Постанова № 54542966, 16.12.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2015 р. Справа№ 910/18811/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства ,,Трест ,,Київміськбуд-3"

на рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2015р.

у справі № 910/18811/15 (суддя Селівон А.М.)

за позовом Дочірнього підприємства ,,Управління баштових кранів" Товариства з обмеженою відповідальністю ,,УБК Будмеханізація"

до Публічного акціонерного товариства ,,Трест ,,Київміськбуд-3"

про стягнення 685 875,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство ,,Управління баштових кранів" Товариства з обмеженою відповідальністю ,,УБК Будмеханізація" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства ,,Трест ,,Київміськбуд-3" (далі - відповідач) про стягнення 685 875,27 грн. заборгованості за договором № 142 від 22.07.2013р., з яких: 538 744,92 грн. основного боргу, 7 062,07 грн. 3% річних, 140 068,28 грн. інфляційних втрат, а також судових витрат у розмірі 13 717,51 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.2015р. у справі № 910/18811/15 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 538 744,92 грн. основного боргу, 7 062,07 грн. - 3% річних, 134 892,26 грн. - інфляційних втрат та 13 613,99 грн. судового збору. У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи зазначене рішення, суд першої інстанції, пославшись на встановлені ним обставини та умови договору, положення ГК України і ЦК України, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог у даній справі, оскільки факт невиконання відповідачем зобов'язань підтверджується матеріалами справи, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2015р. у справі № 910/18811/15 скасувати, прийняти нове рішення з врахуванням заяви про відстрочення виконання рішення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку скаржника, судом першої інстанції не враховано обставини, що заборгованість перед відповідачем виникла внаслідок невиконання своїх зобов'язань замовником - Товариством з обмеженою відповідальністю будівельно - інвестиційна компанія ,,Київ Житло - Інвест" та не враховано обставини, які унеможливлюють розрахунок перед позивачем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 01.12.2015р.

Ухвалою суду від 01.12.2015р. розгляд скарги у справі відкладено на 16.12.2015р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та його клопотанням про відкладення розгляду справи на підставі ст. 77 ГПК України.

14.12.2015р. на адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням юрисконсульта підприємства у відпустці.

В судовому засіданні 16.12.2015р. представник позивача зазначив про можливість розгляду справи у відсутності відповідача.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації.

При цьому, нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника.

За таких обставин, зважаючи на належне повідомлення відповідача про розгляд справи, підтвердженням чому є повідомлення про вручення поштового відправлення № 0411614068817. Враховуючи, що у попередньому судовому засіданні 01.12.2015р. суд вже відкладав розгляд справи за аналогічним клопотанням відповідача, клопотання про відкладення розгляду справи з підстав неможливості взяти участь в судовому засіданні представника відповідача задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 16.12.2015р. представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2013р. між Публічним акціонерним товариством ,,Трест ,,Київміськбуд-3" (далі - відповідач, генпідрядник за договором) та Дочірнім підприємством ,,Управління баштових кранів" Відкритого акціонерного товариства ,,Будмеханізація", правонаступником якого є Дочірнє підприємство ,,Управління баштових кранів" Товариства з обмеженою відповідальністю ,,УБК Будмеханізація" (далі - позивач, субпідрядник за договором) укладено договір №142, предметом якого є надання субпідрядником послуг по виконанню будівельно-монтажних робіт (далі - послуги) на будівельному об'єкті: ,,Житловий будинок на перетині вулиць Старонаводницької та Кутузова у Печерському районі м. Києва" (далі - об'єкт).

Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що Субпідрядник надає послуги на будівельному об'єкті баштовим краном Jaso J110N (далі - кран), а Генпідрядник організовує надання послуг краном на об'єкті та проводить оплату наданих Субпідрядником послуг.

Сторони погодили, що до обов'язків Субпідрядника за Договором відносяться, зокрема: надання послуг краном на об'єкті Генпідрядника згідно з погодженим з Субпідрядником проектом виконання робіт краном; монтаж та демонтаж баштового крану; підрощування крану за письмовою заявкою Генпідрядника; перебазування крану на об'єкт та з об'єкта будівництва; комплектація крану анкерними секціями та стропами канатними чотиринитковими типу 4СК1; забезпечення надійної, безперебійної експлуатації баштового крану на об'єкті в необхідному змінному режимі (п.п. 3.1, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6 договору).

