Рішення № 54539027, 16.12.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/117/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2015 Справа № 908/4151/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 31)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Карла Маркса, 17)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (69600, м. Дніпропетровськ, проспект К.Маркса, 108)

про визнання права власності

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № б/н від 01.04.15.

Від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № б/н від 15.01.15.

Від третьої особи: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області 16.07.15. звернулось Приватне акціонерне товариство «Мелітопольський олійноекстракційний завод» з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» про визнання права власності Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» на обїзний залізничний шлях № 6 та зєднальний залізничний шлях № 2 довжиною 62 м, 1 стрілковий залізничний перевод, 1 залізничний переїзд, розташовані на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не визнає право власності позивача на його майно.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.07.15. порушено провадження у справі № 908/4151/15, справі присвоєно номер провадження 19/117/15, судове засідання призначено на 30.07.15. о 11-40, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство «Придніпровська залізниця».

Представник позивача в судовому засіданні 30.07.15. на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд:

- визнати право спільної часткової власності Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» на 368/527 часток під'їзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» у складі колії № 1 від вістря вістряків стрілочного переводу № 7 до стику рамних рейок стрілкового переводу № 6 довжиною 219,32 м ділянку колії № 2 довжиною 56,2 м, ділянку колії № 5 від початку першої ланки за хвостом хрестовини стрілочного переводу № 4 до упору довжиною 56,1 м, під'їзної колії № 6 довжиною 36,68 м, стрілочні переводи № 1,6;

- визнати право спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» на 159/527 часток під'їзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» у складі частина під'їзної колії № 7довжиною 158,80 м стрілочні переводи №1,6;

- встановити Приватному акціонерному товариству «Мелітопольський олійноекстракційний завод» безоплатне право земельного сервітуту залізничною колією № 1, належної на праві спільної часткової власності Товариству з обмеженою відповідальністю Таврійська олійножирова компанія, яка знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, а саме: встановити право проїзду залізничним транспортом по залізничній колії № 1, проїзду рухомого складу та проходу працівників Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» та Державного підприємства Придніпровська залізниця для супроводу вагонів, яка знаходиться на вказаній земельній ділянці.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.07.15. на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України заяву Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» про уточнення позовних вимог прийнято судом до розгляду в частині:

- визнання права спільної часткової власності Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» на 368/527 часток під'їзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» у складі колії № 1 від вістря вістряків стрілочного переводу № 7 до стику рамних рейок стрілкового переводу № 6 довжиною 219,32 м ділянку колії № 2 довжиною 56,2 м, ділянку колії № 5 від початку першої ланки за хвостом хрестовини стрілочного переводу № 4 до упору довжиною 56,1 м, під'їзної колії № 6 довжиною 36,68 м, стрілочні переводи № 1,6;

- визнання права спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» на 159/527 часток під'їзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» у складі частина під'їзної колії №7довжиною 158,80 м стрілочні переводи № 1,6; розгляд справи № 908/4151/15 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 01.09.15. о 11-00.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.09.15. на підставі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України задоволено клопотання позивача та призначено у даній справі судову технічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському національному університету залізничного транспорту.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.09.15. на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зупинено провадження у справі № 908/4151/15 до проведення Дніпропетровським національним університетом залізничного транспорту ім. ак. ОСОБА_3 судової технічної експертизи та отримання висновку експерта.

Від Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. ак. ОСОБА_3 через Відділ документального забезпечення Господарського суду Запорізької області 28.10.15. надійшли матеріали справи № 908/4151/15 без виконання судової технічної експертизи, оскільки винесені питання виходять за межі спеціальних знань працівників експертної установи.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.10.15. провадження у справі № 908/4151/15 на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України поновлено, судове засідання призначено на 24.11.15. о 11-00.

24.11.15. від Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» через Відділ документального забезпечення Господарського суду Запорізької області надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких позивач вказує на те, що експлуатація окремо підїзної колії неможлива, оскільки вони зєднані між собою стрілковими переводами, основні з яких №№ 1, 6 знаходяться на балансі тільки позивача та просить суд задовольнити позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод».

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.11.15. на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України здійснено процесуальне правонаступництво Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод», на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 09.12.15. о 11-00.

Від позивача через Відділ документального забезпечення господарського суду 07.12.15. надійшла заява про виправлення арифметичних та технічних помилок до уточнених позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд: визнати право спільної часткової власності Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» на 368/527 часток під'їзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» у складі колії № 1 від вістря вістряків стрілочного переводу № 7 до стику рамних рейок стрілкового переводу № 6 довжиною 219,32 м ділянку колії № 2 довжиною 56,2 м, ділянку колії № 5 від початку першої ланки за хвостом хрестовини стрілочного переводу № 4 до упору довжиною 56,1 м, під'їзної колії № 6 довжиною 137,6 м, стрілочні переводи № 1, 7; визнати право спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» на 159/527 часток під'їзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» у складі частина під'їзної колії №7 довжиною 146,4 м стрілочні переводи № 1, 7.

В судовому засіданні 09.12.15. представником відповідача на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України подано клопотання про продовження строку розгляду справи, для надання можливості відповідачу ознайомитись з матеріалами справи та надати суду письмовий відзив.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.12.15. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України задоволено клопотання відповідача та продовжено строк вирішення спору у справі № 908/4151/15 на п'ятнадцять днів, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи на 16.12.15. о 14-30.

Від позивача 16.12.15. через Відділ документального забезпечення господарського суду в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надійшла письмова заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд:

-визнати право спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» підїзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» у складі: підїзної залізничної колії № 7, довжиною 146,4 м;

-визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» підїзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» залізничної колії № 6, довжиною 62,5 м (від загальної довжини 137,6 м) залізничні стрілочні переводи № 1, № 7;

-від вимог про визнання права спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» на 159/527 часток підїзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» у складі частина підїзної залізничної колії № 7 довжиною 146,4 м залізничні стрілочні переводи № 1, № 7 позивач відмовляється;

-провадження у справі у відношенні визнання права спільної часткової власності на колії № 1 від вістря вістряків стрілочного переводу № 7 до стику рамних рейок стрілкового переводу № 6 довжиною 219,32 м ділянку колії № 2 довжиною 56,2 м, ділянку колії № 5 від початку першої ланки за хвостом хрестовини стрілочного переводу № 4 до упору довжиною 56,1 м позивач просить припинити, в звязку з відсутністю предмету спору між сторонами.

Через Відділ документального забезпечення господарського суду 16.12.15. від позивача надійшли додаткові письмові пояснення до уточнених позовних вимог, відповідно до яких позивач зазначає наступне: Приватне акціонерне товариство «Мелітопольський олійноекстракційний завод» реалізувало залізничні колії, що знаходяться за адресою: Запорізька область, вул. Фрунзе, 33 за Договором купівлі-продажу № 3917 від 07.11.15. Товариству з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод». В даному Договорі зазначена частина залізничної колії № 6 придбана за Договором купівлі-продажу від 14.11.15., довжиною 38 м; інша частина колії № 6 придбана за Договором купівлі-продажу комплексу, довжина якої складає 25,98 м та включена до додаткового договору купівлі-продажу від 15.12.15., також додатково до наданого Договору купівлі-продажу обладнання від 27.11.14. позивачем долучено Договір купівлі-продажу обладнання від 23.12.14., де в п. 511 додатку до нього, серед придбаного обладнання є стрілочний перевод № 7.

Також позивач вказує на те, що факт невизнання права власності позивача на зазначене майно підтверджується тим, що в провадженні Господарського суду запорізької області знаходиться справа № 908/4801/14 про усунення перешкод в користуванні приміщенням шляхом виселення з комплексу будівель та споруд, розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, належних Товариству з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія», які Приватне акціонерне товариство «Мелітопольський олійноекстракційний завод» займає згідно з Договором оренди від 01.12.12.

Крім того, як зазначає позивач, відповідач направив Приватному акціонерному товариству «Мелітопольський олійноекстракційний завод» додаткові повідомлення про відмову від продовження Договору оренди від 01.12.12. № 09/О, в яких зазначено, що відповідач передав Приватному акціонерному товариству «Мелітопольський олійноекстракційний завод» комплекс будівель та споруд, та підїзних колій, які вимагає звільнити, що тим самим свідчить про невизнання відповідачем прав позивача на спірні залізничні колії.

Приписами ст. 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Від відповідача 16.12.15. електронною поштою надійшло доповнення до відзиву на позовну заяву, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» зазначає, що йому на праві власності належить залізнична колія № 5, інших залізничних шляхів у власності відповідача не має.

