Вирок № 54533587, 23.12.2015, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/12870/15-к

Провадження № 1-кп/263/504/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Шатілової Л.Г., при секретарі Шайда І.М., за участю прокурора Чижикової О.А., Баглікової Н.О., захисника ОСОБА_1, законного представника ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Маріуполя кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, студента ІНФОРМАЦІЯ_3, спеціальність - «токар - фрезерувальник», раніше засудженого: 04.06.2015 р. Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09.10.2015 р., приблизно о 23.00 годині, ОСОБА_4, за попередньою змовою групою осіб з невстановленою в ході слідства особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, умисно, повторно, переслідуючи мету відкритого викрадення чужого майна із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, діючи спільно з єдиним умислом на досягнення зазначеної мети, знаходячись в кафе «Каринка», розташованому по бул. Шевченко, на трамвайній зупинці «пр. Металургів» в Жовтневому районі м. Маріуполя, підійшли до потерпілого ОСОБА_3, який сидів за столом, та запропонували йому вийти на вулицю. Коли вони вийшли з приміщення кафе, ОСОБА_4 з невстановленою в ході слідства особою, взяли під руки потерпілого ОСОБА_3 та повели за ріг вказаного кафе, де ОСОБА_4 наніс потерпілому ОСОБА_3 удар в область губи, внаслідок чого, останній впав на землю, та відразу встав, подавивши волю потерпілого до супротиву ОСОБА_4 відкрито забрав з руки ОСОБА_3 належну його сумку, перевірив її склад, звідки відкрито викрав гроші в сумі 20 грн., та не виявивши в ній більш нічого цінного, сумку повернув. Після чого, невстановлена в ході слідства особа, почала вимагати у ОСОБА_3 належний йому мобільний телефон, на що останній відповів відмовою, невстановлена в ході слідства особа, нанесла ОСОБА_3 удар в область лівого ока, таким чином, подавивши волю потерпілого до супротиву, після чого невстановлена в ході слідства особа, почала перевіряти вміст кишень, та в лівій кишені куртки виявила мобільний телефон «Леново АЗ 16», вартістю 1499 грн., який знаходився в чохлі зі шкірозамінника, матеріальної цінності не представляє, з сім-картою мобільного оператора «Київстар» № 097-220-62-92, вартістю 15 грн., на рахунку якої грошей не було.

Застосованим фізичним насильством потерпілому ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців на верхньому та нижньому віках лівого ока, садна на обличчі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину втекли, розпорядившись у подальшому викраденим майном на свій розсуд, чим спричинили ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1534 грн.

ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у предявленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 186 КК України визнав частково та пояснив, що 09 жовтня 2015 р., ввечері, разом зі своїм знайомим, знаходячись в кафе «Каринка», розташованому по бул. Шевченко в м. Маріуполі підійшли до раніше незнайомого їм чоловіка, поговорили, потім усі разом вийшли на вулицю. Там він вдарив потерпілого по обличчю, потерпілий впав на землю, але одразу встав. Потім він забрав у потерпілого його сумку, забрав з неї гроші у кількості 20 грн., сумку повернув власнику. Після чого його знайомий перевірив у потерпілого його кармани та забрав звідти мобільний телефон. Викраденим вони розпорядилися на власний розсуд. Вимоги цивільного позову потерпілого не визнав , оскільки мобільний телефон він не забирав.

Крім часткового визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у скоєному ним кримінальному правопорушенні, його вина повністю доведена зібраними у ході судового розгляду наступними доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що 09.10.2015 р. ввечері, сидів у кафе «Карина», розташованому по бул. Шевченко в м. Маріуполі, до нього підійшли двоє раніше не знайомих йому осіб, один з них, як він дізнався пізніше, під час проведення досудового слідства, був ОСОБА_4 Ці двоє запропонували йому вийти на вулицю поговорити, він погодився. Вийшовши на вулицю, вищевказані особи почали вимагати, щоб він віддав їм свій телефон, на що він відповів, що не має телефону. Після чого ОСОБА_4 вдарив його по обличчю, він впав на землю, але одразу підвівся на ноги. Потім ОСОБА_4 взяв його сумку, обшукав її, забрав з неї гроші 20 грн. Інший незнайомий йому чоловік обшукав його кармани та забрав звідти належний йому телефон «Леново АЗ 16», вартістю 1499 грн. З викраденим вони пішли, а він звернувся до міліції. Викрадене майно до теперішнього часу не було йому повернуто. Вимоги цивільного позову підтримав повністю, просив відшкодувати завдану йому матеріальну шкоду у розмірі 1499,00 грн, що відповідає вартості викраденого телефону та стягнути зазначену суму з обвинуваченого на його користь.

Протоколом предявлення особи для впізнання від 10.10.2015 р. за участю потерпілого ОСОБА_3,згідно якого останній впізнав ОСОБА_4, як особу, яка вчинила 09.10.2015р. відносно нього грабіж. /а.с. 46-49/.

