Ухвала суду № 54522015, 15.12.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/4577/15 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є.

Провадження № 22-ц/783/6156/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 С. М.

Категорія: 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2015 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Берези В.І., Штефаніци Ю.Г.,

секретаря Брикайло М.В.,

з участю: відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,

представника ОСОБА_4 ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 червня 2015 року у справі за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Львівське комунальне підприємство «Центральне», ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 про зобовязання до вчинення дій,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 12.06.2015 року позов Галицької районної адміністрації Львівської міської ради задоволено.

Зобовязано співвласника квартири №7 будинку №34 на вул. Замарстинівській у м. Львові ОСОБА_2 за власні кошти демонтувати самовільно влаштований дашок над балконом загального користування другого поверху, відновити двері зі сторони балкону загального користування та замурувати двері з кухні квартири №7 в туалет (в поверховому плані під літ. 8-3 пл. 1,3 кв.м.) в будинку №34 на вул. Замарстинівській у м. Львові.

Стягнуто з ОСОБА_9 в користь Галицької районної адміністрації Львівської міської ради судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішення суду оскаржив представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3, просить рішення скасувати з підстав неповного зясування обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Галицької районної адміністрації відмовити.

Свої доводи апелянт обґрунтовував тим, що справу розглянуто судом у його відсутності без урахування поважності причин неявки в судове засідання через зайнятість в кримінальних справах, чим позбавлено відповідача ОСОБА_2 права на отримання кваліфікованої правової допомоги, а також права на подання доказів у спростування обставин, на які посилався позивач в підтвердження своїх вимог. Вважає, що в такий спосіб судом було порушено принцип змагальності сторін і безпідставно надано перевагу доказам позивача.

Інші учасники судового розгляду, окрім сторони відповідача та представника третьої особи ОСОБА_4, не зявились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому процесуальним законом порядку (а.с.122-126), клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України у їхній відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони відповідача в підтримання апеляційної скарги, пояснення представника третьої особи ОСОБА_4 на часткове підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є одним із співвласників квартири №7 в будинку №34 на вул. Замарстинівській у м. Львові, в якій зареєстрований та проживає разом із членами своєї сімї з 11.05.1990 року (а.с.5).

Квартира складається з двох кімнат житловою площею 29,20 кв.м. та кухні площею 12,2 кв.м., загальною площею 41,40 кв.м., без вигод.

Розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №37 від 12.02.2015 року (а.с.15) затверджено висновок міжвідомчої комісії (протокол №5 від 10.02.2015 року) та зобовязано ОСОБА_2 співвласника квартири №7 в будинку №34 на вул. Замарстинівській у м. Львовіу строк до 28.02.2015 року за власні кошти демонтувати самовільно влаштований дашок над балконом загального користування другого поверху вказаного будинку, відновити двері зі сторони балкону загального користування та замурувати двері з кухні його квартири в туалет, позначений на поверховому плані будинку під літ.8-3 площею 1,3 кв.м.

Отже встановлено, що відповідач ОСОБА_2 самовільно приєднав приміщення туалету під літ.8-3 площею 1,3 кв.м. до своєї квартири, замурувавши вхід у нього із балкону загального користування, та відповідно, пробивши дверний отвір в стіні приміщення туалету під літ.8-3, яке є суміжним з приміщенням його кухні під літ.7-1 (а.с.17), та самовільно біля своєї квартири облаштував дашок над балконом загального користування.

За вказані вище дії постановами адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №130 від 09.10.2014 року та №18 від 29.01.2015 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.150 КпАП України (а.с.7, 10).

Крім того, відповідач неодноразово попереджався про необхідність приведення балкону загального користування, своєї квартири та приміщення туалету до попереднього стану (а.с.8, 12, 13).

Статтею 152 ЖК України, у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції, передбачено, що переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Згідно із вимогами Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків (п.4), затверджених постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08.10.1992 року, власники, наймачі приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання житлових будинків і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку, власника гуртожитку та органу місцевого самоврядування, що видається у встановленому порядку.

В силу вимог п.1.4.6 рішення Львівської міської ради від 06.05.2005 року №406 «Про затвердження Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м.Львові», влаштування (встановлення) малих архітектурних форм, елементів благоустрою без дозволу виконавчого органу міської ради, або без належно затвердженої проектної документації, або з істотним відхиленням від проекту, є однією з ознак та класифікацій самочинного будівництва.

Враховуючи те, що дозволу на проведення вказаних у розпорядженні перепланувань (переобладнань), необхідність якого вимагає ст.152 ЖК України, відповідач у встановленому законом порядку не отримував, розпорядження районної адміністрації щодо усунення допущених ним самовільних перепланувань (переобладнань) у встановлений строк не виконав (а.с.16), крім того, своїми діями порушив права власника суміжної з ним квартири №8, оскільки самовільно приєднав до своєї квартири належне до квартири №8 приміщення туалету площею 1,3 кв.м., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача та зобовязання відповідача демонтувати самочинно влаштований біля його квартири в місці загального користування (на загальному балконі) дашок та провести необхідні дії для приведення його квартири та приміщення туалету до попереднього стану, який існував до проведення відповідачем самовільних перепланувань та переобладнань.

Доводи сторони відповідача про порушення судом принципу змагальності та не забезпечення йому можливості подати докази на спростування доводів позивача, є необґрунтованими і безпідставними, оскільки відповідачеві було відомо про розгляд даної справи, він був присутнім у судовому засіданні, районний суд оголошував перерву в розгляді справи, однак, відповідач не подав до суду ні письмових заперечень на позов, ні доказів на їх обґрунтування, а отже, не виконав свого обовязку доказування, встановленого статтею 60 ЦПК України.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, давши належну оцінку доказам, на які сторона позивача посилалась в обгрунтування своїх вимог, не допустив порушення норм матеріального та/або процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 червня 2015 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Береза В.І.

ОСОБА_10