Вирок № 54528593, 21.12.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/6962/15-к

н.п. 1-кп/415/549/15

ВИРОК

Іменем України

"21" грудня 2015 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Старікової М.М.

за участю:

секретаря Приходько Д.В.

прокурора Тищенко А.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015130240001885 від 26 серпня 2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого,не інваліда, раніше судимого: 30 серпня 2013 року Попаснянським районним судом Луганської області за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 11 жовтня 2013 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.289 КК України до 4 років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, який зареєстрованого місця проживання не має, мешкає за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Молодіжна, буд. 63

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На початку серпня 2015 року, більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1,на дорозі, в районі кладовища «Березове», м. Лисичанська, знайшов прозорий пакет, в якому знаходилось 5 паперових згортків з речовиною рослинного походження у подрібненому та висушеному стані, яка згідно висновку експерта №1590/774 від 31 серпня 2015 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Загальна маса канабісу у перерахунку на суху речовину склала 15,3 грами. ОСОБА_1 маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту - для особистого вживання, залишив зазначений наркотичний засіб собі та приніс за адресою: місто Лисичанськ, будівля дачної ділянки № 229, садового товариства «Пролетарій», де зберігав його в тумбочці до моменту вилучення працівниками міліції.

26 серпня 2015 року в період часу з 15 години 15 хвилин до 15 години 40 хвилин в ході огляду місця події, проведеного за адресою: м. Лисичанськ, будівля дачної ділянки № 229 садового товариства « Пролетарій», в сараї, в тумбочці, працівниками міліції у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено вищевказаний наркотичний засіб, який він незаконно придбав та зберігав без мети збуту.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень суду відповідно до ст. 63 Конституції України відмовився, однак відповідаючи на питання суду зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Наркотичний засіб залишив собі та зберігав для особистого вживання без мети збуту. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив його пробачити та суворо не наказувати.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд дослідивши висновок експерта № 1590/774 від 31.08.2015 року, відповідно до якого речовина , надана на експертизу, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, -

канабісом, загальною масою в перерахунку на суху речовину 15,3 грами та матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винного, який не працює, має постійне місце проживання, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с.37), у побуті за місцем мешкання характеризується задовільно (а.с.38), раніше судимий,(а.с.40), та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно дост. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно дост. 67 КК України, є рецидив злочину.

На підставі вищевикладеного, враховуючи: - вимоги ст. 65 КК Українипро те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів та беручи до уваги дані про особу обвинуваченого та його репутацію, який не працює, маючи не зняті та непогашені судимості, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин повязаний з незаконним обігом наркотичних засобів, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості в період іспитового строку та невідбутого покарання за попереднім вироком за вчинення умисного злочину судвважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише із застосуванням покарання, повязаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі.

При цьому, суд, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, беручи до уваги щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1 та повне визнання вини останнім, який в судовому засіданні вибачався за вчинене, його задовільну характеристику за місцем проживання, вважає можливим призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі найближче приближене до мінімальної міри покарання, в межах передбачених санкцією статті 309 ч.1 КК України що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, викладений у даному вироку у період відбуття покарання, призначеного:

- вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 30 серпня 2013 року, відповідно до якого ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та засуджено до 3-х років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, та

- вироком Словянського міськрайонного суду Донецької області від 11 жовтня 2013 року, яким ОСОБА_1 було засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України до 4-х років обмеження волі зі звільненням від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Ухвалою Лисичанського міського суду від 20 січня 2014 року, яка набрала законної сили 28.01.2014 року за результатами розгляду подання Лисичанського МВ КВІ УДПтСУ в Луганській області про застосування покарання за наявності кількох вироків, було визначено самостійне виконання покарання, призначеного вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 30 серпня 2013 року та вироком Словянського міськрайонного суду Донецької області від 11 жовтня 2013 року.

Однак, приписами ч. 1 ст. 71 КК України, не встановлено правил складання покарань, у разі, якщо засуджений після постановлення двох або більше вироків, за якими виконання покарання визначено самостійно, до повного їх відбуття, вчинив новий злочин, а тому з метою недопущення погіршення становища обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків, а саме до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за попереднім, постановленим останнім за часом, - вироком Словянського міськрайонного суду Донецької області від 11 жовтня 2013 року, яким ОСОБА_1 було засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України до 4-х років обмеження волі зі звільненням від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, з врахуванням вимогст.72 КК України, перевівши менш суворий вид покарання в більш суворий, відповідно до п.п. «б» п.1 ч. 1 ст. 72 КК України виходячи із співвідношення, що 1 дню позбавлення волі - відповідають 2 (два) дня обмеження волі.

Відповідно до п. 10 абз. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з положень частини 2 статті 75 КК України, а також змісту частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання є неприпустимим, а тому підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.75 КК України - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, суд не вбачає.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Відповідно до ст.122, ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин,їх аналогів та прекурсорів (а.с.16-19 ), витрати у сумі 491 гривня 04 копійки (а.с.15) на залучення експертів - підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

-особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 14,4 грама, після проведення експертизи, дві безбарвні пластикових пляшки з обрізаним дном та горлом, з пластиковою пробкою, в якій закріплений металевий наперсток з голкою, що відповідно до постанови слідчого (а.с.20-21) знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області підлягає знищенню.

Керуючись ч. 3 ст.349,ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного за даним вироком покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Словянського міськрайонного суду Донецької області від 11.10.2013 року у виді 2 (двох) місяців обмеження волі, що згідно ст.72 КК України відповідає 1 (одному) місяцю позбавлення волі та призначити ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю вироків - у виді 2 (двох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня фактичного виконання вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення

експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 1590/774 від 31.08.2015 року у сумі 491 (чотириста девяносто одна) гривня 04 копійки. (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази:

- особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 14,4 грама, після проведення експертизи, дві безбарвні пластикових пляшки з обрізаним дном та горлом, з пластиковою пробкою, в якій закріплений металевий наперсток з голкою, що відповідно до постанови слідчого знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2ст.394 КПК Україницей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: М.М. Старікова