Рішення № 54542756, 23.12.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

22 грудня 2015 року справа № 912/3424/15

Позивач: Приватне підприємство "П.М.І"23506, Вінницька обл., Шаргородський р-н, с. Грелівка, вул. Піонерська, 1-АВідповідач: Приватне підприємство "Техно-Ресурс і К" 25001, Кіровоградська область, м. Кіровоград, Кіровський район, вул. Зінченка, 7про стягнення 353058 грн. Суддя В.М. Репех

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1-представник, дов. від 21.12.2015 року

від відповідача: не з"явився

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 04.11.2015 року справу № 912/3424/15 передано за підсудністю.

В судовому засіданні 22.12.2015р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "П.М.І." звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Техно-Ресурс і К" заборгованості в сумі 353058,00 грн. за договором купівлі-продажу № 9 від 27.01.2015, З них: сума основного боргу 200 000,00 грн, штраф за користування чужими коштами в сумі 26 227,00 грн., збитки від інфляції в сумі 71 600,00 грн , три проценти річних в сумі 2 778,00 грн. та пеня в сумі 52 453,00 грн.

Ухвали суду від 11.11.2015 року, 24.11.2015 року, 08.12.2015 року, які направлялася на адресу відповідача зазначену в Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, повернулися до суду з відміткою відділення "за закінченням терміну зберігання".

Справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача та відповідача, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

27 січня 2015 року між Приватним підприємством "Техно-Ресурс і К" (надалі-Продавець) в особі директора ОСОБА_2 та Приватним підприємством "П.М.І." (надалі-Покупець) в особі директора ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу № 9 (надалі Договір).

Згідно з п. п. 1.1, 3.1, 4.1 Договору Продавець зобов"язується передати у власність Покупцеві селітру аміачну в кількості 50 тон, Нітроамофоска Росія 16-16-16 в кількості 10 тон, Карбомід в кількості 5 тон, а Покупець зобов"язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.

Продавець зобов"язаний передати товар Покупцю у повному обсязі протягом 7 (семи) днів з моменту оплати (укладання договору), Вінницька область, Шаргородський район, с. Грелівка (місце передачі товару).

Попередня оплата в розмірі 50% від ціни договору має бути перерахована Продавцю протягом трьох днів з моменту підписання договору, а інші 50% по факту поставки.

Покупець здійснює оплату на умовах попередньої передоплати.

Найменування: Селітра аміачна (біг-бег). Кількість 50 тон. Ціна за одну тону продукції з урахуванням доставки на господарство замовника становить 7500 грн.

Нітроамофоска Росія 16-16-16 (біг-бег). Кількість 10 тон. Ціна за одну тону продукції з урахуванням доставки на господарство замовника становить 8500 грн.

Карбомід (біг-бег). Кількість 5 тон. Ціна за одну тону продукції з урахуванням доставки на господарство замовника становить 8000 грн.

Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 9 Позивачем відповідно до виставленого рахунку-фактури від 27.01.2015 року № СФ-0000009 за аміачну селітру був здійснений на рахунок Відповідача платіж відповідно платіжного доручення № 168 від 28.01.2015 року на суму 200000,00 грн.(попередня оплата за 26,67 тон Аміачної селітри).

Після здійснення Позивачем, відповідно до умов договору, передоплати за товар, Відповідач свої зобов"язання не виконав та не поставив товар згідно договору.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного кодексу України передбачено, що Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав умови договору купівлі-продажу шляхом перерахування на рахунок Відповідача 50% передоплати за товар в сумі 200000,00 грн.

Відповідач, в свою чергу, зобовязання щодо поставки товару згідно умов договору не виконав, товар не поставив, у звязку з чим виникла заборгованість в сумі 200000,00 грн.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору надіслав на адресу Відповідача претензію від 09.04.2015 року № 4/4-15 з проханням повернути грошові кошти, перераховані на поточний рахунок в розмірі 200000,00 грн за аміачну селітру (попередня оплата за 26,67 тон по ціні 7500 грн за тону), яка станом на 09.04.2015 року не поставлена. Також, просив відшкодувати різницю в ціні за непоставлену аміачну селітру в сумі 77343 грн. та компенсувати майбутні збитки які понесені з його вини в сумі 22657 грн.

Директор ПП "Техно-Ресурс і К" ОСОБА_2 на адресу Позивача надіслав Гарантійний лист № 28 в якому гарантує повернути кошти в повному обсязі -300000,00 грн. згідно рахунку № 9 від 27.01.2015 року до 25 квітня 2015 року.

Позивач повторно надіслав на адресу Відповідача претензію №1 від 05.05.2015 року з проханням повернути кошти в сумі 336400 грн.

Відповідачвимоги по поверненню попередньої оплати за аміачну селітру не виконав, а тому Позивач змушений був звернутися до Господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Враховуючи наведені вище обставини, позовні вимоги в частині стягнення 200000,00 попередньої оплати за селітру аміачну підлягають задоволенню.

Також, Позивач просить суд стягнути з Відповідача штраф за користування чужими коштами в сумі 26 227,00 грн., збитки від інфляції в сумі 71 600,00 грн , три проценти річних в сумі 2 778,00 грн. та пеню в сумі 52 453,00 грн.

Позовні вимоги Позивача в частині стягнення штрафу за користування чужими коштами, збитки від інфляції, три проценти річних та пеня не можуть бути задоволені судом оскільки стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобовязання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобовязань, а з інших підстав повернення сплаченого авансу за непоставлений товар (селітру аміачну).

За своєю суттю обовязок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобовязання в розумінні статті 625 ЦК України.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обовязок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Позивач має право на стягнення з Відповідача, за порушення умов договору, санкцій передбачених умовами цього договору (договір № 9 від 27.01.2015 року).

Отже, застосування до спірних правовідносин положення частини 2 статті 625 ЦК України та стягнення з відповідача штрафу за користування чужими коштами, збиткив від інфляції, трьох процентів річних та пені, є неправомірним, оскільки повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу (а не грошовим зобовязанням), на який можуть нараховуватися лише проценти, передбачені статтею 536 ЦК України.

Аналогічна позиція з даного питання викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 /судової палати у господарських справах/ у справі № 921/266/13-г/7.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи наведені вище обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на те, що спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладаються на відповідача незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Техно-Ресурс і К" (25001, Кіровоградська область, м. Кіровоград, Кіровський район, вул. Зінченка, 7, р/р 26008799980190 в ПАТ КБ "Правекс Банк", МФО 380838, код ЄДРПОУ 37591883, ІПН 375918811116) на користь Приватного підприємства "П.М.І" (23506, Вінницька обл., Шаргородський р-н, с. Грелівка, вул. Піонерська, 1-А , р/р 26009055311276 в Шаргородському відділенні Вінницької філії "Приват Банку", МФО 302689, код ЄДРПОУ 36394502, ІПН 363945002268,) заборгованості в сумі 200000,00 грн., судового збору в сумі 7061,16 грн.

3.В решті позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М.Репех

Повний текст рішення підписано 23.12.2015

Суддя В.М.Репех