Ухвала суду № 54512577, 10.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" грудня 2015 р. м. Київ К/800/67017/14

10 грудня 2015 року м. КиївК/800/67017/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Загородньої М.О.,

представника позивача Переяславської М.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Дніпропетровської митниці Міндоходів про скасування рішення, картки відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулося з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів, у якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №110090000/2013/000052/1 від 17.09.2013 року; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110090000/2013/00076 від 17.09.2013; зобов'язати Відповідача винести письмове рішення про визнання митної вартості марганцевої руди у розмірі 52854246,27 грн., яка заявлена Позивачем у митній декларації № 110090000/2013/0006113 від 14.09.2013 року.

Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів №110090000/2013/000052/1 від 17.09.2013 року. Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №110090000/2013/00076 від 17.09.2013 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволення позовних вимог, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Як встановлено, між ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" (Покупець) та фірмою CHEMSTAR PRODUCTS LLC, США (Продавець) було укладено контракт купівлі-продажу № 020413N від 02.04.2013 р., відповідно до якого з метою здійснення господарської діяльності Продавець продає, а Покупець купує продукцію на умовах, якістю та в строки, указані в Специфікаціях до дійсного Контракту, які є його невід'ємною частиною. Відповідно до Специфікацій № 1 Продавець продає, а Покупець купує марганцеву руду дрібної фракції, країна-походження Бразилія, на умовах СРТ ж/д станція порт відгрузки (порт України). Відповідно до Доповнень № 1 від 10.06.2013 р. до вищевказаного Контракту ціна Товару складає 209,18 дол. США за 1 метричну тонну.

14.09.2013 року ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" подало до Дніпропетровської митниці вантажномитну декларацію №110090000/2013/006043. Позивачем визначено та заявлено митну вартість імпортованого товару на підставі основного методу оцінки згідно статей 57-58 МК України за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а саме 209,18 дол. США за 1 метричну тонну.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість ввезеного товару ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" були надані картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 110/2012/0000991 від 15.11.2012 р., залізничні накладні, бортовий коносамент № 01 від 21.05.2013 р., некласифіковані комерційні документи, документи на підтвердження вартості товару, договір страхування № CRG0020028, висновки спеціалізованої експертної організації про вартісні характеристики товару, рахунки-фактури (інвойси), зовнішньоекономічний договір (контракт) № 020413N від 02.04.2013 р. та доповнення до нього, договір (контракт) про перевезення № 230109V від 23.01.2009 р., довідка про проведення декларування валютних цінностей, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару, сертифікат про походження товару 01-13-СО-03591 від 28.05.2013 р., копія митної декларації країни відправлення № 13/0640181-001 від 27.05.2013 р.

З посиланням на сумніви щодо заявленої митної вартості товару, митним органом було видано картку відмови у прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110090000/2013/00076 від 17.09.2013 р.

17 вересня 2013 року Дніпропетровською митницею було винесено Рішення про коригування митної вартості товару № 110090000/2013/00052/1, згідно з яким митну вартість було визначено в сумі 7090537,95 доларів США по 224,3 дол. США за одиницю товару. Митну вартість товару Відповідач визначив згідно ст. 55 МК України за резервним методом із використанням відомостей, наявних у митного органу.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідачем, всупереч приписам Митного кодексу України, не запитувався жоден документ на підтвердження вартісних показників задекларованого товару у разі виявлення розбіжностей. При цьому посилання митного органу на наявність розбіжностей відсоткового значення рівня вологи в документах на поставлений для розмитнення товар є безпідставними та спростовані наявними в матеріалах справи документами. З огляду на недоведеність відповідачем неможливості визначення митної вартості товару за ціною контракту (методом 1) та необхідності визначення митної вартості саме за резервним методом (метод № 6) без обґрунтування неможливості застосування попередніх методів за правилом послідовності, прийняті рішення про коригування митної вартості та картка відмови у прийнятті митної декларації підлягають скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів з огляду на таке.

Пунктом 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 31 Митного кодексу країни проведення передбачених цим Кодексом митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється з використанням інформаційних технологій, у тому числі заснованих на інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, і засобів їх забезпечення.

Відповідно до пункту 2.3 Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Держмитслужби України, затвердженого наказом ДМСУ від 04.11.2010 № 1341, однією з основних функцій ЄАІС ДМСУ є автоматизована підтримка виконання посадовими особами митних органів процедур митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Враховуючи зазначені норми, колегія суддів дійшла висновку, що наявність в ЄАІС ДМСУ інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості.

