Вирок № 54528657, 22.12.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/7370/15-к

н.п. 1-кп/415/583/15

ВИРОК

Іменем України

"22" грудня 2015 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Старікової М.М.

за участю:

секретаря Зайченко І.А.

прокурора Колєснікової Ю.С. обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015130240002478 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, не інваліда з професійно - технічною освітою, працюючого ВП шахта ім.. ОСОБА_2, раніше судимого: 11 вересня 2000 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 140 ч. 2 КК України (1960 року) до 1 року виправних робіт; 22 лютого 2001 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст. ст. 82 ч. 3, 206 ч.2, 42, 43 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі; вирок змінений за постановою Свердловського міського суду від 25 липня 2002 року, засуджений за ст.ст. 296 ч.1, 186 ч.3, 42, 43 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі; звільнений 04 листопада 2005 року за постановою Свердловського міського суду від 28 жовтня 2005 року умовно достроково на строк 3 місяці 28 днів, 08 червня 2007 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 357 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі; звільнений з місць позбавлення волі 27 квітня 2010 року за постановою Брянківського міського суду від 19.04.2010 року на підставі ст.81 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2015 року о 12 годині 45 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, знаходячись у приміщенні магазину «Andi» розташованого за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, пр. Леніна, 129, який належить приватному підприємцю ОСОБА_3, шляхом вільного доступу таємно викрав чоловічу зимову куртку вартістю 457 гривень, спричинивши останній майнову шкоду на зазначену суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Суду пояснив, що дійсно 12 листопада 2015 року в денний час він знаходячись у приміщенні магазину «Andi» розташованого за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, пр. Леніна, 129 та таємно викрав чоловічу зимову куртку, яку надалі була повернуто потерпілій. На момент вчинення злочину перебував у стані алкогольного спяніння. В скоєному щиро кається, просив суд надати йому шанс на виправлення та не позбавляти його свободи, оскільки на його утриманні знаходиться матір ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка являється інвалідом ІІ групи.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, надала суду письмову заяву в якій просила розглядати кримінальне провадження за її відсутністю, матеріальних претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 вона не має, майнову шкоду їй відшкодовано, просила суд обвинуваченого суворо не наказувати, призначити покарання не повязане з позбавленням волі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винного, який працює на ВП шахта ім. Д.Ф.Мельникова, має постійне місце проживання, неодружений, на утриманні має мати похилого віку, яка є інвалідом 2 групи ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.74,75), неповнолітніх дітей на утриманні не має, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с.76), у побуті за місцем мешкання характеризується задовільно, за місцем роботи - позитивно (а.с.77,78), раніше судимий, (а.с.67,68), та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно дост. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно дост. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Суд не визнає у якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого рецидив злочинів, зазначену в обвинувальному акті, оскільки відповідно до п. 19 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року якщо рецидив злочинів утворює одночасно їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК України як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, яка його обтяжує.

Приймаючи до уваги вищевикладене з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК Українипро те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів , судвважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією 2ст. 185 КК України, оскільки останній, будучі особою, що має незняті та непогашені в установленому законом порядку судимості за вчинення умисних, в тому числі корисливих злочинів, знову вчинив умисний злочин проти власності перебуваючи у стані алкогольного спяніння, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, а тому й підстав для призначення мінімальної міри покарання передбаченого санкцією ч. 2 ст. 185 КК України суд не вбачає.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, визнання вини та щире каяття винного, який працює, в судовому засіданні вибачався за вчинене, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, відсутність тяжких наслідків від його вчинення, враховуючи задовільну характеристику за місцем проживання та позитивну за місцем роботи обвинуваченого, беручи до уваги думку потерпілої ОСОБА_3, яка просила суд суворо не наказувати обвинуваченого, призначити покарання не повязане з реальним позбавленням волі, оскільки матеріальних претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 не має, а також те що ОСОБА_1 має утриманні має мати похилого віку, яка є інвалідом 2 групи ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування покарання із застосуванням вимогст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбаченихст.76 ч.1 п.п. 2,3,4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_3. не предявлений, що не позбавляє права останньої відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.122, ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 судово-товарознавчої експертизи (а.с.30), витрати у сумі 614 гривень 40 копійок на залучення експертів - підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази :

- куртка чоловіча, зимова чорного кольору, які згідно розписки знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3С.(а.с.31) підлягають поверненню власнику потерпілій ОСОБА_3

Керуючись ч. 3 ст.349,ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно дост. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи у сумі 614 (шістьсот чотирнадцять ) гривень 40 копійок (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден. код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речовий доказ: - куртку чоловічу, зимову чорного кольору, які згідно розписки знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 повернути власнику потерпілій ОСОБА_3

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2ст.394 КПК Україницей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та направити потерпілій в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України

Суддя: М.М. Старікова