У відповідності до розділу 4 договору оплату наданих Субпідрядником послуг Генпідрядник проводить по договірних цінах, які на період укладення Договору становлять: експлуатація крану Jaso J110N за 1 машиногодину - 163,20 грн., в тому числі ПДВ 27,20 грн.;

- монтаж крану Jaso J110N - 48 000,00 грн., в тому числі ПДВ 8 000,00 грн.;

- демонтаж крану Jaso J110N з базової висоти (h-47м) - 48 000,00 грн., в тому числі ПДВ 8 000,00 грн. (в разі підрощування крана, відповідно до правил виконання робіт, вартість демонтажу крану з базової висоти збільшується на 50% від загальної вартості підрощувань);

- одне підрощування крану Jaso J110N - 18 000,00 грн., в тому числі ПДВ 3 000,00 грн.;

- робота автокрана Liebherr (24 години) - 28 800,00 грн., в тому числі ПДВ 4 800,00 грн.;

- вартість анкерної секції - 36 000,00 грн., в тому числі ПДВ 6 000,00 грн. (п. 4.1 договору).

Сторони домовились, що при зміні складових вартості послуг (тариф на автотранспорт, заробітна плата задіяних працівників та ін.), вартість переглядається, уточнюється та відповідно погоджується сторонами, безпосередньо перед початком надання послуг (п. 4.2 договору).

Пунктом 3.8 договору визначено, що Субпідрядник щомісячно надає Генпідряднику для оформлення документи за виконані роботи в терміни вказані в розділі 5 даного договору.

Відповідно до п. 5.1 договору Субпідрядник щомісячно не пізніше 27 числа звітного місяця надає Генпідряднику довідку про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форма №КБ-3) (далі - довідка), оформлену по договірних цінах згідно п. 4.1 даного договору та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) (далі - акт).

Генпідрядник підписує довідку протягом 3-х робочих днів з дня отримання її від Субпідрядника. При наявності зауважень, Генпідрядник в той же термін повертає довідку Субпідряднику для виправлення. Субпідрядник коригує довідку або обґрунтовує перед Генпідрядником свій варіант оформлення протягом 2-х робочих днів (п. 5.2 Договору).

В свою чергу, Генпідрядник щомісячно підписує документи за виконанні роботи та проводить оплату в терміни вказані в розділі 5 даного Договору (п. 2.10 договору).

Оплата наданих Субпідрядником послуг проводиться на підставі довідок та актів (п. 5.3).

Пунктами 5.5, 5.6, 5.7 договору сторони погодили, що Генпідрядник щомісячно в термін до двадцятого числа місяця наступного за звітним, проводить оплату наданих Субпідрядником послуг за попередній після отримання коштів від Генпідрядника об'єкту будівництва. Субпідрядник відраховує щомісячно Генпідряднику кошти за послуги генпідряду в розмірі 2,5% від загальної вартості наданих послуг. Генпослуги знімаються з оплати за надані послуги згідно виконання у довідці форми №КБ-3. Послуги по монтажу та демонтажу баштового крану надаються Субпідрядником на умовах попередньої оплати після отримання коштів від Генпідрядника об'єкту будівництва.

Додаткові роботи, що не передбачені цим Договором, оплачуються Генпідрядником додатково на підставі актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт та витрат. Вартість таких робіт погоджується сторонами до початку їх виконання письмово, шляхом укладення додаткової угоди до даного Договору (п. 5.4 договору).

Термін дії даного Договору з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами умов та обов'язків по даному Договору. Даний Договір набирає силу з моменту його підписання сторонами та матиме її до закінчення терміну його дії. (п.п. 7.1, 7.2 договору).

27.02.2015р. між Публічним акціонерним товариством ,,Трест ,,Київміськбуд-3" (відповідач, генпідрядник) та Дочірнім підприємством ,,Управління баштових кранів" Товариства з обмеженою відповідальністю ,,УБК Будмеханізація" (позивач, субпідрядник) укладено Додаткову угоду №1/21 до договору, в якій сторони домовились, зокрема, викласти п. 4.1 Договору в наступній редакції: ,,4.1 Оплату наданих Субпідрядником послуг Генпідрядником проводить по договірних цінах, які на період укладення договору становлять:

- експлуатація крану Jaso110N за 1 машино/годину - 200,00 грн., в тому числі ПДВ 33,33 грн.;

- демонтаж одного крану Jaso110N з вивезенням об'єкта (Демонтаж баштового крану проводиться з базової висоти. Сума за демонтаж баштового крану складається з суми за демонтаж з базової висоти та суми демонтажу підросток) - 72 000,00 грн., в тому числі ПДВ 12 000,00 грн.;

- одне підрощування крану Jaso110N - 20 400,00 грн., в тому числі ПДВ 3 400,00 грн.;

- робота автокрана Liebherr (24 години) - 38 400,00 грн., в тому числі ПДВ 6 400,00 грн.

