Ухвала суду № 54535557, 15.12.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

15 грудня 2015 року

Справа № 808/8773/15

м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Шара І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області до Дочірнього підприємства “Дніпроспецсталь-1” Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства “Дніпроспецсталь” про стягнення коштів за податковим боргом,-

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Дочірнього підприємства “Дніпроспецсталь-1” Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства “Дніпроспецсталь” (далі – відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу з податку на додану у розмірі 9345,17 грн.

Ухвалою суду від 27 листопада 2015 року позовну заяву було залишено без руху у зв’язку з невідповідністю позовної заяви вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), та позивачу був наданий строк для усунення недоліків позовної заяви до 14 грудня 2015 року із зазначенням способу усунення недоліків позовної заяви.

Також позивачем в адміністративному позові заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Суддя вважає таке клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір").

Судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення п. 1 ст. 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.87, 88 КАС України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.88 КАС України, ст.8 Закону України "Про судовий збір", повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Вказані висновки наведені в Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір", доведеній до відома суддів Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір"".

В даному випадку позивач звертається до суду з позовом, як суб'єкт владних повноважень.

Суд звертає увагу позивача на те, що звільнення від сплати судового збору повинно мати винятковий характер.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до ст.10 КАС України, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом; не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Матеріали адміністративного позову не надають можливості задовольнити клопотання та звільнити заявника від сплати судових витрат.

Оскільки ухвала була отримана позивачем 11 грудня 2015 року, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, проте станом на 14.12.2015, недоліки позовної заяви виправлені не були, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Керуючись ст.ст. 108, 160, 165 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області до Дочірнього підприємства “Дніпроспецсталь-1” Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства “Дніпроспецсталь” про стягнення коштів за податковим боргом - повернути.

Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви, згідно з ч. 6 ст. 108 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара