю, шляхом його вселення та визначити порядок користування квартирою, виділевши йому у користування жилу кімнату площею 17,3 м2, в користуванні ОСОБА_4 , ОСОБА_7, ОСОБА_6 залишити дві жилі кімнати по 12,6 м2, залишивши у загальному користуванні ванну, вбиральню, кухню площею8,7 м2,коридор.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 03 серпня 2015 року позов задоволено повністю. Усунутj перешкоду ОСОБА_2 у користуванні квартирою № 65 у будинку № 25 по вулиці Гутовського в м. Кривому Розі та вселено його в квартиру. Визначено порядок користування жилою площею в квартирі АДРЕСА_1, виділено у користування ОСОБА_2 жилу кімнату площею 17,3 м2, виділено у користування ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 жилі кімнати площею 12,6 м2 та площею 12,6 м2, залишено у загальному користуванні ванну кімнату, вбиральню, кухню площею 8,7 м2, коридори.

В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5,посилаючись на невідповідність рішення суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального законодавства, ставлять питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог.

Зокрема вважають, що було порушено вимоги Конвенції на справедливий суд, оскільки розгляд справи проведено у відсутність відповідачів та їх представника.

Судом не враховано, що виділивши позивачу найбільшу кімнату площею 17,3 м2, порушено права відповідачів, на нормальне існування.

Судом вирішено питання про права неповнолітньої без участі у судовому засіданні органів опіки та піклування.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, згідно свідоцтва про право власності на житло ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 належить на праві спільної сумісної власності , частки в якій є рівними по 1/5 кожному трикімнатна квартира по вул. Гутовського, 25/65 в м. Кривому Розі (а.с.7,8,9)

Згідно договору дарування від 09.10.2007р. ОСОБА_8 подарував належну йому 1/5 частину квартири ОСОБА_2 (а.с.10,13).

З довідки КП ЖЕО-45 № 2310 від 16 липня 1015 року убачається, що за адресою вул. Гутовського, 25/65 в м. Кривому Розі зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ( а.с.46).

Згідно актів від 06.04.2015р. та від 15.06.2015р. у вказаній квартирі встановлено додатковий замок, що заважає ОСОБА_2 увійти в квартиру ( а.с.47,48).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що право позивача, як співвласника у користуванні житловим приміщенням порушені, у звязку із чим підлягають захисту.

Колегія суддів частково погоджується із даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до ЗУ від 17 липня 1997 року № 475/97 ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.

Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Приписами ст. 383 Цивільного кодексу України та ст. 150 ЖК України передбачено право власника використовувати житло для власного проживання членів сім'ї, інших осіб, та розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Згідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачу, як співвласнику 2/5 частин спірної квартири чиняться перешкоди у її користуванні, із сторони відповідачів, тому перешкода повинна бути усунена шляхом його вселення в квартиру.

Задовольняючи позов ОСОБА_2. в частині визначення порядку користування спірною квартирою, суд першої інстанції керувався інтересами сторін у справі та виходив з наявної можливості спільного проживання сторін у спірній квартирі за варіантом поділу, запропонованим позивачем.

Колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Виділивши у користування позивача одну окрему більшу кімнату 17,3 м2, судом не взято до уваги права та інтереси інших трьох співвласників. Залишивши у користування на трьох співвласників жилі кімнати площею 12,6 м2 та площею 12,6 м2 у квартирі АДРЕСА_1 та залишено у загальному користуванні ванну кімнату, вбиральню, кухню площею 8,7 м2, коридори.

Однак, на думку колегії суддів, такий варіант розподілу житлового приміщення буде суперечити інтересам сторін у справі, оскільки при ньому не враховано інтереси повнолітніх дітей.

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність можливості визначити порядок користування спірною квартирою з урахуванням інтересів її власників, тому рішення суду в цій частині не відповідає вимогам норм матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314-316 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 03 серпня 2015 року в частині визначеного порядку користування жилою площею в квартирі АДРЕСА_1, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову ОСОБА_2 в задовленні цієї частини позовних вимог.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: