Ухвала суду № 54515667, 07.12.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/7861/15-ц Головуючий у І інстанції Дубас Т. В.Провадження № 22-ц/780/5296/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 07.12.2015

УХВАЛА

Іменем України

07 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого Коцюрби О.П.,

Суддів - Журби С.О., Іванової І.В.,

При секретарі Говорун В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал», ОСОБА_4 про визнання обєктом приватної власності, набутого за власні кошти та поділ спільного майна подружжя, -

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про забезпечення позову. Свої вимоги мотивувала тим, що в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 369/6478/15-ц за позовом ОСОБА_3 до неї про розірвання шлюбу.

ОСОБА_2 разом із заявою про забезпечення позову подала зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом. В своїй заяві, ОСОБА_2, зазначила, що предметом зустрічного позову та основного спору між подружжям є майнові права на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 43,79 кв.м., житловою площею 12 кв.м., вартістю 435 694,80 грн.

Так як на даний час право власності на квартиру не оформлено, то предметом спору є саме майнові права на квартиру, які є самостійним обєктом права, нерозривно повязаним з обєктом права власності. Однак, при цьому розірвання шлюбу до моменту оформлення права власності на квартиру породить спір щодо статусу майна, яке фактично придбане в період шлюбу за її кошти, але в силу фактичних обставин та недобросовісної поведінки відповідача за зустрічним позовом може бути оформлено за останнім. Тому, заявниця просила суд заборонити:

-ТОВ «Петрівський квартал» передавати квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 43,79 кв.м., житловою площею 12 кв.м., у власність ОСОБА_3 по акту приймання-передачі, до вирішення справи по суті;

-ТОВ «Петрівський квартал» передавати ОСОБА_3 будь-які документи, необхідні для оформлення права власності;

-ТОВ «Петрівський квартал» здійснювати дії щодо оформлення за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_3, що в с. Петрівське, Києво-Святошинського району, Київської області, загальною площею 43,79 кв.м., житловою площею 12 кв.м.

-ОСОБА_3 вчиняти дії, а саме: проводити ремонт квартири АДРЕСА_3, що в с. Петрівське Києво-Святошинського району Київської області, загальною площею 43,79 кв.м., житловою площею 12 кв.м.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 серпня 2015 року в задоволенні ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 оскаржила її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просила, скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 серпня 2015 року та передати питання на новий розгляд в суд першої інстанції. Зазначила, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, ухвалена з порушенням вимог процесуального законодавства.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 серпня 2015 року в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

В п. п. 1, 3, 4, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року вказано, що забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 5 ст. 151 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом трьох днів з дня постановлення ухвали суду про забезпечення позову.

У відповідності до ч. 2 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається судом не пізніше двох днів з дня її подання. У разі обґрунтованої вимоги заявника заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову.

Судом встановлено, що заявницею до заяви про забезпечення позову подано зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом по цивільній справі № 369/6478/15-ц, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 123 ЦПК України відповідач має право предявити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду обєднуються в одне провадження з первісним позовом.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що Києво-Святошинським районним судом Київської області при постановленні 03 серпня 2015 року ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову не було вжито заходів щодо відкриття провадження у справі, об»єднання в одне провадження зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 з позовними вимогами ОСОБА_3 чи у їх відмові у строки та у порядку передбаченому ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про незаконність постановленої 03 серпня 2015 року Києво-Святошинським районним судом Київської області ухвали про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 в забезпеченні позову по її зустрічних позовних вимогах.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно задовольнити, а ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 серпня 2015 року скасувати, та передати питання на новий розгляд в суд першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 серпня 2015 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: