Ухвала суду № 54514808, 16.12.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/11588/15-ц

Провадження №2/359/310/2015

УХВАЛА

16 грудня 2015 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Борець Є.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позо-ву шляхом накладення арешту на земельну ділянку,

встановив:

В грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою. В об-ґрунтування цієї заяви він посилається на те, що має намір предявити позов про визнан-ня права власності на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3210500 000:06:045:0081 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по вул. Толстого, 13 в м. Борис-полі. Цей обєкт нерухомого майна був переданий у власність ОСОБА_2 Він може відчужити земельну ділянку та у такий спосіб унеможливити виконання рішення суду про задоволення позову. З огляду на це ОСОБА_1просить накласти арешт на спірну земельну ділянку.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів пересвідчитися в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Встановлено, що ОСОБА_1не приєднав до поданої ним заяви жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_3 має намір відчужити спірне нерухоме майно та вживає з цією метою заходи: відшуковує покупців, розміщує обяви в засобах масової інформації, укладає попередні договори тощо. Ця обставина свідчить про те, що ОСОБА_1не довів реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рі-шення суду про задоволення позову.

З огляду на це суддя вважає, що відсутні підстави для накладення арешту на земе-льну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3210500000:06:045:0081 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по вул. Толстого, 13 в м. Борисполі.

Крім того, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосу-вання практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.

Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Встановлено, що накладення арешту на спірний обєкт нерухомого майна на під-ставі припущень ОСОБА_1 призведе до свавільного та невиправданого втручання у право ОСОБА_2 на мирне володіння земельною ділянкою, що є прямим порушен-ням ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основополож-них свобод.

Суддя вважає, що ця обставина є додатковою підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.208, ч.4 ст.209, ст.210 ЦПК України, суддя

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шля-хом накладення арешту на земельну ділянкувідмовити.

Ухвала судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шля-хом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_4