Рішення № 54543644, 22.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5900/15 Справа № 199/10392/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Прозорова М.Л.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року

22 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Максюти Ж.І., Макарова М.О.,

при секретарі: Самокиша О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2014 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк до ОСОБА_2 (третя особа Амур-Нижньодніпровський РВ у м. Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області) про звернення стягнення на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року ПАТ КБ ПриватБанк звернулось з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору №DNU0GK00001154 від 19.04.2007 року ОСОБА_2 19.04.2007 року отримала кредит у розмірі 124 300,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08 % на рік на суму залишку заборгованостіза кредитом з кінцевим терміном повернення 19.04.2027 року.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №DNU0GK00001154 від 19.04.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір іпотеки №DNU0GK00001154, за яким відповідач передав в іпотеку наступне нерухоме майно будинок загальною площею 218,30 кв.м, житловою площею 167,60 кв.м, який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гагринська, 73.

У звязку з порушенням з боку відповідача зобовязання за кредитним договором №DNU0GK00001154 від 19.04.2007 року склалася заборгованість, розмір якої станом на 09.08.2013 року складає 360 506,54 доларів США, яка складається з наступного: 127 881,66 доларів США заборгованість за кредитом; 76 874,61 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 15 122,52 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 123 430,97 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штраф відповідно до умов та правил надання банківських послуг: 31,29 доларів США фіксована частина; 17 165,49 доларів США процентна складова.

Позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DNU0GK00001154 від 19.04.2007 року в розмірі 360 506,54 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 2880447,23 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки №DNU0GK00001154 будинок загальною площею 218,30 кв.м., житловою площею 167,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гагринська, 73 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ ПриватБанк з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу предмета іпотеки будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в умовах та в порядку, викладеному в ст. 38 Закону України Про іпотеку та наданням ПАТ КБ ПриватБанк всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу предмету іпотеки(а.с.1-4).

Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.11.2014 року відмовленоу задоволенні позовних вимог ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно(а.с.66-67).

З таким рішенням не погодилось ПАТ КБ ПриватБанк та звернулось з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального законодавства (а.с.69-73).

Представник ПАТ КБ ПриватБанк підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, що викладені в ній.

Судом апеляційної інстанції неодноразово відкладалось слухання справи через неявку відповідача ОСОБА_2

Згідно даних відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровської області ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, але згідно довідки листоноші відповідача за вказаною адресою не проживає (а.с.123,131, об.).

За зверненням апеляційного суду, в газеті Вісті Придніпровя від 08.12.2015 року опубліковано оголошення, яким суд довів до відома відповідача, що слухання справи призначено до розгляду 22.12.2015 року на 12 годину 50 хвилин.

Таким чином, виклик в суд ОСОБА_2, яка не зявилась у судове засідання під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, через оголошення у пресі, колегія суддів вважає доказом повідомлення відповідача належним чином про час і місце судового зсідання і відповідно до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України розглядає справу за її відсутності.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

В даному ж випадку ухвалене судом першої інстанції по справі рішення цим вимогам не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до укладеного 19.04.2007 року договору між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_2 був укладений договір№DNU0GK00001154, за яким позивач надав, а відповідач отримав кредит в розмірі 124 300 доларів США строком до 19.04.2027 року зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених у кредитному договорі.

У звязку з порушенням з боку відповідача зобовязання за кредитним договором №DNU0GK00001154 від 19.04.2007 року склалася заборгованість, розмір якої станом на 09.08.2013 року складає 360 506,54 доларів США, яка складається з наступного: 127 881,66 доларів США заборгованість за кредитом; 76 874,61 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 15 122,52 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 123 430,97 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штраф відповідно до умов та правил надання банківських послуг: 31,29 доларів США фіксована частина; 17 165,49 доларів США процентна складова.

Судом також встановлено, що в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, зазначеним вище, між сторонами вданій справі був укладений договір іпотеки №DNU0GK00001154, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 218,30 кв.м., житловою площею 167,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гагринська, 73.

Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 782 750,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що 07.06.2014 року набрав чинності Закон України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, а тому в даній справі майно, про звернення стягнення на яке заявлено вимогу у позові, підпадає під дію цього Закону.

Проте з такими висновками колегія суддів не може погодитися.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Частиною 2 ст. 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Іпотека вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобоязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Закону України Про іпотеку; відповідно до абз.1 ст. 7 Закону України Про іпотеку у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобовязання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно зі змістом ч.1 та ч.3 ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно витлумачив норми чинного законодавства та дійшов невірного висновку про безпідставність позовних вимог ПАТ КБ ПриватБанк.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, колегія дійшла висновку про доведеність позивачем наявності заборгованості відповідача за кредитним договором №DNU0GK00001154від 19.04.2007 року, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За нормами ст.ст. 38,39 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема: спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону, за якою ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

За таких обставин, в силу діючого законодавства, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DNU0GK00001154 від 19.04.2007 року в розмірі 360 506,54 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 2880447,23 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки №DNU0GK00001154 будинок загальною площею 218,30 кв.м., житловою площею 167,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гагринська, буд.73, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ ПриватБанк з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу предмета іпотеки будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в умовах та в порядку, викладеному в ст. 38 Закону України Про іпотеку та наданням ПАТ КБ ПриватБанк всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу предмету іпотеки.

Оскільки, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення позовних вимог, то відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ПАТ КБ ПриватБанк судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5268 грн.

Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню протягом дії Закону України від 03.06.2014 року №1304-VII Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті.

Керуючись ст.ст. 303,307,309,316,319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк задовольнити.

Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2014 року скасувати.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк до ОСОБА_2 (третя особа Амур-Нижньодніпровський РВ у м. Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області) про звернення стягнення на нерухоме майно задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DNU0GK00001154 від 19 квітня 2007 року в розмірі 360 506,54 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 2880447,23 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки №DNU0GK00001154 будинок загальною площею 218,30 кв.м., житловою площею 167,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гагринська, буд.73, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки публічним акціонерним товариством комерційним банком ПриватБанк з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу предмета іпотеки будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в умовах та в порядку, викладеному в ст. 38 Закону України Про іпотеку та наданням публічному акціонерному товариству комерційному банку ПриватБанк всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу предмету іпотеки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5268 грн.

Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню протягом дії Закону України від 03 червня 2014 року №1304-VII Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: