Рішення № 54538669, 11.12.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.12.2015 Справа № 905/1364/15

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючий суддя Ніколаєва Л.В., судді Сажнева М.В. та Шилова О.М.,

при секретарі судового засідання Бова О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН»

до відповідача Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»

про стягнення 56 461 500 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю від 22.06.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю № 01/11-1433 від 20.11.2015р.

Суть спору: ТОВ «ДОНВУГЛЕКОН» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд зобовязати ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» повернути частину безпідставно набутого за період грудень 2009р. листопад 2011р. коксівного вугільного концентрату у кількості 37 336,60 т на загальну суму 36 546 060,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 16, 20, 1212, ч. 1 ст. 1213 ЦК України, а також на те, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 115/02 від 13.02.2002р. позивач поставив відповідачу вугільний коксівний концентрат на загальну суму 49 549 013,83 грн.; що відповідач здійснив оплату за поставлений товар частково в сумі 8 140 335,80 грн. та частково зобовязання з оплати товару припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 4 862 617,24 грн.; що Постановою ДАГС від 15.05.2013р. у справі № 5006/24/147пд/2012, яка залишена без змін Постановою ВГСУ від 23.09.2013р., договір купівлі-продажу № 115/02 від 13.02.2002р. визнано недійсним.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.08.2015р. вказану позовну заяву прийнято судом до розгляду, порушено провадження у справі № 905/1364/15 та її розгляд призначено у судовому засіданні 10.09.2015р.

Позивач надав до суду заяву від 10.09.2015р. за вх. № 10779/15, згідно з якою просить суд вважати остаточними позовними вимогами стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 36 546 060,79 грн. Тією ж датою за вх. № 10776/15 господарський суд одержав клопотання позивача, згідно з яким останній просить суд долучити до матеріалів справи лист ТОВ «ДОНВУГЛЕКОН» № 06/8 від 25.08.2015р. з вимогою про повернення 37 366,60 т коксівного вугільного концентрату, поставленого позивачем за період вересень 2009р. листопад 2011р. в строк до 10.09.2015р. або, у випадку відсутності можливості здійснити повернення вказаного товару в натурі, відшкодувати його вартість у розмірі 36 546 060,79 грн. та лист ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» № 01/11-1069 від 09.09.2015р. про неможливість повернення товару в натурі, який одержаний відповідачем по договору купівлі-продажу № 115/02 від 13.02.2002р., визнаного недійсним Постановою ДАГС від 15.05.2013р. у справі № 5006/24/147пд/2012. Вказана заява позивача від 10.09.2015р. за вх. № 10779/15 залучена до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.09.2015р розгляд справи відкладений на 30.09.2015р. та зобовязано позивача надати до суду в т.ч. правове обґрунтування позовних вимог про стягнення грошових коштів в сумі 36 546 060,79 грн.

30.09.2015р. за вх. № 13339/15 господарський суд одержав заяву позивача про зміну предмету позову, в якій останній посилається на ст.ст. 16, 20, 1212, ч. 2 ст. 1213 ЦК України та просить суд стягнути з відповідача вартість безпідставно набутого майна в сумі 36 546 060,79 грн. Також у вказаній заяві позивач посилається на те, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 115/02 від 13.02.2002р. позивач поставив відповідачу вугільний коксівний концентрат на загальну суму 49 549 013,83 грн.; відповідач здійснив оплату за поставлений товар частково в сумі 8 870 175,24 грн. та частково зобовязання з оплати товару припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 4 132 777,80 грн.; Постановою ДАГС від 15.05.2013р. у справі № 5006/24/147пд/2012, яка залишена без змін Постановою ВГСУ від 23.09.2013р., договір купівлі-продажу № 115/02 від 13.02.2002р. визнано недійсним; у листі № 06/8 від 25.08.2015р. позивач просив відповідача повернути частину товару у термін до 10.09.2015р. або в разі відсутності можливості повернути товар, відшкодувати його вартість в сумі 36 546 060,79грн.; у листі № 01/10-950 від 26.08.2015р. відповідач вказав на неможливість провести повернення товару, який раніше одержаний за договором купівлі-продажу від 13.02.2002 р. № 115/02. Вказана заява позивача розцінена судом як заява про зміну предмету позову та прийнята судом до розгляду, оскільки подана до суду до початку розгляду справи по суті.

