Ухвала суду № 54530824, 17.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 415/2427/15-к Головуючий 1 інстанції:Старікова М.М.

Провадження № 11кп/790/2036/15 Доповідач: Савченко І.Б.

Категорія: ч.1 ст.121 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області:

головуючого судді - - ОСОБА_1,

суддів - - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

при секретарі - - ОСОБА_4,

за участю прокурора - - ОСОБА_5,

захисника - - ОСОБА_6,

обвинуваченої - - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційні скарги прокурора, захисника ОСОБА_6, обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 30 червня 2015 року у відношенні ОСОБА_7 за ч.1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Лисичанського районного суду Луганської області від 30.06.2015 року

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Лисичанська Луганської області, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працююча, раніше неодноразово судима, останній раз 22.07.2011 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст. 186,ст. 71 КК України до 4-х років 1 місяця позбавлення волі, звільнена 10.12.2014 року за ухвалою Полтавського районного суду Луганської області від 02.12.2014 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на 04 місяця 16 днів, зареєстрована та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

засуджена за ч.1 ст.121 КК України до 6 років позбавлення волі.

На підставі ст.71, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково, у виді 1 місяця позбавлення волі, приєднано не відбуту частину покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 22.07.2011р. і остаточно визначено покарання у виді 6 років 1 місяця позбавлення волі .

Як встановлено у вироку 21 лютого 2015 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 сумісно з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 знаходилась за місцем мешкання останнього за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Комарова, буд.11, де всі разом розпивали спиртні напої, перебуваючи на кухні. В процесі розпивання спиртних напоїв між ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які знаходились у стані алкогольного спяніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин відбулася сварка, в процесі якої ОСОБА_7, маючи умисел на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, взяла зі столу кухонний ніж, яким завдала ОСОБА_8 2 удари в область тулуба, чим спричинила останньому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани грудної клітини зліва, проникаючої в черевну порожнину з пошкодження великого сальнику, які відповідно до висновку експерта № 64 від 17 березня 2015 року відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння та непроникаючої колото-різаної рани живота, які згідно висновку експерта № 64 від 17 березня 2015 року відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

В апеляційній скарзі прокурор прокуратури м. Лисичанська просить вирок Лисичанського міського суду скасувати і ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст. 121 КК України у виді 7 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України , частково приєднати невідбуте покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 22.07.2011р. і остаточно визначити покарання у виді 7 років 1 місяця позбавлення волі .

Свою апеляційну скаргу прокурор обґрунтовує тим, що при призначенні покарання суд не в повній мірі врахував ступінь і характер суспільної небезпеки злочину, вчиненого засудженою, а саме те, що вона, будучи раніше неодноразово судимою, в тому числі за вчинення умисних тяжких злочинів, й перебуваючи на випробувальному терміні, та у короткий час після звільнення, знову вчинила кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України належить до тяжких злочинів, і при цьому була в стані алкогольного спяніння.

Захисник ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить вирок суду скасувати , а кримінальне провадження закрити за відсутністю в діях ОСОБА_7 складу злочину , передбаченого ч.1 ст. 121 КК України. При цьому захисник посилається на те, що в суді першої інстанції та на досудовому слідстві було встановлено , що ОСОБА_7 на несла удари ножем потерпілому ОСОБА_8 з метою самозахисту , оскільки він її побив.

Обвинувачена ОСОБА_7 в апеляційній скарзі з доповненнями просить вирок суду скасувати і призначити новий судовий розгляд. Свою апеляційну скаргу обвинувачена мотивує тим, що ні суд ні слідство не врахувало ту обставину , що вона ніколи не мала умислу на спричинення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, а лише захищалась від нападу з його боку, в ході якого потерпілий спричинив їй тілесні ушкодження , які підтверджено експертизою. Розслідування та розгляд справи були проведені необєктивно , оскільки орган досудового слідства не взяв до уваги те, що в результаті спяніння потерпілий не помятає подій злочину; свідки є знайомими потерплого тому обмовляють обвинувачену; з ОСОБА_7 не було проведено слідчого експерименту, не допитані свідки які бачили обвинувачену в день скоєння злочину з тілесними ушкодженнями.

Заслухавши доповідь судді; пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу ; пояснення захисника , який підтримав свою апеляційну скаргу; пояснення обвинуваченої, яка підтримала свою апеляційну скаргу з доповненнями; вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню , зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 6 травня 2015 року в кримінальному провадженні було проведено підготовче судове засідання , за результатом якого справу було призначено до судового розгляду (а.с.31-32).

Як вбачається з журналу судового засідання та відповідної ухвали Лисичанського міського суду, підготовче судове засідання відбулось без участі як обвинуваченої ОСОБА_7 так і її захисника ОСОБА_6

Суд послався на те, що обвинувачена з клопотанням про бажання брати участь в судовому засіданні не зверталась , заперечувала проти розгляду справи в режимі відеоконференції , а етапування ОСОБА_7 з СІЗО м. Харкова не здійснено в звязку з обмеженням доставки обвинувачених в силу ускладнення оперативної обстановки в Луганській області.

Захисник ОСОБА_6 в судове засідання не зявився в звязку з зайнятістю в іншому процесі,про що повідомив суд.

Відповідно до ч.2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Згідно ст.ст. 323,324 КПК України неявка в судове засідання обвинуваченого та захисника є підставою для відкладення судового засідання.

Неможливість доставки обвинуваченого в судове засідання в звязку з обмеженням доставки обвинувачених в силу ускладнення оперативної обстановки, як і ненадання захисником підтвердження поважності причин його неявки в судове засідання, не передбачені КПК України як підстави для проведення судового засідання без участі обвинуваченого та захисника.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чистаттею 381цього Кодексу.

Згідно п. 24 ч.1 ст. 3 КПК України судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає зокрема підготовче судове провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбаченіпунктами 2,3,4,5,6,7 частини другої статті 412 цього Кодексу.

За таких обставин апеляційні скарги учасників процесу в частині вимог про скасування вироку підлягають задоволенню, вирок Лисичанського міського суду Луганської області слід скасувати і призначити по справі новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Згідно ч. 2 ст. 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

Керуючись ст.ст.405,407,415, КПК України судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги прокурора прокуратури м. Лисичанська, захисника ОСОБА_6, обвинуваченої ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 30 червня 2015 року у відношенні ОСОБА_7 за ч.1 ст. 121 КК України скасувати і призначити по справі новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Запобіжний захід ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, залишити у виді тримання під вартою до 14 лютого 2016 року.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді -