Ухвала суду № 54528816, 04.12.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

1-КП/415/429/15

УХВАЛА 415/4787/15-к

Іменем України

"04" грудня 2015 р. м. Лисичанськ

Колегія суддів Лисичанського міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

судді Грибанової Л.О.

судді Березіна А.Г.

за участю: секретаря Зайченка І.А.

прокурора Можнякова Р.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12013030150001601 від 18.07.2013 року у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

1) 23.10.1998 року Брянківським міським судом Луганської області за ч.3 ст.101 КК України (1960 року) до 9 років 6 місяців позбавлення волі; 2)14.05.2009 року Брянківським міським судом Луганської області за ч.1 ст.122 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 3)27.10.2011 року Брянківським міським судом Луганської області за ч.1 ст.122 КК України до 1 року 3 місяців обмеження волі, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Лисичанського міського суду Луганської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013030150001601 від 18.07.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

У відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді було обрано запобіжний захід у вигляді триманні під вартою, який в подальшому було продовжено ухвалами Брянківського міського суду Луганської області та Лисичанського міського суду Луганської області.

Строк дії ухвали Лисичанського міського суду від 08 жовтня 2015 року, постановленої за результатами розгляду клопотання прокурора прокуратури м. Лисичанська, про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 спливає 07 грудня 2015 року, у звязку з чим, під час судового розгляду прокурор прокуратури міста Лисичанська звернувся до Лисичанського міського суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12013030150001601 від 18.07.2013 року.

В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за який, згідно санкції статті, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7-ми до 15-ти років, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, ризики не зменшились, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя і здоровя особи, не працює, постійного джерела доходів не має, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних звязків, а також репутація обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення злочинів проти життя і здоровя особи, судимості за які не зняті та непогашені в установленому законом порядку, знов обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, при цьому потерпіла та свідки у кримінальному провадженні не допитані, що вказує на те, що обвинувачений, перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків та потерпілу з метою зміни показань, які викривають його у вчинені злочину та вчинити інше кримінальне правопорушення та, а також, у звязку з тим, що на даний час значна частина українсько-російського кордону, в тому числі у Луганській області не контролюється Державною прикордонною службою України, існує ризик того, що перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватися від суду, безперешкодно перетнувши державний кордон України. Враховуючи що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 07.12.2015 року, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 Лисичанським міським судом не розпочатий, просив суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 діб.

Захисник ОСОБА_2 просила суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора, оскільки ризики на які посилається прокурор необґрунтовані та непідтверджені доказами.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити йому запобіжний захід на більш мякий, пітримавши своє письмове клопотання від 09.11.2015 року.

Прокурор щодо клопотання обвинуваченого про зміну йому запобіжного заходу заперечував, захисник клопотання ОСОБА_1 підтримала.

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора Можнякова Р.В. про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід, щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно пунктів 1, 3 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; … 3)незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні… 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, який відповідно до санкції статті карається позбавленням волі від 7-ми до 15-ти років та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Ухвалою слідчого судді від 19.07.2013 року під час досудового розслідування у відношенні ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який був продовжений ухвалами Брянківського міського суду Луганської області та ухвалами Лисичанського міського суду Луганської області.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України») а також те, що на даний час значна частина українсько-російського кордону, в тому числі у Луганській області не контролюється Державною прикордонною службою України, обвинувачений зареєстрований та мешкав у ІНФОРМАЦІЯ_6, яке також на теперішній час знаходиться на окупованій території, а тому перебуваючи на волі обвинувачений, безперешкодно перетнувши державний кордон України, може переховуватись від суду. ОСОБА_1 являючись працездатною особою не працює, постійного джерела доходів не має, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних звязків, а також репутація обвинуваченого, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення умисних злочинів проти життя і здоровя людини, судимості за які не зняті та непогашені в установленому законом порядку, знов обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину повязаного з позбавленням життя людини, що згідно з Конституцією України визнається найвищою соціальною цінністю, при цьому свідки у кримінальному провадженні не допитані, що вказує на те, що обвинувачений, перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків з метою зміни показань, які викривають його у вчинені злочину та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.

При цьому, суд, враховуючи правову позицію ЄСПЛ викладену в рішенні у справі "Харченко проти України" від 10.02.2011 року вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес (захист прав потерпілого) який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому продовження обвинуваченому строків тримання під вартою є виправданим.

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також відсутність підстав для задоволення клопотання обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 197, 331, 372 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора прокуратури міста Лисичанська ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України на 60 днів, тобто по 01 лютого 2016 року включно.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 01 лютого 2016 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: М.М. Старікова

Судді: А.Г.Березін

ОСОБА_4