30.09.2015р. за вх. № 13261/15 господарський суд одержав від відповідача відзив на позовну заяву, згідно з яким останній просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю з посиланням на те, що за даними бухгалтерського обліку відповідача значиться кредиторська заборгованість перед позивачем за договором купівлі-продажу № 115/02 від 13.02.2002р. в сумі 36 546 060,79 грн., але позивач не має права на стягнення з відповідача вказаної суми, оскільки, на думку останнього, позивач мав право заявити про застосування передбачених ст. 216 ГПК України наслідків недійсності правочину в судовому порядку під час розгляду справи № 5006/24/147пд/2012, за результатами розгляду якої договір купівлі-продажу № 115/02 від 13.02.2002р. визнано недійсним, а не окремим позовом, який розглядається за даною справою.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.09.2015р. строк вирішення спору по даній справі продовжений на 15 днів до 26.10.2015р. у звязку із задоволенням відповідного клопотання представника позивача та розгляд справи відкладений на 16.10.2015р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.10.2015р. справу № 905/1364/15 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Донецької області. Згідно протоколу автоматичного визначення колегії суддів від 16.10.2015р. для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Ніколаєва Л.В., судді Сажнева М.В., Шилова О.М., а ухвалою суду від 16.10.2015р. вказана справа прийнята до колегіального розгляду у відповідному складі суду та призначено розгляд справи на 17.11.2015р.

17.11.2015р. за вх. № 19703/15 господарський суд одержав клопотання позивача про залучення до матеріалів справи наступних документів: заявок позивача до Донецької ТТП від 29.10.2015р. №№ 08/10, 09/10, до ДП «Держзовнішінформ» від 29.10.2015р. №№ 06/10, 07/10, довідки Донецької ТТП від 30.10.2015р. № 406/Э-129-05.12-16-5 про ціну вугільного коксівного концентрату марки «Ж», довідки Донецької ТТП від 30.10.2015р. № 405/Э-128-05.12-16-5 про ціну вугільного коксівного концентрату марки «Г», довідки ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» (ДП «Держзовнішінформ») від 13.11.2015р. № 4.3/732 про базовий рівень цін реалізації ДП «Вугілля України» на вугілля марок ГСШ, ДГСШ, Гр 0-200, Гр, Жр, 0-200, ГСЖШ, ЖСШ, ДГр, ДМСШ, довідки ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» (ДП «Держзовнішінформ») від 13.11.2015р. № 4.3/733 про базовий рівень цін реалізації ДП «Вугілля України» на вугілля марки Ж 0-100, листа відповідача № 01/8-1124 від 05.10.2015р. про ціну на коксівний концентрат марки Ж 0-100 мм.

Тією ж датою, за вх. № 19703/15 господарський суд одержав заяву позивача про збільшення позовних вимог, згідно з якою останній просить суд стягнути з відповідача вартість безпідставно набутого майна в сумі 56 461 500 грн., з посиланням на те, що відповідно до довідки Донецької ТТП від 30.10.2015р. № 406/Э-129-05.12-16-5 ціна вугільного коксівного концентрату марки «Ж» складає 1500 грн. в т.ч. ПДВ, а відповідно до довідки Донецької ТТП від 30.10.2015р. № 405/Э-128-05.12-16-5 ціна вугільного коксівного концентрату марки «Г» складає 1200 грн. в т.ч. ПДВ, у звязку з чим вартість безпідставно набутого майна складає 56 461 500 грн. В додаток до заяви наданий розрахунок позовних вимог.

У судовому засіданні 17.11.2015р. представник позивача надав суду усні пояснення про те, що позивачем здійснено перерахунок вартості безпідставно набутого майна з урахуванням мінімальних цін згідно довідок Донецької ТПП, що існують на момент розгляду справи у суді.

Також, у судовому засіданні 17.11.2015р. представник позивача надав суду клопотання про видачу матеріалів справи для ознайомлення та для підготовки відзиву (за вх. № 19738/15 від 17.11.2015р.) та про відкладення розгляду справи (за вх. № 19808/15 від 17.11.2015р.).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.11.2015р. у звязку із задоволенням судом клопотань відповідача, а також необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладений на 08.12.2015р.

У судовому засіданні 08.12.2015р. представник позивача надав суду клопотання про відкладення розгляду за вх. № 22365/15 від 08.12.2015р. справи у звязку із наміром сторін укласти мирову угоду.

У звязку із задоволенням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, а також незявленням відповідача у судове засідання, невиконанням ним вимог суду щодо надання витребуваних доказів, необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладений господарським судом на 11.12.2015р., про що винесено відповідну ухвалу суду від 08.12.2015р.

11.12.2015р. за вх. № 22875/15 господарський суд одержав клопотання позивача, згідно з яким останній просить суд продовжити строк розгляду справи та відкласти розгляд справи на два тижні, з посиланням на те, що між керівництвом сторін тривають перемовини щодо врегулювання спірних відносин мирним шляхом, які є предметом розгляду у даній справі. 11.12.2015р. за вх. № 22876/15 господарський суд одержав аналогічне за змістом клопотання відповідача.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 11.12.2015р. за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

13.02.2002р. між ТОВ «ДОНВУГЛЕКОН» (продавець, позивач) та ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» (покупець, відповідач) укладений договір купівлі-продажу № 115/02, згідно з умовами якого продавець передає у власність, а покупець приймає та сплачує вугільний коксівний концентрат (далі- товар), згідно додатків до даного договору, які є невідємною його частиною. (п. 1.1. договору).

Кількість товару: згідно додатків до даного договору. (п. 1.2. договору).

Відповідно до умов п. 2.1. договору ціна та загальна вартість товару вказані у додатках до даного договору, які є невідємною його частиною.

Оплата товару здійснюється протягом 15-ти днів з моменту предявлення рахунку, складеного на підставі двостороннього акту звірки по місяцю. (п. 2.2. договору).

Згідно з умовами п. 3.4. договору передача товару здійснюється транспортуванням стрічковим конвеєром збагачувальної установки продавця (поз.30) на стрічковий конвеєр покупця (поз. 406). Передача товару оформлюється актами приймання здачі, на підставі даних конвеєрних ваг. Акти прийому здачі підписуються уповноваженими представниками продавця та покупця. Оформлення актів здійснюється щодоби о 8 годині уповноваженими особами продавця та покупця.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2002р. (п. 7.1. договору).

Додатковими угодами № 1 від 13.02.2002р., від 30.09.2009р., № 10 від 01.07.2010р. до договору № 115/02 від 13.02.2002р. внесені зміни до розділу 1 «Предмет договору», а саме: доповнено пунктом 1.3. в такій редакції: «Продавець передає у власність, а покупець щомісячно приймає та оплачує вугільний коксівний концентрат у кількості 5000 т за ціною 147,90 грн. за 1 т на загальну суму 739 500 грн. без врахування ПДВ» та п. 1.1. викладено у такій редакції: «Продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує вугільну продукцію марки Ж і Г, надалі іменовану «товар» згідно додатків до даного договору, які є невідємною його частиною.

Додатковими угодами № 3 від 22.04.2003р.,№ 4 від 01.03.2004р., № 6 від 03.01.2005р., № 7 від 12.01.2006р., № 8 від 15.03.2006р. вносились зміни до договору № 115/02 від 13.02.2002р. щодо строку дії договору та в редакції останньої додаткової угоди п. 7.1. договору викладено у наступній редакції: « 7.1. Строк дії даного договору з моменту його підписання та до 31.12.2011р.».

Додатковими угодами № 9 від 01.04.2009р., № 2 від 17.10.2002р., № 8 від 26.01.2006р. до договору внесені зміни у пункти 3.4.,4.1.,4.2.,4.4,4.6. договору, а також до розділу 8 «Юридичні адреси сторін».

Договір разом з додатковими угодами до нього підписані сторонами та засвідчені їх печатками.

Поряд з цим, судом також встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору за період вересень 2009р. по листопад 2011р. позивач поставив, а відповідач прийняв вугільний коксівний концентрат марки «Ж» і «Г» на загальну суму 49 549 013,83 грн., що підтверджується актами прийому передачі за вересень 2009р. на суму 4 488 507,43 грн., за жовтень 2009р. на суму 4 587 957,38 грн., за листопад 2009р. на суму 3 578 059 грн., за грудень 2009р. на суму 1 200 709,39 грн., за квітень 2010р. на суму 3 208 198,46 грн., за травень 2010р. на суму 5 369 007,90 грн., за червень 2010р. на суму 5 232 553,92грн., за липень 2010р. на суму 888 444,04 грн., за квітень 2011р. на суму 633 397,15грн., за травень 2011р. на загальну суму 4 010 426,94грн. (акти прийому передачі за 2-15 травня 2011р. на суму 1 983 269,32грн, за 16-31 травня 2011р. на суму 2 027 157,62грн.), за червень 2011р. на суму 2 648 932,14 грн., за липень 2011р. на загальну суму 1 483 927,70 грн. (акти прийому передачі за 14-19 липня 2011р. на суму 498 751,43грн., за 21-24 липня 2011р. на суму 396 853,78грн., за 27-31 липня 2011р. на суму 588 322,49грн.), за серпень 2011р. на суму 3 408 717,19грн., за вересень 2011р. на суму 4 804 786,42 грн., за жовтень 2011р. на суму 3 894 754,51 грн., за листопад 2011р. на суму 74 634,26грн. Вказані акти підписані сторонами та засвідчені їх печатками.

