Ухвала суду № 54539166, 16.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

16.12.2015Справа № 910/3978/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Судносервіс»

До Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»

Про стягнення 6 474 391,12 доларів США

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Тиліпський Д.В. представник за довіреністю № б/н від 12.12.15.;

Луцький М.І. представник за довіреністю № б/н від 12.02.15.

Від відповідача: Борецький Б.О. представник за довіреністю № 527 від 15.09.15.;

Болбот К.Ю. представник за довіреністю № 609 від 27.10.15.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Судносервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про зобов'язання відповідача вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.15. порушено провадження у справі № 910/3978/15-г та призначено її до розгляду на 12.03.15.

В судовому засіданні 12.03.15. судом прийнято заяву позивача про зміну предмету позову, відповідно до якої Товариства з обмеженою відповідальністю «Судносервіс» просить суд стягнути з відповідача на свою користь в рахунок відшкодування завданих збитків грошові кошти в розмірі 6 474 391,12 доларів США.

В судовому засіданні 12.03.15. позивачем було подано клопотання про призначення по даній справі експертизи, розгляд якого судом було відкладено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.15. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 02.04.15.

Крім того, 12.03.15. позивачем через відділ діловодства суду на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.15. (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 18.03.15.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Судносервіс» про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено.

01.04.15. відповідачем через відділ діловодства суду було подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому Публічне акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» проти позову заперечує з підстав, викладених в відзиві.

В судовому засіданні 02.04.15. суд відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про призначення колегіального розгляду даної справи, про що прийняв відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 02.04.15. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 09.04.15., про що сторони були повідомлені під розписку.

08.04.15. відповідачем через відділ діловодства суду було подано клопотання про припинення провадження у справі № 910/3978/15-г, розгляд якого судом в судовому засіданні 09.04.15. відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

В судовому засіданні 09.04.15. представником відповідача підтримано подане ним 08.04.15. через відділ діловодства суду клопотання про залучення до участі в розгляді даної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національний банк України, в задоволенні якого судом було відмовлено.

В судовому засіданні 09.04.15. суд дійшов висновку про призначення по справі № 910/3978/15-г судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої у встановлений законом строк доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, про що судом на підставі ст. 41 ГПК України було прийнято відповідну ухвалу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.15. на підставі ст. 79 ГПК України було зупинено провадження у справі № 910/3978/15-г на час проведення судової будівельно-технічної експертизи та отримання висновку експерта.

В зв'язку з поверненням матеріалів справи № 910/3978/15-г до Господарського суду міста Києва разом з експертним висновком № 8590/8591/15-43 від 30.10.15., ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.15. було поновлено провадження у справі № 910/3978/15-г та призначено її до розгляду на 01.12.15.

27.11.15. відповідачем через відділ діловодства суду було подано клопотання про призначення по справі комплексної судової експертизи, розгляд якого судом відкладено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.15. відмовлено в задоволенні клопотання Національного банку України про залучення його до участі в розгляді даної справи в якості третьої особи, відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання, поданого 16.11.15., про витребування доказів, на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору в даній справі на п'ятнадцять днів та оголошено в судовому засіданні перерву до 03.12.15.

03.12.15. відповідачем через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення щодо висновку судової експертизи, та подано клопотання про призначення повторної судової експертизи.

В судовому засіданні 03.12.15. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 15.12.15., про що сторони були повідомлені під розписку та під протокол.

15.12.15. позивачем через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 15.12.15. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 16.12.15., про що сторони були повідомлені під розписку та протокол.

В судовому засіданні 16.12.15. позивачем було подано письмові пояснення по справі, в яких він висловлює свої заперечення щодо проведення повторної судової експертизи.

В судовому засіданні 16.12.15. відповідачем підтримано подані ним 27.11.15. та 03.12.15. клопотання про призначення комплексної судової експертизи та про призначення повторної експертизи.

Позивач в судовому засіданні 16.12.15. проти клопотань про призначення комплексної судової експертизи та повторної судової експертизи заперечував.

Заслухавши доводи і заперечення сторін, розглянувши вказані клопотання, врахувавши доказове наповнення матеріалів справи, суд дійшов висновку про призначення у справі № 910/3978/15-г повторної судової експертизи.

Приписами ст. 42 ГПК України встановлено, що при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

В п. 15.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.12. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» вказано, що повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

В основу висновку № 8590/8591/15-43 від 30.10.15. було повністю покладено висновок від 19.06.14. комплексної судової будівельно-технічної експертизи за матеріалами кримінального провадження № 12013230190001382 від 11.06.13., якою здійснювалось дослідження і оцінка елеваторного комплексу в місті Каховка по вул. Леніна № 124Б, який складається з: комплексу нежитлових будівель виробничого призначення, земельної ділянки площею 68 178 кв.м, рухомого майна, в той час як за оспорюваним договором купівлі-продажу від 08.05.13. відбулось відчуження лише комплексу нежитлових будівель виробничого призначення розташованим по вул. Леніна № 124Б в місті Каховка - окремо.

