Постанова № 54542982, 02.12.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2015 р. Справа№ 910/20696/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Лобаня О.І.

при секретарі судового засідання Іващенко М. М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Мирошніченко Т. О. (довіреність від 12.01.2015 № 11);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: Костюк О. М. (довіреність від 17.08.2015 № 062/02/07-9104)

розглянувши матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015

у справі № 910/20696/15 (суддя Турчин С.О.)

за позовом комунального підприємства "Київський метрополітен"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про виселення з орендованого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.10.2015 у справі № 910/20696/15 позов комунального підприємства "Київський метрополітен" задоволено та виселено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 з орендованого майна, а саме: з частини переходу загальною площею 21,8 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 демонтувати тимчасову огороджувальну конструкцію, що знаходиться в частині переходу, загальною площею 21,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення суду першої інстанції мотивовано припиненням договірних відносин між сторонами за договором оренди та відсутністю у відповідача правових підстав використовувати спірні приміщення.

Не погодившись із вказаним рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 подала до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015 у справі № 910/20696/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що позивач звертаючись з позовом до суду про виселення відповідача із займаного приміщення не являється власником орендованого майна, у зв'язку з чим суду слід було відмовити у задоволенні вимог викладених позивачем в поданій позовній заяві. Також скаржник зауважує, що оскільки Київська міська рада не приймала рішення про не продовження строку дії договору від 20.07.2012 № 516, то даний договір продовжив свою дію до 09.05.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 у справі № 910/20702/15 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 02.12.2015.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що згідно п. 5.2 статуту КП «Київський метрополітен» майно підприємства є комунальної власністю територіальної громади м. Києва і закріплено за ним на праві господарського відання, а тому у відповідності до статті 136 ГК України суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання має право на захист своїх майнових прав також від власника. Також позивач вказує, що оскільки пролонгації терміну договору не відбулося, то у відповідності до п. 9.1 договору, строк дії договору закінчився 10.05.2015.

Представник відповідача в судове засідання 02.12.2015 не з'явився, проте через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтував великою кількістю судових справ та необхідністю належної підготовки до судового засідання.

Проте, суд зауважує, що відкладення розгляду апеляційної скарги є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, апеляційна скарга може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 02.12.2015 заперечив проти апеляційної скарги та вважає прийняте рішення господарським судом м. Києва від 06.10.2015 у справі № 910/20696/15 обґрунтованим.

Третя особа в судовому засіданні 02.12.2015 заперечила проти апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

20.07.2012 р. між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (яке в подальшому перейменовано на Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (орендар) та Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (підприємство) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 516 (договір).

Орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину переходу), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та визначена відповідно до проектної документації, розробленої Державним підприємством "Проектний інститут Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, б\н, для торгівлі непродовольчими товарами, загальною площею 21,8 кв.м (п.п. 1.1, 2.1 договору).

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Київський метрополітен" (п. 2.4 договору).

20.07.2012 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передано, а Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 прийнято в орендне користування частину переходу загальною площею 21,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що вбачається з акту приймання-передачі б/н від 20.07.2012р.

Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 12.05.2012 до 10.05.2015 (п. 9.1 договору).

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається пролонгованим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформлюються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною Договору (п. 9.7 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що 26.05.2015 позивач звернувся до відповідача з листом в якому повідомив відсутність намірів продовжити строк дії договору та просив привести об'єкт оренди у первинний стан та передати орендодавцю за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 8.5.6. Договору, у разі припинення дії цього Договору орендар звільняє орендовану частину приміщення АДРЕСА_1 в термін, визначений п. 4.15 цього договору від своїх огороджуючих конструкцій.

Проте, відповідач об'єкт оренди не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про виселення Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 з орендованого майна, а саме: з частини переходу загальною площею 21,8 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та зобов'язання Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 демонтувати тимчасову огороджувальну конструкцію, що знаходиться в частині переходу, загальною площею 21,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 764 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до п. 2 ст. 26, п. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в порядку визначеному п. 9.7 договору направлено відповідачу повідомлення про припинення терміну дії договору.

Таким чином, дію договору не було продовжено на той же самий термін.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству (п. 4.15 договору).

Уразі закінчення строку дії Договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення (п. 7.5 договору).

Відповідачем не надано суду доказів того, що строк дії договору було продовжено сторонами, не надано доказів повернення орендованого майна по акту приймання-передачі позивачу, як і не надано доказів того, що у відповідності до п. 7.5 Договору відповідачем було повернуто об'єкт оренди позивачу в термін, визначений п. 4.15 Договору.

Враховуючи вищенаведене, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що невиконання відповідачем обов'язку звільнення орендованого майна стало підставою для задоволення вимог позивача про виселення відповідача із займаного приміщення та як наслідок, задоволенню підлягає вимога позивача про зобов'язання відповідача демонтувати належні йому тимчасові огороджуючі конструкції.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно того, що позивач не є власником орендованого майна, Київський апеляційний суд зазначає наступне.

За приписами пункту 5.2. Статуту КП „Київський метрополітен" майно комунального підприємства «Київський метрополітен» є комунальною власністю територіальної громади м. Києва і закріплене за ним на праві господарського відання.

Передача майна територіальної громади м. Києва, яке знаходиться на балансі КП «Київський метрополітен», здійснюється відповідно до норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та Положення про оренду майна територіальної громади м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 34/6250.

Відповідно до ст. 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Згідно ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

З огляду на зазначене, позивач звернувся до суду з позовом про виселення відповідача із займаного приміщення у відповідності до вимог чинного законодавства для захисту своїх прав та прав власника.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015 у справі № 910/20696/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015 у справі № 910/20696/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015 у справі № 910/20696/15 залишити без змін.

3. Справу № 910/20696/15 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді А.Г. Майданевич

О.І. Лобань