Вирок № 5452526, 27.12.2007, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 1-179/07 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2007 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого-судді ГЕТЬМАНЕНКО А.І.

при секретарі СПАСЬКИХ Т.О.

з участю прокурора ГЛУЩЕНКО І. Л

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухові кримінальну справу по звинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українця, громадянина України, освіта вища аграрна, одруженого, працюючого на посаді директора п/п "Дунаєцьке", проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого згідно ст. 89 КК України,

- в скоєнні злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 скоїв службову недбалість, що спричинило тяжкі наслідки.

Злочин скоєний при слідуючих обставинах.

Підсудний ОСОБА_2 згідно протоколу № З СТОВ „Україна" від 25.02.2000р. був призначений на посаду директора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", яке зареєстроване рішенням Глухівської райдержадміністрації № 78 від 09.03.2000р., на податковий облік взяте в Глухівській МДПІ 16.03.2000р., ідентифікаційний код 30822049, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 25519053 від 24.03.2000р. Відповідно до статуту СТОВ „України" директор товариства діє без довіреності та від імені підприємства межах своєї компетенції видає розпорядження; розпоряджається майном і коштами підприємства, виступає розпорядником кредитів, представляє товариство у відносинах з іншими юридичними особами та громадянами; укладає договори, вчиняє інші юридичні дії та видає доручення про укладання таких договорів; несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань; призначає на посади працівників товариства, його внутрішніх підрозділів, філій і представництв, керівників і головних бухгалтерів дочірніх підприємств, встановлює посадові оклади, переводить на іншу роботу, накладає стягнення а також звільняє з роботи.

У відповідності до ст. 8 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі змінами та доповненнями, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством

2

відповідно до законодавства та установчих документів.

Займаючи посаду директора СТОВ „Україна", підсудний ОСОБА_2 усвідомлював покладену на нього відповідальність згідно cm. 11 Закону України "Про систему оподаткування" за правильність обчислення, своєчасність сплати до бюджету податків, зборів, обов'язкових платежів і дотримання законів про оподаткування, мав тривалий досвід керівної та практичної роботи у займаній посаді.

Так, займаючись виробництвом сільськогосподарської продукції та статутної діяльності СТОВ "Україна" протягом квітня 2002 - червня 2003 років використовувало працю найманих робітників, у зв'язку з чим у господарстві проводились розрахунки з робітниками шляхом виплати заробітної плати як в натуральній так і в грошовій формі.

Підсудний ОСОБА_2 неналежно виконуючи свої службові обов'язки, в порушення вимог: п.2.1 п.2 Інструкції про прибутковий податок з громадян № 12 від 21.04.93 р., ст. 19 п.2 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян " № 13-92 від 26.12.92 р., п.п. 19.2а п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IVвід 22.05.03 p., маючи реальну можливість повністю сплачувати податки до бюджету, виступаючи одноосібним розпорядником майном та грошовими коштами товариства, протягом квітня 2002р. - червня 2003 р. не в повному обсязі сплачував до бюджету утримані при виплаті заробітної плати суми податку з доходів фізичних осіб (прибутковий податок з громадян), використовуючи не сплачені кошти на інші потреби підприємства, в результаті чого до бюджету не було сплачено податку з доходів фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) на загальну суму - 85 020, 05 грн., та згідно п.11. 21, п. 11.29 ст. П Закону України " Про податок на додану вартість " від 03.04.97р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями та Порядку затвердженого

Постановами Кабінету міністрів України № 271 від 26.02.99р. та № 805 від 12.05.99р. сільськогосподарські виробники, платники податків зобов'язані вести три окремих податкових та бухгалтерських обліків по видам реалізованої продукції та що місячно складати і подавати до податкової інспекції за місцем реєстрації три податкові декларації по податку на додану вартість:

·декларація № 1 - спеціальна або окрема декларація по податку на додану вартість, в якій відображається і податкові зобов'язання, і податкових кредит по операціях з продажу молока, худоби ( крім операцій з продажу молока та м'яса в живій вазі на переробні підприємства), птиці, вовни;

·декларація № 2 - спеціальна або окрема декларація по податку на додану вартість , в якій відображаються і податкові зобов'язання, і податковий кредит по операціях з продажу продукції , товарів (робіт, послуг) власного виробництва ( крім молока, худоби, птиці, вовни), в тому числі і продукції, виготовленої на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім підакцизної продукції;

Розрахунки з бюджетом за цими двома деклараціями не проводяться, а ПДВ залишається в господарстві і повинен використовуватись на розвиток підприємства.

- Декларація № 3 (загальна) - в цій декларації відображаються і податкові

зобов'язання, і податковий кредит по операціях з продажу підакцизної продукції, продукції

не власного виробництва ( придбаної) та молока і м'яса в живій вазі, проданих на переробні

підприємства.

За загальною декларацією проводяться розрахунки з бюджетом, сплата податку до бюджету і бюджетне відшкодування.

При цьому на протягом квітня 2002р. - квітня 2003 р. СТОВ „Україна" реалізовувало молоко на Глухівський маслосирзавод, який у свою чергу здійснював розрахунки по бартеру. Отримана „бартерна" продукція в послідуючому реалізовувалась СТОВ „Україна" в рахунок заробітної плати працівникам та іншим покупцям. Всього було реалізовано такої продукції, не власного виробництва (придбаної), на загальну суму - 22 150 грн., в тому числі ПДВ 3 692 грн.

Дану реалізацію керівником СТОВ „України" підсудним ОСОБА_2 було включено до спеціальної декларації з ПДВ (податок на додану вартість за якою обчислюється за нульовою ставкою), яку ним було особисто підписано та подано до Глухівської МДПІ, в той час як таку реалізацію потрібно було включати в загальну

3

податкову декларацію з ПДВ, за якою проводяться розрахунки з бюджетом, та з вказаних бартерних операцій протягом квітня 2002 р. - квітня 2003 р. до державного бюджету не надійшло ПДВ на суму 3 692 грн.

Крім того, директором СТОВ „України" підсудним ОСОБА_2 , який неналежно виконував свої службові обов'язки до податкового кредиту загальних декларацій з ПДВ безпідставно була включена сума ПДВ - 11 010 грн., яка не підтверджена податковими накладними. При цьому підсудному ОСОБА_2 було достовірно відомо, що підставою для отримання податкового кредиту з податку на додану вартість є податкова накладна, але дані декларації з ПДВ було підписано особисто підсудним ОСОБА_2 та надано до Глухівської МДПІ в порушення вимог Закону України „Про податок на додану вартість", чим було зменшено податкове зобов'язання СТОВ „Україна" з ПДВ у відповідному періоді, та ухилився від сплати ПДВ на суму 11010 грн., чим державі завдано матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того в порушення п.п.3.1.1. п.3.1. ст. 3 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про ПДВ» керівником СТОВ „Україна" підсудним ОСОБА_2 особисто були підписані та надані до Глухівської МДПІ загальні податкові декларації з ПДВ, до яких не було включено операції з відвантаження придбаних товарів в сумі 46 965 грн., в тому числі ПДВ - 9 392 грн., та не сплочено до бюджету було ПДВ на суму 9 392 грн.

Всього підсудний ОСОБА_2 , займаючи посаду керівника підприємства у зв'язку з неналежним виконанням останнім своїх службових обов'язків, ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 24 094 грн., а разом з прибутковим податком, які входять в систему оподаткування у встановленому законом порядку на загальну суму 109 114, 05 грн.

За вказані порушення податкового законодавства, допущені директором СТОВ „Україна" підсудним ОСОБА_2 даному підприємству були нараховані фінансові санкції на суму 12 134, 7 грн., які були сплачені до бюджету в повному обсязі протягом 2003 року.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 р. зі змінами та доповненнями, п. 11.21. до 1 січня 2004 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

п. 11.29. Закону - до 1 січня 2004 року зупинено дію цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом

4

Міністрів України.

Відповідно „Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 p. N271 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 p. N374) визначено механізм акумуляції та використання коштів податку на додану вартість, що не підлягають сплаті до бюджету, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою.

Пунктом 4 вказаного Порядку визначено: на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики.

Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Пунктом 5 визначено: кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання кошти стягуються до державного бюджету в безспірному порядку.

Відповідно до п. 6 Порядку: відповідальність за нецільове використання сум податку на додану вартість, які залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників, несуть їх керівники. СТОВ „Україна" є платником ПДВ (свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 25519053 від 24.03.2000р.) та користується відповідними податковими пільгами з ПДВ на продукцію власного виробництва на підставі вищевказаних законодавчих та підзаконних нормативних актів.

Так, перебуваючи на посаді директора СТОВ „Україна" підсудний ОСОБА_2 , діючи в межах своєї компетенції, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, при проведенні операцій з продажу товарно-матеріальних цінностей власного виробництва на переробні підприємства в період з жовтня 2002 по березень 2003 року підписував та щомісячно надавав до Глухівської МДПІ спеціальні декларації з податку на додану вартість (по рослинництву) з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва.

При цьому, подаючи до МДПІ вказані спеціальні декларації з податку на додану вартість (по рослинництву), з жовтня 2002 по березень 2003 року директор СТОВ „Україна"

5

підсудний ОСОБА_2 , виступаючи як керівник, одноосібним розпорядником коштів підприємства, в силу покладеного на нього законом обов'язку та відповідальності за нецільове використання сум податку на додану вартість, які залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників, маючи право першого підпису на касових та банківських документах, не перераховував на спеціальний рахунок суми ПДВ відповідно до спеціальних податкових декларацій, а саме у жовтні 2002 р. - 18 667 грн., у листопаді 2002р. - 1 471 грн., у грудні 2002р. - 4 819 грн., у березні 2003 р. - 505 грн., а всього на загальну суму 25 472 грн., яка в подальшому була ним як керівником використана на інші потреби підприємства, не за цільовим призначенням та у відповідності з діючим законодавством у вигляді штрафної санкції була стягнута до державного бюджету у безспірному порядку та в повному обсязі на суму 25 472 грн. та протягом 2003 року взаєморозрахунками була сплачена підприємством до бюджету у повному обсязі, що призвело до зменшення власного капіталу підприємства, недоотримання доходів та заподіяння матеріальної шкоди підприємству на суму 25 472 грн., тобто суму яка в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний доходів громадян на момент вчинення злочину, та що виразились в ухиленні від сплати податку на додану вартість на суму 24 094 грн., а разом з прибутковим податком, які входять в систему оподаткування у встановленому законом порядку на загальну суму 109 114, 05 грн. та сплатою з цього приводу штрафних санкцій на загальну суму 25 472 гривні у зв'язку з неналежним виконанням останнім своїх службових обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочину передбаченого ст. 367 ч.2 КК України визнав повністю, та суду пояснив, що він працюючи на посаді керівника СТОВ "Україна" допустив службову недбалість, внаслідок чого СТОВ "Україна" були заподіяні тяжкі наслідки.

В скоєному злочині розкаюється.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2 факт скоєння ним злочину передбаченого ст. 367 ч.2 КК України підтверджується показами свідків, та іншими по справі доказами.

