Ухвала суду № 54511716, 01.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2015 року м. Київ К/800/34398/15; К/800/36394/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В, Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Бруй О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги: розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи»

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 січня 2015 року

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року

2.Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м.Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року

у справі №826/13933/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи» (надалі – ТОВ «Львівські автобусні заводи»)

до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м.Києві (надалі – ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м.Києві)

про визнання протиправними та скасування рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, поставлено питання про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення №0000222206 від 15.08.2013 р., податкового повідомлення-рішення №0000232206 від 15.08.2013 р., податкової вимоги №201-22 від 04.09.2013 р.; рішення про опис майна в податкову заставу № 39-22 від 04.09.2013 р.

Справа судами розглядалась неодноразово.

За наслідками останнього перегляду, постановою Окружного адміністративного суду від 28.01.2015р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №000022206 від 15.08.2013р. в частині нарахування ТОВ «Львівські автобусні заводи» суми грошового зобов’язання із сплати пені в розмірі 5620185,84грн. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу №201-22 від 04.09.2013р. Визнано протиправним та скасовано рішення про опис майна у податкову заставу №39-22 від 04.09.2013р. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, з урахуванням уточнень, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень суду першої інстанції, рішення суду апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняття нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Також до суду касаційної інстанції звернувся відповідач, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та просить залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Львівські автобусні заводи» позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Львівські автобусні заводи» з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортним контрактам, за результатами якої складено акт № 792/26-58-22-06-15-33894928 від 02.08.2013р.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, позивачем порушено вимоги ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» у зв'язку з порушення термінів поставки товарів (послуг) за імпортними операціями та внаслідок невиконання вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна.

На підставі висновків вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000222206 від 15.08.2013 р., яким ТОВ «Львівські автобусні заводи» нараховано суму грошового зобов'язання із сплати пені в розмірі 8341362,27грн. за порушення термінів поставки товарів (послуг) за імпортними операціями; податкове повідомлення-рішення №0000232206 від 15.08.2013 р., яким позивачеві нараховано суму грошового зобов'язання із сплати штрафу в розмірі 1360,00грн. за невиконання вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна.

04.09.2013 р. відповідачем складено податкову вимогу №01-22, згідно якої позивач зобов’язаний сплатити податковий борг за грошовими зобов’язаннями на загальну суму 8344382,27грн.

Начальником ДПІ у Солом'янському районі прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 39-22 від 04.09.2013 р.

Надаючи оцінку обставинам у справі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачем було укладено ряд зовнішньоекономічних контрактів щодо купівлі комплектуючих для автобусів ЛАЗ, коліс, шин, дисків колісних, послуг з реалізації виставки, послуг з організації випробувань, а саме:

1. Відповідно до контракту №54-28/08/2010 від 28.08.2010 р. ТОВ «Львівські автобусні заводи» придбало у компанії «STER SP Z.о.о.» (Польща) комплектуючі до автобусів.

На виконання названого контракту позивач, платіжними дорученнями від 21.12.2011 р. та від 30.08.2012 р. перерахував нерезиденту 23557, 20 євро (236301 грн. 15 коп.).

Разом з тим, згідно вантажної митної декларації товар на суму 210 євро надійшов в України лише 15.08.2012 р.

2. Згідно контракту №005 від 07.12.2010р. фірма «KONVEKTA AG» (Німеччина) зобов'язалась здійснити позивачеві поставку комплектуючих на загальну суму 195960 євро (1979279 грн. 73 коп.).

Грошові кошти за цим контрактом ТОВ «Львівські автобусні заводи» перерахувало: 16.05.2012 р. у сумі 104512 євро (1072455 грн. 85 коп.), 04.07.2012 р. у сумі 26128 євро (262601 грн. 27 коп.), 14.08.2012 р. у сумі 65320 євро (644222 грн. 62 коп.), проте товар від контрагента не надійшов.

3. За умовами контракту № 01.02.2011 р. від 01.02.2011 р. «ZF Lenksysteve GmbH» (Німеччина) зобов'язалось передати у власність позивача комплектуючі на суму 4700 євро (47780 грн. 14 коп.).

Розрахунки позивач здійснив 21.05.2012 р. шляхом перерахування коштів, однак товар від нерезидента не надійшов.

4. На виконання контракту № 19.08.2010-G&C Systems від 19.08.2010 р. ТОВ «Львівські автобусні заводи» 22.05.2012 р. перерахувало компанії «G&C Systems» (Нідерланди) 12 825 євро (130 676 грн. 02 коп.), проте товар позивачеві не надійшов.

5. Згідно контракту № 54/560-02/10 від 21.04.2010 р., укладеного з компанією «DIAMON sp.z.o.o.» (Польща), позивач придбав комплектуючі на суму 14751,6 євро (149475 грн. 10 коп.).

Згідно банківських виписок кошти ТОВ «Львівські автобусні заводи» перерахувало: 22.05.2012 р. у сумі 9618 євро та 30.08.2012 р. у сумі 5133,6 євро.

Разом з тим, контрагент не здійснив поставку товарів.

6. За контрактом № 28/02/2011 від 28.02.2011 р. позивач 06.06.2012 р., 26.06.2012 р., 16.01.2013 р. перерахував компанії «MAN Truk&Bus AG» (Німеччина) кошти у загальній сумі 451480 євро (4491818 грн. 44 коп.) у рахунок оплати двигунів до автобусів, однак товар отримано не було.

7. З «EMC Test NRW GmbH electromagnetic compatibility» (Німеччина) укладено контракт від 06.06.2012р. № 15/04/2012 на надання комплексу робіт для проведення випробування отримання сертифіката згідно з ЕЭК Правила 10 «Электромагнитная совместимость» автобусів ЛАЗ.

На виконання умов контракту позивачем перераховано валютні кошти нерезиденту у загальному розмір 962,00 євро (еквівалент: 9586,38 грн.) відповідно до банківської виписки від 11.06.2012 р.

8. Відповідно до контракту № 10/11/2010 від 10.11.2010 р. компанія «ZF Hungaria Kft.» (Угорщина) зобов'язалась здійснити поставку коробки передач ZF6S1200BO.

У зв'язку з цим 04.07.2012 р. та 03.08.2012 р. позивач перерахував нерезиденту кошти у загальній сумі 86900 євро (859549 грн. 45 коп.), однак поставка здійснена не була.

9. Згідно контракту № WK03 від 20.06.2012 р. позивач придбав у компанії «Chaoyang Long March Tyre CO.LTD» (Китай) колеса в зборі, шини, диски колісні на суму 39928,8 євро (392076 грн. 90 коп.).

За даними банківської виписки кошти нерезиденту були перераховані 11.07.2012 р., проте товар на адресу покупця не надійшов.

10. На підставі контракту № 030 від 20.06.2012 р. ТОВ «Львівські автобусні заводи» 24.07.2012 р. перерахувало компанії «Starcool Sogutma San.VeTic.AS» (Туреччина) 13800 євро (133522 грн. 27 коп.) у рахунок оплати комплектуючих до автобусів, проте фактично товар не надійшов.

11. На виконання умов контракту № 020 від 16.08.2011 р. позивач 12.07.2012 р., 18.07.2012 р., 08.08.2012 р., 09.08.2012 р., 13.08.2012 р. перерахував компанії «HURPAZ OTOBUS YEDEK PARCA PAZARLAMA SAN.INT.IHR. Ve Tic.A.S.» (Туреччина) грошові кошти у загальній сумі 22625,36 євро (221955 грн. 43 коп.), однак контрагент поставку товарів не здійснив.

12. За мовами контракту № 06/05/2012 від 06.05.2012 р. компанія «Verband der Automobilindustrie E.V.» (Німеччина) зобов'язалась виконати комплекс робіт з організації участі у виставці «ІАА Коммерческие автомобили».

На підставі названого контракту позивач 25.07.2012 р., 12.09.2012 р., перерахував 46406,93 євро (458177 грн. 82 коп.).

Разом з тим, за даними акта виконаних робіт фактично було надано послуги на суму 28913,43 євро.

Тобто, послуги на суму 17493,5 євро (178794 грн. 92 коп.) позивачеві не надавались.

13. На підставі контракту № 03/02 від 24.02.2011 р. ТОВ «Львівські автобусні заводи» 10.02.2013 р. перерахувало фірмі «Электроаппаратура-сервис» (Молдова) 36183 євро (356857 грн. 12 коп.), однак товар на адресу покупця не надійшов.

14. За контрактом № 54-560-21/04-2010 від 21.04.2010 р. позивач 30.08.2012 р. перерахував компанії «WABCO Austria GtsmbH» (Австрія) 10272,26 євро (103002 грн. 20 коп.) у рахунок оплати комплектуючих для виробництва автобусів і тролейбусів, проте товар від нерезидента не надійшов.

15. Відповідно до контракту № UA 06-10 від 28.06.2010 р. та згідно банківської виписки від 30.08.2012 р. позивач перерахував компанії з «GRABOPLAST Ztr.» (Угорщина) 7650 євро (76708 грн. 23 коп.), проте за даними вантажної митної декларації № 032912 від 24.09.2012 р. поставка товару була здійснена на суму 7646,61 євро.

Тобто, поставка товару на суму 3,39 євро не відбулась.

16. Згідно контракту № 2307 від 23.07.2012 р. та банківської виписки ТОВ «Львівські автобусні заводи» перерахувало компанії «Xiamen Harine Electronics Co.LTD» (Китай) 1734євро (17385 грн. 81 коп.) у рахунок оплати комплектуючих вузлів для виробництва автобусів і тролейбусів, однак товар на адресу покупця не надійшов.

17. Відповідно до контракту № UKR2011-1 від 10.05.2011 р. та виписки банку позивач, з метою придбання комплектуючих, перерахував компанії «Songz Automobile Air Conditioning Co.LTD» (Китай): 05.04.2012 р. - 42720 доларів США, 23.05.2012 р. - 99680 доларів США, однак товар від нерезидента на суму 42720 доларів США не надійшов.

18. З «Deutsche Messe AG.» (Німеччина), як продавцем, укладено контракт від 01.06.2012р. № 01/06/2012 на надання комплексу робіт з організації участі у виставці «ІАА Коммерческие автомобили».

На виконання умов контракту позивачем перераховано валютні кошти нерезиденту у загальному розмірі 9265,34 євро (еквівалент: 95502,02 грн.) згідно з банківською випискою від 13.09.2012р.

Нерезидентом надано послуги на загальну суму 9265,34 євро (еквівалент: 96090,08 грн.), про що свідчить наданий до перевірки акт виконаних робіт від 02.11.2012р. б/н.

19. На виконання контракту № 25.03.2011 від 25.03.2011 р. позивач 05.04.2012 р. перерахував компанії «ZF Passau GmbH» (Німеччина) 255000 євро (2676912 грн. 99 коп.), проте поставка товару на відбулась.

20. На підставі контракту № 804/1023кр від 12.01.2011 р. ТОВ «Львівські автобусні заводи» 14.08.2012 р. здійснило перерахунок ВАТ «Белкард» (Республіка Білорусь) коштів у сумі 1466,40 євро (11720 грн. 94 коп.), проте товар від нерезидента не надійшов.

Згідно з наданими до перевірки документами, у зв’язку з відсутністю поставки товарів та послуг за позивачем обліковувалась прострочена дебіторська заборгованість:

- за контрактом № 005 - у розмірі 195960,00 євро;

- за контрактом № 01.02.2011 - у розмірі 4700,00 євро;

- за контрактом №1 9.08.2010-G&C Systems - у розмірі 12825,00 євро;

- за контрактом № 54/560-02/10 - у розмірі 14751,60 євро;

- за контрактом № 28/02/2011 - у розмірі 451480,00 євро;

- за контрактом № 10/11/2010 - у розмірі 86900,00 євро;

- за контрактом № WK 03 - у розмірі 39928,80 євро;

- за контрактом № 030 - у розмірі 13800,00 євро;

- за контрактом № 020 - у розмірі 22625,36 євро;

- за контрактом № 06/05/2012 - у розмірі 17493,50 євро;

- за контрактом № 03/02 - у розмірі 36183,00 євро;

- за контрактом № 54-560-21/04-2010 - у розмірі 10272,26 євро;

- за контрактом № UA 06-10 - у розмірі 3,39 євро;

- за контрактом № 2307 - у розмірі 1734,00 євро;

- за контрактом № UKR2011-1 - у розмірі 42720,00 доларів США;

- за контрактом № 25.03.2011 - у розмірі 255000,00 євро;