Також позивачем виставлені відповідні рахунки на оплату на суму 49 549 013,83 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

За поставлений товар відповідач розрахувався частково на суму 8 870 175,24грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку, належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

Також, зобовязання з оплати товару частково були припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 4 132 777,80 грн., що підтверджується угодами про погашення зустрічних однорідних вимог від 31.03.2011р., від 30.06.2011р., від 31.07.2011р., від 30.11.2011р., від 31.12.2011р., від 30.06.2012р., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

Таким чином, борг відповідача за одержаний вугільний коксівний концентрат становить 36 546 060,79грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2013р. по справі № 5006/24/147пд/2012, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2013р. визнано недійсним договір купівлі-продажу № 115/02 від 13.02.2002р.

Вказані обставини і зумовили звернення позивача до суду з позовом про зобовязання відповідача повернути частину безпідставно набутого коксівного вугільного концентрату, який поставлений відповідачу, але не оплачений ним.

В процесі розгляду справи позивач звернувся до відповідача з вимогою № 06/8 від 25.08.2015р., в якій просив відповідача повернути частину поставленого позивачем товару у термін до 10.09.2015р. або, в разі відсутності можливості здійснити його повернення, відшкодувати його вартість у розмірі 36 546 060,79 грн. У листі № 01/10-950 від 26.08.2015р. відповідач вказав на неможливість провести повернення товару в натурі, який одержаний за договором купівлі-продажу від 13.02.2002 р. № 115/02, у звязку з цим, позивач надав до суду заяву про зміну предмету позову, згідно з якою останній просить суд стягнути з відповідача вартість безпідставно набутого майна в сумі 36 546 060,79 грн.

Під час, розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, про що надано відповідну заяву, в якій останній просить суд стягнути з відповідача вартість безпідставно набутого майна в сумі 56 461 500 грн., оскільки на момент розгляду справи у суді ціна вугільного коксівного концентрату марки «Ж» складає 1500 грн. в т.ч. ПДВ, а ціна вугільного коксівного концентрату марки «Г» складає 1200 грн. в т.ч. ПДВ, що вбачається з довідок Донецької ТТП від 30.10.2015р. № 406/Э-129-05.12-16-5 та № 405/Э-128-05.12-16-5 відповідно. При цьому, при розрахунку позовних вимог позивач виходив з мінімальних цін за 1т вугільного коксівного концентрату, зазначених у довідках.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Предметом спору у даній справі, із врахуванням заяв про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог, є стягнення з відповідача вартості безпідставно набутого майна в сумі 56 461 500 грн. Нормативно позивач обґрунтовує позовні вимоги ст. 1212, ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 1213 ЦК України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобовязань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки між сторонами у справі було укладено договір про купівлю продаж № 115/02 від 13.02.2002р., а частина товару, вартість якої позивач просить суд стягнути з відповідача, поставлена відповідачу за вказаним договором, то такий товар набуто відповідачем за наявності правової підстави, а тому його не може бути витребувано як безпідставне збагачення та, відповідно, відшкодовано його вартість у разі неможливості його повернення в натурі відповідно до положень ст. 1212, ч.2 ст. 1213 ЦК України.

У п. 3.12. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розяснено, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Здійснивши правову кваліфікацію відносин сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд дійшов висновку, що в даному випадку застосуванню підлягають норми ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України, якими встановлені загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів).

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір № 115/02 від 13.02.2002р., відповідно до умов якого позивач передає у власність, а покупець приймає та сплачує вугільний коксівний концентрат згідно актів приймання передачі.

