Рішення № 54537628, 08.12.2015, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2063/15-ц

Провадження № 2/577/695/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2015 року

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Ярмак О.М.,

за участі секретаря Сущенко І.О.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області справу за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 3 446 доларів США 77 центів, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та, уточнивши свої позовні вимоги (а.с. 130-131), прохає стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № CL 1830 від 8 жовтня 2007 року, яка утворилася станом на 25 червня 2014 року, в розмірі 3 446 доларів США 77 центів, а також понесені судові витрати. Свої вимоги обгрунтовує тим, що 8 жовтня 2007 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого в подальшому стало ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідачу був наданий кредит в розмірі 800 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 24,00 % річних з кінцевим строком повернення кредиту до 15 вересня 2012 року. 15 липня 2008 року процентна ставка за користування кредитними коштами була збільшена до 30 % річних. Кредитним договором також передбачено, що за користування кредитними коштами понад встановлений строк (прострочення терміну сплати щомісячного платежу) встановлюється підвищена процентна ставка. Банк виконав свої зобов»язання в повному обсязі та надав ОСОБА_2 кредитні кошти в розмірі 800 доларів США. Однак свої зобов»язання за договором від 8 жовтня 2007 року ОСОБА_2 не виконала, у зв»язку з чим за нею станом на 25 червня 2014 року утворилася заборгованість за кредитним договором на загальну суму 3 446 доларів США 77 центів, яка включає в себе: 674 долари США 83 центи прострочена заборгованість за кредитом; 759 доларів США 21 цент - проценти за користування кредитними коштами, 2 012 доларів США 73 центів - підвищені проценти за користування кредитними коштами понад встановлений строк.

Позивач ПАТ «Універсал Банк» в судове засідання не з»явився. Представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 (а.с. 167) надала заяву з проханням розглядати справу без її участі. У вказаній заяві представник позивача зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 166).

Представник відповідача ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_1 (а.с. 117) позов визнав частково та пояснив, що дійсно 8 жовтня 2007 року між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір та ОСОБА_2 надані кошти в розмірі 800 доларів США 00 центів на строк до 15 вересня 2012 року. ОСОБА_2 не заперечує факт отримання нею коштів у перерахунку на національну валюту України станом на 8 жовтня 2007 року. За умовами кредитного договору ОСОБА_2 зобов»язана була щомісяця до 15 числа кожного місяця вносити обов»язковий платіж та вона виконувала свої зобов»язання до 16 січня 2009 року. У січні 2009 року у них змінилися сімейні обставини, ОСОБА_2 почала хворіти, перенесла операцію і тому вона взагалі перестала вносити кошти на виконання умов кредитного договору. Він згоден з порядком нарахування заборгованості за кредитним договором, зокрема, з нарахуванням підвищених процентів за прострочення терміну сплати щомісячного платежу, тому прохає не приймати до уваги в цій частині його заперечення проти позову, подані суду 25 травня 2015 року. В той же час прохає застосувати строк позовної давності, так як останній платіж за кредитним договором був здійснений ОСОБА_2 16 січня 2009 року та з того часу вона не вносила жодного платежу. Проте, з позовом до суду ПАТ «Універсал Банк» звернулося лише 9 квітня 2015 року, тобто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» може бути стягнута заборгованість за кредитним договором за період з 9 квітня 2012 року.

Про застосування до вимог ПАТ «Універсал Банк» строку позовної давності представник відповідача надав письмову заяву (а.с.169).

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що 8 жовтня 2007 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого в подальшому стало ПАТ «Універсал Банк» (а.с. 22) та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № СL 1830 (а.с. 8-9).

За умовами кредитного договору ОСОБА_2 був наданий кредит на поточні потреби в розмірі 800 доларів США 00 центів шляхом банківського переказу коштів на поточних рахунок позичальника № 26207000003559. Кредит був наданий відповідачу на строк до 15 вересня 2012 року (а.с. 5, 8).

За користування кредитними коштами ОСОБА_2 зобов»язана була сплачувати проценти.

Пунктами 2.2.-2.4. кредитного договору від 8 жовтня 2007 року визначено, що проценти нараховуються на щомісячній основі на суму несплаченого щоденного залишку кредиту. Кредитор (банк) має право збільшити розмір процентної ставки, зазначеної у п.п. 1.1.,2.5. договору у разі зміни НБУ розміру чинної облікової ставки та (або) у разі запровадження адміністративних та (або) інших заходів, які збільшують вартість коштів на українському ринку та (або) в інших випадках, коли кредитор обґрунтовано вважає, що така зміна відповідає ринковим умовам або має безпосередній вплив на вартість ринкових ресурсів кредитора. Про зміну процентної ставки кредитор має повідомити позичальника письмово. Письмова форма повідомлення кредитором позичальника про зміну процентної ставки за користування кредитом передбачає направлення кредитором відповідного письмового повідомлення позичальнику поштою та (або) шляхом розміщення відповідних повідомлень на дошках оголошень у приміщеннях установ кредитора та (або) на Інтернет-сайті кредитора та (або) іншим шляхом. Факт непогашення позичальником у строк останнього робочого дня, що передує даті початку дії нової процентної ставки, на користь кредитора всієї існуючої суми заборгованості позичальника за цим договором (а саме: неповернення всієї суми кредиту, несплата всієї суми нарахованих процентів та інших платежів) є згодою позичальника з таким новим розміром процентної ставки, що нараховується за користування кредитом згідно умов цього договору, при цьому додаткова угода до договору щодо внесення змін не укладається. За користування кредитом понад встановлений строк (прострочення терміну сплати щомісячного платежу) встановлюється підвищена процентна ставка, вказана у додатку № 1 до договору (а.с. 5).

Додатком № 1 до кредитного договору № СL 1830 від 8 жовтня 2007 року визначено, що процентна ставка за користування кредитними коштами на день укладення договору становила 24 % річних, підвищена процентна ставка (у разі порушення строку платежу) 72 % річних (а.с. 8).

Позивач відкрив ОСОБА_2 поточний рахунок № 26207000003559. Кошти за договором від 8 жовтня 2007 року в розмірі 800 доларів США 00 центів були перераховані на поточний рахунок ОСОБА_2 та 8 жовтня 2007 року за меморіальним ордером № 0050003USD000001 видані відповідачу через касу банку (а.с. 8-9, 90).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач ОСОБА_2 за умовами кредитного договору № СL 1830 від 8 жовтня 2007 року брала на себе зобов»язання погасити кредит, сплатити проценти за користування ним на умовах та в порядку, визначених договором, додатком № 1 та додатком № 2 (п.п. 1.1. кредитного договору).

Відповідно до п.п. 5.1. - 5.3 кредитного договору, погашення основної суми кредиту та сплата процентів мало здійснюватися відповідачем у формі щомісячних ануїтетних платежів. Сума щомісячних платежів за кредитним договором включає в себе погашення основної суми кредиту та нарахованих процентів, зазначених у додатку № 1 до договору. Графік щомісячних платежів визначено у додатку № 2 цього договору. Позичальник зобов»язується щомісяця в дату сплати щомісячних платежів здійснювати погашення щомісячних платежів шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку кредитора (№ 26207000003559). При цьому під терміном «дата сплати щомісячних платежів» сторони розуміють останній робочий день, що передує даті сплати щомісячного платежу (а.с. 5).

Як вбачається з додатків № 1 та № 2 до кредитного договору № СL 1830 від 8 жовтня 2007 року позичальник повинен був сплачувати до кожного 15-го числа місяця (або в останній робочий день, що передує вказаній даті) щомісячний платіж в розмірі 22 долари США 68 центів шляхом переказу вказаних коштів на поточний рахунок № 26207000003559. Сума останнього платежу за кредитним договором становила 22 доларів США 66 центів та дата останнього платежу встановлена 15 вересня 2012 року (а.с. 8, 9).

