Ухвала суду № 54512574, 15.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2015 року м. Київ К/800/48320/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Агродар" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2014 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Агродар" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, третя особа: Публічне акціонерне товариство „Реал Банк",

про скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Агродар" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкової вимоги № 645-25 від 23.04.2014 на загальну суму 282346, 02 грн., прийняту Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 яку залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2014 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем на дату подання платіжного доручення № 249 про перерахування грошових коштів вже було розпочато процедуру виведення ПАТ „РЕАЛ БАНК" з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації, а переказ грошових коштів за платіжним дорученням не було виконано.

Тому дії податкового органу щодо формування податкової вимоги № 645-25 є правомірними.

Позивач звернувся з касаційною скаргою про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суд апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем 11.03.2014 на адресу ПАТ „РЕАЛ БАНК" було надано платіжне доручення № 249 від 11.03.2014 про сплату податку на прибуток в бюджет за 2013 рік з поточного рахунку № 2600930145652 у сумі 282364 грн.

14.03.2014 ПАТ „РЕАЛ БАНК" було надано позивачу лист, в якому повідомлялось, що у зв'язку із визнанням ПАТ „РАЕЛ БАНК" неплатоспроможним, починаючи з 03.03.2014 та запровадженням тимчасової адміністрації відповідно до Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №10 від 28.02.2014 „Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації", платіжне доручення не підлягає виконанню.

Постановою Правління Національного банку України № 295 від 21.05.2014 відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ „РЕАЛ БАНК".

Платіжне доручення про перерахування грошових коштів повинно відповідати вимогам Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004.

Відповідно до п. 2.14. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Правління Національного банку України від № 22 від 21.01.2004, банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувана" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Згідно з п. 2.5. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 якщо розрахункові документи, у яких перевірено реквізити, заповнено з порушенням вимог цієї глави, глав 5, 6 і 12 та додатка 8 до цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання згідно з пунктами 2.15 і 2.18 цієї глави та пунктом 12.11 глави 12 цієї Інструкції. Також банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо платіжне доручення подано до банку з порушенням законодавства України, або не може бути виконано відповідно до законодавства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на копіях платіжних доручень відсутні необхідні реквізити розрахункового документа, які б свідчили про прийняття таких платіжних доручень ПАТ „РЕАЛ БАНК" та перерахування відповідних грошових коштів.

На зворотній стороні платіжного доручення стоїть відмітка банку про відмову у його проведенні на підставі п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що платіжне доручення № 249 від 11.03.2014 повернуто ТОВ „ТД „Агродар" без виконання, у зв'язку із запровадженням в ПАТ „РЕАЛ БАНК" тимчасової адміністрації, а тому самостійно визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 282364 грн. позивачем сплачено не було.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись ст., ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Агродар" відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.