Також відповідач зазначає, що позивачем до матеріалів справи не надано доказів створення нового обєкта права власності та доказів його оформлення шляхом державної реєстрації його права власності на нерухоме майно.

Представник позивача в судовому засіданні 16.12.15. підтримав зменшені позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.12.15. заперечив проти задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод».

Представник третьої особи в судове засідання 16.12.15. не зявився, про поважні причини неявки представник суд не повідомив.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/4151/15.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради народних депутатів Запорізької області № 155 від 16.06.88. «Про передачу залізничної гілки підприємствам міста» було вирішено передати Мелітопольському олійноекстракційному заводу ділянку залізничної гілки № 5 довжиною 270 м, включно стрілкові переводи № 4 та № 5 (відповідно до списку підприємств міста, що приймають міську залізничну гілку).

В подальшому, передані залізничні колії позивача увійшли до переліку нерухомого майна, що було передано Відкритому акціонерному товариству «Мелітопольський олійноекстракційний завод» від 05.04.99. № 54, згідно з наказом Фонду Державного майна України №1450 від 22.07.98. «Про затвердження Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно» за адресою м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 31.

Як зазначає позивач, комплекс будівель і споруд, розташований за адресою: м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, належних Товариству з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія», знаходився в постійному користуванні Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» на підставі орендних відносин з моменту набуття права власності на цей комплекс Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія».

01.02.10. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» (Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (Орендар) укладено Договір оренди № 08/0, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно: комплекс будівель та споруд, та підїзних колій, який знаходиться за адресою: м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33.

За цим Договором оренди передбачено, що в оренду передавалась залізнична гілка № 5 (п. 1.2 Договору оренди).

За Договором № 28/05 від 28.05.10., укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (Замовник) та Приватним підприємством «Стройремпуть» (Підрядник), приписами п. 1.1 встановлено, що Замовник поручає, а Підрядник приймає на себе зобовязання виконати будівництво 62,5 м. залізно-дорожнього шляху, укладку стрілкового переводу, будівництво одного залізничного переїзду.

Відповідно до приписів п.п. 1, 2 Договору оренди земельної ділянки від 13.09.05., укладеного ВАТ «Мелітопольський олійноекстраційний завод» з Мелітопольською міською радою, посвідчений нотаріусом Мелітопольського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4 встановлено, що в оренду ВАТ «Мелітопольський олійноекстраційний завод» було передано земельну ділянку, загальною площею 37055,39 кв.м, яка знаходиться в м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 31, кадастровий номер 2310700000.01.032.0079.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» та з Мелітопольською міською радою було укладено Договір оренди земельної ділянки від 22.12.04., відповідно до приписів п.п. 1, 2 якого було передано ділянку площею 5774,81 кв.м. кадастровий номер 2310700000:01:032:0080. Даний Договір посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстраційним № 10489 та зареєстрований у Державному реєстрі земель 25.01.05. за № 040526201403., за адресою м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33,

Позивач зазначає, що у 2008 р. був розроблений робочий проект будівництва з/д колії. Актами комісійного обстеження від 16.05.10., 25.06.10., затверджених «Запорізькою дирекцією залізничних перевезень», Відкритому акціонерному товариству «Мелітопольський олійноекстракційний завод» було встановлено можливість реконструкції з/д шляху шляхом врізки стрілочного переводу 1/7 лівого Р50/в колії № 5 на відстані 35 м від центру стрілочного переводу № 4 для будівництва обїзної колії № 6 з послідуючою врізкою його в колію № 5 та подовження тупикової колії № 2 для зєднання його з колією № 5 стрілочним переводом 1/7 лівим.

Позивач вказує на те, що зазначені залізничні шляхи, які складаються з рельсів, шпал та стрілкового переводу були придбані на той час Відкритим акціонерним товариством «Мелітопольський олійноекстракційний завод».

