Ухвала суду № 54530692, 14.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження№22ц/790/5258/13 Головуючий 1 інстанції Токмакова А.П.

Справа № 615/13/13-ц Доповідач Коровін С.Г.

Категорія: стягнення коштів

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2015 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :

Головуючого Коровіна С.Г.,

Суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.,

При секретарі - Огарьовій О.В. .

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів, та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 10 вересня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 21 червня 2013 року в частині відмови у задоволені позову ОСОБА_1 скасовано.

Ухвалено в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 солідарно 327713 грн. безпідставно отриманих коштів та 8888,64 грн. три відсотки від простроченої суми.

Стягнуто зі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору та витрати на проведення досліджень в сумі 1324,18 грн. з кожного.

В іншій частині рішення Валківського районного суду Харківської області від 21 червня 2013 року залишено без змін.

Ухвалою колегії судової палати з цивільних справ Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2013 року касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилено. Рішення Валківського районного суду Харківської області від 21 червня 2013 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 10 вересня 2013 року залишені без змін.

01 вересня 2015 року до апеляційного суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення у справі додаткового рішення.

Заявник зазначає, що відповідачі відмовляються добровільно повернути стягнуті з них кошти. У відповідності до вимог ст.533 ЦК України грошове зобовязання повинно виконуватися у гривнях,а якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, то сума , що підлягає сплаті у гривнях визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. ОСОБА_1 вважає, що апеляційний суд не зазначив у резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню в іноземній валюті із вказівкою на конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу. При цьому ОСОБА_1 посилається на лист Верховного Суду країни від 01 липня 2014 року «Про аналіз практики застосування ст.635 ЦК України у цивільному судочинстві». Після ухвалення рішення суду курс долару збільшився майже у три рази. Крім того при ухваленні рішення не вирішено питання про судові витрати.

Позивачка вважає, що суд зобовязаний доповнити резолютивну частину рішення після слів «327713,00 грн. безпідставно отриманих коштів», словами «конвертувавши суму 41000 доларів США в національну валюту України гривню за офіційним курсом Правління Національного банку України на день здійснення платежу» та вирішити питання про покладення судових витрат, які підлягають стягненню на користь держави.

В судове засідання ОСОБА_1 повторно не зявилася, по час і місце розгляду справи повідомлена належним чином про що свідчить розписка про отримання судової повістки.

Заслухавши доповідача, представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3О, перевіривши обставини справи судова колегія вважає, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає.

У відповідності до вимог ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;

3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу;

4) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що апеляційний суд Харківської області вирішив усі питання щодо позовних вимог сторін з приводу яких сторони подавали докази і давали пояснення. ОСОБА_1 погодилася з рішенням апеляційного суду Харківської області від 10 вересня 2013 року. Зазначене рішення було оскаржено у касаційному порядку лише ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 лютого 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилено. Рішення Валківського районного суду Харківської області від 21 червня 2013 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 10 вересня 2013 року залишені без змін.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка ОСОБА_1 вважала, що відповідачі незаконно набули належне їй майно грошові кошти в розмірі 41000 доларів США, які вони отримали від неї за розпискою від 04.05.2011 року. Зазначені кошти ОСОБА_1 передала відповідачам, як попередню оплату за укладення у майбутньому договору купівлі-продажу належного їм будинку та земельної ділянки. Оскільки будинок виявився непридатним для поживання вона запропонувала повернути кошти, а коли відповідачі відмовилися у відповідності до вимог ч.1 ст.1212 ЦК України просила це майно повернути, стягнувши на її користь 327713 грн. та три відсотки річних від простроченої суми на день ухвалення рішення.

Саме таку суму 327713 грн. апеляційний суд стягнув солідарно з відповідачів на користь позивачки. Також апеляційним судом на користь ОСОБА_1 стягнуто три відсотки річних у розмірі 8888, 64 грн. Таким чином, з матеріалів справи, вбачається, що апеляційним судом Харківської області у повному обсязі вирішені усі позовні вимоги позивача ОСОБА_1 Крім того на її користь з відповідачів стягнуто витрати по сплаті судового збору та витрати на проведення досліджень.

Судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції розглянув справу у відповідності до чинного законодавства, ст. ст. 533, 541, 6251212, вимог та заперечень сторін. Вирішено питання у відповідності ст.88 ЦПК України про судові та інші витрати сторони на користь якої ухвалено рішення. Фактично заявник вимагає змінити резолютивну частину судового рішення, виклавши її в іншій редакції і вирішити ті питання , які не вирішувалися апеляційним судом при розгляді справи. Колегія вважає, що така заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.220 ЦПК України. Підстав до ухвалення по справі додаткового рішення колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст.88, ч.5 ст. 220, 313, 314, 317, 319 ЦПК України судова колегія ,-

У Х В А Л И Л А :

У задоволенні заяви ОСОБА_1І про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді