Вирок № 54516531, 23.12.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/1757/14-к Номер провадження 11-кп/786/794/15Головуючий у 1-й інстанції Должко С. Р. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія ч.3 ст. 286 КК Т.З.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді Бурди К.І.

суддів Захожая О.І., Корсун О.М.

з секретарем Токар М.І.

з участю прокурора Махно А.В.

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

законного представника

потерпілого ОСОБА_4

представника потерпілих ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

представника цивільного відповідача ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014170080000290, за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9, потерпілої ОСОБА_2, законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_3 на вирок Зіньківського районного суду Полтавської області від 02 вересня 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше не судимого, -

визнано винуватим і засуджено за ч.3 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Строк покарання ОСОБА_7 вказано рахувати з часу його затримання, тобто з 02 вересня 2015 року.

Стягнуто з обвинуваченого судові витрати за проведення експертиз в сумі 3941 грн. 50 коп. на користь держави.

Стягнуто з ТОВ «Форпост-Оберіг» на користь потерпілої ОСОБА_2 3601,4 грн. матеріальної шкоди, 50000 грн. моральної шкоди та судовий збір у сумі 500 грн.

Стягнуто з ТОВ «Форпост-Оберіг» на користь ОСОБА_3 11925,35 грн. матеріальної шкоди, 160000 грн. моральної шкоди та судовий збір в сумі 1600 грн.

Стягнуто з ТОВ «Форпост-Оберіг» на користь ОСОБА_10 моральної шкоди в сумі 50000 грн. та судовий збір в сумі 500 грн.

По справі вирішено долю речових доказів.

Згідно вироку суду, 18.07.2014р. ОСОБА_7 керуючи технічно справним службовим легковим автомобілем марки «ВАЗ-21214», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ТОВ «Форпост-Оберіг», рухався з м. Полтави у світлу пору доби при сонячній погоді по автошляху Гадяч - Опішня в напрямку від м.Зінькова до м. Гадяча, Полтавської області. Близько 16 год. 00 хв. доїхавши за три кілометри чотириста пятдесят метрів до м.Гадяча, перед початком заокруглення автодороги праворуч у напрямку руху, безпосередньо перед перехрестям із другорядною дорогою, яке було позначено інформаційно-вказівним дорожнім знаком «Вельбівка» та відповідною дорожньою розміткою, не переконавшись, що зустрічна смуга руху вільна від транспортних засобів, водій ОСОБА_7, почав виконувати обгін транспортного засобу марки «УАЗ-452», що рухався в попутному з ним напрямку, в межах своєї смуги для руху ближче до правого краю проїзної частини дороги, та виїхавши на смугу зустрічного руху, допустив лобове зіткнення з іншим транспортним засобом - автомобілем марки «ЗАЗ-110240» («Таврія»), державний номерний знак ВІ 33-06, належний ОСОБА_11, під керуванням водія ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, в салоні якого в якості пасажирів знаходилися ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6., тим самим умисно порушивши вимоги п.п.10.1, 14.2 п. «в» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р.

Внаслідок зіткнення автомобілів водій та пасажири транспортного засобу «ЗАЗ-1102402 «Таврія» ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 отримали тілесні ушкодження, від яких померли на місці події.

Не погоджуючись з даним вироком, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок суду в звязку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення.

В обґрунтування своєї апеляції вказує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення за відсутності помякшуючих покарання обставин. Також, суд першої інстанції не в повній мірі врахував тяжкість наслідків, що настали, а саме смерть трьох осіб молодого віку, думку потерпілих стосовно міри покарання, які наполягали на максимально можливому покаранні для обвинуваченого, швидкість автомобіля у момент зіткнення, ставлення обвинуваченого до вчинених ним порушень правил безпеки дорожнього руху та до потерпілих, перед якими формально вибачився лише на завершальній стадії судового розгляду.

В звязку з цим просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким визнати винним та засудити ОСОБА_7 за ч.3 ст.286 КК України до 9 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

Дослідити матеріали, а саме: показання обвинуваченого ОСОБА_7, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4, представника потерпілих ОСОБА_5, покази свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16, матеріали оператора Джі Пі моніторингу ТОВ «Валокс авто».

В апеляційній скарзі потерпілої ОСОБА_2 ставиться питання про скасування вироку в звязку з мякістю призначеного покарання, оскільки ОСОБА_7 вчинив злочин за відсутності обставин, що помякшують покарання. Судом не врахована думка потерпілих, їх представників, прокурора які, враховуючи всі обставини кримінального провадження, просили призначити більш тяжке покарання, особу та поведінку обвинуваченого після вчинення злочину та під час розгляду провадження. Зазначає, що поведінка обвинуваченого під час судового розгляду не ґрунтується на виявленні жалю до потерпілих, навпаки обвинувачений та його захисник постійно затягували судовий розгляд справи про що свідчать довідки, які надавалися 2-ю міською клінічною лікарнею м. Полтава про те, що ОСОБА_7 за станом здоровя не може брати участь у судових засіданнях. Також, потерпіла зазначає, що на протязі року, поки розглядалося кримінальне провадження в суді першої інстанції, обвинувачений навіть не натякнув на бажанні відшкодувати завдану ним особисту матеріальну та моральну шкоду потерпілим, а лише покладав надії на те, що шкода буде відшкодована в межах заявлених цивільних позовів цивільним відповідачем, а не ним особисто.

В звязку з вищевикладеним просить скасувати вирок в частині призначеного покарання ОСОБА_7 та призначити більш суворе покарання у виді 9 років позбавлення волі.

В апеляційних скаргах потерпілих ОСОБА_3 та законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_10 ОСОБА_4 наведені аналогічні підстави та вимоги скасування вироку.

Обвинувачений ОСОБА_17 та в його інтересах адвокат ОСОБА_6 в суді апеляційної інстанції відмовились від поданих ними апеляційних скарг, про що звернулись до суду з письмовими заявами.

Заслухавши доповідача, прокурора на підтримку поданої апеляційної скарги, представника потерпілих ОСОБА_5, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника потерпілого ОСОБА_4, які просили скасувати вирок суду та задовольнити їхні апеляційні скарги, обвинуваченого ОСОБА_7 та в його інтересах захисника ОСОБА_6, які просили подані апеляційні скарги залишити без задоволення, а вирок суду без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7, який керував транспортним засобом, в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель трьох людей, грунтуються на зібраних у кримінальному провадженні доказах, які безпосередньо були досліджені в суді першої інстанції.

Так, допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_16 пояснив, що в той день керував транспортним засобом в напрямку м. Гадяч зі швидкістю 100 км на годину. На вказаному відрізку автошляху його обігнав автомобіль Нива під керуванням обвинуваченого. Оскільки попереду їхав автомобіль УАЗ, ОСОБА_7 почав обганяти і цей транспортний засіб та переїхавши осьову лінію, почав переміщатись вправо, гальмувати і з коліс пішов дим. Автомобіль обвинуваченого викинуло на смугу зустрічного руху, де і відбулося зіткнення з автомобілем «Таврія», який рухався назустріч по своїй смузі руху. Після зіткнення було констатовано смерть трьох осіб, які знаходились в «Таврії».

Свідок ОСОБА_15, що знаходився в автомобілі ОСОБА_16, пояснив суду, їх автомобіль, який рухався 100 км на год. на великій швидкості, 100-120 км. на год., обігнала Нива, під керуванням ОСОБА_7. Спочатку Нива зайняла свій ряд, а потім почала брати вліво, тобто обгонити автомобіль УАЗ, що їхав попереду в попутному напрямку, і виїхавши на зустрічну смугу руху, зіткнулась з автомобілем «Таврією».

Показання цих свідків перевірялись під час проведення слідчого експерименту, де вони добровільно відтворили та показали на місці події обставини вчиненого кримінального порушення (т.4 а.п.33-40);

Сам обвинувачений ОСОБА_7 не заперечує, що керував технічно-справним службовим легковим автомобілем марки «ВАЗ-21214» та рухаючись у світлу пору доби при сонячній погоді по автошляху Гадяч - Опішня в напрямку до міста Гадяча, допустив зіткнення з автомобілем «Таврія» на зустрічній смузі руху. Чому трапилось ДТП пояснити не може.

Однак із протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схеми до нього вбачається, що ширина смуги руху автошляху по якій рухався обвинувачений становить 3,5 метра, а зустрічної, по якій рухались потерпілі, становить 3,4 метра. Тормозний шлях автомобіля ВАЗ, під керуванням ОСОБА_7, розпочався за 0.2 метра лівим колесом від осьової лінії та довжиною 14.4 метра, правим колесом за 0.05 метра від осьової лінії та довжиною 2.2 метра. Вказані сліди гальмування правих та лівих коліс ведуть зі смуги руху ВАЗ до місця зіткнення на зустрічній смузі руху, а саме на смузі руху автомобіля «Таврія», що рухався в зустрічному напрямку, про що свідчить також і осип уламків та грунту. На даному відрізку автошляху зафіксовано дві вибоїни, одна на смузі зустрічного руху, на місці зіткнення транспортних засобів, а інша хоч і на смузі руху автомобіля обвинуваченого, але на відстані 0,5 метра від обочини (а.п.8-22 т.4).

В листі Служби автомобільних доріг та акті обстеження дорожніх умов на ділянці даної автомобільної дороги вказано на відсутність недоліків в утриманні автодороги, які б сприяли скоєнню ДТП або вплинули на тяжкість наслідків при вчиненні ДТП(т.4 а.п.70-72);

За висновком автотехнічної експертизи місце зіткнення розташоване на проїзджій частині дороги Гадяч-Опішня на 4 км. в напрямку руху м. Зіньків в районі осипу та уламків автомобіля, в кінці слідів гальмування автомобіля ВАЗ 21214 в місці вибоїни на асфальтобетонному покритті. Автомобіль ЗАЗ 110240 держ.номер ВІ 3306 ОА контактував передньою лівою з передньою частиною автомобіля ВАЗ 21214 та у момент первинного контакту кут між їх повздовжніми вісями складав близько 160 градусів плюс, мінус 5 градусів. ( т.4 а.п.73-77);

У висновку автотехнічної експертизи вказано, що водій автомобіля марки ВАЗ-21214 ОСОБА_7 мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог п.10.1, 14.2 (в) Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. В даній дорожній обстановці у діях ОСОБА_7 вбачається невідповідність з вимогами п.п. 10.1 та 14.2 (в) ПДР.

п.10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

п.14.2. Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що: в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїзджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані( т.4 а.п.89-91);

Окрім того у висновку експертизи технічного стану транспортних засобів зазначено, що на момент огляду рульове керування, робоча гальмівна система ВАЗ 21214, під керуванням ОСОБА_7 знаходились в працездатному стані. Ходова частина автомобіля на момент проведення дослідження знаходилась у непрацездатному стані у звязку з пошкодженням колісного диску переднього лівого колеса. Проте дані несправності сталися внаслідок не експлуатаційного, а аварійного характеру, тобто виникли в результаті ДТП. ( т.4 а.п.80-87);

Також судовий експерт прийшов до висновку, що порушень Правил дорожнього руху у діях водія автомобіля « ЗАЗ -110240» ОСОБА_12 не встановлено. ( т.4 а.п.163-167).

Відповідно до наданих суду матеріалів оператора Джі Пі С моніторингу ТОВ «Валокс авто» швидкість автомобіля ВАЗ 21214, під керуванням ОСОБА_7 у момент зіткнення складала 132 км. за год. ( т.4 а.с.112).

Приведені висновки автотехнічних експертиз не викликають ніяких сумнівів і узгоджуються з іншими доказами зібраними у кримінальному провадженні, а тому суд обґрунтовано не прийняв до уваги наданий стороною захисту висновок судової автотехнічної експертизи, яка була побудована лише на показаннях обвинуваченого та без приведення обґрунтованих мотивів заперечує зібрані докази у кримінальному провадженні (а.п.183-195 т.3).

На місці вчинення ДТП було проведено огляд трупів ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та вказано місце розташування їхніх тіл ( т.4 а.п.23-25).

За висновками судово-медичних експертиз смерть потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 настала від множинних тяжких тілесних ушкоджень, отриманих під час ДТП, що в даному випадку потягли за собою їх смерть (а.п. 60-62, 63-65, 66-68 т.4).

Тому дії ОСОБА_7, який керував транспортним засобом, в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, правильно кваліфіковані судом за ч.3 ст.286 КК України.

Що стосується доводів прокурора та потерпілих про мякість призначеного обвинуваченому покарання, то колегія суддів знаходить, що доводи наведені ними в апеляційних скаргах заслуговують на увагу і підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Як вбачається із вироку місцевого суду, суд не достатньо урахував ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке спричинило загибель трьох осіб, поведінку обвинуваченого після вчинення ДТП.

Потерпілі заперечують в поведінці ОСОБА_7 на протязі досудового розслідування і в судових засіданнях дієвого каяття, який не приймав ніяких мір по відшкодуванню заподіяної ним шкоди та просять призначити більш суворе покарання.

Зазначені обставини не давали суду першої інстанції права призначати обвинуваченому покарання близьке до мінімального, передбачене санкцією ч.3 ст.286 КК України.

Між тим, як встановлено у кримінальному провадженні ОСОБА_7 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи, є учасником бойових дій та інвалідом 3-ї групи.

З урахуванням усіх цих обставин та особи винуватого, покарання повинно бути необхідним та достатнім.

Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що вирок щодо ОСОБА_7 в частині призначення покарання підлягає скасуванню з постановленням нового вироку, а апеляційні скарги прокурора та потерпілих частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області, -

У Х В А Л И Л А :

апеляційні скарги прокурора прокуратури Полтавської області, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_4 частково задовольнити.

Вирок Зіньківського районного суду Полтавської області від 02 вересня 2015 року щодо ОСОБА_7 в частині призначення покарання скасувати та постановити новий вирок.

Призначити ОСОБА_7 за ч.3 ст.286 КК України 8 (вісім) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

В іншій частині вирок залишити без зміни.

Вирок набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_18 ОСОБА_19