Ухвала суду № 54511974, 10.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" грудня 2015 р. м. Київ К/800/12122/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівЛіпського Д.В., Черпака Ю.К.,

секретар судового засідання Малина Л.В.,

за участю представника позивача Сечіна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» і Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (далі - ПАТ «Сумиобленерго») до Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Сумське ОВ Фонду соцстрахування з ТВП) про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року ПАТ «Сумиобленерго» звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірним та часткове скасування рішення про повернення коштів. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у липні 2013 року Сумське ОВ Фонду соцстрахування з ТВП провело планову перевірку ПАТ «Сумиобленерго», за результатами якої відповідачем прийнято рішення від 01 серпня 2013 року № 140 про повернення страхових коштів у сумі 48889,70 грн та застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 24444,85 грн. Не погоджуючись з цим рішенням в частині зобов'язання повернути кошти, виплачені за окремими листками непрацездатності та за путівками на санаторно - курортне лікування і застосування за це фінансових санкцій, ПАТ «Сумиобленерго» подало заперечення до акту перевірки, які відповідач відхилив в повному обсязі. Вважаючи дії Сумського ОВ Фонду соцстрахування з ТВП неправомірними, просив суд визнати протиправним і скасувати рішення від 01 серпня 2013 року № 140 в частині зобов'язання повернути кошти у сумі 13048,90 грн, виплачених по листкам непрацездатності, 24450,30 грн витрат на санаторно - курортне лікування та сплатити 18749,60 грн штрафу.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року в позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування рішення Сумського ОВ Фонду соцстрахування з ТВП від 01 серпня 2013 року № 140 в частині повернення неправомірно використаних страхових коштів у сумі 13048,90 грн та 6524,45 грн штрафних санкцій та прийнято нове рішення про задоволення позову в цій частині. В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в позові та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон №2240-III) і Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 року № 12 (далі - Порядок). Вказує, що використання інших днів відпочинку при санаторно-курортному лікуванні жодним чином не впливає на право застрахованої особи отримати матеріальне забезпечення за рахунок коштів Фонду.

В запереченнях на касаційну скаргу, Сумське ОВ Фонду соцстрахування з ТВП просить залишити її без задоволення, оскільки законодавець визначив, що необхідною умовою для відшкодування за рахунок коштів Фонду витрат на путівки на санаторно-курортне лікування є надання працівнику відпустки на весь термін перебування його у санаторно-курортному закладі.

У касаційній скарзі відповідач порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я, Мінпраці, Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406 (далі - Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності).

В запереченнях на касаційну скаргу, ПАТ «Сумиобленерго» просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що невідповідність печаток на лікарняних листках вимогам Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності не спростовує настання страхового випадку, а тому кошти працівникам підприємства були виплачені правомірно.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Судами встановлено, що у липні 2013 року відповідачем проведено планову перевірку отримання фінансування та законності витрачання коштів бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у ПАТ «Сумиобленерго» за період з 01 квітня 2012 року до 31 березня 2013 року.

За результатами цієї перевірки, 17 липня 2013 року складено акт №05-08-09/27, в якому зазначені порушення позивачем вимог статті 47, частини 1 статті 51 Закону №2240-III та пунктів 3.1, 3.13 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, що виразилось у здійсненні позивачем виплат за рахунок коштів Фонду за листками непрацездатності №№ 756956, 749875, 354679, 332114, 279295, 279398, 757809, 747812, 300246, 353124, 899547, 747946, 716740, які були неналежним чином завірені. Крім того, позивачем не дотримано вимоги пункту 4.2 Порядку, оскільки у 2-4 кварталах 2012 року Сумське ОВ Фонду соцстрахування з ТВП надало ПАТ «Сумиобленерго» санаторно-курортні путівки з частковою оплатою їх вартості, однак під час санаторно-курортного лікування, працівники підприємства не перебували у відпустці протягом усього періоду перебування у санаторії, що підтверджується наданими позивачем документами.

01 серпня 2013 року Сумське ОВ Фонду соцстрахування з ТВП прийняло рішення № 140, згідно з яким, ПАТ «Сумиобленерго» зобов'язане повернути відповідачу кошти у сумі 48889,70 грн та сплатити 24444,85 грн штрафу.

Не погоджуючись з нарахованими сумами, позивач оскаржив рішення № 140 в частині повернення страхових коштів у сумі 13048,90 грн, виплачених за листками непрацездатності та 24450,30 грн витрат на санаторно-курортне лікування і 18749,60 грн штрафу.

Вирішуючи спір та відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Сумського ОВ Фонду соцстрахування з ТВП від 01 серпня 2013 року № 140 є правомірним.

Скасовуючи рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо виплат по лікарняним листкам та застосування штрафних санкцій, апеляційний суд виходив з того, що за відсутності інших недоліків, напис на печатці, якою завірені спірні листки непрацездатності, не може бути підставою для визнання здійснених за цими листками виплат неправомірними.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 50 Закону № 2240-III матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).

Частиною 1 статті 51 Закону № 2240-III встановлено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.

Порядок і умови видачі, продовження та обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, здійснення контролю за правильністю їх видачі, визначені Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я від 13 листопада 2001 року №455 (далі - Інструкція №455) згідно з пунктом 1,1. якої тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Пунктом 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Порядок заповнення лицьової частини листка непрацездатності визначений пунктом 3 цієї Інструкції, зокрема, підкреслюється слово «первинний» або «продовження» із зазначенням номера та серії попереднього ЛН у разі його продовження. Чітко вказуються: назва і місцезнаходження закладу охорони здоров'я (повністю), що підтверджуються штампом та печаткою закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності»; дата видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами - назва місяця, цифрою вказується рік), прізвище, ім'я, по батькові непрацездатного (повністю); число повних років (цифрами); стать підкреслюється; місце роботи: назва і місцезнаходження підприємства, установи, організації (повністю).

Як встановлено судами, листки непрацездатності №№ 756956,749875,354679,332114, 279295, 279398, 757809, 747812, 300246, 353124, 899547, 747946 завірені печаткою «Для лікарняних листків», замість печатки «Для листків непрацездатності», а листок непрацездатності №716740 - печаткою Тернівської селищної лікарні.

Разом з тим, вирішуючи спір апеляційний суд встановив, що на час видачі спірних листків непрацездатності, медичні заклади, які їх видали (КЗСОР «Обласний клінічний перинатальний центр», КЗСРР «Сумський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», ДЗ «Відділкова лікарня станції Конотоп Південно-західної залізниці», КЗ «Недригайлівський центр первинної медико-санітарної допомоги») не мали іншої печатки для таких листків, ніж ті, якими вони завірені (а.с. 173-178).

Враховуючи те, що відповідач не оспорює настання страхового випадку і його вимоги повернути кошти обґрунтовані лише написом на печатці «Для лікарняних листків», якою завірені спірні листки непрацездатності, правомірність видачі яких також ніким не оспорюється, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що рішення Сумського ОВ Фонду соцстрахування з ТВП від 01 серпня 2013 року № 140 в частині повернення неправомірно використаних страхових коштів за лікарняними листками у сумі 13048,90 грн та 6524,45 грн штрафних санкцій є неправомірним і підлягає скасуванню.

За таких обставин, рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову щодо визнання протиправним та скасування рішення Сумського ОВ Фонду соцстрахування з ТВП від 01 серпня 2013 року № 140 в частині повернення неправомірно використаних страхових коштів у сумі 13048,90 грн та сплати 6524,45 грн штрафних санкцій відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Разом з тим, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про правомірність рішення відповідача щодо повернення витрат на санаторно-курортне лікування працівників ВАТ «Сумиобленерго».

Проте, з такими висновками погодитись неможливо.

Відповідно до статті 47 Закону № 2240-ІІІ для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

Умови отримання застрахованими особами і членами їх сімей (а також особами, які навчаються у вищому навчальному закладі) (далі - застраховані особи і члени їх сімей) санаторно-курортного лікування, сплаченого за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд), відповідно до Закону № 2240-ІІІ, визначені Порядком, за приписами пункту 4.2 якого, відповідно до рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємство, установа, організація, яке є основним місцем роботи застрахованої особи, видає путівку до санаторію в період відпустки, а до санаторію-профілакторію - в період відпустки, без відриву від виробництва, за умови часткового фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду.

За приписами пункту 6.2 Порядку, сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.

Як встановлено судами, на час прийняття рішення про виділення путівок працівникам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, останні мали необхідні медичні довідки та оплатили 20% вартості путівок. Проте, під час перевірки, Сумським ОВ Фонду соцстрахування з ТВП встановлено, що вказані працівники на час санаторно-курортного лікування не перебували у відпустці протягом усього періоду лікування у санаторії, що підтверджується наказами та іншими документами, а тому за приписами пункту 6.2 Порядку сума витрат Фонду за путівки, що видані працівникам ПАТ «Сумиобленерго» не приймається відповідачем до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.

Водночас, із матеріалів справи видно, що на час санаторно-курортного лікування ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 надавалися як відпуски, так і відгули.

Так, згідно з протоколом засідання комісії із соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 21 січня 2013 року № 2, ОСОБА_5 виділено путівку з 25 січня по 14 лютого 2013 року. На підставі наказу від 21 січня 2013 року № 274, з 01 по 15 лютого 2013 року йому надано щорічну відпустку, а на 25,28-31 січня 2013 року ОСОБА_5 надано інші дні відпочинку за роботу у вихідні дні.

Таким чином, у період санаторно-курортного лікування, з 01 по 15 лютого 2015 року ОСОБА_5 перебував у відпустці, а тому не прийняття до заліку відповідачем повної вартості виділеної йому путівки не ґрунтується на законі.

Відмовляючи в цій частині позову, суди не звернули уваги на ці обставини, не перевірили обґрунтованість розміру не прийнятих до заліку відповідачем сум із застосуванням принципу пропорційності відшкодування вартості путівок, з урахуванням тривалості перебування працівників саме у відпустках і не дослідили документи щодо інших працівників ВАТ «Сумиобленерго», що стосуються надання їм відпусток під час санаторно-курортного лікування, тривалості відпусток у співвідношенні до терміну такого лікування.

Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

Враховуючи наведене, постанова суду апеляційної інстанції та постанова суду першої інстанції, в частині відмови у задоволенні позовних вимог підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд в цій частині позовних вимог.

При новому розгляді справи, суду слід перевірити співвідношення тривалості відпусток до терміну санатороно-курортного лікування по працівникам ПАТ «Сумиобленерго» ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та з'ясувати чи врахувало Сумське ОВ Фонду соцстрахування з ТВП періоди перебування цих осіб у відпустках при визначення розміру не прийнятих до заліку вартості путівок.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» та Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року та змінену нею постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року в частині відмови у задоволенні позову скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Головчук Судді Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак