Рішення № 54537398, 10.12.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6550/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

ОСОБА_2,

при секретарі - Орловій С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, комунального підприємства житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», Приморського районного відділу державної міграційної служби України в Одеській області про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зобовязання зняти з реєстрації за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 червня 2015 року, апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 червня 2015 року та на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 червня 2015 року про закриття провадження в справі в частині вимог, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна», звернувшись 26 лютого 2014 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №RML-502/007/2007 від 23 листопада 2007 року (додатковий договір №1 від 23 лютого 2009 року, додатковий договір №2 від 4 березня 2009 року, додатковий договір №3 від 25 серпня 2009 року, додатковий договір №4 від 23 вересня 2009 року), за яким отримано в кредит 58900,00 доларів США під 4,49% річних на строк до 23 листопада 2032 року. Для забезпечення виконання кредитних зобовязань між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки №PRML-502/007/2007 від 29 листопада 2007 року, за яким передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.

Також, між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №CNL-502/042/2006 від 28 листопада 2006 року, за яким отримано в кредит 25000,00 доларів США під 11,99% річних на строк до 23 листопада 2016 року. Для забезпечення виконання кредитних зобовязань між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки №PML-502/042/2006 від 29 листопада 2007 року, за яким передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.

Позивач зазначив, що ПАТ «ОТП Банк» (до зміни найменування ЗАТ «ОТП Банк») та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 26 листопада 2010 року укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір відступлення права вимоги, за яким право вимоги за кредитним договором №RML-502/007/2007 від 23 листопада 2007 року та договором іпотеки №PRML-502/007/2007 від 29 листопада 2007 року, за кредитним договором №CNL-502/042/2006 від 28 листопада 2006 року та договір іпотеки №PML-502/042/2006 від 29 листопада 2007 року перейшло до ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Посилаючись на невиконання ОСОБА_3 умов кредитного договору №RML-502/007/2007 від 23 листопада 2007 року, заборгованість за цим договором станом на 30 грудня 2013 року в загальній сумі 2482339,25 грн., що еквівалентно 310564,15 доларів США, на невиконання ОСОБА_4 умов кредитного договору №CNL-502/042/2006 від 28 листопада 2006 року, заборгованість за цим договором станом на 5 травня 2014 року в загальній сумі 1519084,68 грн., що еквівалентно 117256,59 доларів США, позивач ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» після уточнення 25 листопада 2014 року вимог просив в рахунок визначеної станом на 30 грудня 2013 року заборгованості за кредитним договором №RML-502/007/2007 від 23 листопада 2007 року в сумі 2482339,25 грн., еквівалентних по курсу НБУ 310564,15 доларам США, та в рахунок визначеної станом на 5 травня 2014 року заборгованості за кредитним договором №CNL-502/042/2006 від 28 листопада 2006 року в сумі 1519084,68 грн., еквівалентних по курсу НБУ 117256,59 доларів США, звернути за договором іпотеки №PRML-502/007/2007 від 29 листопада 2007 року та за договором іпотеки №PML-502/042/2006 від 29 листопада 2007 року стягнення на предмет іпотеки як то квартиру АДРЕСА_2 шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на час укладення правочину щодо відчуження предмета іпотеки; виселити з квартири ОСОБА_3, ОСОБА_4 без надання іншого жилого приміщення; зобовязати Приморський РВДМС України в Одеській області зняти з реєстрації по квартирі відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, їх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2; стягнути судові витрати (т.1 а.с.3-7, 142-144).

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав (т.1 а.с.199-200).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 червня 2015 року закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 205 ЦПК України (не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства) провадження в частині вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про зобовязання третьої особи Приморський РВДМС України в Одеській області зняти з реєстрації по квартирі ОСОБА_3, ОСОБА_4, дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.213-214).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 червня 2015 року в частині вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення задоволено, звернуто стягнення на предмет іпотеки, виселено ОСОБА_3, ОСОБА_4 без надання іншого жилого приміщення, стягнуто судові витрати (т.1 а.с.217-221).

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Неправильність рішення суду мотивовано не встановленням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить ухвалу про закриття провадження в справі в частині вимог скасувати, змінити рішення, доповнивши вимогами про зобовязання Приморського РВ ДМС України в Одеській області зняти з реєстраційного обліку по квартирі ОСОБА_3, ОСОБА_4, дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Неправильність рішення та ухвали суду мотивовано не встановленням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення та ухвали суду, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_4 на рішення суду, часткове задоволення апеляційної скарги ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» в частині оскарження ухвали суду та про відмову в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» в частині оскарження рішення.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори (п.1 ч.2 ст.11 ЦПК України). Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обовязку в натурі (п.5 ч.2 ст.16 ЦК України).

Підставою виникнення зобовязальних відносин, зокрема, є договір (ч.2 ст.509 ЦК України). Відповідно до загальних умов виконання зобовязання, визначених статтею 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, заставою (ч.1 ст.546 ЦК України).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця (ч.1 ст.575 ЦК України). У разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст.589 ЦК України). Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.590 ЦК України).

Між ЗАТ «ОТП Банк» (після зміни найменування ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №RML502/007/2007 від 23 листопада 2007 року та передано на споживчі цілі кредит в іноземній валюті в сумі 58900,00 доларів США під 4,49% річних з остаточною датою повернення кредиту 23 листопада 2032 року. За умовами договору повернення відповідної частини кредиту та сплата нарахованих процентів підлягали здійсненню позичальником щомісяця в розмірі та строки, визначені в графіку платежів (п.1.5); дострокове виконання боргових зобовязань за ініціативою банку передбачалось у випадку невиконання позичальником своїх боргових зобовязань, при цьому зобовязання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобовязань в цілому наставало з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги та підлягало проведенню позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги (1.9) (т.1 а.с.9-16). Додатковим договором №1 від 23 лютого 2009 року, додатковим договором №2 від 4 березня 2009 року, додатковим договором №3 від 25 серпня 2009 року, додатковим договором №4 від 23 вересня 2009 року внесено зміни та доповнення до кредитного договору №RML502/007/2007 від 23 листопада 2007 року, зокрема, в графік платежів (т.1 а.с.17-29).

Для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №RML502/007/2007 від 23 листопада 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» (після зміни найменування ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки №PRML-502/007/2007 від 29 листопада 2007 року, за яким передано в іпотеку квартиру №75 загальною площею 103,7кв.м, що знаходиться по вул.Розумовській, 2/4 в м. Одесі. За умовами договору іпотеки за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель може задовольнити всі боргові зобовязання, не сплачені іпотекодавцем (п.6) (т.1 а.с.30-37).

На виконання кредитного договору №RML502/007/2007 від 23 листопада 2007 року ОСОБА_3 шляхом перерахування коштів з кредитного рахунку на поточний рахунок №26200201772777 за кредитною заявкою від 23 листопада 2007 року видано 43815,47 доларів США, за кредитною заявкою від 29 листопада 2007 року видано 15084,53 доларів США (т.1 а.с.38,39).

29 січня 2014 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» направлено ОСОБА_3 та отримано нею 31 січня 2014 року вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором №RML502/007/2007 від 23 листопада 2007 року та заявлено про реалізацію права звернення стягнення на предмет іпотеки при не погашенні заборгованості (т.1 а.с.40-43).

Згідно розрахунку за кредитним договором №RML502/007/2007 від 23 листопада 2007 року заборгованість станом на 30 грудня 2013 року становила по кредиту 55623,19 доларів США, по процентам 11164,80 доларів США, всього 66787,99 доларів США, еквівалентних 533836,40 грн., з пені за період з 30 грудня 2012 року по 30 грудня 2013 року 243776,16 доларів США, еквівалентних 1948502,85 грн. (т.1 а.с.44).

Між ЗАТ «ОТП Банк» (після зміни найменування ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №СNL502/042/2006 від 28 листопада 2006 року та передано на споживчі цілі кредит в іноземній валюті в сумі 25000,00 доларів США під 11,99% річних з остаточною датою повернення кредиту 28 листопада 2016 року. За умовами договору повернення відповідної частини кредиту та сплата нарахованих процентів підлягали здійсненню позичальником щомісяця в розмірі та строки, визначені в графіку платежів (п.1.5); дострокове виконання боргових зобовязань за ініціативою банку передбачалось у випадку невиконання позичальником своїх боргових зобовязань, при цьому зобовязання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобовязань в цілому підлягало проведенню позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги (1.9) (т.1 а.с.146-152).

Для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №CNL502/042/2006 від 28 листопада 2006 року між ЗАТ «ОТП Банк» (після зміни найменування ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки №PML-502/042/2006 від 29 листопада 2007 року, за яким передано в іпотеку квартиру №75 загальною площею 103,7 кв.м, що знаходиться по вул. Розумовській, 2/4 в м. Одесі. За умовами договору іпотеки за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель може задовольнити всі боргові зобовязання, не сплачені іпотекодавцем (п.6) (т.1 а.с.153-160).

8 серпня 2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» направлено ОСОБА_3 вимогу про заборгованість за кредитним договором №CNL502/042/2006 від 28 листопада 2006 року та реалізацію права звернення стягнення на предмет іпотеки при не погашенні заборгованості (т.1 а.с.162).

Згідно розрахунку за кредитним договором №СNL502/042/2006 від 28 листопада 2006 року заборгованість станом на 5 травня 2014 року становила по кредиту 21934,40 доларів США, по процентам 3282,07 доларів США, всього 25216,47 доларів США, з пені за період з 5 травня 2013 року по 5 травня 2014 року 92040,13 доларів США, еквівалентних 1049403,00 грн. (т.1 а.с.145).

Позичальники ОСОБА_3, ОСОБА_4 порушили визначені статтею 526 ЦК України загальні умови виконання зобовязання, статтю 1054 ЦК України, укладені кожним з них кредитні договори, а саме кредитний договір №RML502/007/2007 від 23 листопада 2007 року та кредитний договір №СNL502/042/2006 від 28 листопада 2006 року відповідно, допустивши заборгованість по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування коштами, надавши тим самим кредитору право вимоги дострокового повернення всієї суми кредиту та сплати плати за кредит. Оскільки кредитні зобовязання за укладеними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кредитними договорами забезпечено іпотекою, то факт порушення забезпеченого іпотекою зобовязання надало ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» як іпотекодержателю право звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання, при тому звернення стягнення у спосіб, визначений іпотекодержателем.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з кредитних правовідносин, не виконання позичальниками основного зобовязання по поверненню кредитних коштів та по сплаті процентів за користування коштами, права ТОВ «ОТП Факторинг Україна» вимагати дострокового повернення наданої суми кредиту та плати за користування таким, права звертати стягнення на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання за кредитним договором №RML502/007/2007 від 23 листопада 2007 року в загальній сумі 310564,15 доларів США, еквівалентних 2482339,25 грн. по курсу НБУ станом на 30 грудня 2013 року, та за кредитним договором №СNL502/042/2006 від 28 листопада 2006 року в загальній сумі 92040,13 доларів США, еквівалентних 1049403,00 грн., у визначений ним спосіб, а саме шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна на рівні не нижче ринкових цін.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 цих висновків суду не спростовують. Виконання кредитних зобовязань належними та допустимими доказами не доведено, розрахована заборгованість та право ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звертати стягнення на предмет іпотеки в рахунок виконання зобовязань за кредитними договорами не спростовано.

Згідно доводів ОСОБА_4 позов про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволенню не підлягає з огляду на наявність судового рішення про стягнення заборгованості. Так, дійсно Приморським районним судом м. Одеси ухвалено рішення від 7 листопада 2014 року про стягнення на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» солідарно з позичальника ОСОБА_4 та поручителя ТОВ «Інспекторат Україна» за кредитним договором №СNL502/042/2006 від 28 листопада 2006 року заборгованості станом на 5 травня 2014 року за кредитом в сумі 21934,40 доларів США, за процентами 3282,07 доларів США, пені, однак рішення суду не виконано. Оскільки рішення суду про стягнення кредитної заборгованості з позичальника та поручителів, яке не виконано, не є перешкодою для задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки (п.9 постанови №5 від 30 березня 2012 року Пленуму ВССУ), відтак, доводи ОСОБА_4 в частині наявності іншого судового рішення на законність рішення, що переглядається, не впливає.

Згідно доводів апеляційної скарги ОСОБА_4 позов про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволенню не підлягає, оскільки порушує права його та дітей на житло. Вказані доводи безпідставні. Так, в іпотеку передано квартиру №75 загальною площею 103,7кв.м житловою площею 59,8 кв.м по вул. Розумовській, 2/4 в м.Одесі, належну на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі рішення Приморського районного суду м.Одеси від 17 жовтня 2006 року №2-9300/06. В квартирі зареєстровані ОСОБА_3 та малолітня ОСОБА_5 з 17 грудня 2008 року, малолітній ОСОБА_6 з 24 листопада 2009 року, ОСОБА_4 з 29 серпня 2012 року. Договори іпотеки укладено власником нерухомого майна ОСОБА_3 29 листопада 2007 року. Таким чином, на момент передачі квартири в іпотеку ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх діти не були зареєстровані в переданій в іпотеку квартирі, тому, та обставина, що на даний час сімя проживає в квартирі, не є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу квартири з прилюдних торгів (т.1 а.с.45-49, 58, 124).

Безпідставними є доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про застосування мораторію на стягнення нерухомого майна з огляду на наступне.

Згідно з п.1 Закону України від 3 червня 2014 року №1304-УП «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (далі Закон №1304-УП) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майна, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України від 2 жовтня 1992 року №2654-ХП «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України від червня 2003 року №898-ІУ «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобовязань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що воно використовується як місце постійного проживання, загальна площа якого не перевищує 140,0 кв.м для квартири. У цивільному законодавстві мораторій визначається як відстрочення виконання зобовязання (п.2 ч.1 ст.263 ЦК України). Отже, мораторій не звільняє від виконання зобовязання, а є відстроченням виконання певних обовязків, відкладення певних дій на визначений чи невизначений період на підставі спеціального акта. Встановлений Законом №1304-УП мораторій на стягнення нерухомого житлового майна громадян України, наданого як забезпечення зобовязань за кредитами в іноземній валюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобовязань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника) (постанова Верховного Суду України від 25 березня 2015 року №6-44цс15, від 15 квітня 2015 року №6-46цс15, від 9 вересня 2015 року №6-483цс15 тощо).

Поряд з цим, апеляційна скарга ОСОБА_4 в частині виселення підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Постійне місце проживання ОСОБА_3, ОСОБА_4, їхніх дітей ОСОБА_7 ОСОБА_5 зареєстровано в ІНФОРМАЦІЯ_3. За змістом статей 39,40 Закону України від 5 червня 2003 року №898-ІУ «Про іпотеку» та статті 109 ЖК України особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у звязку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло тільки в тому разі, коли іпотечне майно було придбано не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечено іпотекою відповідного жилого приміщення (ч.2 ст.109 ЖК України) (постанови Верховного Суду України від 18 березня 2015 року в справі №6-39цс15, від 24 червня 2015 року в справі №6-447цс15, від 2 вересня 2015 року в справі №6-1049цс15 тощо) (т.2 а.с.56).

В даному випадку квартира АДРЕСА_3 не була придбана за рахунок коштів кредиту, вказане нерухоме майно перебувало у власності ОСОБА_3 до передачі цього нерухомого майна в іпотеку, відтак, з огляду на правові позиції Верховного Суду України, на які орієнтовано суди при розгляді справ, що виникають з кредитних правовідносин, ОСОБА_3, ОСОБА_4, діти ОСОБА_6, ОСОБА_5 при звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_4 як на предмет іпотеки не можуть бути виселені з цього житла без надання іншого жилого приміщення, при цьому жиле приміщення, що надається особам, які виселяються, повинно бути зазначено в рішенні суду.

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в суді першої інстанції заявлено та, відповідно, вирішено судом вимоги про виселення ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_3 без надання іншого жилого приміщення (т.1 а.с.142-144). Таким чином, зважаючи на те, що передане в іпотеку нерухоме майно не придбано за рахунок наданого в іноземній валюті кредиту під забезпечення повернення кредиту передачею в іпотеку цього нерухомого майна, то ТОВ «ОТП Факторинг Україна» при відмові ОСОБА_4 добровільно звільнити квартиру вправі були ставити питання про їх виселення, однак з надання іншого жилого приміщення, при цьому жиле приміщення, що підлягало наданню, мало бути зазначено в позовних вимогах. Оскільки такі вимоги не заявлено, суд апеляційної інстанції процесуально позбавлений права на стадії апеляційного перегляду справи змінювати рішення суду та, відповідно, зазначати про виселення осіб з предмета іпотеки з надання жилого приміщення та зазначенням, в яке саме жиле приміщення сімю має бути переселено.

