Ухвала суду № 54512547, 16.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" грудня 2015 р. м. Київ К/800/18667/15

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до Концерну «Техвоєнсервіс» про стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій та пені,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Концерну «Техвоєнсервіс» в особі філії концерну «Техвоєнсервіс» «Черкаський автомобільний ремонтний завод» (без права юридичної особи) про стягнення заборгованості у розмірі 70 013,65 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2014 року позов задоволено: стягнуто з Концерну «Техвоєнсервіс» в особі філії концерну «Техвоєнсервіс» «Черкаський автомобільний ремонтний завод» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області 70 013,65 грн.

Вказана постанова в апеляційному порядку не оскаржена та набрала законної сили. 09 липня 2014 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист на її виконання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року, задоволено заяву Концерну «Техвоєнсервіс»: останньому відстрочено виплату заборгованості в сумі 70 013 грн 65 коп. згідно з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2014 року строком на 6 місяців (з січня 2015 року по червень 2015 року).

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції про відстрочення виконання судового рішення та ухвалою апеляційного суду про залишення її без змін, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій ставить питання про скасування таких рішень та ухвалення рішення про відмову в задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення.

Відповідач заперечень проти касаційної скарги не надав.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи заяву про відстрочення виконання названого судового рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що наведені заявником обставини є такими, що дійсно ускладнюють виконання судового рішення, а тому заява про розстрочення виконання судового рішення підлягає задоволенню.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновками судів.

Згідно із частиною першою статті 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Зі змісту частини другої цієї ж норми випливає, що суд може постановити рішення про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення виключно у виняткових випадках.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим адміністративним судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочка та розстрочка виконання застосовується на захист інтересів боржника.

У випадку, що розглядається, підставою для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення про стягнення з останнього грошових коштів стали доводи відповідної заяви про те, що відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі, а саме: кредиторська заборгованість перед державою в особі податкових органів становить 19,0 млн. грн.; кредиторська заборгованість перед органами Пенсійного фонду становить майже 1,5 млн. грн. Відповідач стверджував, що перебуває на межі банкрутства, а постійні арешти рахунків призводять до того, що він не має можливості спланувати погашення боргів перед кредиторами.

Поряд із цим, з доданих до матеріалів названої заяви вбачається, що на виконанні в органах ДВС перебувають виконавчі провадження щодо стягнення з відповідача грошових коштів на понад 3 млн. грн., із накладенням арешту на банківські рахунки відповідача.

Отже, саме по собі відтермінування сплати відповідачем заборгованості в розмірі 70 013 грн 65 коп. строком на шість місяців не вплине на загальний стан справ підприємства як господарюючого суб'єкта, в розрізі відкритих відносно нього виконавчих проваджень, а тому висновки судів щодо підставності заяви про відстрочення виконання судового рішення в справі, що розглядається, не відповідають меті визначених статтею 263 КАС України заходів, а обставини, покладені в основу таких висновків, не є винятковими в розумінні названої норми.

Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення зроблені з неправильним застосуванням норм процесуального права, а тому судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення відповідно до положень статті 229 КАС України.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 231 КАС України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення у справі.

Відмовити в задоволенні заяви Концерну «Техвоєнсервіс» про відстрочення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до Концерну «Техвоєнсервіс» про стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій та пені.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: