Ухвала суду № 54512186, 15.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2015 року м. Київ К/800/13037/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» до Дніпропетровської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови у митному оформленні товарів від 17.10.2013 року № 110100000/2013/00569, та рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2013 року № 110100000/2013/200469/1,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2014 року ТОВ «Торговий Дім Профіль України» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови у митному оформленні товарів від 17.10.2013 року № 110100000/2013/00569, та рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2013 року № 110100000/2013/200469/1.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2014 року позов ТОВ «Торговий Дім Профіль України» було задоволено. Визнано протиправними та скасовано прийняті Дніпропетровською митницею Міндоходів України: картку відмови у митному оформленні товарів№110100000/2013/00569 від 17.10.2013 року; рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2013/200469/1 від 17.10.2013 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 року апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС було залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2014 року - без змін.

У касаційній скарзі Дніпропетровська митниця ДФС, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Дніпропетровської митниці ДФС задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що 09.03.2013 року між ТОВ «Торговий Дім Профіль України», як покупцем товару та Фірмою «SHANDONG KEER IMP&EXP TRADE Co.,LTD» (КНР) як продавцем товару було укладено контракт купівлі-продажу №SK2013/03/29.

На виконання умов цього контракту, 15.10.2013 року на адресу позивача від вищевказаної фірми надійшов товар, а саме: оцинкована сталь методом цинкування в рулонах товщиною 0,25мм; оцинкована сталь методом цинкування в рулонах товщиною 0,30мм.

15.10.2013 року ТОВ «Торговий Дім Профіль України» подало до митного органу вантажно-митну декларацію №110100000/2013/232548.

Митна вартість товару була задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, тобто за ціною договору, в розмірі 0,80 дол. США/кг.

Позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товарів було подано митному органу документи, а саме: залізнична накладна для внутрішнього сполучення від 11.10.2013 року; коносамент № QDSW006720 від 21.08.2013 року; виписка по рахунку від 10.10.2013 року у та від 05.08.2013 року.; банківський платіжний документ №352 від 05.08.2013 року; банківський платіжний документ № 413 від 10.10.2013 року; Swift 1557 від 05.08.2013 року; Swift 1715 від 10.10.2013 року; рахунок - фактура (інвойс) від 02.08.2013 року № SXD130802; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.08.2013 року № 8; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 29.03.2013 року № SK2013/03/29; рахунок про транспортні витрати від 27.09.2013 року № UAIM0242742; довідка транспортних витрат від 30.09.2013 року №1706; виписка з бухгалтерської документації від 15.10.2013 року № 01-466; висновок ДП «Держзовнішінформ № 9/529 від 16.10.2013 року; прайс-лист виробника від 02.08.2013 року; калькуляція вартості товарів від 02.08.2013 року; комерційна пропозиція від 02.08.2013 року; договір про перевезення 966 від 13.05.2013 року; сертифікат про походження товару № ССРІТІ30567008 від 23.08.2013 року; сертифікат якості від 02.08.2013 року та копія експортної митної декларації виробника № 422720130270180056 від 30.08.2013 року.

За результатами проведеного контролю заявленої декларантом митної вартості товарів, митницею було сформовано електронне повідомлення декларанту від 15.10.2013 року, в якому зазначено, що митницею встановлено, а саме:

- в калькуляції собівартості товару не вказано витрати на завантаження товарів на судно, що не дає змогу використовувати її для підтвердження заявленої митної вартості на умовах поставки Інкотермс FOB;

- у вказаній калькуляції собівартості витрати щодо доставки товарів до порту різняться в залежності від товщини прокату, що викликає сумніви у достовірності документів;

- до митного оформлення на надано акт виконаних робіт/наданих послуг від перевізника, що дає підстави вважати, що не всі витрати, пов'язані з доставкою товарів включені до митної вартості;

- в експортній декларації вказано дату митного оформлення 30.08.2013р., що не кореспондується з датою виходу судна (датою коносаменту) - 21.08.2013р.

Також, у вказаному вище повідомленні зазначено про те, що згідно до вимог статті 53 Митного кодексу України декларант зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи, зокрема, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, а також за власним бажанням подати будь-які додаткові наявні у декларанта документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

16.10.2013 року позивачем було надано лист, в якому повідомлялося про безпідставність витребування митницею додаткових документів та повідомлено митницю, що надати додаткові та будь-які документи в десятиденний термін неможливо.

17.10.2013 року Дніпропетровською митницею було видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № 110100000/2013/00569 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 110100000/2013/200469/1 за яким було скориговано митну вартість товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості 2 г - резервний метод визначення митної вартості (ст.64 МКУ) (метод 6) до 0,87 дол. США/кг на підставі раніше визнаної митними органами митної вартості товару за МД від 04.10.2013р. №125130005/2013/162407 з урахуванням регіону походження, умов контракту, у наближений до митного оформлення час.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до частини 3 статті 54 Митного кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За приписами частини 6 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно частин 1, 2, 3 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналізуючи вказані вище норми, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про те, що право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним. Воно виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В поданих ТОВ «Торговий Дім Профіль України» документах на підтвердження заявленої митної вартості товарів наявні всі відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена, та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Посилання митного органу на відсутність калькуляції не може вважатися достатньою підставою для застосування резервного методу, оскільки калькуляція це розрахунково-вартісна методика обліку, за допомогою якої обраховується планова собівартість продукції. За своєю суттю вона є довідковим документом. Крім того калькуляція не віднесена Митним кодексом України до обов'язкових документів, на підставі яких здійснюється митне оформлення товару. Таким чином, калькуляція не вплинула на митну вартість імпортованого товару.

Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості.

Враховуючи, що ТОВ «Торговий Дім Профіль України» було надано митному органу всі необхідні та достатні документи для здійснення митного оформлення товару за розміром митної вартості, визначеної позивачем, суди дійшли до вірного висновку, задовольнивши позовні вимоги.

За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» до Дніпропетровської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови у митному оформленні товарів від 17.10.2013 року № 110100000/2013/00569, та рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2013 року № 110100000/2013/200469/1 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 235-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз