Ухвала суду № 54528818, 23.12.2015, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 428/4542/15-к

Провадження № 11кп/782/273/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року м.Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Сахарілєнко О.Г.,

суддів - Чобур О.В., Шапка В.В.,

при секретарі - Магомедові Ш.Х.,

за участю прокурора - Гринюк А.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 08 жовтня 2015 року.

Цим вироком ОСОБА_1, 26.11.1977 року

народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1

області, громадянина України, із середньо-спеціальною

освітою, не працюючого, інваліда третьої групи,

маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_1

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який є

інвалідом, раніше судимого 29.04.2015 року

Рубіжанським міським судом Луганської області: за

ч.1, 2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі з

застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України зі звільненням

від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

22.05.2015 року Сєвєродонецьким міським судом

Луганської області за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року

позбавлення волі з застосуванням ст.ст.75, 76 КК

України зі звільненням від відбування покарання з

іспитовим строком 1 рік, який зареєстрований та

мешкає за адресою: Луганська область,

м.Сєвєродонецьк, пр.Радянський, 74-а/83-84,-

засуджено за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк один рік шість місяців, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироку чинності не обрано.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислений з моменту його затримання.

Постановлено на підставі ч.4 ст.70 КК України вирок Рубіжанського міського суду Луганської області від 29.04.2015 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч.1, 2 ст.185, ст.ст.75,76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, та Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22.05.2015 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст.185, ст.ст.75,76 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, виконувати самостійно.

Питання про речові докази та процесуальні витрати вирішені.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 24 грудня 2014 року, перебуваючи біля кіоску, розташованого на зупинці по вул.Курчатова м.Сєвєродонецька, маючи злочинний намір, спрямований на таємне використання чужого майна та реалізуючи його, з корисних спонукань, скориставшись тим, що продавець ОСОБА_3 відлучилась за товаром, який він їй замовив, та за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно скоїв крадіжку мобільного телефону «LENOVO A300t» в корпусі білого кольору, вартістю 600 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму, після чого викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

В апеляційних скаргах:

- обвинувачений ОСОБА_1, з урахуванням стану його здоровя - наявності в нього інвалідності 3 групи, необхідності лікування, малолітнього сина на утриманні, який є інвалідом дитинства, відсутності у потерпілої ОСОБА_3 до нього претензій матеріального характеру та його щирого каяття у вчиненні кримінального правопорушення, просить вирок скасувати, звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку;

-перший заступник прокурора Луганської області Мичка В.І., не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_1 та правильності кваліфікації його дій, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. Наводить доводи порушення судом першої інстанції вимог про фіксацію судового засідання за допомогою технічних засобів, здійснення судового розгляду кримінального провадження не на державній мові, передчасного висловлення думки в судовому засіданні щодо винуватості ОСОБА_1 та призначення йому покарання, тобто по тим питанням, які підлягають вирішенню в нарадчій кімнаті, перебування в ній при ухваленні вироку згідно журналу судового засідання 3 хвилини, тоді як проголошення судового рішення зайняло 7 хвилин, що вважає ставить під сумнів законність вироку.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу першого заступника прокурора Луганської області та заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження, технічний носій інформації щодо фіксації судового засідання та доводи, наведені в апеляційних скаргах, провівши судові дебати, колегія суддів дійшла наступного.

Згідно положень п.20, 22 ч.1 ст.7 КПК України гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами, а також мова, якою здійснюється кримінальне провадження, є одними із загальних засад кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обовязковим.

Частиною 1 ст.29 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою.

Вказаних вимог суд не дотримався при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_1

Так, в матеріалах провадження наявні журнали проведення судових засідань від 04.06.2015 року, 27.07.2015 року, 05.08.2015 року в яких зазначено про фіксацію судового засідання за допомогою технічних засобів, є ухвала суду від 27.07.2015 року (а.п.11, 25, 26, 32). Однак технічний носій інформації зазначених судових засідань в матеріалах провадження відсутній.

При прослуховуванні звукозапису фіксації судового розгляду встановлено, що суд першої інстанції в порушення вимог ч.1 ст.29 КПК України в судовому засіданні 27.08.2015 року ухвалив вести судовий розгляд на російській мові та здійснив розгляд кримінального провадження не на державній мові.

Вирішуючи питання про визначення обсягу доказів, порядку їх дослідження та ухвалюючи рішення про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд першої інстанції в порушення вимог ч.3 ст.349 КПК України не зясував у обвинуваченого ОСОБА_1 чи правильно він розуміє зміст цих обставин та чи немає сумніву у добровільності його позиції про визнання вини та недоцільність дослідження доказів.

Також при прослуховуванні звукозапису фіксації судового розгляду встановлено, що суд першої інстанції в судовому засіданні 08.10.2015 року в порушення вимог ст.ст.366, 368 КПК України передчасно висловив свою думку щодо винуватості ОСОБА_1 та призначення йому покарання, тоді як ці питання вирішуються в нарадчій кімнаті при ухваленні вироку.

Крім того, згідно журналу судового засідання від 08.10.2015 року суд перебував в нарадчій кімнаті при ухваленні вироку три хвилини, після чого проголосив вирок (а.п.40, 41).

Отже, допущені судом порушення при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_1, ставлять під сумнів законність та обґрунтованість судового рішення.

Згідно з положеннями ч.2 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалось питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

У п.7 ч.2 ст.412 КПК України зазначено, що судове рішення у будь якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

Відповідно до частини 1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Вказані недоліки, які допустив місцевий суд, є істотними, й такими, що тягнуть скасування судового рішення з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, який слід провести з дотриманням усіх вимог кримінального процесуального законодавства.

За таких обставин апеляційна скарга першого заступника прокурора Луганської області Мички В.І. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Враховуючи, що судове рішення скасовується з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, розгляд вказаних в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_1 питань щодо суворості призначеного йому покарання та можливості застосування до нього вимог ст.75 КК України є передчасним, оскільки такі питання вирішує суд при постановленні судового рішення в залежності від доведеності винуватості особи у вчиненні злочинних дій за обставин, предявлених в обвинуваченні, та мають бути перевірені під час нового судового розгляду.

Судове рішення підлягає скасуванню з інших підстав, ніж про це просив обвинувачений ОСОБА_1, отже його апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Луганської області Мички В.І. задовольнити.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 08 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

С У Д Д І:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6