Рішення № 545226, 20.03.2007, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.03.2007 Справа № 16/39

За позовом

відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ, Закарпатської обласної дирекції, м. Ужгород

до відповідача

агровиробничого підприємства „Ділоліс”, с. Іза, Хустський район

про

стягнення суми 76823,79 грн.

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

Від позивача

Томаш М.Ю. –начальник відділу по роботі з проблемними кредитами (дов. від 16.11.06 №25)

Від відповідача

не з’явився

СУТЬ СПОРУ: відкрите акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ, Закарпатська обласна дирекція, м. Ужгород (далі –позивач) звернулося з позовом до агровиробничого підприємства „Ділоліс”, с. Іза, Хустський район (далі –відповідач) про стягнення суми 76823,79 грн., в т.ч. 75000,00 грн. основної заборгованість та 1823,79 грн. пені за кредитним договором №010/02-1/061-05 від 27.05.05.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач неналежним чином виконував зобов’язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, письмових пояснень по суті заявлених вимог не подав, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, тому справа розглянута у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

27.05.05 між акціонерним поштиво-пенсійним банком „Аваль”, Закарпатським обласним філіалом (кредитор по договору), правонаступником за всіма правами та обов’язками якого є позивач та відповідачем (позичальник по договору) укладено кредитний договір №010/02-1/061-05 (далі –договір), згідно якого позивач відкрив відповідачу відновлювальну (револьверну) кредитну лінію у сумі 500000 грн. строком до 26.05.08 із сплатою 18 відсотків річних.

Згідно умов договору позивач зобов’язався відкрити відповідачу позичковий рахунок та надати з нього відповідачу кредитні кошти в сумі та термін, обумовлені договором, шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок відповідача (п.5.1. договору), а відповідач зобов’язався використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплатити нараховані відсотки (п. 6.1. договору).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У договорі передбачено, що відсотки за кредит відповідач повинен сплачувати щомісячно платіжним дорученням не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашення кредиту. Основну заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) відповідач погашає відповідно до Графіка погашення заборгованості, який є додатком №1 до договору.

Видача відповідачу кредитних коштів у сумі 500000 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №1 від 27.05.05, №1 від 30.05.05, №1 від 31.05.05, №31 від 10.06.06, №1 від 23.06.05, №30 від 30.06.05, №32 від 08.07.05, №33 та №34 від 11.07.05.

Позивач стверджує та доводить, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов’язання по договору щодо поверненню кредиту згідно графіку погашення кредиту та сплаті нарахованих відсотків, внаслідок чого у відповідача виникла та рахується прострочена заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості станом на 22.01.07 становить 75000,00 грн.

Крім того, у зв’язку з порушенням відповідачем строків повернення кредиту, позивач керуючись п. 10.2 договору за період з 01.11.06 по 22.01.07 нарахував відповідачу пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення, яка згідно розрахунку заборгованості станом на 22.01.07 становить 1823,79 грн.

Претензія позивача від 07.12.06 за №7494 відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, беручи до уваги, що відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми 76823,79 грн., в т.ч. 75000,00 грн. основної заборгованість та 1823,79 грн. пені, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у сумі 768,24 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Стягнути з агровиробничого підприємства „Ділоліс” (Хустський район, с. Іза, вул. Раковського, 41, код 13584712) на користь відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ, Закарпатської обласної дирекції (м. Ужгород, пл. Театральна, 19, код 22090417):

- суму 76823,79 грн., в т.ч. 75000,00 грн. основної заборгованість та 1823,79 грн. пені;

- суму 768,24 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 118,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Васьковський