Рішення № 54539018, 21.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2015Справа №910/25625/15

За позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»

до Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс»

про стягнення 34 123,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Крашеніннікова М.І. за довіреністю № 851/2014 від 24.12.2014

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.09.2015 Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (відповідач) про стягнення 34 123,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування» на підставі договору «ПРОСТО-КАСКО ПЛЮС» серії ПКС № 1400776 від 18.07.2014 внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Porsche Cayenne», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження в ДТП, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації тролейбуса «Skoda 14TR», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована відповідачем на підставі договору серії ДЦВ-14-С-02 № 0000217/62 від 22.01.2015 добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2015 порушено провадження у справі № 910/25625/15 та призначено розгляд справи на 02.11.2015 о 14:10 год.

02.11.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову. В якості додатків до відзиву відповідач надав суду копію поштового чека про надіслання копії відзиву позивачу; копію листа № 2015-ВРВСВ від 16.06.2015; копію витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача; копію виписки про операції за 19.02.2015, наданої АТ "УКРЕКСІМБАНК"; копії Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту ДЦВ-14-С-02 № 0000217 від 22.01.2015.

В судове засідання, призначене на 02.11.2015, представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 02.11.2015, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 02.11.2015, представник позивача подав заяву на виконання вимог ухвали суду від 30.09.2015, відповідно до якої повідомив суд про відсутність аналогічного спору, надав письмові пояснення з приводу договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту та просив долучити до матеріалів справи витяг з ЄДРПОУ на відповідача та копію довідки з ЄДРПОУ на позивача. Заява позивача разом з доданими до неї документами залучена судом до матеріалів справи та передана до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 02.11.2015, подав заяву про залучення до участі у справі Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. В якості додатку до заяви позивач надав витяг з ЄДРПОУ стосовно ЛКП «Львівелектротранс». Заява позивача разом з доданими до неї документами залучена судом до матеріалів справи та передана до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 02.11.2015, розглядалася заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», подана позивачем в судовому засіданні 02.11.2015.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 02.11.2015, підтримав вищезазначену заяву та надав суду усні пояснення стосовно необхідності задоволення останньої.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ГПК України, питання про залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом.

Враховуючи положення ст. 27 ГПК України та обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про залучення до участі у справі третьої особи.

Враховуючи заву позивача про залучення до участі у справі третьої особи та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 02.11.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 відкладено розгляд справи та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс».

23.11.2015 через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшли пояснення по обставинах справи щодо заявлених позовних вимог та щодо обставин укладання або не укладання Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту ДЦВ-14-С-02 № 0000217 від 22.01.2015.

В судове засідання, призначене на 23.11.2015, представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник третьої особи в судове засідання 23.11.2015 не з'явився, але повідомив суд про причини неявки, подавши 23.11.2015 через відділ діловодства суду пояснення по обставинах справи, яким, зокрема, повідомив суд про неможливість забезпечення явки представника третьої особи в судове засідання та просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника.

В судовому засіданні, призначеному на 23.11.2015, представник позивача подав заяву про долучення документів до матеріалів справи. Заява судом задоволена та передана до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 23.11.2015, представник позивача подав заяву, відповідно до якої просив суд здійснити заміну первісного відповідача належним - Львівським комунальним підприємством «Львівелектротранс». Заява залучена судом до матеріалів справи та передана до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні 23.11.2015 здійснювався розгляд заяви позивача, поданої 23.11.2015 в судовому засіданні, про заміну первісного відповідача належним.

Представник позивача зазначену заяву в судовому засіданні 23.11.2015 підтримав та зазначив, що з урахуванням встановлених обставин справи, зокрема, того факту, що станом на момент спірної ДТП, як стверджує відповідач, договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту ДЦВ-14-С-02 № 0000217 від 22.01.2015 не набрав чинності, слід здійснити заміну первісного відповідача - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» належним - Львівським комунальним підприємством «Львівелектротранс».

Представник відповідача в судовому засіданні 23.11.2015 підтримав вищезазначену заяву позивача у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 24 ГПК України, господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача та заміну первісного відповідача - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на належного - Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс».

У зв'язку з заміною первісного відповідача на належного - Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс» вилучити останнє зі складу учасників судового процесу у справі № 910/25625/15 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Судом також враховані положення ч. 3 ст. 17 ГПК України, відповідно до якої, якщо справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додерженням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Враховуючи необхідність заміни первісного відповідача належним та положення п. 4 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 23.11.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 відкладено розгляд справи на 07.12.2015 об 11:40 год. та замінено первісного відповідача - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на належного - Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс».

В судове засідання, призначене на 07.12.2015, представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання, призначене на 07.12.2015, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 23.11.2015 не виконав, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи нез'явлення представників сторін в судове засідання, не виконання відповідачем вимог ухвали суду від 23.11.2015 та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 07.12.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2015 відкладено розгляд справи на 21.12.2015 о 10:20 год.