При цьому судова будівельно-технічна (оціночно-будівельна) експертиза в даній справі проводилась за відсутності матеріалів технічної інвентаризації на досліджуваний об'єкт, без доступу до території комплексу, що зумовило відсутність у експерта можливості підтвердити чи спростувати дані, викладені в наданій на дослідження документації.

Експерт не визначив коефіцієнт фізичного зносу об'єктів нерухомого майна станом на 08.05.13., що підлягали оцінці, натомість використавши звіт від 01.07.11., не використав метод відтворення та порівняльний і доходний підхід.

Отже висновок № 8590/8591/15-43 від 30.10.15. за результатами проведення судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, суд не приймає до уваги в силу ст. ст. 42, 43 ГПК України, через його суперечливість, невідповідність обставинам справи та наявним в ній доказам.

Пунктом 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.12. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" визначено, що у вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи.

Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про судовому експертизу", судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.

За приписами п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.12. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" визначено, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона.

Таким чином, витрати на проведення повторно судової експертизи у справі № 910/3978/15-г покладаються на Публічне акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро».

Проведення експертизи, за клопотанням відповідача, доручається Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім.. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України.

Крім того, суд вважає за доцільне зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Лекс» надати на вимогу відповідного експерта доступ до комплексу нежитлових будівель виробничого призначення, розташованого за адресою: Україна, Херсонська область, м. Каховка, вул. Леніна, 124Б.

Щодо матеріалів технічної інвентаризації досліджуваного комплексу будівель, суд відзначає, що, оскільки вони наявні у Комунального підприємства «Каховське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради, то суд вважає за необхідне їх витребувати для вірного вирішення спору по суті.

При цьому судом враховано, що відповідно до ст. 82 ГПК України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно з п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.12. "Про судове рішення", рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, згідно з положеннями ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 43 ГПК України господарський суд має створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, в тому числі й шляхом витребування доказів на підставі поданого стороною або прокурором клопотання (ст. 38 ГПК України).

Разом з тим, за змістом системного аналізу приписів ст.ст. 43, 104 ГПК України з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 104 ГПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте як суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.

Зокрема, пунктом 4 ч. 1 ст. 65 ГПК України передбачено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя в ході підготовки справи до розгляду в необхідних випадках витребує від сторін, інших підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, їх посадових осіб документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.

Слід зазначити, що вказані висновки в тому числі відповідають рекомендаціям Ради Європи, членом якої є Україна.

Так, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред'явлення таких роз'яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Керуючись ст. ст. 65, 41, 42, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Призначити по справі № 910/3978/15-г повторну судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступн питання:

Яка дійсна ринкова (кошторисна) вартість станом на 08.05.13. комплексу нежитлових будівель виробничого призначення, розташованого за адресою: Україна, Херсонська область, м. Каховка, вул. Леніна, 124Б, відчуженого за Договором купівлі-продажу нежитлових будівель виробничого призначення від 08.05.13., що укладений між Публічним акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Лекс»?

2. Проведення судової будівельно-технічної експертизи у встановлений законом строк доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8а).

3. Зобов'язати сторони надати на вимогу експерта оригінали всіх, необхідних для проведення експертизи, документів.

4. Оплату витрат по проведенню судової експертизи покласти на Публічне акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро».

5. Зобов'язати експерта повідомити учасників судового процесу про дату, час і місце проведення експертизи.

6. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а також за розголошення даних, що стали йому відомі під час проведення експертизи.

7. Приймаючи до уваги розташування об'єктів не в зоні обслуговування призначеної дослідної установи та враховуючи вимоги п. 5.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, суд не заперечує щодо можливості залучення фахівців інших експертних установ за зоною розташування об'єкту дослідження, зокрема, у Херсонській області.

8. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Лекс» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Горького, б. 130; ідентифікаційний код 36151135) надати на вимогу відповідного експерта доступ до комплексу нежитлових будівель виробничого призначення, розташованого за адресою: Україна, Херсонська область, м. Каховка, вул. Леніна, 124Б.

9. Зобов'язати Комунальне підприємство «Каховське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради (74800, Херсонська область, місто Каховка, вул. Карла Маркса, б. 64) надати суду матеріали технічної інвентаризації на комплекс нежитлових будівель виробничого призначення, розташованого за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул. Леніна, 124-Б, станом на 08 травня 2013 року.

Суддя Т.М. Ващенко