Додаткова угода набирає чинності з 01 березня 2015 року і діє протягом терміну дії Договору, або доки не буде внесено відповідних змін до Договору (п. 5 Додаткової угоди до Договору).

Крім того, зазначеною додатковою угодою до Договору сторони додатково погодили, що у випадку, якщо деякі пункти Договору суперечать цій Додатковій угоді, в такому випадку застосовуються умови даної Додаткової угоди (п. 4 Додаткової угоди до Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору (із змінами та доповненнями) за період жовтень 2014р. - травень 2015р. позивачем виконані, а відповідачем прийняті по обсягу та якості будівельно-монтажні роботи, в тому числі послуги краном, на загальну суму 552 558,90 грн., що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками обох підприємств актами приймання виконаних будівельних робіт, та довідками про вартість виконаних будівельних робіт, доданих до кожного акту, а саме:

- акт №1 за жовтень 2014 року на суму 101 764,80 грн.,

- акт №1 за жовтень 2014 року на суму 90 000,00 грн.,

- акт №1 за листопад 2014 року на суму 15 000,00 грн.,

- акт №1 за листопад 2014 року на суму 45 043,20 грн.,

- акт №1 за грудень 2014 року на суму 47 001,60 грн.,

- акт №1 за грудень 2014 року на суму 15 000,00 грн.,

- акт №1 за січень 2015 року на суму 10 444,80 грн.,

- акт №1 за січень 2015 року на суму 15 000,00 грн.,

- акт №1 за лютий 2015 року на суму 26 112,00 грн.,

- акт №1 за березень 2015 року на суму 62 397,50 грн.,

- акт №1 за квітень 2015 року на суму 62 397,50 грн.,

- акт №1 за травень 2015 року на суму 62 397,50 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

12.06.15р. позивачем була направлена на адресу відповідача претензія №203 від 12.06.15р. з вимогою перерахувати на розрахунковий рахунок дочірнього підприємства ,,Управління баштових кранів Товариства з обмеженою відповідальністю ,,УБК Будмеханізація" суму заборгованості протягом 7 днів з моменту отримання даної претензії, яка була отримана відповідачем 16.06.15р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Вищевказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач посилається на невиконання відповідачем належним чином умов укладеного між сторонами договору №142 від 22.07.13р. в частині оплати виконаних позивачем підрядних робіт, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 538 744,92 грн., за наявності якої позивачем нараховано три проценти річних та інфляційні втрати зазначених вище розмірах.

Враховуючи встановлені у даній справі обставини та наявні докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Укладений сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, зокрема, в частині монтажу, демонтажу та перебазування баштового крану, який регулюється нормами §1 глави 61 Цивільного кодексу України, з елементами договору про надання послуг, а саме щодо забезпечення надійної, безперебійної експлуатації та комплектації баштового крану, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Можливість укладення сторонами змішаного договору та узгодження ними умов в такому договорі не суперечить приписам ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України, відповідно до яких сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи актів приймання виконаних будівельних робіт за період жовтень 2014р. - травень 2015р., підписаних сторонами договору та скріплених їх печатками, відповідачем прийнято виконані позивачем будівельні роботи, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання робіт за вказаними актами відсутні.

Доказів пред'явлення відповідачем претензій щодо якості, обсягів, а також термінів виконання будівельно-монтажних робіт матеріали справи не містять, будь-які докази відступів від умов Договору та відмови Генпідрядника від приймання виконаних будівельно-монтажних робіт та підписання актів, а також заперечення щодо повного та належного виконання Дочірнім підприємством ,,Управління баштових кранів" Товариства з обмеженою відповідальністю ,,УБК Будмеханізація" умов Договору з боку відповідача відсутні.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем виконано прийняті на себе зобов'язання по виконанню будівельно-монтажних робіт, обумовлених Договором, в обсягах, зазначених в актах №1 виконаних будівельно-монтажних робіт за період жовтень 2014р. - травень 2015р., а відповідачем, у свою чергу, прийнято виконання цих робіт у вказаних обсягах без будь - яких зауважень.

За змістом ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, змовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, як вказує позивач та не заперечує відповідач, в порушення умов договору відповідач свого зобов'язання в частині оплати вартості виконаних позивачем будівельно-монтажних робіт належним чином та в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість в сумі 538 744,92 грн.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на встановлений судом факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо перерахування коштів за надані позивачем послуги та виконані будівельно-монтажні роботи за період жовтень 2014р. - травень 2015р. в розмірі 538 744,92 грн. у встановлений строк, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 538 744,92 грн. основного боргу підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

В частині заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 7 062,07 грн. - 3% річних за період з 21.11.14р. по 20.07.15р. та 140 068,28 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2014р. по липень 2015р., колегія суддів зазначає таке.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних, колегія суддів вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому вказана вимога позивача про стягнення з відповідача процентів річних в сумі 7 062,07 грн. за період з 21.11.14р. по 20.07.15р. підлягає задоволенню.

Щодо вимог в частині стягнення 140 068,28 грн. інфляційних втрат за період листопад 2014р. - липень 2015р., які частково задоволено судом в розмірі 134 892,26 грн., колегія суддів зазначає, що перерахунок, здійснений судом першої інстанції є вірним, оскільки позивачем при визначенні періоду нарахування втрат від інфляції враховані місяці, в яких відповідні платежі підлягали сплаті відповідачем, а отже є меншим, ніж заявлено до стягнення, тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату виконаних будівельних робіт (наданих послуг) підлягають частковому задоволенню у сумі 134 892,26 грн.

За наведених вище обставин, позовні вимоги у даній справі є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають частковому задоволенню, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Щодо поданої відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення щодо стягнення коштів за договором на 2 місяці, а саме до 06.12.2015р., колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. При цьому слід зважати на приписи ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до п.7.1.1 та п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року № 9, застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке, зокрема, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Як визначено у зазначеній постанові Пленуму, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Чинні норми ГПК України не визначають відповідного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв'язку з чим господарський суд на підставі ст. 43 ГПК України повинен оцінювати надані стороною в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України належні і допустимі докази, що підтверджують відповідні обставини.

Отже, слід дійти висновку, що заявник має довести викладені у заяві обставини щодо неможливості чи утруднення виконання рішення саме належними і допустимими доказами, надавши такі докази суду.

Подану заяву про відстрочку виконання рішення відповідач мотивував тим, що 10.12.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Будівельно-інвестиційна компанія ,,Київ Житло-Інвест" (замовник) та Публічним акціонерним товариством ,,Трест ,,Київміськбуд-3" (генпідрядник) укладено договір генерального підряду №10/12 на будівництво житлового будинку на перетині вулиць Кутузова та Старонаводницької у Печерському районі м. Києва (для виконання спеціальних робіт якого залучено Дочірнє підприємство ,,Управління баштових кранів Товариства з обмеженою відповідальністю ,,УБК Будмеханізація" за Договором №142 від 22.07.13 р.). На твердження відповідача, надмірне недоотримання коштів від замовника за договором генерального підряду №10/12 від 10.12.2009р. призвело до заборгованості відповідача перед позивачем. У зв'язку з перебуванням підприємства відповідача у важкому фінансовому становищі, яке обумовлено важкою економічною ситуацією в країні, відповідач не має можливості одночасно сплатити позивачу заявлену суму.

Проте, вказані обставини та подані відповідачем на їх підтвердження докази ніяким чином не підтверджують відсутність у відповідача на час прийняття рішення коштів на всіх його рахунках в сумі, необхідній для виконання даного рішення суду.

Відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України підтверджуючих, що він не має готівкових коштів або майна, за рахунок яких відповідач міг би виконати рішення суду.

За таких обставин, оскільки відповідачем до заяви про відстрочку виконання рішення не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення у даній справі або роблять його неможливим, а також приймаючи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення даної заяви відповідача.

Крім того, колегія суддів відхиляє посилання заявника на тяжкий фінансовий стан товариства, оскільки відповідно до ст. 42 ГК України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не є обґрунтованими з підстав наведених вище, а тому колегією суддів відхиляються. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підстави для скасування або зміни рішення, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. Рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2015р. у справі № 910/18811/15 слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2015р. у справі № 910/18811/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Трест ,,Київміськбуд-3" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук