Рішення № 54534562, 14.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 331/5393/14-ц головуючий у 1 інстанції Федченко І.М.

провадження № 22-ц /778/6199/15 суддя-доповідач ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Кухаря С.В., Панкеєва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» на заочне рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 09 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль», третя особа ОСОБА_4, про стягнення безпідставно набутих коштів,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», третя особа - ОСОБА_4, про стягнення безпідставно набутих коштів.

В обґрунтування позову зазначив, що він заплатив в ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» 1652,75 доларів США. Дані кошти були внесені в якості погашення кредиту та відсотків за кредитним договором №014/17/-02/4286-50 від 02.04.2007 року, укладеного між ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» та ОСОБА_4. В якості підтвердження внесення коштів в зазначеній кількості та відповідним призначенням платежу йому Запорізькою обласною дирекцією ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» було видано відповідну довідку №17-02/2-551 від 15.10.2010 року.

Враховуючи ті обставини, що кошти йому повернуті не були, він звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за погашення кредиту. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29.09.2011 р. по справі №2-1627/11 в задоволенні позовних вимог йому було відмовлено, так як ОСОБА_4 є неналежним відповідачем, проте суд встановив і чітко зазначив в рішенні, що у ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» не було жодних правових підстав отримувати від нього грошові кошти у погашення кредиту та відсотків за ОСОБА_4 за кредитним договором №014/17/-02/4286-50 від 02.04.2007 року, а отже ОСОБА_5 безпідставно набув від нього зазначені кошти.

Для врегулювання цього питання в позасудовому порядку він звернувся до Відповідача з проханням повернути йому безпідставно отримані банком кошти урозмірі 1 652,75 доларів США. Однак листом №97-2-7-00/2689 від 09.04.2014 р. відповідачем відхилено його прохання, в зв'язку з чим він змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд стягнути з відповідача суму у розмірі 1652,75 доларів США.

Заочним рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 09 червня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «ОСОБА_2 Аваль» на користь ОСОБА_3 1 652,75 доларів США, що дорівнює станом на 09.06.2015 року 34873,02 грн..

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 01 жовтня 2015 року заяву ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням суду ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позов відмовити.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до статті 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам ухвалене по справі рішення відповідає не в повній мірі.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку проте, що ОСОБА_3, безпідставно заплатив в ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» 1652,75 доларів США в якості погашення кредиту та відсотків за кредитним договором №014/17/-02/4286-50 від 02.04.2007 року, укладеного між ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» та ОСОБА_4 і тому за положеннями ст. 1212 ЦК України ці кошти підлягають стягненню як безпідставно набуте майно.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29.09.2011 року в справі №2-1627/11 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 було відмовлено, так як ОСОБА_4 є неналежним відповідачем, та у ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» не було жодних правових підстав отримувати від ОСОБА_3 грошові кошти у погашення кредиту та відсотків за ОСОБА_4 за кредитним договором №014/17/-02/4286-50 від 02.04.2007 року.

Зазначене рішення суду за висновком суду за положеннями ч. 3 ст. 61 ЦПК України є преюдиційним , та встановлені ним обставини не доказуються при розгляді цієї справи.

Проте такий висновок суду зроблений з порушенням процесуального та матеріального права.

Згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається із рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29.09.2011 року , ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» не приймав в ньому участь, отже за положеннями ст.11, 60, ч. 3 ст. 61 ЦПК України, це рішення не є преюдиційним для розгляду позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль про стягнення заборгованості та обставини встановлені цим рішенням підлягають доказуванню на загальних підставах.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутність таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам. Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обовязку боржника третьою особою.

За змістом зазначених норм матеріального права зобовязання боржника за його волею може бути ним покладено на іншу особу та у випадку виконання зобовязання іншою (третьою) особою до цієї особи переходять права та обовязки кредитора у зобовязанні.

При цьому підставою для виконання третьою особою зобовязань за боржника є покладення на цю особу такого зобовязання боржником, як за власною ініціативою так і за попередньою домовленістю цієї особи з боржником.

Таке покладення виконання зобовязань відповідно до частини першої статті 528 ЦК України є обовязковим для прийняття кредитором як належного виконання зобовязань.

Судом встановлено, що між ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 014/17/-02/4286-50 від 02.04.2007 року , а третя особа ОСОБА_3С заплатив в ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» 1652,75 доларів США в якості погашення кредиту та відсотків за кредитним договором і тому за положеннями ст. 1212 ЦК України ці кошти підлягають стягненню як безпідставно набуте майно.

Ухвалюючи рішення з підстав статті 1212 ЦК України суд з огляду на підстави та зміст позовних вимог не застосував до спірних правовідносин положення статей 512, 526 та 528 ЦК України та не надав оцінку правовідносинам сторін, їх правам та обовязкам відповідно до фактичних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВСУ від 10.06.2015 року в справі № 6-15 цс 15 року.

Таким чином рішення суду першої інстанції суперечить фактичним обставинам справи, ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову.

Крім того, з позивача відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню сума судового збору сплаченого відповідачем при подачі апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» задовольнити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 09 червня 2015 рокуу цій справі скасувати. Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» понесені судові витрати у сумі 1339 гривень 80 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: