Рішення № 5452286, 12.05.2009, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 2-20/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2009 року Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої - судді Марущак Р.М.

при секретарі - Волошенко С.Я.

з участю позивачів - ОСОБА_1., ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, закритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,

в с т а н о в и в :

07.12.2007 року позивачі пред"явили позов до ОСОБА_3. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи тим, що з його вини 03.10.2007 року о 9 год. 30 хв. на автодорозі Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя на 221 км-75 м поблизу селища Градизьк Глобинського району сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів автомобіля AUDI-80, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 (належний на праві власності ОСОБА_1) та автомобіля ЗІЛ 5301 АО, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, належного на праві власності ОСОБА_3, яким він керував особисто.

Як наслідок автомобіль AUDI-80 отримав технічні ушкодження.

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту складає 16739 грн. 68 коп.

Вказану суму позивачі прохали стягнути з відповідача на їх користь як відшкодування спричиненої матеріальної шкоди, в рівних частках на кожного по 8369 грн. 84 коп. , а також стягнути 880 грн. у відшкодування понесених судових витрат в рівних частках на кожного (з яких 500 грн. затрачено за надану правову допомогу, 380 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження), крім цього, на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 5000 грн. Спричинення останньої мотивували тим, що внаслідок ДТП у нього стався нервовий зрив, він був змушений пройти курс амбулаторного лікування. Це вибило його зі звичного ритму життя, завдало фізичних страждань (а.с. 4-5, 43).

Під час попереднього судового засідання було з"ясовано, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3., як власника наземного транспортного засобу, за шкоду спричинену третім особам під час ДТП, була застрахована у закритому акціонерному товаристві Українська страхова компанія "Княжа".

Ухвалою суду від 25.01.2008 р., за згодою позивачів, вказана страхова компанія була залучена до участі у справі в якості співвідповідача (а.с. 64).

В зв"язку з цим позивачі в судовому засіданні позовні вимоги змінили та доповнили. В обґрунтування позову посилались на ст. 12, 22, 29 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" , ст. 1194 ЦК України, та ст. 60, 63 СК України .

Прохали визнати автомобіль AUDI-80, державний НОМЕР_1 спільною сумісною власністю подружжя.

Стягнути з відповідача ЗАТ "Українська страхова компанія "Княжа" на їх користь суму матеріальної шкоди в розмірі 7703 грн. 59 коп, по Ѕ частці на кожного, 2550 грн. на користь ОСОБА_2. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3. на їх користь 9036 грн. 09 коп. за спричинену матеріальну шкоду, та 510 грн. суму франшизи;, по Ѕ частці на кожного, 2450 грн. на користь ОСОБА_2. у відшкодування спричиненої моральної шкоди.

-2-

Стягнути з відповідачів на їх користь понесені судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог.

Позивачі в судовому засіданні пояснили, що 03.10.2007 року їхали на автомобілі AUDI-80 по автодорозі в районі ринку селища Градизьк, ОСОБА_2. за кермом, ОСОБА_1. в якості пасажира справа від нього на передньому пасажирському сидінні.

На обочині в попутному з ними напрямку (в сторону Києва) справа, біля магазину "Гастрономчик" стояв автомобіль відповідача бортовий ЗІЛ (бичок).

Як тільки вони порівнялися з ним, він став розвертатися вліво (в напрямку м.Кременчука), при розвороті вдарив AUDI в праву сторону. Пасажирські двері заклинило. ОСОБА_1. вибиралася з автомобіля через двері водія. Було пошкоджено переднє праве крило, обоє дверей справа, скло заднього виду, поведено дві стойки, лопнув задній скат.

Після ДТП ОСОБА_2 включив показник аварійної зупинки, а ОСОБА_3 намагався здати автомобілем назад з місця ДТП. Позивач криком змусив його поставити машину на місце, викликав працівників міліції, які оглянули місце ДТП, транспортні засоби, відібрали пояснення у учасників ДТП, склали схему ДТП, протокол огляду місця ДТП. Під час цих дій ОСОБА_3 свою вину визнавав, написав власноручно добровільно розписку, в якій зобов"язувався добровільно відшкодувати спричинений матеріальний збиток. Від'їжджаючи додому, як гарантію взятих на себе зобов"язань, залишив ОСОБА_2. свій паспорт.

Відповідачі ОСОБА_3, представник страхової компанії "Княжа" в судове засідання не з"явилися. Належним чином і завчасно повідомлені про час і місце розгляду справи.

Представник СК «Княжа» направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

В судовому засіданні 12.02.2008 року відповідач ОСОБА_3 позов не визнав , вказував, що в ДТП винен не він, а водій ОСОБА_2.

Пояснив, що на власному автомобілі ЗІЛ 5301 АО, бортовий С, реєстраційний номер НОМЕР_2 рухався по правій стороні автодороги із селища Градизьк до себе додому в Чернігівську область. В районі ринку швидкість його автомобіля складала 20 км/год, так як там було багато автомобілів обабіч і інтенсивний рух пішоходів.

ОСОБА_2. виконав маневр обгону на суцільній лінії, при цьому черкнув ліве крило його автомобіля правим крилом AUDI . Передні двері AUDI, на його погляд, були пошкоджені ще до ДТП.

Працівники ДАІ, які прибули на місце ДТП, , нічого не документували. Подружжя ОСОБА_1, яким він повідомив, що має страховий поліс страхової компанії "Княжа" відмовилися повідомляти компанію про страховий випадок, вимагали готівки. Під їх фізичним та психічним примусом він написав розписку, віддав свій паспорт і 200 грн. 5 жовтня 2007 року він змушений був поскаржитися на дії ОСОБА_2. на телефон "довіри" ДДАІ МВС України. Паспорт йому відразу повернули.

ЗАТ "Українська страхова компанія "Княжа" в своєму запереченні на позовну заяву, позовні вимоги не визнала , мотивуючи тим, що ні страхувальник ОСОБА_3 ні потерпілі з заявою про отримання страхового відшкодування не зверталися, а тому підстав для виплати страхового відшкодування у ЗАТ не виникало. Моральну шкоду, передбачену п.3 ч. 2 ст.23 ЦК України, має відшкодовувати винна у ДТП особа.

Суд , заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, наданим сторонами в обґрунтування позову та його заперечення, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що 03.10.2007 року о 9 год. 30 хв. на автодорозі Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя на 221 км-75 м поблизу селища Градизьк Глобинського району сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів автомобіля AUDI-80, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 (належний на праві власності ОСОБА_1) та автомобіля ЗІЛ 5301 АО, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, належного на праві власності ОСОБА_3, яким він керував особисто.

Як наслідок автомобіль AUDI-80 отримав технічні ушкодження.

-3-

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження вартість його відновлювального ремонту складає 16739 грн. 68 коп., вартість матеріальної шкоди 8213 грн. 59 коп. Названий технічний засіб одержав технічні ушкодження у виді : деформації правого переднього крила, правої передньої дверки , зовнішньої панелі задньої правої дверки, деформації холдінгів правого переднього крила, правих дверей, були розбиті зовнішнє праве дзеркало, зовнішня ручка правої передньої дверки, бризковик передній правий, деформовано зі зміщенням стойку правої передньої дверки, стойку середню праву, були виявлені розриви шини, сліди волочіння колеса переднього правого.

Автомобіль АУДІ-80 був придбаний ОСОБА_1. по договору купівлі-продажу від 27.04.2007 року (біржовий контракт НОМЕР_3), в період шлюбу з ОСОБА_2., а тому відповідно до ст. ст. 60, 61, 63 СК України є спільною сумісною власністю подружжя, щодо якої і дружина і чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження.

Після документування ДТП (відібрання пояснень, складення протоколу огляду місця ДТП та протоколу огляду технічного стану транспортних засобів) інспектор ДПС Верменич Є.М. склав щодо ОСОБА_3. протокол про адміністративне правопорушення , передбачене ст. 124 КУпАП, який було направлено до суду за місцем проживання відповідача. За невстановлених судом обставин адресат його не отримав.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи, проведеної у Полтавському відділенні Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса, в даній дорожній ситуації технічна можливість запобігти зіткнення з автомобілем «АУДІ-80» зі сторони водія автомобіля ЗІЛ-5301 ОСОБА_3. визначалася виконанням ним вимог п.10.1 «Правил дорожнього руху України» для чого у нього не було перешкод технічного характеру, його дії не відповідали вимогам п. 10.1 «Правил дорожнього руху України і знаходилися з технічної точки зору, в причинно-наслідковому зв»язку з пригодою та її наслідками.

Вказана експертиза науково обґрунтована, виконана досить кваліфіковано на всебічному дослідженні матеріалів справи, а тому її висновок сумнівів у суду не викликає. Вина ОСОБА_3. в ДТП полягає в тому, що перед початком перестроювання та зміни напрямку руху він не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Експертом була перевірена технічна спроможність пояснень позивачів ОСОБА_2. , ОСОБА_1., відповідача ОСОБА_3., даних ними в судовому засіданні щодо механізму ДТП . Згідно його висновку пояснення позивачів не позбавлені технічної спроможності, а пояснення ОСОБА_3. позбавлені технічної спроможності і не відповідають дійсним обставинам пригоди.

Експерт, проаналізувавши кінцеве розташування транспортних засобів після ДТП, місце зіткнення, характер ушкоджень обох автомобілів, прийшов до висновку, що в даній дорожній ситуації зіткнення сталося тільки при виконанні маневру ліворуч автомобілем ЗІЛ-5301 АО, оскільки при прямолінійному напрямку руху автомобіля ЗІЛ-5301 АО і виконанні маневру обгону автомобілем АУДІ-80 останнього, наявні пошкодження обох транспортних засобів могли утворитися тільки при зміщенні автомобіля АУДІ-80 праворуч, тобто при поверненні на свою смугу, і в такому разі розміщення обох транспортних засобів на проїзній частині було б зовсім іншим, ніж зафіксовано на схемі пригоди.

Експерт зазначив, що пояснення ОСОБА_3., які давалися ним 3.09.2007 року технічної спроможності не позбавлені.

Суд, дослідив назване пояснення, написане власноручно, яке відповідач давав на місці ДТП (матеріали перевірки № 14 пр-08 а.с. 10, матеріали службової перевірки а.с. 6). 3.10.2007 року ОСОБА_3 вказував, що його автомобіль стояв на узбіччі. Він почав повільно виїжджати на дорогу, АУДІ не помітив, тому сталося зіткнення.

В зв»язку з цим, кардинальну зміну пояснень відповідача щодо механізму ДТП, суд оцінив як намагання уникнути цивільно-правової відповідальності.

Суд не взяв до уваги його заперечення про те, що матеріли ДТП не можуть вважатися належними доказами, оскільки їх оригінали втрачені. Суду надано належно завірені копії названих матеріалів, які як слідує з матеріалів службового розслідування, робилися під час службової перевірки по заяві ОСОБА_3. На той час матеріали документування ДТП Градизьким взводом ДПС 1-го відділення ДАІ в оригіналі були в наявності, з них

-4-

уповноважені особи робили копії. Крім цього, допитані судом в якості свідків , поняті при огляді місця ДТП ОСОБА_4 та ОСОБА_5., підтвердили факт його документування працівниками ДАІ та схему ДТП в копії, як таку, що була складена в їх присутності і відповідала дійсному розташуванню автомобілів після їх зіткнення.

Названі докази в їх сукупності вказують на вину ОСОБА_3. в спричиненні ДТП та її наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Частина 5 цієї ж статті вказує, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Таких доказів ОСОБА_3 суду не надав.

Цивільно правова відповідальність ОСОБА_3., як власника транспортного засобу ЗІЛ 5301 АО, перед третіми особами на випадок ДТП була застрахована у ЗАТ Українська страхова компанія «Княжа» згідно договору зі строком дії від 14.07.2007 року до 13.01.2008 року (а.с.45) . В договорі передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну одного потерпілого в сумі 25000 грн., франшиза - в сум 510 грн. Поліс НОМЕР_4 обов»язкового страхування був виданий Чернігівською філією ЗАТ УСК «Княжа».

Страхувальник ОСОБА_3 по телефону 3.10.2007 року повідомив Головний офіс УСК «Княжа» про ДТП, що сталася за його участю в селищі Градизьк, а 4.10.2007 року Чернігівську філію названої страхової компанії письмово. Вказане підтверджено довідкою, підписаною директором Чернігівської філії Н.К.Куліш і завіреною мокрою печаткою (а.с. 86).

В зв»язку з викладеним , суд критично оцінив заперечення на позов представника відповідача - ЗАТ УСК «Княжа» щодо відсутності правових підстав у компанії для відшкодування шкоди потерпілому. В даному випадку страховик не виконав вимоги ст.34 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в частині направлення аварійного комісара чи експерта на місце ДТП або до місця знаходження пошкодженого майна для визначення причин страхового випадку та розміру збитків, а також вимоги ст. 36 про обов»язковість прийняття рішення страховика.

Названий відповідач не надав суду докази того, що ним було прийняте мотивоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, тому суд вважає, що невиплатою страхового відшкодування потерпілим внаслідок ДТП, відповідач порушив їх гарантоване право на відшкодування спричинених збитків.

Відповідно до ст.ст. 12, 29 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик має здійснити виплату відновлювального ремонту з урахуванням зносу за мінусом франшизи.

