Рішення № 54521182, 22.12.2015, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа №328/2956/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року смт. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Покопцевої Д.О.

при секретарі - Синяк Л.П.,

прокурора Пірожника Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чернігівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Токмацького відділення поліції Василівського районного відділу поліції в Запорізької області Головного управління національної поліції в Запорізькій області Головного управління національної поліції, Державної казначейської служби України про визнання права та стягнення шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначив, що 05.03.2002р. слідчим Токмацького РВ ГУМВС України ОСОБА_4 відносно нього було порушено кримінальну справу за ст.190 КК України, яка постановою від 16.05.2003р. слідчого того ж відділу ОСОБА_5 була закрита за відсутністю в його діях складу злочину.

08.12.2003р. він звернувся до Токмацького РВ ГУМВС України з заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності, але постановою від 10.12.2003р. слідчого Войтенко А.В. йому відмовлено у такому відшкодуванні.

Просить суд:

-визнати його право на незаконне притягнення до кримінальної відповідальності,

-на повну реабілітацію для стягнення матеріальної та моральної шкоди від органу досудового розслідування та його посадових осіб,

-визнати постанову слідчого Войтенка А.В. недійсною, незаконною, скасувавши її та припинити незаконні дії слідчого Войтенка А.В.,

-зобовязати відповідачів припинити публічне бездоказове звинувачення реабілітованого ОСОБА_1 за ст.185 КК України, згідно якого «Сибулатов вор, похитил из уголовного дела договор о теплопоставке в присутствии судьи Шаповалова Н.Д., съел договор, из-з чего невозможно постановить обвинительный приговор» (мова оригіналу),

-стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в сумі 138705грн, моральну шкоду в сумі 300000грн, за притягнення до кримінальної відповідальності в період з 05.03.2002 по 16.05.2003р.р. Суму матеріальної шкоди обґрунтував тим, що внаслідок обрання до нього запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд був позбавлений можливості займатися юридичною діяльністю як в Україні, так і за кордоном, або працювати, наприклад, двірником у Франції, Ірландії, Люксембурзі, отримуючи 1321 евро зарплатні.

До судового засідання не зявився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, представник Токмацького відділення поліції Василівського районного відділу поліції в Запорізької області Головного управління національної поліції в Запорізькій області Головного управління національної поліції (колишній Токмацький РВ ГУМВС України в Запорізькій області) заявами просять розглянути позов без їх участі.

Прокурор просить відмовити у задоволенні позову через його недоведеність.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та сторонами визнано, що 05.03.2002р. слідчим Токмацького РВ УМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу №2260231 за ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 та ч. З ст. 358 КК України (а.с.86).

Постановою від 16.05.2003р. слідчого того ж відділу ОСОБА_5 кримінальна справа № 2260231 у відношенні позивача за ч.4 ст.190 КК України була закрита за відсутністю в його діях складу злочину (а.с.85).

16.05.2003р. слідчим Токмацького РВ УМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5 винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 в якості обвинуваченого за ч. 1 ст. 358 та ч. З ст. 358 КК України по кримінальній справі № 2260231 (а.с.89).

10.12.2003р. постановою слідчого того ж відділу ОСОБА_3, в рамках кримінальної справи № 2260231, у задоволенні клопотання позивача про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої незаконними діями дізнання та досудового слідства відмовлено (а.с.84).

За результатами судового розгляду в порядку КПК України в редакції 1960 року постановою Токмацького районного суду від 20.03.2013р. вказану кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 358 та ч. З ст. 358 КК України повернуто Токмацькому міжрайонному прокурору на додаткове розслідування.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10.06.2013р. постанову Токмацького районного суду від 20.03.2013р. залишено без змін, а апеляцію державного обвинувача, - без задоволення.

На підставі п. 12 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України, відомості про кримінальні правопорушення 28.07.2013р. СВ Токмацького МВ ГУМВС України в Запорізькій області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 358 КК України за №12013080350000876 та за ч. З ст. 358 КК України в редакції від 05.04.2001 року за №12013080350000877, які того ж дня процесуальним прокурором обєднані в одне провадження.

28.07.2013 процесуальним прокурором на підставі п. З ч. 1 ст. 284 КПК України винесено постанову про закриття кримінального провадження №12013080350000876 за ч. 1 ст. 358 КК України та ч. З ст. 358 КК України в редакції від 05.04.2001 року у звязку з не встановленням достатніх доказів винуватості ОСОБА_1

Рішенням від 01.11.2013р. Токмацького районного суду Запорізької області на користь позивача за його позовом до Державної казначейської служби стягнуто моральну шкоду, завдану незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури та суду, в період притягнення до кримінальної відповідальності з 05.03.2002 по 28.07.2013р.р. за ст.15, ч.4 ст.190, ч.ч. 1, 3 ст.358 КК України, в сумі 156846грн (а.с.58- 63).

Таким чином, на користь позивача вже стягнуто моральну шкоду за весь період притягнення до кримінальної відповідальності, по кримінальній справі № 2260231, зокрема, і за період з 05.03.2002 по 16.05.2003р.р. притягнення до кримінальної відповідальності за ст.15, ч.4 ст.190 КК України, заявлений до стягнення по справі, що вирішується.

Відповідно, права позивача на компенсацію моральної шкоди захищені, а обраний позивачем спосіб захисту права не співпадає з тими правами, які він намагається захистити, і у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

Відповідно дост.12 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", встановлений порядок відшкодування сум, заробіток та інші грошові доходи, які громадянин втратив внаслідок незаконних дій.

Згідно до п.1 ст. 12зазначеного Закону, розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі дії чи розглядав справу, в місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суд, про що виносять постанову (ухвалу).

Цей орган у місячний термін з дня звернення громадянина повинен витребувати всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і ухвалити відповідну постанову.

Постановою від 04.04.2014р. в.о. Токмацького міжрайонного прокурора О.М. Савран позивачу було відмовлено у відшкодуванні шкоди, передбаченої п.п.1,3,4 ст.3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», з 05.03.2002 по 28.07.2013р.р., за весь період перебування під слідством та судом, по кримінальній справі № 2260231 (в подальшому кримінальне провадження № 12013080350000876). Тобто питання про стягнення на користь позивача матеріальної шкоди вирішено зазначеною постановою, зокрема, і за період з 05.03.2002 по 16.05.2003р.р., в тому числі і по обвинуваченню позивача за ст.15, ч.4 ст.190 КК України.

У разі незгоди з ухваленою постановою про відшкодування шкоди громадянин може оскаржити цю постанову до прокуратури або суду.

Позивач не погодився з зазначеною постановою, скориставшись своїм правом оскарження, та звернувся до суду з позовом до Казначейської служби України, Токмацької міжрайонної прокуратури Запорізької області, Токмацького РВ ГУМВС України в Запорізькій області про захист прав та інтересів виправданого громадянина по кримінальній справі. Справа перебуває в провадженні Пологівського районного суду Запорізької області, рішення по цій справі не ухвалено, що учасниками процесу визнається.

Таким чином, по справі слід закрити провадження в цій частині позовнихвимог з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки питання про стягнення на користь позивача шкоди, передбаченої п.п.1,3,4 ст.3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», вирішено постановою від 04.04.2014р. в.о. Токмацького міжрайонного прокурора О.М. Савран. Саме цю постанову позивачу слід оскаржувати, він цим правом скористався, і в іншому порядку вирішувати це питання не можна.

Вимоги про скасування постанови від 10.12.2003р. слідчого Токмацького РВ ГУМВС України ОСОБА_3, визнання її недійсною, незаконною, припинення незаконних дій слідчого Войтенка А.В., зобовязання відповідачів припинити публічне бездоказове звинувачення реабілітованого ОСОБА_1 за ст.185 КК України, згідно якого «Сибулатов вор, похитил из уголовного дела договор о теплопоставке в присутствии судьи Шаповалова Н.Д., съел договор, из-з чего невозможно постановить обвинительный приговор» (мова оригіналу) не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, тому по справі слід закрити провадження і в цій частині позовнихвимог, з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України

Захист інших прав, заявлених позивачем, зокрема, визнання його права на незаконне притягнення до кримінальної відповідальності, на повну реабілітацію для стягнення матеріальної та моральної шкоди від органу досудового розслідування та його посадових осіб, зобовязання відповідачів припинити публічне бездоказове звинувачення реабілітованого ОСОБА_1 за ст.185 КК України, згідно якого «Сибулатов вор, похитил из уголовного дела договор о теплопоставке в присутствии судьи Шаповалова Н.Д., съел договор, из-з чего невозможно постановить обвинительный приговор (мова оригіналу)», не охоплюються викладеними у ст.16 ЦК України засобами захисту права, тому в задоволенні цих вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст.16, 23, 1167, 1176 ЦК України, Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", ст.ст.10,60,212 - 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Токмацького відділення поліції Василівського районного відділу поліції в Запорізької області Головного управління національної поліції в Запорізькій області Головного управління національної поліції, Державної казначейської служби України в частині стягнення моральної шкоди, визнання права та зобовязання відповідачів вчинити певні дії.

Закрити провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Токмацького відділення поліції Василівського районного відділу поліції в Запорізької області Головного управління національної поліції в Запорізькій області Головного управління національної поліції, Державної казначейської служби України в частині стягнення матеріальної шкоди, та скасування, визнання недійсною, незаконною постанови слідчого Токмацького РВ ГУМВС України в Запорізькій області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Запорізької області, через Чернігівський районний суд Запорізької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д.О.Покопцева