Ухвала суду № 54514736, 22.12.2015, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/2044/15-к

Провадження № 1-кс/355/226/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

22 грудня 2015 року слідчий суддя Баришівського районного суду Київської області Коваленко К.В.

за участю секретаря Старенької С.М.

субєктів кримінально-процесуальної діяльності:

прокурора Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1,

старшого слідчого СВ Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області майора поліції ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області майор поліції ОСОБА_2 погоджене з прокурором Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110070000931 від 20 грудня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області майор поліції ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, пенсіонера, не військовозобовязаного, раніше не судимого, малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою :ІНФОРМАЦІЯ_4, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015110070000931 від 20 грудня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України.

Заявлене клопотання мотивує тим, що 20 грудня 2015 року близько 15 години 30 хвилин на території подвіря домоволодіння №16 по вул. Будівельників в с. Лехнівка Баришівського району Київської області між ОСОБА_3, який перебував в стані алкогольного спяніння, та його сином ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виникла словесна сварка.

В ході сварки у ОСОБА_3 виник умисел на позбавлення життя свого сина ОСОБА_5 з мотивів лайки та обурення на висловлені в його адресу образи. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та допускаючи їх настання, зайшов до приміщення вищевказаного будинку, де в одній із кімнат взяв належну йому на підставі дозволу №294, виданого Баришівським РВ ГУМВС України в Київській області 19.03.1991 року, гладкодульну рушницю «ТОЗ-32» №102513, 16-го калібру, та вийшовши з будинку здійснив один постріл із зазначеної рушниці в ОСОБА_5, який знаходився неподалік від вхідних дверей до будинку, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення правої частини тулуба.

20.12.2015 року близько 19.00 годин в приміщенні Березанської міської лікарні Київської області, під час надання медичної допомоги та хірургічного втручання ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень помер.

21 грудня 2015 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та о 10 годині 45 хвилин 21.12.2015 року його затримано у порядку ст. 208 КПК України.

В судовому засіданні прокурора Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області заявлене клопотання підтримав вважаючи, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України - необхідність запобігти спробам незаконно впливати на потерпілого, свідка, переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду, а також неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, в звязку з чим просить суд клопотання задовільнити.

Підозрюваний ОСОБА_3 просить суд клопотання відхилити посилаючись на те, що він не мав умислу на вбивство, та хотів лише налякати сина. Він не знав ,що рушниця заряджена.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 суду пояснив, що порушень при проведенні слідчих дій не допущено, при обранні запобіжного заходу покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонам кримінального провадження докази, обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачень статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Прокурором доведено :

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочину, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк понад 10 років .

2) обставини, що підтверджують підозру у вчиненні злочину підозрюваним ОСОБА_3:

- протоколами огляду місця події від 20.12.2015;

- показаннями потерпілої та свідків;

- речовими доказами.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Суд критично ставиться до пояснень обвинуваченого ОСОБА_3 в частині того, що він не мав умислу стріляти в сина та не знав, що рушниця заряджена. В своїх поясненнях обвинувачений зазначив, що він є мисливцем з 45-річним стажем, весь цей час має зброю та користується нею. Таким чином пояснення ОСОБА_3 що він не знав що рушниця заряджена та не бачив, що в рушниці взведенні курки викликають сумніви. Крім того обвинувачений не міг пояснити, для чого він тиснув на взведенні курки, якщо хотів тільки налякати сина. Тим більше не відповідають дійсності пояснення обвинуваченого, в частині пострілу в дружину. Як вбачається з пояснень останньої ОСОБА_3 вистрелив в неї, вже після того, як вона на прохання сина, сходила до сусіда, попросила того викликати швидку, а потім повернулась до сина, який лежав на подвірї. Таким чином стріляючи в дружину обвинувачений вже не був в запалі як він стверджує, оскільки після пострілу в сина вже пройшов достатній час, та він уже достеменно знав, що рушниця заряджена. Дані обставини свідчать про те, що обвинувачений вчинив злочин у стані алкогольного спяніння, проявивши при цьому неабияку жорстокість та агресію щодо близької йому особи рідного сина, про що свідчать обставини вчиненого кримінального правопорушення та механізм нанесення тілесних ушкоджень загиблому.

Крім того обвинувачений перебуваючи на волі може не тільки впливати, а й становить реальну загрозу потерпілій ОСОБА_6 його дружині.

Вищенаведене вказує на негативну оцінку особи підозрюваного ОСОБА_3 та можливість в разі залишення його на свободі незаконно впливати на потерпілу у цьому кримінальному провадженні, вчинити інший злочин чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зі змісту ст. 178 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.

В ході розгляду клопотання судом оцінено тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини; його вік та стан здоровя; наявність у нього родини та ббрата, який перебуває на його утриманні; відсутність судимостей.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, обєктом посягання якого, є життя людини.

Таким чином, з метою усунення перешкод для встановлення істини по справі, суд вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки жоден із більш мяких запобіжних заходів на думку суду не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів.

Початок строку дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою, обчислювати з 21.12.2015 року і закінчується о 24 годині 18 лютого 2016 року.

Відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

З огляду на викладене, керуючись, ст. ст. 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області майор поліції ОСОБА_2 погоджене з прокурором Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області юрист 2 класу ОСОБА_1 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110070000931 від 20 грудня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, пенсіонера, не військовозобовязаного, раніше не судимого, малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з моменту затримання .

Початок строку дії ухвали обчислювати з 21.12.2015 року.

Закінчення строку дії ухвали о 24 годині 18 лютого 2016 року.

Утримувати підозрюваного ОСОБА_3 в Київському СІЗО Державної пенітенціарної служби України в м. Києві.

Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Київської області, протягом 5 днів з дня її проголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

слідчий суддя Баришівського районного суду ОСОБА_7