Ухвала суду № 54531995, 22.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4279/15 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого – головуючого – судді Лічевецького І.О., суддів – Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі – Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року в адміністративній справі за поданням Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до фізичної особи-підприємця Пелих Аделі Анатоліївни про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ

У вересні 2015 р. Білоцерківська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області (надалі за текстом – «Білоцерківська ОДПІ») звернулась до суду з поданням, в якому просила підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Пелих А.А. згідно з переліком, визначеним в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, що додане до рішення Білоцерківської ОДПІ від 31.08.2015 року № 3.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року закрито провадження у справі.

В апеляційній скарзі Білоцерківська ОДПІ посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 серпня 2015 року начальником Білоцерківської ОДПІ видано наказ № 855 «Щодо проведення планової виїзної документальної перевірки ФОП Пелих А.А.»

За даними акту № 360/17-2/1944221404 від 31 серпня 2015 року, платник податків не допустив посадовця контролюючого органу до проведення перевірки, посилаючись на те що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 млн. гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

За приписами підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно пункту 94.10. статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів визначено статтею 183-3 КАС України.

Зокрема, за змістом пункту 2 частини 1 названої статті КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків здійснюється на підставі подання таких органів.

При цьому, пунктом 2 частини 5 статті 183-3 КАС України установлено, що суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Так, спір про право в контексті наведеної норми має місце у разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 КАС України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

Наявність спору про право, у контексті даної правової ситуації, може бути встановлена як у разі оскарження до суду рішення про застосування адміністративного арешту, так і зі змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання.

Зокрема, платник податків може заперечувати законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту.

Із матеріалів справи вбачається, що 02 вересня 2015 року Пелих А.А. подала до Київського адміністративного суду позовну заяву про визнання протиправним та скасування наказу № 855 від 11.08.2015 року щодо проведення документальної планової виїзної перевірки.

За таких обставин, вимоги Білоцерківської ОДПІ не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

З огляду на викладене судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про існування підстав для закриття провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права чи порушено норми матеріального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що при подачі апеляційної скарги Білоцерківській ОДПІ відстрочено сплату судового збору, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та правил розподілу судових витрат визначених статтею 94 КАС України із скаржника підлягає стягненню в дохід Державного бюджету 1 218 грн.

Керуючись статтями 160, 199, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року – без змін.

Стягнути з Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 218 (тисяча двісті вісімнадцять) грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 22 грудня 2015 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мацедонська В.Е.

Грищенко Т.М.