Відповідно до технічного паспорту під'їздної залізничної колії Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод на станції Мелітополь Державного підприємства «Придніпровської залізниці» 2010 р., зі змінами 2014 р. до технічного паспорту під'їздної залізничної колії Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» на станції Мелітополь Державного підприємства «Придніпровської залізниці» вбачається, що підїзна залізнична колія Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» є продовженням зєднувальної колії № 25 «міської вітки», яка в свою чергу примикає стрілочним переводом № 168 до ходової колії № 25 вантажного двору станції Мелітополь Придніпровської залізниці. Частина підїзної колії (ділянка колії № 1 від стику рамних рейок стрілочного переводу № 6 до вістря вістряків стрілочного переводу № , довжиною 36,68 м, ділянка колії № 2 від хвоста хрестовини стрілочного переводу № 7 до хвоста хрестовини стрілочного переводу № 6 довжиною 158,8 м колії №№ 3, 4, ділянка колії № 5 від вістря вістряка стрілочного переводу № 4 до стика в кінці першої ланки за хвостом хрестовини стрілочного переводу № 4 довжиною 36,6 м, стрілочні переводи №№ 4, 5, 8) знаходяться на балансі відокремленого структурного підрозділу «Мелітопольської колії» (ділянка колії № 1 від вістря вістряків стрілочного переводу № 7 до стику рамних рейок стрілочного переводу № 6 довжиною 219,32 м, ділянка колії № 2 довжиною 56,2 м, ділянка колії № 5 від початку першої ланки за хвостом хрестовини стрілочного переводу № 4 до упору довжиною 56,1 м, стрілочні переводи №№ 1, 6), знаходяться на балансі Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод»; частина підїзної колії (колії №№ 6, 7 та стрілочний перевід № 1), знаходяться у користуванні Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» згідно договору № 09/о від 01.12.12. між Приватним акціонерним товариством «Мелітопольський олійноекстракційний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія».

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач не визнає право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» на його майно і проводить виселення позивача з зазначеної території.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 328 Цивільного кодексу України зазначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 334 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміст права власності становлять три складові: правоволодіння, користування та розпоряджання своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна (ст. 117 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що 23.12.14. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елеватори Таврії» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» укладено Договір купівлі-продажу обладнання, відповідно до п. 1 якого встановлено, що за цим Договором Продавець зобовязується передати у власність Покупця, а Покупець зобовязується прийняти обладнання, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, буд. 31, право продажу якого належить Продавцю, і сплатити за нього визначену за домовленістю сторін грошову суму.

Додатком № 1 до даного Договору купівлі-продажу обладнання від 23.12.15. встановлено перелік продаваємого обладнання, пунктом 511 якого зазначено стрілочний перевод № 7.

07.11.15. між Приватним акціонерним товариством «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» укладено Договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1 якого встановлено, що Продавець зобовязується передати у власність Покупця, а Покупець зобовязується прийняти належні Продавцю залізничні колії: колія № 1 довжиною 219,32 м вартістю 198333,33 грн.; ділянка № 2 довжиною 56,2 м вартістю 100500,00 грн.; підїзна колія № 6 довжиною 36,68 м вартістю 80333,33 грн.; стрілочні переводи № 1, 6 вартістю 30224,92 грн., що знаходяться по вул. Фрунзе,33 у м. Мелітополь, Запорізької області, і сплатити за них визначену за домовленістю сторін грошову суму.

Даний Договір посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 3917.

Договором від 15.12.15. про внесення змін до Договору купівлі-продажу від 07.11.15. укладеного між Приватним акціонерним товариством «Мелітопольський олійноекстракційний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод», а саме: п. 1 викладено в наступній редакції: Продавець зобовязується передати у власність Покупця, а Покупець зобовязується прийняти належні Продавцю залізничні колії: колія № 1 довжиною 219,32 м вартістю 198333,33 грн.; ділянка № 2 довжиною 56,2 м вартістю 100500,00 грн.; підїзна колія № 6 довжиною 62,5 м вартістю 80333,33 грн.; стрілочні переводи № 1, 6 вартістю 30224,92 грн., що знаходяться по вул. Фрунзе, 31 та по вул. Фрунзе, 33 у м. Мелітополь, Запорізької області, і сплатити за них визначену за домовленістю сторін грошову суму.

Зазначений вище Договір від 15.12.15. про внесення змін до Договору купівлі-продажу від 07.11.15. посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 4410.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто за змістом цієї норми позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Звернення з позовом про визнання права власності можливе лише за умови, що особи, які не визнають, заперечують та/або оспорюють право власності, не перебувають із власником у зобов'язальних відносинах, оскільки передумовою для застосування ст. 392 Цивільного кодексу України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Мелітопольський олійноекстракційний завод» відчужило Товариству з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» майно, а саме: колія № 1 довжиною 219,32 м, вартістю 198333,33 грн.; ділянка колії № 2 довжиною 56,2 м вартістю 100500,00 грн.; підїзна колія № 6 довжиною 62,5 м вартістю 80333,33 грн.; стрілочнеі переводи №№ 1, 6 вартістю 30224,92 грн., що знаходяться за адресою: Запорізька область, вул. Фрунзе, 33.

Невизнання відповідачем права власності позивача на зазначене вище майно підтверджується листом-повідомленням про відмову від продовження Договору оренди № 7 від 24.10.15. та заявою про передачу повідомлення, нотаріально завірену та зареєстрованої в реєстрі за № 853, відповідно до яких відповідач вимагав повернути майно, що знаходиться за адресою: м. Мелітополь, вул. Фрунзе, буд. 33, до складу якого входить майно позивача.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» на підїзну залізничну колію, розташовану на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, залізничної колії № 6, довжиною 62,5 м (від загальної довжини 137,6 м) залізничні стрілочні переводи № 1, № 7 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог про визнання права спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» підїзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» у складі: підїзної залізничної колії № 7, довжиною 146,4 м та щодо визнання права спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» на колії № 1 від вістря вістряків стрілочного переводу № 7 до стику рамних рейок стрілкового переводу № 6 довжиною 219,32 м ділянку колії № 2 довжиною 56,2 м, ділянку колії № 5 від початку першої ланки за хвостом хрестовини стрілочного переводу № 4 до упору довжиною 56,1 м за відсутністю предмету спору між сторонами, суд зазначає наступне:

Статтею 355 Цивільного кодексу України передбачено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст. 356 Цивільного кодексу України встановлено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Таким чином, з наведеного вбачається, що стосовно одного і того ж майна може існувати спільна часткова власність.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради народних депутатів Запорізької області № 155 від 16.06.88. «Про передачу залізничної гілки підприємствам міста» передано у встановленому порядку державну залізничну гілку підприємствам міста (відповідно до списку підприємств міста, що приймають міську залізничну гілку).

Відповідно до технічного паспорту під'їздної залізничної колії Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод на станції Мелітополь Державного підприємства «Придніпровської залізниці» 2010 р., зі змінами 2014 р. до технічного паспорту під'їздної залізничної колії Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» на станції Мелітополь Державного підприємства «Придніпровської залізниці» вбачається, що підїзна залізнична колія Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» є продовженням зєднувальної колії № 25 «міської вітки», яка в свою чергу примикає стрілочним переводом № 168 до ходової колії № 25 вантажного двору станції Мелітополь Придніпровської залізниці. Частина підїзної колії (ділянка колії № 1 від стику рамних рейок стрілочного переводу № 6 до вістря вістряків стрілочного переводу № , довжиною 36,68 м, ділянка колії № 2 від хвоста хрестовини стрілочного переводу № 7 до хвоста хрестовини стрілочного переводу № 6 довжиною 158,8 м колії №№ 3, 4, ділянка колії № 5 від вістря вістряка стрілочного переводу № 4 до стика в кінці першої ланки за хвостом хрестовини стрілочного переводу № 4 довжиною 36,6 м, стрілочні переводи №№ 4, 5, 8) знаходяться на балансі відокремленого структурного підрозділу «Мелітопольської колії» (ділянка колії № 1 від вістря вістряків стрілочного переводу № 7 до стику рамних рейок стрілочного переводу № 6 довжиною 219,32 м, ділянка колії № 2 довжиною 56,2 м, ділянка колії № 5 від початку першої ланки за хвостом хрестовини стрілочного переводу № 4 до упору довжиною 56,1 м, стрілочні переводи №№ 1, 6), знаходяться на балансі Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод»; частина підїзної колії (колії №№ 6, 7 та стрілочний перевід № 1), знаходяться у користуванні Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» згідно договору № 09/о від 01.12.12. між Приватним акціонерним товариством «Мелітопольський олійноекстракційний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія».

З пояснень позивача вбачається, що ділянка підїзної залізничної колії № 7 довжиною 146,4 м та частина підїзної залізничної колії № 6 75,1 м від стрілочного переводу № 1 до стрілочного переводу № 7, які знаходяться на земельній ділянці за адресою: м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33 з моменту прийняття рішення Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради народних депутатів Запорізької області № 155 від 16.06.88. форму власності не змінювали і є державною власністю.

Таким чином, з наведеного вбачається, що рішення Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради народних депутатів Запорізької області № 155 від 16.06.88. «Про передачу залізничної гілки підприємствам міста» з планом розподілу гілок та технічний паспорт колії Мелітопольського олійноекстраційного заводу з планом схемою залізничних колій та стрілочних переводів є єдиними наданими до суду документами, які встановлюють технічні характеристики залізничних колій, що є предметом спору.

З матеріалів справи вбачається, що у позивача та відповідача відсутнє у власності майно, що б підпадало під поняття спільної часткової власності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог в частині визнання права спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» підїзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» у складі: підїзної залізничної колії № 7, довжиною 146,4 м. та щодо визнання права спільної часткової власності на колії № 1 від вістря вістряків стрілочного переводу № 7 до стику рамних рейок стрілкового переводу № 6 довжиною 219,32 м ділянку колії № 2 довжиною 56,2 м, ділянку колії № 5 від початку першої ланки за хвостом хрестовини стрілочного переводу № 4 до упору довжиною 56,1 м за відсутністю предмету спору між сторонами.

Розглянувши клопотання позивача про припинення провадження у справі щодо визнання права спільної часткової власності на колії № 1 від вістря вістряків стрілочного переводу № 7 до стику рамних рейок стрілкового переводу № 6 довжиною 219,32 м ділянку колії № 2 довжиною 56,2 м, ділянку колії № 5 від початку першої ланки за хвостом хрестовини стрілочного переводу № 4 до упору довжиною 56,1 м , оскільки між сторонами відсутній предмет спору, суд відмовив в його задоволенні, з огляду на наступне:

Згідно з п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Припинення провадження у справі це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, що повністю відкидають можливість судочинства.

Таким чином, з наведеного вбачається, що господарський суд припиняє провадження у справі, в зв'язку з відсутністю предмета спору у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Таким чином, судом встановлено, що під час розгляду справи між сторонами не виникло припинення існування предмету спору щодо визнання права спільної часткової власності на колії № 1 від вістря вістряків стрілочного переводу № 7 до стику рамних рейок стрілкового переводу № 6 довжиною 219,32 м ділянку колії № 2 довжиною 56,2 м, ділянку колії № 5 від початку першої ланки за хвостом хрестовини стрілочного переводу № 4 до упору довжиною 56,1 м та застосування п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України є необґрунтованим та безпідставним.

Розглянувши клопотання позивача про відмову від частини позовних вимог щодо визнання права спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» на 159/527 часток підїзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» у складі частина підїзної залізничної колії № 7 довжиною 146,4 м залізничні стрілочні переводи № 1, № 7, суд його задовольнив, з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Клопотання позивача про відмову від частини позовних вимог від 15.12.15. підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» ОСОБА_6

Згідно з п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Припинення провадження у справі це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, що повністю відкидають можливість судочинства.

Таким чином, розглянувши в судовому засіданні 16.12.15. подане клопотання позивача про відмову від частини позовних вимог, суд зазначає, що відмова позивача від частини позовних вимог не суперечить діючому законодавству України та приймається судом, що у відповідності п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою припинення провадження у справі в частині визнання права спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» на 159/527 часток підїзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» у складі частина підїзної залізничної колії № 7 довжиною 146,4 м залізничні стрілочні переводи № 1, № 7.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 44, 49, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» задовольнити частково.

2.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 31, код ЄДРПОУ 39376884) право власності на залізничну колію № 6, довжиною 62,5 м, залізничний стрілочний перевод № 1, № 7, розташовані на території земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33.

3.Провадження у справі в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» права спільної часткової власності на 159/527 часток підїзної залізничної колії, розташованої на території земельної ділянки, за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» у складі частини підїзної залізничної колії № 7, довжиною 146,4 м, залізничні стрілочні переводи № 1, № 7 припинити.

4.В іншій частині позову відмовити.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Карла Маркса, 17, код ЄДРПОУ 25222368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 31, код ЄДРПОУ 39376884) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

6.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

7.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.12.15.

Суддя І.В. Давиденко

Згідно з оригіналом. Помічник судді О.О.Хрипко