Однак, взяті на себе за кредитним договором № СL 1830 від 8 жовтня 2007 року зобов»язання ОСОБА_2 не виконувала належним чином, останній платіж за договором був здійснений нею 16 січня 2009 року (а.с.10-11, 84-89)

Станом на 25 червня 2014 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором, розрахована за період з 8 жовтня 2007 року до 25 червня 2014 року становила 3 446 доларів США 77 центів. З них: 674 долари США 83 центи - заборгованість за кредитом; 759 доларів США 21 цент заборгованість по процентам за користування кредитними коштами, 2 012 доларів США 73 центів підвищені проценти за користування кредитними коштами понад встановлений строк (а.с. 10-11, 131).

В той ж час, представник відповідача ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_1 звернувся до суду із письмовою заявою про застосування строку позовної давності (а.с. 169).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 259 ЦК України передбачається, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Статтею 260 ЦК України визначено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. ст. 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Згідно ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

За статтею 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивачем в судове засідання не надано доказів того, що ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 існувала домовленість про збільшення позовної давності.

За наведених обставин, суд виходить із загального строку позовної давності у три роки, передбаченого ст. 257 ЦК України та відсутності доказів про існування між сторонами договору про збільшення позовної давності, як це вимагає ст. 259 ЦК України.

В своїх поясненнях до позовної заяви від 24 липня 2015 року позивач зазначив, що ПАТ «Універсал Банк» не пропущений строк позовної давності, оскільки кредитний договір від 8 жовтня 2007 року передбачав, що останній платіж за договором мав бути здійснений 15 вересня 2012 року. Перебіг строку позовної давності починається з 16 вересня 2012 року, а позивач звернувся до Конотопського міськрайонного суду Сумської області 9 квітня 2015 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності (а.с. 81).

В той же час, при вирішенні справи суд керується правовими позиціями, викладених Верховним Судом України у постановах від 6 листопада 2013 року (у справі № 6-116цс13) та від 19 березня 2014 року (справа № 6-14цс14) за наслідками розгляду заяви про перегляд судових рішень із мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки вони відповідно до ч. 2 ст. 214 ч. 3 ст. 360-7 ЦПК України є обов»язковими для всіх судів України.

Зокрема, у названих постановах Верховним Судом України була висловлена наступна правова позиція.

Відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов»язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

При цьому початок перебігу позовної давності пов»язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

Вбачається, що позичальник зобов»язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) та щомісяця сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов»язання, які деталізують обов»язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов»язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, оскільки за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами щомісяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов»язань.

Отже, аналізуючи умови договору сторін та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов»язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

У своїх додаткових поясненнях від 4 грудня 2012 року ПАТ «Універсал Банк» згоден з тим, що позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, але при нарахуванні ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 8 жовтня 2007 року входить з того, що 24 липня 2014 року ПАТ «Універсал Банк» зверталося до Кіровського районного суду м. Кіровограда, а тому для розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором приймає період з 24 липня 2011 року до 24 липня 2014 року (а.с. 160).

Частиною 2 ст. 264 ЦК України передбачено, що позовна давність переривається у разі пред»явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Встановлено, що дійсно 24 липня 2014 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № СL 1830 від 8 жовтня 2007 року в розмірі 40 989 грн 36 коп (а.с. 19-20).

Проте ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 9 вересня 2014 року позовна заява ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості була повернута позивачеві з тих підстав, що справа не підсудна Кіровському районному суду м. Кіровограда (а.с. 21).

В той же час за правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 2 грудня 2015 року (справа № 6-895цс15) за змістом ст. 257, ч. 2 ст. 264, ч.ч. 4,5 ст. 267 ЦК України, ч. 1 ст. 118, ч. 1 ст. 122 ЦПК України перебіг позовної давності шляхом пред»явлення позову може перериватися не в разі будь-якого направлення позову поштою, а здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства, зокрема ст. ст. 109, 119, 120 ЦПК України. Якщо судом у прийнятті позовної заяви відмовлено або її повернуто, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подача позову з недодержанням правил підсудності.

З урахуванням вищенаведеного при вирішенні питання про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором № СL 1830 від 8 жовтня 2007 року виходить з того, що відповідач ОСОБА_2 отримала кредитні кошти 8 жовтня 2007 року, останній платіж по погашенню кредиту та інших нарахованих платежів відповідач здійснила 16 січня 2009 року.

ПАТ «Універсал Банк» звернулося з позовом до Конотопського міськрайонного суду Сумської області 9 квітня 2015 року (а.с. 26).

За таких обставин ПАТ «Універсал Банк» втратило можливість у судовому порядку захистити своє порушене право про стягнення щомісячних платежів, нарахованих поза межами трирічного строку позовної давності, тобто платежів, нарахованих до 8 квітня 2012 року.

Суд приходить висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором, нараховану, починаючи з 9 квітня 2012 року до 25 червня 2014 року (як зазначено у розрахунку заборгованості за кредитним договором).

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем ПАТ «Універсал Банк» в судове засідання не надано розрахунку заборгованості за кредитним договором від 8 жовтня 2007 року за період з 9 квітня 2012 року до 25 червня 2014 року, так як позивач вважає, що стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором в повному обсязі або за період з 24 липня 2011 року до 24 липня 2014 року, оскільки саме за цей період позивач навів новий розрахунок заборгованості у своїх додаткових поясненнях (а.с.160-161).

Представником відповідача наданий розрахунок заборгованості за кредитним договором від 8 жовтня 2007 року. Проте вказаний розрахунок наданий за період з 7 квітня 2012 року та без урахування підвищення процентів за користування кредитними коштами понад встановлений строк, вірність нарахування яких в судовому засіданні визнав представник відповідача.

При проведенні судом розрахунку заборгованості за кредитним договором № СL 1830 від 8 жовтня 2007 року суд виходить з наданого ПАТ «Універсал Банк» розрахунку заборгованості (а.с. 10-11), а також методики розрахунку підвищених процентів, що наведена в додаткових поясненнях позивача від 04.12.2015 (а.с. 160-161) та розраховує заборгованість наступним чином:

Заборгованість за тілом кредиту за період з 09.04.2012 до 14.09.2012 - 121 долар США 47 центів:

- 4 долари США 20 центів - за період з 09.04.2012 до 14.04.2012 (21,72 дол. США сума тіла кредиту, яку позичальник мав сплатити за період з 15.03.12 до 14.04.2012 : 31 день кількість днів у періоді з 15.03.12 до 14.04.2012 х 6 днів кількість днів у періоді з 09.04.2012 до 14.04.2012);

- 22 долари США 38 центів - за період з 15.04.2012 до 14.05.2012;

- 22 долари США 86 центів - за період з 15.05.2012 до 14.06.2012;

- 23 долари США 51 цент - за період з 15.06.2012 до 14.07.2012;

- 24 долари США 06 центів - за період з 15.07.2012 до 14.08.2012;

- 24 долари США 46 центів - за період з 15.08.2012 до 14.09.2012.

Заборгованість по процентах за користування кредитними коштами за період з 09.04.2012 до 25.06.2014 - 89 доларів США 40 центів:

- 3 долари США 37 центів - за період з 09.04.2012 до 14.04.2012 (17, 43 дол. США сума процентів , яку позичальник мав сплатити за період з 15.03.12 до 14.04.2012 : 31 день кількість днів у періоді з 15.03.12 до 14.04.2012 х 6 днів кількість днів у періоді з 09.04.2012 до 14.04.2012);

- 16 доларів США 87 центів - за період з 15.04.2012 до 14.05.2012;

- 17 доларів США 43 центів - за період з 15.05.2012 до 14.06.2012;

- 16 доларів США 87 центів - за період з 15.06.2012 до 14.07.2012;

- 17 доларів США 43 центи - за період з 15.07.2012 до 14.08.2012;

- 17 доларів США 43 центи - за період з 15.08.2012 до 14.09.2012

Заборгованість по підвищених процентах за користування кредитними коштами понад встановлений строк за період з 09.04.2012 до 25.06.2014 - 259 доларів США 75 центів:

- 8 доларів США 63 центи - за період з 09.04.2012 до 14.04.2012 (44, 57 дол. США сума підвищених процентів, яку позичальник мав сплатити за період з 15.03.12 до 14.04.2012 : 31 день кількість днів у періоді з 15.03.12 до 14.04.2012 х 6 днів кількість днів у періоді з 09.04.2012 до 14.04.2012);

- 43 долари США 49 центів - за період з 15.04.2012 до 14.05.2012;

- 43 долари США 14 центів - за період з 15.05.2012 до 14.06.2012;

- 42 долари США 29 центів - за період з 15.06.2012 до 14.07.2012;

- 41 долар США 73 центи - за період з 15.07.2012 до 14.08.2012;

- 40 доларів США 84 центи - за період з 15.08.2012 до 14.09.2012;

- 39 доларів США 63 центи за період з 15.09.2012 до 25.06.2014

Загальний розмір заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № СL 1830 від 8 жовтня 2007 року, яка утворилася за період з 9 квітня 2012 року до 25 червня 2014 року становить 470 доларів США 62 центи (121,47 + 89,40 + 259,75)

Статтею 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов»язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Вбачається, що названа норма права дозволяє використовувати при здійсненні розрахунків на території України іноземну валюту в порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач, уточнивши свої позовні вимоги (а.с. 130-131) прохає суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в доларах США.

За таких обставин, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ «Універсал Банк» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № СL 1830 від 8 жовтня 2007 року, яка утворилася за період з 9 квітня 2012 року до 25 червня 2014 року в розмірі 470 доларів США 62 центи.

У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка утворилась за період до 8 квітня 2012 року слід відмовити у зв»язку із спливом строку позовної давності

Пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14 містить роз»яснення, за якими у разі пред»явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Станом на 8 грудня 2015 року 470 доларів США 62 центи у перерахунку на національну валюту України, виходячи з курсу долару США до гривні України встановленого НБУ, за яким 100 доларів США дорівнює 2345, 0698 гривень України, становить 11 036 грн 37 коп (470,62 дол. США х 23,450698 грн України).

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як роз»яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (ч. 1 ст. 88 ЦПК України) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI)(п.36 постанови)

При зверненні до суду, з подальшим уточненням позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» сплачений судовий збір у розмірі 1218 грн 00 коп (409,89 грн + 808, 11 грн) (а.с. 1, 165).

Позивач прохав стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 3 446 доларів США 77 центів, а суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 470 доларів США 62 центи, тобто позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» задоволені на 14 %.

За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 170 грн 52 коп (1218 грн 00 коп х 14 %).

Керуючись ст. ст. 192, 256, 257, 259, 260, 261, 264, 266, 267, 525, 526, 530, 533, 536, 611, 612, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.05.2012 № 5, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18. 12. 2009 № 14, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 № 10, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 218, ч. 3 ст. 360-7 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № СL 1830 від 8 жовтня 2007 року, яка утворилася за період з 9 квітня 2012 року до 25 червня 2014 року в розмірі 470 доларів США 62 центи (чотириста сімдесят доларів США 62 центи).

В задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № СL 1830 від 8 жовтня 2007 року, яка утворилася за період до 8 квітня 2012 року відмовити у зв»язку з спливом строку позовної давності.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 170 грн 52 коп (сто сімдесят грн 52 коп).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Ярмак О. М.