Рішення № 54527689, 09.12.2015, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/1075/15-ц

Номер провадження №2/351/498/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Боднарука М.В.,

при секретарі Лакуста М.З.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Снятинського дитячого будинку-інтернат про стягнення компенсації за невідбуту відпустку та середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся у суд із позовом, яким просить зобовязати відповідача виплатити йому компенсацію за невідбуту відпустку за 2014-2015 роки та середній заробіток за весь час затримки по час фактичного розрахунку.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що 14.03.2014 року він був прийнятий на роботу в Снятинський дитячий будинок-інтернат на посаду інструктора з праці, а 30.04.2015 р. Наказом №22 його було звільнено із займаної посади та роботи по ст. 40 ч.З КЗпП України. При звільненні - згідно даного наказу позивачу виплатили тільки нараховану за квітень заробітну плату, проте компенсації за невідбуту відпустку виплачено не було. На усні звернення позивача до директора та головного бухгалтера Снятинського дитячого будинку-інтерант йому відповіли, що компенсація за невідбуту відпустку та відпустка не надається в випадку звільнення працівника за негативними мотивами.

З приводу поновлення на роботі ОСОБА_5 вже звертався із позовом до Снятинського районного суду, проте рішенням Снятинського районного суду від 06.07.2015 року з задоволенні позову йому відмовлено.

Позивач вважає, що адміністрація Снятинського дитячого будинку-інтернат грубо порушила його права передбачені КЗпП України та Законом України «Про відпустки», оскільки адміністрація будинку-інтернат зобовязана була в день звільнення, а саме 30.04.2015 року видати ОСОБА_4 належно оформлену трудову книжку та провести із ним всі розрахунки за фактично виконану роботу, що не зроблено по даний час.

У судовому засіданні ОСОБА_4 свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі та вказав, що, на підставі Постанови КМУ №346 від 14.04.1997 р. та інструкції до неї йому як інструктору з праці дитячого будинку компенсуючого типу повинна була надаватись щорічна основна відпустка тривалістю 56 календарних днів, оскільки згідно із ст.ст. 34, 37 Закону України «Про освіту» Снятинський будинок-інтернати є дошкільним навчальним закладом, так як він є спеціальним закладом з утриманням за рахунок держави для осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатись в масових навчальних закладах. Снятинський дитячий будинок-інтернат - є соціальною-медичною установою для постійного проживання дітей віком від 4 до18 років з вадами фізичного та розумового розвитку, які потребують стороннього догляду, побутового та медичного обслуговування. Отже згідно закону України «Про освіту» - Снятинський будинок-інтернат частково є освітнім закладом і тому на базі інтернату працює навчальна педагогічна частина в штат якої входить і посада інструктора з праці. Згідно посадової інструкції - основною функцією інструктора з праці є «навчання, виховання і соціально-трудова реабілітація вихованців». Інструктор з праці організовує і проводить навчальну, суспільно-корисну роботу з вихованцями згідно річного, календарного і щоденного плану, використовуючи при цьому різноманітні методи, прийоми і засоби трудового навчання і виховання вихованців. Завдяки трудовій терапії проводить роботу по корекції фізичних недоліків, розвитку вихованців. Бере участь у роботі педагогічної ради будинку-інтернату, нарад при директорі, нарад при заступнику директора. Тобто позивач доводить, що посада інструктора з праці в даній установі і штаті належить до педагогічної, а тому підпадає під постанову КМУ №346-97р., а відсутність у нього педагогічної освіти не може позбавити його права на законну відпустку тривалістю - 56 днів, які він заробив виконуючи згідно наказу про прийняття його на роботу на посаду інструктора з праці ті ж обовязки, що і особа з педагогічною освітою. Працівники ж, які мають педагогічну освіту за іншою тарифною сіткою отримують зарплату.

А тому відповідно до наведеного позивач просить суд його позов задоволити, стягнути із відповідача в його користь 17703,00 грн., які відповідають підрахункам на підставі Закону України «Про відпустки» та Постанови КМУ №100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», що становить недоплачена компенсація за невідбуту відпустку 2173,16 грн. із розрахунку виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невідбуту відпустку 22851,19 грн. розділено на 250 робочих днів за період з 01.05.2014 р. по 01.05.2015 р., це дорівнює 91,4 грн. помножити на 45 - кількість невідбутих днів відпустки, що становитиме 4113,21 грн., за мінусом 1940,05 грн., які адміністрація Снятинського будинку-інтернат виплатила позивачу 04.09.2015 р., а також 15529,84 грн. - середньомісячну заробітну плату за 7 місяців з травня по грудень, яка розраховуються шляхом множення середньоденного заробітку - 102,17 грн. на число робочих днів 152 дні, також позивач просить суд стягнути із відповідача 1000,00 грн. понесених ним судових витрат.

Позивач та його представник повністю підтримали позовні вимоги та просять суд позов задоволити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнала частково, пояснивши суду, що на час звільнення позивача з роботи іщ ним не в повній мірі було проведено розрахунок.