Так свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що в СТОВ "Україна" вона працювала на посаді головного бухгалтера з 03 квітня 200 року по 18 вересня 2002 року, та в її службові обов'язки входило ведення бухгалтерського обліку, складання та подання звітностей. У червні 2003 року Глухівською МДПІ була проведена документальна перевірка податкового законодавства в СТОВ "Україна", в якій перевірявся період з 01 квітня 2002 року по 31 березня 2003 року. За період, коли працював директором СТОВ "Україна" підсудний ОСОБА_2 мали місце несплата в основному прибуткового податку з громадян та деякі незначні суми ДПВ. Вона, як головний бухгалтер була підлеглою керівнику підприємства та мала виконувати вказівки та розпорядження. ОСОБА_2 , як директор СТОВ "Україна" розпоряджався грошовими коштами підприємства самостійно, та знав про наявність заборгованості по сплаті податків, однак кошти спрямовував на свій розсуд, а саме на закупівлю ГСМ, частково на виплату заробітної плати, погашення кредиту в банк, виплати до пенсійного фонду. ОСОБА_2 знав про те, що на підприємстві існує податкова заборгованість, оскільки вони щомісяця надавали до Глухівської МДПІ інформацію про заборгованість по прибутковому податку і заробітній платі та ці листи підписував особисто ОСОБА_2 Вона, як головний бухгалтер постійно нагадувала йому про наявність податкового боргу та необхідності його погашення, але підсудний ОСОБА_2 несумлінно ставився до виконання своїх службових обов'язків, та розпоряджався коштами підприємства як вважав за потрібне. Всі перерахунки по податкам вона робила з відома підсудного ОСОБА_2

СвідокОСОБА_4 суду пояснила, що за період з 07 липня 2003 року по 25 липня 2003 року група податкових ревізорів в тому числі й вона проводили комплексну податкову перевірку за наслідками якої за період роботи підсудного ОСОБА_2 на посаді директора СТОВ "Україна" виявлені були порушення податкового законодавства: з порушенням положень п. 11.29. Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року зі змінами та доповненнями, в порушення вимог Постанови КМУ № 271 від

6

26 лютого 1999 року, Постанови КМУ № 488 від 11 квітня 2002 року, СТОВ "Україна" при проведенні операцій з продажу товарно-матеріальних цінностей власного виробництва на переробні підприємства в період з жовтня 2002 року по березень 2003 року щомісячно надавало до Глухівської МДПІ спеціальні декларації з податку на додану вартість, з жовтня 2002 року по березень 2003 року не перераховано на спеціальний рахунок суми ПДВ відповідно до спеціальних податкових декларацій, а саме у жовтні 2002 року - 18667 грн., у листопада 2002 року - 1471грн., у грудні 2002 року - 4819 грн., у березні 2003 року - 505 грн., а всього на загальну суму 25472 грн., яка в подальшому була ОСОБА_2 , як керівником використана не за цільовим призначенням та у відповідності з діючим законодавством у вигляді штрафної санкції була стягнута до державного бюджету у безспірному порядку та в повному обсязі на суму 25472 грн., та протягом 2003 року взаєморозрахунками була сплачена підприємством до бюджету у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що з 09 жовтня 2002 року по 13 березня 2003 року працювала на посаді виконуючої обов'язки головного бухгалтера СТОВ "Україна", розташованого в с. Сваркове Глухівського району. По фактам допущених порушень податкового законодавства вказаних в акті перевірки № 30/23-133 від 25 липня 2003 року з яким ознайомлена особисто, пояснює, що відповідно до діючого законодавства СТОВ "Україна" на протязі перевіряємого періоду подавало три декларації з податку на додану вартість: 1). спеціальна з реалізації продукції власного виробництва та виробленої на давальницьких умовах виключно з власної сировини продукції рослинництва; 2). спеціальна з реалізації власного виробництва та виробленої на давальницьких умовах виключно з власної сировини продукції тваринництва; 3). загальна декларація до якої включаються операції з реалізації молока і м'яса в живій вазі переробним підприємствам, та реалізація іншої продукції не власного виробництва, що не включається до вищевказаних двох декларацій, за якою проводяться розрахунки з бюджетом.

При цьому на протязі з квітня 2002 року по квітень 2003 року підприємство реалізовувало молоко на Глухівський маслосирзавод, дані підприємства розраховувались з СТОВ "Україна" своєю продукцією, яку вони в по слідуючому реалізовували в рахунок заробітної плати працівникам та іншим покупцям. Всього підприємством було реалізовано такої продукції, не власного виробництва, у жовтні 2002 року - 888 грн; з них ПДВ 148 грн.; у листопаді 2002 року 366 грн. з них ПДВ 61 грн.; у січні 2003 року - 4752 грн. з них ПДВ 792 грн.; у лютому 2003 року - 834 грн. з них ПДВ 139 грн.; а всього загалом ПДВ на суму 1140 грн. Дану реалізацію вона не включила в загальну податкову декларацію з ПДВ, за якою проводяться розрахунки з бюджетом, а включила в спеціальні декларації по яким розрахунки з бюджетом не проводяться а ПДВ направляється на спеціальні рахунки і використовується на розвиток підприємства з причин того, що вона не знала що реалізацію придбаних товарів необхідно включати до загальної декларації і сплачувати з неї ПДВ до бюджету. Також нею помилково не було включено до декларації № 3, а фактично було включено до спеціальної декларації за жовтень 2002 року не включено 125 грн., з них ПДВ 24 грн.; у листопаді 2002 року - 7350 грн., з них ПДВ - 1470 грн.; у грудні 2002 року - 17075 грн. з них ПДВ - 3415 грн.; у січні 2003 року - 100 грн. з них ПДВ - 20 грн.; та лютому 2003 року - 185 грн. з них ПДВ - 37 грн., а загалом 24835 грн., з них ПДВ на суму - 4966 грн. Наміру на ухилення від сплати податків та зловживання не мала, всі операції з реалізації продукції та сплати податків контролював директор ОСОБА_2, оскільки тільки він є одноосібним розпорядником коштів та майна підприємства. Вона сама без нього не могла б реалізувати будь-яку продукцію, крім того додає, що ОСОБА_2 фактично спрямовував її дії як в.о. головного бухгалтера.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що за період з 7 липня 2003 року по 25 липня 2003 року група податкових ревізорів втому числі й вона проводили комплексну податкову перевірку, за наслідками якої за період роботи директора ОСОБА_2 виявлено наступні порушення податкового законодавства: протягом квітня 2002 - червня 2003 років використовувало працю найманих працівників, у зв'язку з чим у господарстві проводились розрахунки з робітниками шляхом виплати заробітної плати як в натуральній так і в грошовій формі. В порушення вимог: п.2.1 п.2

7

Оцінивши всі зібрані по справі докази, суд вважає, що факт скоєння злочину підсудним ОСОБА_2 доказаний повністю.

Дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст. 367 ч.2 КК України, поскільки він працюючи директором СТОВ "Україна" скоїв службову недбалість, що спричинило тяжкі наслідки.

Обговорюючи питання про призначення покарання підсудному ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як пом'якшуючими обставинами покарання суд визнає щире каяття підсудного ОСОБА_2 , те, що він позитивно характеризується за місцем проживання та роботи.

Обтяжуючих покарання обставин по справі суд не вбачає.

Виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2, в умовах без ізоляції його від суспільства та враховуючи наявності декількох вищевикладених обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, з урахуванням особи винного, суд вважає можливим перейти до іншого більш м'якого виду основного покарання не зазначеного у санкції статті 367 ч.2 КК України, та призначив йому покарання, у вигляді штрафу на користь держави, застосував ст. 69 КК України без позбавлення права обіймати певні посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків.

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_2 до набрання вироку законної сили необхідно залишити підписку про невиїзд.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суддя, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 367 ч.2 КК України та призначити йому по цьому закону покарання з застосуванням ст. 69 КК України штраф на користь держави в сумі 1700 грн. без позбавлення права обіймати певні посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до набрання вироку законної сили залишити підписку про невиїзд.

Вирок суду може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайсуд протягом 15 діб з часу його проголошення.

Вирок суду виконано суддею на комп'ютері в нарадчій кімнаті.

ДОВІДКА

Вирок Глухівського міськрайонного суду від 29 грудня 2007 року відносно ОСОБА_2 набрав законної сили 14 січня 2008 року.