Ухвала суду № 54516514, 22.12.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/3224/15-ц Номер провадження 22-ц/786/3962/15Головуючий у 1-й інстанції Гудков С.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Хіль Л.М.,

суддів: Кузнєцової О.Ю., Чічіля В.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариствіа "Всеукраїнський ОСОБА_2"

на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської областівід 13 листопада 2015 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариствіа "Всеукраїнський ОСОБА_2" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулось до суду із вказаним позовом та просило стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №BLaЖГА00053581 від 19 липня 2011 року у розмірі 50 063,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказувало, що 19.07.2011 року між ним та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № BLаЖГА00053581, за яким йому надано кредит в сумі 10000 гривень з розрахунку 15% річних на строк до 19.07.2014 року.

Позичальник не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 17.08.2015 року утворилася заборгованість на загальну суму 50063,99 гривень, з яких: 6704,34 гривні - заборгованість за кредитом, 1681,01 гривня - заборгованість за відсотками, 3150 гривень - комісія, 38528,64 гривні - плата за пропуск платежів.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської областівід 13 листопада 2015 року позовні вимоги ПАТ «ВіЕйБі Банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором №BLaЖГА00053581 від 19 липня 2011 року в розмірі 11535,35 грн.

Вирішено питання про судові витрати.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржило ПАТ ОСОБА_4», просило скасувати його і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме необґрунтованість зменшення розміру неустойки, що підлягає стягненню з боржника.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, до суду не зявився. Про причини своєї неявки не повідомив.

ОСОБА_3 до суду не зявився та подав клопотання відкладення розгляду справи, через його хворобу, проте не надав суду будь-яких відомостей на підтвердження своїх вимог.

За таких обставин, керуючись ч.2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про можливість слухання справи за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні

Судове рішення ухвалене у справі відповідає вказаним вимогам.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 19.07.2011 року між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № BLаЖГА00053581, за яким банк надав відповідачеві кредит в сумі 10000 гривень з розрахунку 15% річних на строк до 19.07.2014 року (а.с.5-12).

Відповідач зобов'язався не пізніше дати, встановленої в Графіку погашення заборгованості, що є невід'ємною частиною Кредитного договору (а.с.13), шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, у сумах не менших за суми платежів, встановлені в Графіку,повертати кредит.

Позичальник не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, внаслідок чого станом на 17.08.2015 року мається заборгованість в сумі 50063,99 гривень, з яких: 6704,34 гривні - заборгованість за кредитом, 1681,01 гривня - заборгованість за відсотками, 3150 гривень - комісія, 38528,64 гривні - плата за пропуск платежів, що підтверджується розрахунком позивача (а.с.3-4).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог : про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦПК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою відмови у позові.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «ВіЕйБі Банк», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено річний строк позовної давності щодо сплати неустойки, що є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, відповідач припинив сплачувати регулярні платежі по кредиту з квітня 2013 року.

З урахуванням того, що останній регулярний платіж договором було передбачено у липні 2014 року, а ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулось до суду у серпні 2015 року, то встановлений ст. 258 ЦК України спеціальний строк позовної давності було пропущено щодо усіх періодичних платежів.

За таких обставин, місцевий суд прийшов до правильного висновку про необхідність відмови позивачеві у стягненні на його користь неустойки за кредитним договором №BLaЖГА00053581 від 19 липня 2011 року.

Доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі, щодо безпідставності зменшення розміру неустойки на підставі ст. 551 ЦК України є неспроможними, оскільки місцевий суд не застосовував до спірних правовідносин вказану норму права.

Інших доводів, які б впливали на висновки місцевого суду та спростовували їх, апелянтом не надано.

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 11 грудня 2015 року відстрочено ПАТ «ВіЕйБі Банк» сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.

За таких обставин, з ПАТ «ВіЕйБі Банк» підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 550,69 грн.

Керуючись ст. ст. 303,304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308,314,315, ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариствіа "Всеукраїнський ОСОБА_2" відхилити.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської областівід 13 листопада 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариствіа "Всеукраїнський ОСОБА_2" на користь держави (Отримувач УДКСУ у м. Полтаві; Код ЄДРПОУ: 38019510; ОСОБА_2 отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області; Код банку отримувача 831019; Розрахунковий рахунок 31217206780002; Код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 550,69 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: Л.М. Хіль

Судді: О.Ю. Кузнєцова

ОСОБА_5

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: