Ухвала суду № 54521109, 15.12.2015, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/2748/13-ц

Пр. № 6/336/283/2015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2015 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Щасливої О.В.,

при секретарі Морозовій В.М.,

розглянувши заяву відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа до виконання,

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернулося до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для предявлення до виконання виконавчого листа з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2013 року.

В заяві зазначило, що згаданим рішенням задоволений позов відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої внаслідок порушення правил користування електроенергією електроенергії. В заяві посилається на те, що виконавчі листи за цим рішенням видані 7 липня 2015 року, тоді як строк їхнього предявлення для виконання встановлений до 23 червня 2014 року. Вважаючи, що строк предявлення виконавчого документа до виконання пропущений з поважних причин, оскільки він був законодавчо скорочений з трьох років до одного, просить про поновлення строку предявлення рішення до виконання.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги заяви, зазначивши, крім того, що зволікання з отриманням виконавчого листа зумовлені обіцянкою відповідача, яка послідовно визнавала свій борг, добровільно сплатити заборгованість, для чого мала б зявитися до позивача для узгодження графіку реструктуризації боргу, проте обіцянку свою не виконала.

Відповідач не заперечує проти задоволення заяви про поновлення строку для предявлення виконавчого документа до виконання.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви, виходячи з таких міркувань.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2013 року, яке набрало законної сили, задоволений позов відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої внаслідок порушення правил користування електроенергією електроенергії. 15 червня 2015 року до суду надійшла заява представника позивача про видачу копій рішення та виконавчих листів, які отримані представником стягувача 21 липня 2015 року (а. с. 28).

У відповідності до ст. 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для предявлення виконавчого документа для виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Вирішуючи заяву, суд виходить з того, що лише поважні причини пропуску строку можуть зумовити його поновлення.

Зазначена цивільна справа, як зазначено, розглянута 11 червня 2013 року, 15 червня 2015 року представник позивача подав заяву про видачу виконавчих листів.

Виконавчі листи стягувач отримав 21 липня 2015 року, з зазначенням кінцевого строку предявлення їх до виконання 23 червня 2014 року, що означає, що за отриманням виконавчого листа представник позивача звернувся за спливом двох років після ухвалення рішення і майже за спливом одного року після настання кінцевої дати предявлення виконавчих документів до виконання (а. с. 27).

Заявник зазначає, що пропуск строку предявлення листів до виконання зумовлений змінами в законодавстві про виконавче провадження та сподівання позивача на добровільне виконання рішення суду боржником.

Суд не може погодитися з ґрунтовністю таких доводів, оскільки жодна з названих причин не містить ознак поважності.

Незнання закону не має наслідком звільнення від юридичної відповідальності, тим більш, що така заява, зроблена фахівцем в галузі права, який не вправі не знати, що зміни в законодавстві в частині строку предявлення виконавчих документів до виконання відбулися з прийняттям Закону № 2677-УІ від 04.11.2010 року, є цілком неспроможною, не може бути предметом оцінки крізь призму того, чи є названа причина поважною, чи ні.

Що стосується сподівань позивача на добровільне виконання рішення, сподіваючись на вчинення таких дій, стягувачу належало б усвідомлювати, що розрахунок на виконання рішення в такий спосіб і свідоме невжиття заходів для примусового виконання рішення може потягти настання певних юридичних наслідків, в даному випадку, пропуск строку для предявлення виконавчого документа до виконання.

Зазначені обставини не дають суду підстав для ухвалення рішення на користь особи, яка звернулась з цією заявою.

Визнання ж боржником заборгованості і виказування готовності її сплатити, яке за викладених обставин не дає підстав для прийняття судом цього визнання і задоволення заяви, разом з тим свідчить про те, що рішення суду не приречене на невиконання, і можливості його добровільного виконання не вичерпані.

Керуючись ст. ст. 37, 371, 293 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа до виконання залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Щаслива