Проте, судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам відповідача, що за результатами перевірки документів та відомостей, наданих до митного оформлення, проведеної у спосіб та з урахуванням положень етапі 337 МКУ виявлено наступні розбіжності та відсутність відомостей: По-перше, гр. 31 МД, специфікація до контракту, інвойс від виробника, інвойс від продавця, сертифікат якості містять різні відомості щодо відсоткового вмісту складових, а саме вологи, який безпосередньо впливає на відсотковий вміст Мn, що зумовлює зміну ЦІНИ товару; По-друге, згідно з п.1 додатку №1 від 02.04.2013 до зовнішньоекономічного контракту №020413N від 02.04.2013 передбачено три види здійснення оплати, в тому числі 100% передплата та 90% передплати, проте жодним документом декларант не підтвердив за якими саме умовами здійснюється оплата за поставлений Товар. При цьому, платіжного документу, який би підтверджував оплату за Товар, згідно з ч.2 ст.52 МКУ декларантом не надано. По-третє, бортовий коносамент підлягає використанню з договором фрахту судна, проте декларантом такий документ не надавався, що унеможливлювало проведення перевірки ВСІХ складових заявленої митної вартості.

Крім того, документи, вказані у гр. 44 митної декларації (коносамент, сертифікат якості, сертифікат походження) надані без перекладу, що не відповідає вимогам статті 254 МКУ і також унеможливлює проведення перевірки числових значень заявленої митної вартості.

Між тим, згідно з частиною 4 статті 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Також, при виконанні обов'язкових митних процедур (формальностей), згенерованих АСАУР, було з'ясовано, що Позивачем за даним зовнішньоекономічним контрактом вже здійснювались поставки цього ж Товару.

Проте, судами не було враховано, що пунктом 20 Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 № 450, передбачено, що За бажанням декларанта або уповноваженої ним особи одна митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа може бути заповнена на кілька партій товарів, що ввезені на митну територію України, або вивозяться за межі митної території України залізничним транспортом та відправляються від одного відправника на адресу одного одержувача або переміщуються транзитом від одного відправника на адресу одного одержувача та відправляються з однієї прикордонної передавальної станції за місцем ввезення на митну територію України, за умови, що такі товари переміщуються через митний кордон України на підставі одного зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, який використовується в міжнародній практиці замість зовнішньоекономічного договору (контракту), поміщуються у визначений митний режим, одночасно пред'являються митному органу, яким здійснюється їх митне оформлення, та за наявності можливості заповнення відповідно до встановленого порядку спільних для всіх задекларованих товарів граф митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Відповідачем при здійсненні контролю митної вартості товарів також враховано те, що позивачем 14.08.2013 за ЕМД №110090000/2013/005164 було заявлено до митного оформлення товар, який поставляється на підставі того ж самого зовнішньоекономічного контракту №020413К від 02.04.2013, додатку №1 від 02.04.2013, додаткової угоди №1 від 10.06.2013, специфікації №1 від 02.05.2013, укладеного між Позивачем та фірмою «СНЕМSТАR PRODUKTS LLC» (США) та за однією періодичною декларацією №110090000/20137004005 від 22.06.2013, про що свідчить гр. 40 декларацій. За результатами митного контролю товару, заявленого 14.08.2013 за ЕМД №110090000/2013/005164, відповідачем вже проводилась процедура консультацій та запит додаткових документів, за результатами чого було винесено рішення про коригування митної вартості товару №110090000/2013/000041/1 від 28.08.2013.

Проте вказаних доводів митного органу судами не було перевірено та не не надано правової оцінки тій обставині, що рішення про коригування митної вартості товару №110090000/2013/000052/1 від 17.09.2013 виносилось Відповідачем з урахуванням всіх наданих документів і інформації за результатами проведених консультацій щодо визначення митної вартості товару, що поставлявся на підставі зовнішньоекономічного контракту №020413Н від 02.04.2013, додатку №1 від 02.04.2013, додаткової угоди №1 від 10.06.2013, специфікації №1 від 02.05.2013, укладеного між Позивачем та фірмою «СНЕМSТАR PRODUKTS LLC» (США) та за однією періодичною декларацією №11009000072013/004005 від 22.06.2013.

Відповідно до частини 6 статті 54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проте, судами не надано правову оцінку тій обставині у справі, що оскаржуване рішення містить посилання на конкретні правові підстави його винесення Відповідачем, зокрема п.1 ч.6 ст.54 МКУ щодо невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості.

Також, доводи судів попередніх інстанцій про те, що оскаржене рішення не містить обґрунтування неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості товару спростовуються самим рішенням, у якому міститься таке обґрунтування, але йому не надано відповідної оцінки.

Частинами 4 та 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Проте, судами попередніх інстанцій в порушення вказаних норм процесуального права не було враховано всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене і в залежності від встановленого вирішити справу.

Керуючись ст. 220, 221, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці державної фіскальної служби задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 року у цій справі скасувати, справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Дніпропетровської митниці Міндоходів про скасування рішення, картки відмови та зобов'язання вчинити певні дії направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: