Ухвала суду № 54542142, 23.12.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/3265/15-ц Провадження № 22-ц/795/2396/2015 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Зарічна Л. А. Доповідач - Шарапова О. Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі:ОСОБА_4за участю:ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 вересня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про стягнення коштів,-

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 30 вересня 2015 року позовні вимоги задоволенні.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 05 листопада 2015 року заяву ОСОБА_7 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Апелянт посилається на те, що його представник наполягав на особистій участі позивачки в судовому засідання для зясування відомих тільки їй обставин укладення договору застави. Апелянт вказує на те, що його представник мав намір заявити про витребування матеріалів кримінального провадження, в яких є пояснення ОСОБА_8, в яких остання стверджувала, що не мала наміру укладати з банком будь-яких договорів застави. Апелянт зазначає, що його представник мав намір подати зустрічний позов про визнання недійсним договору застави № 384 від 25 липня 2012 року. Апелянт посилається на те, що укладаючи договір застави № 384 від 25 липня 2012 року, ОСОБА_8 не була знайома з ним та не мала наміру створення правових наслідків.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку.

Встановлено, що 05 липня 2012 року між ОСОБА_8Ю.( вкладник) та ПАТ «Полікомбанк» був укладений договір банківського вкладу « Строковий», згідно з яким сума вкладу становить 700 000 грн., процентна ставка за вкладом 17.5 % річних, строк повернення 05 липня 2013 року.

02 липня 2013 року між ОСОБА_8Ю.( вкладник) та ПАТ «Полікомбанк» була укладена додаткова угода до договору банківського вкладу « Строковий» від 05 липня 2012 року, згідно якої строк повернення вкладу 10 липня 2014 року.

25 липня 2012 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 та ПАТ «Полікомбанк» був укладений кредитний договір на суму 500 000 грн., зі сплатою 20.5 % річних за користування кредитними коштами, строк повернення кредиту 02 липня 2013 року.

02 липня 2013 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 та ПАТ «Полікомбанк» була укладена додаткова угода до кредитного договору від 25 липня 2012 року, згідно з якою плата за користування кредитом становить 21.5 % річних, дата погашення кредиту - 08 липня 2014 року.

В забезпечення виконання кредитних зобовязання фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, 25 липня 2012 року між ОСОБА_8Ю.( заставодавець) та ПАТ «Полікомбанк» був укладений договір застави, згідно з яким позивачка передала банківській установі в заставу належні їй майнові права, що витікають із договору банківського вкладу «Строковий» від 05 липня 2012 року, а саме право вимоги повернення частини вкладу в сумі 550 000 грн.

02 липня 2013 року між ОСОБА_8Ю.( заставодавець) та ПАТ «Полікомбанк» була укладена додаткова угода до договору застави від 25 липня 2012 року, згідно з якою сторони погодили, що датою повернення кредиту є 08 липня 2014 року.

11 липня 2014 року ПАТ «Полікомбанк», з урахуванням положень п. 3.1 договору застави від 25 липня 2012 року, здійснив списання з поточного рахунку ОСОБА_8 грошових коштів в сумі 523 376.61 грн. ( тіло кредиту 500 000 грн., проценти 23 376.61 грн.) у зв»язку з невиконанням ОСОБА_7 зобов»язань за кредитним договором від 25 липня 2012 року з внесеними змінами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_8 здійснила виконання кредитних зобовязань фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 і до неї перейшли права кредитора у цьому зобов»язанні.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та приписами законодавства.

Доводи апелянта про те, що його представник наполягав на особистій участі позивачки в судовому засідання для зясування відомих тільки їй обставин укладення договору застави не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки в судових засіданнях приймав участь представник позивачки, а неявка позивачки в судове засідання не перешкодила з»ясувати обставини справи.

Доводи апелянта про те, що його представник мав намір заявити про витребування матеріалів кримінального провадження, в яких є пояснення ОСОБА_8, в яких остання стверджувала, що не мала наміру укладати з банком будь-яких договорів застави не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки матеріали кримінального провадження були витребувані та досліджені апеляційним судом Чернігівської області, а договір застави від 25 липня 2012 року та додаткова угода до нього від 02 липня 2013 року, з урахуванням приписів ст.. 204 ЦК України, є правомірними.

Крім того, постановою слідчого відділу СУ УМВС України в Чернігівські області від 28 серпня 2015 року досудове розслідування у кримінальному провадженні закрито у зв»язку з відсутністю у діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення.

Доводи апелянта про те, що його представник мав намір подати зустрічний позов про визнання недійсним договору застави № 384 від 25 липня 2012 року, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки відповідач не позбавлений можливості і на даний час подати відповідний позов.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки кредитний договір від 25 липня 2012 року ( зі змінами) та договір застави від 25 липня 2012 року ( зі змінами), з урахуванням приписів ст.. 204 ЦК України, є правомірними.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.

Заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 вересня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: