Ухвала суду № 54518598, 22.12.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

№1-кс-760-8101-15

(№760-22278-15-к)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22. 12. 2015 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Бобровник О. В., при секретарі Яковенко Н. К., розглянувши в залі суду в м. Києві клопотання детектива першого відділу підрозділу детективів Давидчук Д. П., погоджене прокурором у кримінальному провадженні Заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кривенко В. - про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42015051110000062 від 05.11.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання детектива першого відділу підрозділу детективів Давидчук Д. П., погоджене прокурором у кримінальному провадженні Заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кривенко В. - про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42015051110000062 від 05.11.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Детектив в поданому клопотанні просив слідчого суддю накласти арешт на майно ОСОБА_3, а саме:

- нежитлова будівля площею 52,8 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_3;

- будівлі друкарні, розташовані за адресою: АДРЕСА_1;

- гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_2.

В судовому засіданні детектив клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених в клопотанні.

Слідчий суддя на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України вважає за можливе розглянути дане клопотання без повідомлення власника майна, оскільки, це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Заслухавши пояснення детектива, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні№ 42015051110000062, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.11.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим слідством здобуто достатні, вагомі докази одержання ОСОБА_3, як службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням наданої влади та службового становища.

Так, ОСОБА_3 працюючи на посаді судді Сєверодонецького міського суду, постійно здійснював функції представника влади і посадової особи, виходячи з положень п. 1 Примітки до ст. 364 та п. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України, є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Однак ОСОБА_3 використав надану йому владу та своє службове становище в корисливих цілях (з метою особистого незаконного збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди) - вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

Так, ОСОБА_3, перебуваючи на посаді судді, з метою отримання неправомірної вигоди у розмірі 4 тис.дол. США від ОСОБА_4 за винесення відповідно до наданої останньому влади судового рішення в інтересах ОСОБА_4, зокрема щодо відмови у задоволенні подання прокуратури м. Сєверодонецьк Луганської області про визначення строку фактично невідбутої ОСОБА_4 частини покарання та зняття арешту з транспортного засобу, вступив у злочинну змову ОСОБА_5, з яким перебував у дружніх стосунках. За посередництвом ОСОБА_5. ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_4 передати йому неправомірну вигоду в сумі 4 тис. доларів США за винесення на його користь судових рішень.

В подальшому, відповідно до укладених домовленостей ОСОБА_4 15.11.2015, 17.11.2015 та 16.12.2015 передав ОСОБА_5 для подальшої передачі судді ОСОБА_3. неправомірну вигоду в загальному розмірі 4000 доларів США.

Після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_3, з використанням наданої йому влади, виніс ухвалу про відмову у задоволенні подання прокуратури м. Сєверодонецьк Луганської області про вирішення питань, що виникають при виконанні вироку суду (в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України).

Санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, за ОСОБА_3 не зареєстровано права власності на об'єкти нерухомого майна.

Водночас, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 уклав шлюб із ОСОБА_6

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, за ОСОБА_6 зареєстровано право приватної власності на наступні об'єкти нерухомого майна:

- нежитлова будівля площею 52,8 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_3;

- будівлі друкарні, розташовані за адресою: АДРЕСА_1;

- гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 61 Сімейного кодексу України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Таким чином, ураховуючи, що нерухоме майно не належить до майна, виключеного з цивільного обороту, зареєстроване за ОСОБА_6 майно належить також ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Зважаючи на викладене вище, з ураховуючи вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки детективом було доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні детектива та може бути виконане завдання, для виконання якого детектив звернувся із клопотанням про арешт майна.

З огляду на викладене, майно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає арешту з метою забезпечення можливої в майбутньому конфіскації його майна за вироком суду.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 372 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно ОСОБА_3, а саме:

- нежитлова будівля площею 52,8 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_3;

- будівлі друкарні, розташовані за адресою: АДРЕСА_1;

- гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя: Бобровник О. В.