Зазначені обставини, згідно пунктів 3,4 частини 1 статті 309 ЦПК є підставою для скасування рішення суду в частині вирішення вимог про виселення та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні вимог про виселення без надання іншого жилого приміщення. Дана відмова не позбавляє права ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» звернення до суду з вимогами про виселення з надання іншого жилого приміщення, про яке має бути в обовязковому порядку зазначено в позові.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на рішення в частині зобовязання зняти осіб з реєстраційного обліку по квартирі не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» після уточнення 25 листопада 2014 року позову заявив вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зобовязання зняти осіб з реєстраційного обліку по квартирі, на яку звернуто стягнення (т.1 а.с.142-144). Суд першої інстанції вирішив ухваленням рішення вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та про виселення. Що ж до вимог про зобовязання зняти осіб з реєстраційного обліку, то суд першої інстанції такі вимоги ухваленням рішення не вирішував, оскільки в цій частині вимог закрив провадження в справі, постановивши відповідну ухвалу.

За змістом визначених статтею 303 ЦПК України меж розгляду справи апеляційним судом та передбачених статтею 307 ЦПК України повноважень апеляційного суду наслідком перегляду ухвали про закриття провадження в справі в частині вимог про зобовязання зняти осіб з реєстраційного обліку не може бути ухвалення апеляційною інстанцією рішення про задоволення вимог про зобовязання зняти осіб з реєстраційного обліку, оскільки ухвала про закриття провадження в справі не є рішенням по суті заявлених вимог (вимоги, які не вирішено ухваленням рішення, не підлягають перегляду в апеляційному порядку з ухваленням рішення по суті вимог).

Крім того, слід звернути увагу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на те, що згідно заявлених вимог процесуальне положення Приморського РВ ДМС України в Одеській області визначено як «третя особа». Цивільним процесуальним законодавством зобовязання третіх осіб вчиняти певні дії не передбачено, «третя особа» це не «відповідач».

Поряд з цим, підлягає задоволенню апеляційна скарга ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» щодо оскарження ухвали про закриття провадження в справі в частині вимог про зобовязання зняти осіб з реєстраційного обліку.

Так, закриваючи провадження в справі, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що Приморський РВ ДМС України в Одеській області не є відповідачем в справі. Крім того, практика застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав орієнтує суди на те, реєстрація місця проживання є похідним правом від права користування житлом, а тому зняття осіб з реєстрації можливе лише за умови втрати ними права користування житлом чи у звязку з виселенням (добровільно чи у примусовому порядку); що питання про зняття осіб з реєстраційного обліку залежні від вирішення питань про право користування (власності) осіб житловим приміщенням, а, відтак, підлягають вирішенню відповідно до норм житлового та цивільного законодавства в порядку цивільного судочинства.

Ухвала про закриття провадження в справі в частині вимог, що постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з направленням справи в частині вимог про зняття осіб з реєстраційного обліку до суду першої інстанції на новий розгляд.

29 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» (до зміни найменування ЗАТ «ОТП Банк») та ТОВ «ОТП Факторинг Україна»укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір відступлення права вимоги №б/н, згідно яких ПАТ «ОТП Банк» відступив право вимоги за кредитним договором №RML502/007/2007 від 23 листопада 2007 року та договір іпотеки №PRML-502/007/2007 від 29 листопада 2007 року, також за кредитним договором №CNL-502/042/2006 від 28 листопада 2006 року та договором іпотеки №PML-502/042/2006 від 29 листопада 2007 року (т.1 а.с.59-88). Таким чином, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» є належним позивачем в справі.

Керуючись ст.303, п.п.1,2 ч.1 п.4 ч.2 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, п.4 ч.1 ст.311, ст.313, п.п.1,6 ч.1, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення задовольнити частково.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» в частині оскарження рішення відхилити, в частині оскарження ухвали задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 червня 2015 року в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, комунального підприємства житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», Приморського районного відділу державної міграційної служби України в Одеській області про звернення стягнення на предмет іпотеки та в частині розподілу судових витрат залишити без змін.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 червня 2015 року в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, комунального підприємства житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», Приморського районного відділу державної міграційної служби України в Одеській області про виселення без надання іншого жилого приміщення скасувати.

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, комунального підприємства житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», Приморського районного відділу державної міграційної служби України в Одеській області про виселення ОСОБА_3, ОСОБА_4 без надання іншого жилого приміщення відмовити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 червня 2015 року про закриття провадження в справі в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, комунального підприємства житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», Приморського районного відділу державної міграційної служби України в Одеській області про зобовязання зняти осіб з реєстрації скасувати, справу в цій частині вимог направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

ОСОБА_2