В судове засідання, призначене на 21.12.2015, представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 21.12.2015, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 23.11.2015 та від 07.12.2015 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 21.12.2015 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні, призначеному на 21.12.2015, представник позивача подав заяву, відповідно до якої просив суд стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» витрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 34 123,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 21.12.2015, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви, поданої 21.12.2015 в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про прийняття до розгляду заяви позивача, поданої 21.12.2015 в судовому засіданні, відповідно до якої позивач просив стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» витрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 34 123,00 грн., та виходячи з якої розглядається спір.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 21.12.2015 відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.07.2014 між Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір «ПРОСТО-КАСКО ПЛЮС» серії ПКС № 1400776 (надалі -договір страхування).

Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль «Porsche Cayenne», реєстраційний номер НОМЕР_1. Строк дії договору страхування визначений з 22.07.2014 по 21.07.2015.

03.02.2015 в місті Львові на проспекті Вячеслава Чорновола сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля «Porsche Cayenne», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та трелейбуса «Skoda 14TR», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4. Наведене підтверджується довідкою № 57245513 про дорожньо-транспортну пригоду ВДАІ з обслуговування міста Львів ГУ МВС України від 03.02.2015.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_4 п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Франківського районного суду міста Львова від 24.02.2015 у справі № 465/914/15-п, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застотосовано адміністративне стягенння у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.

Загальний розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля «Porsche Cayenne», реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 315/15 про оцінку автомобіля, складеного 13.02.2015 оцінювачем ОСОБА_5, становить 33 547,60 грн. (надалі - звіт № 315/15 від 13.02.2015).

Загальний розмір вартості відновлювального ремонту автомобіля «Porsche Cayenne», реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до рахунку-фактури Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 № СТ-0000006 від 07.02.2015, становить 38 003,00 грн. (надалі - рахунок-фактура № СТ-0000006 від 07.02.2015).

За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту № 105656 від 26.02.2015 по договору страхування було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 34 123,00 грн., виплата якого підтверджується позивачем платіжним дорученням № 3304 від 26.02.2015.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль). В п. 1.1, 1.4, 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 03.02.2015) наведені визначення наступних термінів:

- страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;

- особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;

- забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Стаття 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надає визначення поняття «шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого». Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» про стягнення суми страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, з урахуванням ліміту по майну за договором серії ДЦВ-14-С-02 № 0000217/62 від 22.01.2015 добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту.

В процесі розгляду справи № 910/25625/15 судом було встановлено, що станом на момент спірної ДТП, договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту ДЦВ-14-С-02 № 0000217 від 22.01.2015 не набрав чинності, а тому Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» є неналежним відповідачем по справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни первісного відповідача - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на належного - Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс».

В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування в розмірі 34 123,00 грн. заподіяної в результаті спірної ДТП, яка, на думку позивача, відповідно норм ст. 1187 ЦК України, покладається на відповідача.

Особою винною у скоєнні спірної ДТП відповідно до постанови Франківського районного суду міста Львова від 24.02.2015 у справі № 465/914/15-п визнано ОСОБА_4.

При цьому в матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження того, що транспортним засобом - трелейбусом «Skoda 14TR», реєстраційний номер НОМЕР_2, під час спірної ДТП керувала особа, що експлуатувала його не на законних підставах. Напроти, наявними в матеріалах справи довідкою № 57245513 про дорожньо-транспортну пригоду та поясненнями Львівського коммунального підприємства «Львівелектротранс», поданими 23.11.2015 через відділ діловодства суду, підтверджується законність підстав керування трелейбусом «Skoda 14TR», реєстраційний номер НОМЕР_2, під час ДТП ОСОБА_4, оскільки останній вказаний в наведеній довідці у якості водія транспортного засобу, яким спричинено ДТП, та без будь-яких зазначень про експлуатацію цього транспортного засобу не на законних підставах.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальній за заподіяний збиток.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно ст. 1166 ЦК шкода завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовуєється особо, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Отже, до виплати з відповідача належна сума в розмірі 34 123,00 грн. (сума матеріального збитку підтверджена звітом 3 1952/106681 від 01.04.2015, рахунком № 2257 від 10.04.2015, страховим актом № 106681 від 20.04.2015 по договору страхування, платіжним дорученням № 6244 від 21.04.2015).

Станом на час вирішення спору по суті матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування в сумі 34 123,00 грн.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 34 123,00 грн. страхового відшкодування підлягає задоволенню повністю в сумі 34 123,00 грн.

Частиною другою статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Водночас, суд взяв до уваги, що позов, з яким позивач звернувся до господарського суду носить майновий характер та за його подання, враховуючи п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», позивач мав сплатити 1 218,00 грн., тоді як фактично сплатив 1 827,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 14652 від 16.09.2015, а отже, в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII) передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідних клопотань про повернення зайво сплаченого судового збору позивачем до суду подано не було.

Враховуючи викладене, судові витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 1 218,00 грн. покладаються на відповідача, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір у даній справі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» (79012, м. Львів, вул. Сахарова, 2; ідентифікаційний код 03328406) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10; ідентифікаційний код 24745673) 34 123,00 грн. (тридцять чотири тисячі гривень 00 коп.) страхового відшкодування, 1 218,00 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять 00 коп.) судового збору.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.12.2015.

Суддя Гумега О.В.