Висновком судово-медичної експертизи № 849 від 10.10.2015 р., відповідно до якого при обстеженні у ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження: синці на верхньому та нижньому віках лівого ока, садни на обличчі, які утворилися від дій тупих предметів, можливо в строк і при обставинах, на які вказує обстежуваний, та по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вищевказані тілесні ушкодження могли утворитися, як мінімум, від двох травматичних впливів. Малоймовірним є те, що вищевказані тілесні ушкодження могли утворитися при падінні з висоти власного зросту /а.с. 50/.

Протоколом огляду речей від 10.10.2015 р., згідно якого оглянуті чохол для мобільного телефону, грошові кошти в сумі 20 грн., купюрами 2х10 грн., сім-карта мольного оператора «Київстар» /а.с. 55/.

Протоколом огляду речей від 10.10.2015 р., згідно якого оглянуті чохол для мобільного телефону, гаманець чоловічий чорного кольору, сім-карта мольного оператора «Київстар», мобільний телефон «Fly» /а.с. 56/.

Протоколом огляду місця події від 10.10.2015 р., відповідно до якого було оглянуто місцевість біля кафе «Каринка», розташованого по бул. Шевченко в м. Маріуполі, при огляду ОСОБА_4 показав, що на даху кафе знаходиться чохол, знятий з мобільного телефону «Леново АЗ 16», після чого на даху був виявлений чохол для мобільного телефону чорного кольору з шкірозамінника /а.с. 57-61/.

Протоколом огляду місця події від 10.10.2015 р., проведеного у приміщенні Жовтневого РВ, відповідно до якого було оглянуто грошові кошти у розмірі 20 грн. 2 купюри номіналом по 10 грн., які знаходилися у портмоне чорного кольору. Також в портмоне знаходилися грошові кошти у сумі 17 грн.: 2 купюри номіналом по 5 грн., 3 по 2 грн. та 1 купюра номіналом 1 грн.. Крім того, оглянуто мобільний телефон «Fly» чорного кольору, без сім-картки. ОСОБА_4, який був присутнім при огляді пояснив, що вказаний мобільний телефон йому віддав малознайомий хлопець Володимир 09.10.2015 р., після скоєння кримінального правопорушення, а собі забрав викрадений мобільний телефон «Леново» /а.с. 62-65/.

Протоколом огляду місця події від 10.10.2015 р., в ході якого було оглянуто сім-картку мобільного оператора «Київстар», яка, зі слів ОСОБА_4 знаходилася у викраденому мобільному телефоні «Леново», яку він зберігав у кармані своїх брюк /а.с. 67-68/.

Таким чином, аналізуючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що діяння кримінального правопорушення мало місце, обвинувачений винен у його вчиненні, дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого (грабіж), скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Обираючи вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_4 є неповнолітнім, раніше судимий, за місцем навчання та проживання характеризуються посередньо, щиро покаявся у скоєному; разом з тим скоїв тяжкий злочин, тому суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання ОСОБА_4 слід частково приєднати покарання за попереднім вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 04.06.2015 р. у вигляді позбавлення волі строком 2(два) роки та один місяць.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, підлягає задоволенню, тому з ОСОБА_4 підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 сума матеріальної шкоди у розмірі 1499,00 грн.

Речові докази: сім-картку мобільного оператору «Київстар», яка зберігається в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили слід залишити в матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон «Fly», сім-картку мобільного оператору «Київстар», портмоне, грошові кошти у розмірі 17 грн., які зберігаються у камері схову речових доказів Жовтневого ВП Маріупольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, після набрання вироком законної сили слід залишити за належністю ОСОБА_4; грошові кошти у сумі 20 грн., які зберігаються у камері схову речових доказів Жовтневого ВП Маріупольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, після набрання вироком законної сили слід залишити за належністю ОСОБА_3; чохол для мобільного телефону, який знаходиться під схоронною розпискою у ОСОБА_3 після набрання вироком законної сили, слід залишити останньому за належністю.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4, визнати винним у предявленому обвинуваченні зач. 2 ст. 186 КК Україниі призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання ОСОБА_4 частково приєднати покарання за попереднім вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 04.06.2015 р. у вигляді двох років і одного місяця позбавлення волі та остаточно призначивши покарання у вигляді 7 (сими) років та 1 (одного) місяця позбавлення волі .

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили обрати у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі УДПтСУ в Донецькій області.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з 10.10.2015 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму матеріальної шкоди у розмірі 1499 (одна тисяча чотириста девяносто девять) гривень 00 копійок.

Речові докази: сім-картку мобільного оператору «Київстар», яка зберігається в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили - залишити в матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон «Fly», сім-картку мобільного оператору «Київстар», портмоне, грошові кошти у розмірі 17 гривень, які зберігаються у камері схову речових доказів Жовтневого ВП Маріупольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, після набрання вироком законної сили - залишити за належністю ОСОБА_4; грошові кошти у сумі 20 гривень, які зберігаються у камері схову речових доказів Жовтневого ВП Маріупольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, після набрання вироком законної сили - залишити за належністю ОСОБА_3; чохол для мобільного телефону, який знаходиться під схоронною розпискою у ОСОБА_3 після набрання вироком законної сили, - залишити останньому за належністю.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Г. Шатілова