Ухвала суду № 54518061, 17.12.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47748/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В.,

при секретарі Іванові Г. Д.,

за участі п рора Спори Г. І.,

захисника ОСОБА_2,

підозрюваної ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого військової п ратури Київського гарнізону Дячука І. С. про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий військової прокуратури Київського гарнізону Дячук І. С. звернувся до суду із вказаним клопотанням, погодженим прокурором військової прокуратури Київського гарнізону Спорою Г. І., про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Із клопотання та доданих документів встановлено, що Військовою прокуратурою Київського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001621 від 28.07.2015 за підозрою ОСОБА_5, у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачено ч. 3 ст. 408 КК України.

Як вказано у клопотанні, ОСОБА_5, являючись військовослужбовцем Департаменту оперативно-технічних заходів Служби безпеки України, далі - ДОТЗ СБУ (м. Київ, вул. Володимирська 33, 01601), перебуваючи на посаді спеціаліста 1 сектору 1 відділу 1 служби 3 управління у військовому званні старшого лейтенанта, 06.05.2015 о 08 год 00 хв, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою ухилитися від неї у порушення вимог ст. ст. 6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-XIV від 24.03.1999, та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-XIV від 24.03.1999 не з'явилась з відпустки до ДОТЗ СБУ, а залишилась за місцем проведення відпустки у м. Майамі (США), де стала проводити час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення до військової частини, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління, поки 11.12.2015 біля 14 год 00 хв, усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинений злочин, добровільно та з власної ініціативи прибула до військової прокуратури Київського гарнізону та заявила про себе, чим вчинила дезертирство, тобто нез'явлення на службу з відпустки з метою ухилитись від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 408 ч. 3 КК України (у редакції Закону України №194-VIII від 12.02.2015).

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала з підстав, наведених у ньому, та просила задовольнити.

Підозрювана та захисник у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання та обрати особисте зобов'язання.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

ОСОБА_3 є підозрюваною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, за фактом вчинення якого розпочато кримінальне провадження № 42015000000001621 від 28.07.2015.

11.12.2015 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ст. 408 ч. 3 КК України (в редакції Закону України №194-VIII від 12.02.2015).

Слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання доведеності вини підозрюваного, кваліфікацію дій, приходить до висновку про дійсну обґрунтованість підозри, та, що у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали досудового розслідування, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України.

Вивченням особи ОСОБА_5 встановлено, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Дубно Рівненської області, громадянка України, з вищою освітою, спеціаліста 1 сектору 1 відділу 1 служби 3 управління Департаменту оперативно-технічних заходів Служби безпеки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів, якими обґрунтовується клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначені у клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення, про вчинення якого повідомлено ОСОБА_5, мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних: матеріалами проведеного у ДОТЗ СБУ службового розслідування, протоколами допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, підозрюваної ОСОБА_5, та матеріалами досудового розслідування у сукупності.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_5, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_5, докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, враховує відсутність осіб на утриманні, стан здоров'я, матеріальний стан, раніше не судима.

Слідчий суддя вважає, що наразі існують реальні ризики, які пов'язані з обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5: тяжкість інкримінованого діяння, його характер, загроза призначення суворого покарання, можливість незаконного впливу на свідків, ухилення від слідчого та суду, продовження злочинної діяльності, застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім запобіганню таким ризикам.

Отже, слідчий суддя у відповідність до положень ст. ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5, вік та стан здоров'я, і приходить до висновку про наявність підстав вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, чинити тиск на потерпілих та свідків, а відтак з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про тримання під вартою та беручи до уваги, що кримінальне правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_5 не відноситься до злочину, вчиненого із застосуванням насильства або загрози його застосування, не спричинив загибель людини, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_5, наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, вбачається за необхідне визначити заставу у розмірі 41340,00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент до 09.02.2016, необхідно покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання його під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1., запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали визначити до 09.02.2016 включно, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42015000000001621.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Розмір застави визначити у сумі 41340,00 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

- не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає (АДРЕСА_2), без дозволу слідчого, прокурора, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001621, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001621, або суду про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором;

- здати на зберігання слідчому, прокурору, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001621, свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_5 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання ви в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І. В. Литвинова