Рішення № 54539089, 14.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2015Справа №910/28392/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва"

до Публічного акціонерного товариства "Завод радіоапаратури"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гастро мані груп"

про зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача: Немцева Л.Ю. - представник за довіреністю № 432-668 від 15.06.2015 р.

від відповідача: Пшенько С.М. - представник за довіреністю № 12/02-1Д від 12.02.2015 р.

від третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (далі - КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва") з позовом до Публічного акціонерного товариства "Завод радіоапаратури" (далі - ПАТ "Завод радіоапаратури") про зобов'язання демонтувати самовільно влаштовану прибудову.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Гастро мані груп" (третя особа) без дозвільної документації розпочато роботи по влаштуванню літнього майданчика на прибудинковій території будинку № 5-Б по вул. Басейній в м. Києві, який належить відповідачу, що є порушенням Законів України "Про архітектурну діяльність" та "Про регулювання містобудівної діяльності".

Посилаючись на ст. 24 Житлового кодексу УРСР, позивач просить суд зобов'язати відповідача демонтувати самовільно влаштовану прибудову до нежитлового приміщення № 5-Б по вул. Басейній в м. Києві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2015 р. порушено провадження по справі за вказаною позовною заявою та залучено до її розгляду третю особу, що не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гастро мані груп".

У судовому засіданні представник позивача та відповідача подали підписану сторонами мирову угоду та спільну заяву про припинення провадження у справі, у задоволенні яких судом було відмовлено з тих підстав, що умови мирової угоди про зобов'язання відповідача сприяти та впливати на третю особу щодо узгодження ним до 17.02.2017 р. в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування м. Києва, інших органах влади всієї дозвільної документації, необхідної для влаштування тимчасового літнього майданчика, не врегульовують спір та не відповідають предмету позову.

Згідно з п. 3.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарсько-процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета.

За таких обставин суд продовжив розгляд спору по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову усно заперечив, зазначив, що з боку ПАТ "Завод радіоапаратури" порушень діючого законодавства не було, а самовільну прибудову влаштувала третя особа у справі - ТОВ "Гастро мані груп", з яким у відповідача укладено договір оренди приміщення за вищевказаною адресою. Просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ "Гастро мані груп" до суду не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що будинок № 5-Б по вул. Басейній у м. Києві знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Києва та перебуває на обслуговуванні Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва".

Відповідач у справі - ПАТ "Завод радіоапаратури" є власником нежилого приміщення загальною площею 236 кв.м., вбудованого у вказаний будинок, на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення № 3-042/2Д від 30.04.2002 р.

У подальшому між відповідачем та ТОВ "Гастро мані груп" укладено договір оренди (найму) нерухомого майна № 0508/14Д від 05 серпня 2014 р., відповідно до якого відповідач надав третій особі нежитлові приміщення загальною площею 236,0 кв.м. для використання за цільовим призначенням, а саме - для розміщення в ньому закладу громадського харчування.

З матеріалів справи вбачається, що 02.07.2015 року представниками КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" було обстежено нежитлове приміщення та прибудинкова територія будинку № 5-Б по вул. Басейній на предмет влаштування літнього майданчика на прибудинковій території цього будинку, про що складено акт від 02.07.2015 р.

Згідно з указаним актом було встановлено, що на тротуарі прибудинкової території житлового будинку № 5-Б по вул. Басейній, в межах нежитлового приміщення площею 236,0 кв.м., влаштовано криту прибудову приблизно 5x8 м. (до 40 кв.м.) висотою приблизно 4 м. Поряд з прибудовою на тротуарі встановлені столики з зонтами на площі приблизно 30 кв.м. Прибудова до нежитлового приміщення крита та засклена, підлога влаштована на дерев'яній підлозі без фундаменту впритул до будинку зі сторони головного фасаду.

У ході зазначеного обстеження третьою особою на вимогу представників позивача було надано контрольну картку № 14060255-Пч на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв'язку з консервацією сезонного майданчика біля стаціонарного закладу ресторанного господарства «Срібні ложки» за адресою м. Київ, вул. Басейна, 5-Б, а також договір № 03076-15 щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою від 19.06.2015 р.

Також з матеріалів справи слідує, що у зв'язку з ненаданням позивачу проектно-дозвільної документації та декларації про початок будівельних робіт, 02.07.2015р., 03.07.2015р., 27.07.2015 р. на адресу ТОВ "Гастро мані груп" позивачем були надіслані приписи-попередження про надання проектно-дозвільної документації на влаштування прибудови у межах нежитлового приміщення загальною площею 236,0 кв.м. будинку 5-Б по вул. Басейній. Однак, витребувані дозвільні документи КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" не отримала.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає, що він, як балансоутримувач зазначеного будинку, має право вимагати від відповідача та третьої особи проектно-дозвільну документацію на влаштування прибудови на підставі ст. 24 Житлового кодексу УРСР.

Утім, суд вважає, що КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" не є уповноваженим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, який вправі звертатися до суду з позовом про зобов'язання усунути порушення Законів України "Про архітектурну діяльність" та "Про регулювання містобудівної діяльності" з урахуванням наступного.

За змістом ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського кодексу України (далі - ГК України) правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ГК України власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Також згідно зі ст. 24 Житлового кодексу СРСР (далі - ЖК УРСР) визначено, що житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого фонду і прибудинкової території.

Як зі змісту вказаних норм чинного законодавства, так і з пояснень позивача, наданих суду, не вбачається правових підстав, що передбачали б надання позивачу повноважень звертатися до суду з вимогою усунути порушення, допущені відповідачем у вигляді влаштування прибудови без дозвільної та проектної документації.

Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до ст. 179 ЖК УРСР користування будинками (квартирами) державного й громадського житлового фонду, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями.

Згідно з п. 7.3 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкової територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 за № 45, власник та наймач (орендар) приміщень житлових будинків зобов'язаний: дотримуватись вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Згідно з ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів будівництва забороняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України - житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

У той же час відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", на який посилається позивач у своєму позові, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (ст. 41 Закону).

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю має право видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону (ч.12 ст. 41 Закону).

Так само ст. 24 Закону України "Про основи містобудування" передбачає, що державний контроль у сфері містобудування здійснюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими спеціально уповноваженими на це державними органами. Порядок здійснення державного контролю у сфері містобудування визначається законодавством.

Відповідно до п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Відповідно до ч. 1 п. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Отже, з наведених норм вбачається, що контроль за дотриманням під час проведення будівельних робіт вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому посилання позивача на ст. 24 ЖК УРСР та ст. 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", як на підставу проведення перевірки та звернення з даним позовом до суду, відповідно до яких обов'язком балансоутримувача, зокрема, є утримання на балансі майна, визначеного договором з власником (співвласниками), забезпечення належних експлуатації та утримання майна, що перебуває на його балансі, суд відхиляє з тих підстав, що вказана норма не підлягає застосуванню, оскільки спірні правовідносини регулюються спеціальним законодавством (зазначеним вище).

З урахуванням викладеного суд вважає, що у разі порушення третьою особою будівельних норм і правил, позов має подавати відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, а не позивач.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Оскільки позивач не довів факту порушення його прав та інтересів з боку відповідача та наявності у позивача права звертатись до суду з відповідним позовом, у задоволенні позовних вимог КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" необхідно відмовити.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" до Публічного акціонерного товариства "Завод радіоапаратури", за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гастро мані груп" про зобов'язання вчинити певні дії.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 14 грудня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 21 грудня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.