Суд заслухавши сторін та дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов слід задоволити частково. До такого висновку суд прийшов виходячи із наступних міркувань:

- із Наказу №22 від 30.04.2015 р. (а.с.3) та Трудової книжки №0463420 (а.с.17) слідує, що ОСОБА_4 звільнено з посади інструктора з праці, яку він обіймав з 14.03.2014 р. згідно із Наказу №18 від 13.03.2014 р. (а.с.33);

- із Довідок про заробітну плату за 2014-2015 роки (а.с. 21, 29, 30, 31) вбачається, що адміністрацією Снятинського будинку-інтернат ОСОБА_4 виплачено 26578,74 грн. заробітної плати на день звільнення, включаючи індексацію та відпускні за 50 днів основної та додаткової відпусток за 2014 р. та 2015 р, проте не виплачено середньомісячну заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні на день фактичного розрахунку;

- із Довідки ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» від 12.11.2015 р. (а.с. 27) слідує, що на рахунок ОСОБА_4 04.09.2015 р. було зараховано 1940,05 грн. заробітної плати.

Суд вважає, що слід стягнути з Снятинського дитячого будинку-інтернат у користь ОСОБА_7 компенсацію за дні невикористаних відпусток виходячи із того, що, як встановлено судом, ОСОБА_7 працював на посаді інструктора з праці у Снятинському будинку-інтернат, який є дошкільним навчальним закладом інтернатного типу і відповідно до ст.34 Закону України «Про освіту» відноситься до дошкільних навчальних закладів, а відповідно до ст. 37 Закону України «Про освіту» є спеціальним навчальним закладом для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, створений для утримання за рахунок держави для осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатися в масових навчальних закладах. А тому на підставі Постанови КМУ №346 від 14.04.1997 р. «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам» та пункту 2. Додатку до неї Інструкторам з праці дитячих будинків, дошкільних закладів компенсуючого типу для дітей, які потребують корекції фізичного і психічного розвитку щорічна основна відпустка надається тривалістю 56 календарних днів, які він має право використати, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток, визначених пунктом 1 частини першої ст. 4 Закону України Про відпустки.

Згідно зі ст. 83 КЗпП у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. Аналогічна норма передбачена і в ст.24 Закону України «Про відпустки».

Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100. Згідно з п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки провадяться, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяці роботи, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки.

Відповідно до вказаного із Снятинського дитячого будинку-інтернат слід стягнути у користь ОСОБА_4, недоплачена компенсація за невідбуту відпустку 2173,16 грн. із розрахунку виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невідбуту відпустку 22851,19 грн. розділено на 250 робочих днів за період з 01.05.2014 р. по 01.05.2015 р., це дорівнює 91,4 грн. помножити на 45 - кількість невідбутих днів відпустки, що становитиме 4113,21 грн., за мінусом 1940,05 грн., які адміністрація Снятинського будинку-інтернат виплатили позивачу 04.09.2015 р.

Також суд вважає підставними вимоги позивача щодо виплати середньомісячної заробітної плати за 7 місяців з травня по листопад 2015 р. за час затримки по день фактичного розрахунку, оскільки згідно із ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Відповідно до ч. 2 ст. 116 КЗпП України в разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. А згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Фактичного розрахунку не проведено по цей день, а тому із Снятинського дитячого будинку інтернат слід стягнути у користь ОСОБА_4 15529,84 грн. середньомісячну заробітну плату за 7 місяців з травня по грудень, яка розраховуються шляхом множення середньоденного заробітку - 102,17 грн. на число робочих днів 152 дні.

Суд не може взяти до уваги доводи представників відповідача в тій частині, що відповідачем на даний час виплачена вся заборгованість позивачу по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку, так як його пояснення спростовуються вищевказаними доказами.

Що стосується вимоги про стягнення із відповідача у користь позивача понесених ним судових витрат, то згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. В звязку з цим, суд приходить до висновку, що для задоволення вимоги ОСОБА_4 про стягнення із Снятинського дитячого будинку-інтернат у його користь судових витрат понесених ним при зверненні у суд, немає підстав, оскільки суду не представлено доказів того, що позивач поніс вказані витрати.

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому із Снятинського дитячого будинку-інтернат слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 24 Закону України «Про відпустки» ст.ст. 34, 37 Закону України «Про освіту», ст.ст. 83, 116-117 КЗпП України, ст.ст. 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути із Снятинського дитячого будинку-інтернат у користь ОСОБА_4 2173 грн. 16. коп. компенсації за невідбуту відпустку та 15529 грн. 84 коп. середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, а всього 17703,00 грн. (сімнадцять тисяч сімсот три гривні).

Стягнути із Снятинського дитячого будинку-інтернат в дохід держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Снятинський районний суд. У разі відсутності сторін, під час проголошення судового рішення подається апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: підпис

Голова Снятинського районного суду ОСОБА_8