Відновлювальний ремонт з урахуванням зносу це є матеріальна шкода, яка відповідно до висновку спеціаліста № 04/07-07 складає 8231 грн. З урахуванням 510 грн. франшизи, ЗАТ УСК «Княжа» має відшкодувати позивачам 7 703 грн. 59 коп. (8213.59 грн. 510.00 грн .) . в рівних частках кожному (7703.59 : 2 =3851.79).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Пряма дійсна шкода спричинена позивачам ушкодженням автомобіля дорівнює вартості його відновлювального ремонту в сумі 16739 грн. 68 коп. Тому відповідач ОСОБА_3 повинен відшкодувати їм 9036 грн. 09 коп . (16739.68 грн. 7703.59 грн.), а також суму франшизи в розмірі 510 грн., а всього 9546.09 грн. в рівних частках кожному (9546.09 :2=4773.05).

Вимогу про стягнення з відповідачів на його користь 5000 грн. у відшкодування спричиненої матеріальної шкоди заявив лише ОСОБА_2. Мотивував тим, що страхова компанія повинна сплатити йому 2550 грн. на підставі п.22.3 ст. 22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , а ОСОБА_3 решту суми 2450 грн.

-5-

Відповідно до п. 22.3 ст. 22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому страховиком відшкодовується моральна шкода, передбачена п.1, 2 частини другої ст. 23 ЦК України. Оскільки моральна шкода , яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з пошкодженням її майна, передбачена п.3 ч.2 названої статті, то суд не вбачає правових підстав для її стягнення на користь позивача зі страхової компанії «Княжа», і в задоволенні цієї частини позовних вимог відмовляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями , відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. З цих підстав суд стягує з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_2. у відшкодування моральної шкоди 2450 грн. Цю суму суд вважає співрозмірною перенесеним стражданням позивача. Факт ДТП сам по собі створив підвищене емоційне напруження. Позивач довів, що переносив душевні страждання через пошкодження майна, належного йому на праві спільної сумісної власності подружжя, через неможливість відремонтувати автомобіль за відсутності коштів та неможливість використовувати його для потреб сім»ї. Звичний режим його життя було порушено. Він змушений був затрачати час на поїздки до правоохоронних органів, до суду.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони документально підтверджені судові витрати.

Позивачі документально підтвердили, що понесли витрати в сумі 380 грн. на авто технічне дослідження, 500 грн. на правову допомогу, 217 грн. 40 коп. на сплату судового збору, 30.00 грн. на сплату витрат по ІТЗ, 1689 грн. 12 коп. сплатили за проведення авто технічної експертизи, тобто їх судові витрати складають 2816 грн. 52 коп.

Ч. 2 ст. 81 ЦПК України передбачено, що якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених судових витрат, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог у задоволені яких позивачеві відмовлено.

Позов задоволено на 19799 грн. 78 коп., що складає 88,5 % від заявлених позовних вимог (19699.68 : 22249.68 х100) . Тому підлягає до відшкодування позивачам 2492 грн. 62 коп. (2816.52 х 88.5 %), з яких 974 грн. 61 коп. (39,1%) має сплатити страхова компанія, а 1518 грн. (60,1%) ОСОБА_3 (7703.59 : 19699.68 = 39.1% ; 11996.09 : 19699.68=60.9 %)

Керуючись п. 3 ст.23, ст.ст.14, 1166, 1167, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст. 20, 21, 25, 26 Закону України "Про страхування", ст.ст.6, 12, 22, 29 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 60, 63 Сімейного Кодексу України, ст.ст.10, 11, 30, 60, 81, 88, 212-215, 224 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Змінений позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, закритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки задовольнити частково.

Визнати автомобіль AUDI-80, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Стягнути із закритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа" (р/р 265040330011 у ВАТ "БМ Банк", м.Київ, МФО 380913, ід. № 24175269) на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (на кожного) :

- по 3851 грн. 79 коп. у відшкодування матеріальної шкоди.

- по 487 грн. 30 коп. - у відшкодування судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (на кожного ) :

- в рахунок відшкодування матеріальної шкоди по 4773 грн. 05 коп.

- у відшкодування понесених судових витрат по 759 грн.

-6-

- на користь ОСОБА_2 - 2450 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь держави 5 грн. 10 коп. недоплаченого судового збору в рівних частках.

Вказане рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Глобинський районний суд.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Надруковано в нарадчій кімнаті особисто і є оригіналом.

СУДДЯ Р.М. МАРУЩАК