Так, позивач передав, а відповідач прийняв вугільний коксівний концентрат на загальну суму 49 549 013, 83 грн. В свою чергу, відповідач здійснив лише часткову оплату вказаного товару в сумі 8 870 175,24 грн. та на суму 4 132 777,80 грн. зобовязання з оплати товару були припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Таким чином, борг відповідача за одержаний вугільний коксівний концентрат складає 36 546 060,79 грн.

В подальшому Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2013р. по справі № 5006/24/147пд/2012, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2013р. договір купівлі-продажу № 115/02 від 13.02.2002р. визнано недійсним.

Відповідно ч.1 ст. 216 Цивільного Кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з вимогою № 06/8 від 25.08.2015р., в якій просив відповідача повернути частину поставленого позивачем, але не оплаченого відповідачем, товару у термін до 10.09.2015р. або, в разі відсутності можливості здійснити його повернення, відшкодувати його вартість у розмірі 36 546 060,79 грн.

У листі № 01/10-950 від 26.08.2015р. відповідач вказав на неможливість провести повернення товару в натурі, який одержаний за договором купівлі-продажу від 13.02.2002 р. № 115/02, який був визнаний недійсним у судовому порядку.

Як вбачається з довідок Донецької ТТП від 30.10.2015р. № 406/Э-129-05.12-16-5, № 405/Э-128-05.12-16-5 ціна за 1 т вугільного коксівного концентрату марки «Ж» становить у межах від 1500 грн. до 2200 грн., а ціна за 1 т вугільного коксівного концентрату марки «Г» -у межах 1200 грн. до 2100 грн.

Розрахунок позивача, який перевірено судом та встановлено його обґрунтованість та правильність, свідчить, що при розрахунку позивач виходив з розміру мінімальної ціни за 1 т (за 1 т вугільного коксівного концентрату марки «Ж» - 1500 грн., за 1 т вугільного коксівного концентрату марки «Г» - 1200 грн.), а також про те, що кількість вугільного коксівного концентрату, яка поставлена відповідачу та залишилась неоплаченою ним, становить 37 919,60т (вугільний коксівний концентрат марки «Г» - 1393т, марки «Ж» - 36526,60т), а загальна її вартість становить 56 461 500 грн. При цьому, жодних заперечень щодо кількості вугільного коксівного концентрату (37 919,60т), яка одержана та не оплачена відповідачем, останнім до суду не надано.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позивач просить суд стягнути лише частину вартості коксівного концентрату у кількості 37 919,6т, яка поставлена позивачем та залишилась неоплаченою відповідачем, з огляду на ціни, визначені у Довідках Донецької ТПП на момент розгляду справи у суді, суд вважає за можливе застосувати наслідки недійсності правочину, встановлені ст. 216 ЦК України та відшкодувати вартість коксівного вугільного концентрату у кількості 37 919,6т в сумі 56 461 500 грн. на користь позивача, а тому позовні вимоги ТОВ «ДОНВУГЛЕКОН» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Посилання відповідача, викладені у відзиві на позов щодо наявності права позивача заявити про застосування наслідків недійсності правочину тільки під час розгляду справи № 5006/24/147пд/2012, а не окремим позовом, не приймаються судом, оскільки чинне законодавство України не містить таких обмежень.

Клопотання сторін про продовження строку вирішення спору по даній справі та відкладення розгляду справи на два тижні (за вх.№ 22875/15 від 11.12.2015р. та за вх. № 22876/15 від 11.12.2015р.) у звязку з наміром сторін врегулювати спір мирним шляхом, відхилені судом, оскільки наявні у матеріалах справи документи є достатніми для прийняття повного та обґрунтованого рішення, а також з огляду на те, що сторони мають право укласти мирову угоду в процесі виконання судового рішення.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (85310, Донецька обл., м. Родинське, п/р 26006301620720 в АК ПИБ м. Красноармійськ, МФО 334497, код ЄДРПОУ 31599557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» (85301, Донецька обл., м. Красноармійськ, вул. Краснознаменська, буд. 92в, п/р 26003300628877 у філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 335106, код ЄДРПОУ 30206597) вартість вугільного коксівного концентрату в сумі 56 461 500 (пятдесят шість мільйонів чотириста шістдесят одна тисяча пятсот) грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку. Повне рішення складено 11 грудня 2015 року.

Головуючий суддя Л.В. Ніколаєва

Суддя М.В. Сажнева

Суддя О.М. Шилова