- за контрактом № 804/1023кр - у розмірі 1466,40 доларів США.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у редакції що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993р. № 15-93 передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Відповідно до статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Відповідно до пп.2.7 п.2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.2000р. №49 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000р. за №209/4430, невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність: порушення строків декларування накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період; порушення порядку декларування – накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається із розрахунку пені до податкового повідомлення-рішення № 0000222206 від 15.08.2013р., за результатами дослідження взаємовідносин ТОВ «ЛАЗ» з компаніями «G&C Systems » (Нідерланди), «MAN Truk&Bus AG», «ZF Hungaria Kft.» (Угорщина), «Verband der Automobilindustrie E.V.» (Німеччина), «ZF Passau GmbH» (Німеччина), «Songz Automobile Air Conditioning Co.LTD» позивачеві нараховано пеню у загальній сумі 5620185 грн. 84 коп.

Разом з тим, відповідно матеріалів справи, на виконання контракту № 19.08.2010-G&C Systems від 19.08.2010 р. ТОВ «Львівські автобусні заводи» 22.05.2012 р. перерахувало компанії «G&C Systems » (Нідерланди) 12 825 євро.

Відповідно до інвойсу № 201210806 від 29.05.2012 р. на адресу позивача відправлено товар на суму 12 825 євро.

При цьому, згідно відмітки Львівської митниці на інвойсі та вантажної митної декларації № 209140000/2012/019457 зазначений товар надійшов в Україну 14.06.2012 р.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Львівські автобусні заводи» перерахувало компанії «MAN Truk&Bus AG» (Німеччина) кошти у загальній сумі 451480 євро, у тому числі: 06.06.2012 р. - 121620 євро, 26.06.2012 р. - 312 536 євро., 16.01.2013 р. - 5000 євро.

Висновком Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 102 від 13.02.2013 р. позивачеві були продовжені строки розрахунків за зазначеною імпортною зовнішньоекономічною операцією: у сумі 133944 євро з 29.01.2013 р. до 31.03.2013 р. та у сумі 312536 євро з 20.02.2013 р. до 31.03.2013 р.

Згідно інвойсів № 600311344 від 12.03.2013 р., № 600331198 від 13.03.2013 р., № 600331198В від 14.03.2013 р. позивачеві поставлено товар на загальну суму 451480 євро.

Згідно платіжних документів ТОВ «Львівські автобусні заводи» перерахувало компанії «ZF Hungaria Kft.» (Угорщина) 86 900 євро, у тому числі 04.07.2012 р. - 11000 євро та 03.08.2012 р. - 75 900 євро.

Із відмітки на інвойсі № 90096291 від 16.07.2012 р. та вантажної митної декларації № 209140000/2012/024888 вбачається, що товар на суму 11000 євро надійшов 24.07.2012 р.

Також, актом виконаних робіт згідно інвойсу № 312259 від 31.08.2012 р. підтверджується виконання компанією «Verband der Automobilindustrie E.V.» (Німеччина) комплексу робіт з організації участі у виставці «ІАА Коммерческие автомобили» на суму 17493,50 євро.

Згідно відміток митних органів на інвойсах № 61018629 від 26.04.2012 р., № 61019056 від 30.04.2012 р., № 61018843 від 27.04.2012 р. на митну територію України доставлено від компанії «ZF Passau GmbH» (Німеччина) товар на загальну суму 255000 євро, відповідно, 13.05.2012 р., 22.05.2012 р. та 23.05.2012 р.

Позивач у квітні та травні 2012 р. перерахував компанії «Songz Automobile Air Conditioning Co.LTD» (Китай) кошти у загальній сумі 142400 доларів США.

Відповідно до інвойсів № 30-03-2012 від 30.03.2012 р., № 31-03-2012 від 31.03.2012р. та вантажних митних декларацій №209140000/2012/028744, № 209140000/2012/041134 на адресу ТОВ «ЛАЗ» 23.05.2012 р. та 02.11.2012 р. надійшов вантаж на загальну суму 142400 доларів США.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав у контролюючого органу для нарахування пені за порушення термінів поставки товарів (послуг) за названими імпортними операціями.

Щодо поставки позивачеві товарів від інших контрагентів, як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно інвойсу № DRA/177737, виданому компанією «KONVEKTA AG», та відмітки Львівської митниці на ньому товар на суму 97980 євро надійшов на в Україну 06.06.2012 р., згідно інвойсу № DRA/180485 - 13.05.2013 р. на суму 84 916 євро, згідно інвойсу № DRA/210741 - 22.06.2012 р. на суму 10265 євро, згідно інвойсу № DRA/180485 - 13.05.2013 р. на суму 84916 євро. Відповідно до вантажної митної декларації № 209140000/2012/020562 від 22.06.2012 р. позивачем отримано товар на суму 103948,50 євро, вантажної митної декларації № 209140000/2012/022523 від 10.07.2012 р. - на суму 962731,39 євро.

Тоді як, відповідно до платіжних документів ТОВ «Львівські автобусні заводи» сплачено 195960 євро, у тому числі: 16.05.2012 р. - 104512 євро, 04.07.2012 р. - 26128 євро, 14.08.2012 р. - 65320 євро.

Сторонами не заперечувалось, що платіж у сумі 4700 євро ТОВ «ЛАЗ» здійснило на адресу компанії «ZF Lenksysteve GmbH» (Німеччина) 21.05.2012 р.

Водночас, відповідно до інвойсів № 50713079 від 10.05.2013 р., № 50631042 від 06.06.2012 р., № 50631043 від 06.06.2012 р. та згідно вантажних митних декларацій № 209140000/2012/024048 від 19.07.2012 р., № 206140000/2013/034053 від 26.09.2013 р. на адресу позивача надійшов товар на загальну суму 50200 євро

Відповідно до інвойсів № В/940662 від 02.08.2011 р., № В/939502 від 25.03.2011 р., № В/973811 від 10.02.2011 р. та накладної № 970693 від 27.09.2011 р. позивач у період з 16.03.2011 р. по 03.10.2011 р. отримав товар на загальну суму 24 264,75 євро від компанії «HURPAZ OTOBUS YEDEK PARCA PAZARLAMA SAN.INT.IHR. Ve Tic.A.S.» (Туреччина). Разом з тим, ТОВ «Львівські автобусні заводи» сплатило платіжними дорученнями від 12.07.2012 р., 18.07.2012 р., 08.08.2012 р., 09.08.2012 р., 13.08.2012 р. - 22 625,36 євро.

З урахуванням наданих доказів суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що контракти із названими компаніями не є договорами з одноразового постачання товарів. У період їх дії сторонами за контрактами неодноразово складались специфікації на поставку різного роду комплектуючих.

Тобто, поставки здійснювались протягом тривалого часу і той факт, що зазначені інвойси складено на суми, що не відповідають сумам сплаченим позивачем контрагентам, не дає підстав для висновку що ввезення товару відбулось саме на підставі розрахункових документів, що були предметом перевірки.

Крім того, як на доказ отримання товару на суму 75900 євро ТОВ «Львівські автобусні заводи» посилається на інвойси компанії «ZF Hungaria Kft.» (Угорщина) № 90103477 від 29.04.2012 р. та № 90103479 від 29.04.2012 р. згідно яким товар надійшов у травні 2013 р., тоді як платіж було здійснено 03.08.2012 р., тобто після видачі інвойсів, а за умовами контракту № 10/11/2010 від 10.11.2010 р. ціна товару визначена виходячи 100 % попередньої оплати.

Щодо посилань позивача на інвойс № 13/310512 від 31.05.2012 р. та вантажну митну декларацію № 209140000/2013/802618 від 29.04.2013 р., встановлено, що оплата фірмі «Электроаппаратура-сервис» (Молдова) відбулася 10.02.2013 р., тобто через 9 місяців після оформлення інвойсу. Крім того, ТОВ «Львівські автобусні заводи» здійснило перерахунок 36183 євро, а товар на адресу покупця не надійшов на суму 41814 доларів США.

Не надано позивачем і доказів отримання товару від ВАТ «Белкард» (Республіка Білорусь) на суму 1466,40 євро, чи договору про відступлення права вимоги на користь ТОВ «НТП СТГ Інженерінг», на наявність якого ТОВ «Львівські автобусні заводи» посилалось у позовній заяві.

Відповідно до платіжного доручення № 279 від 21.12.2011 р. ТОВ «Львівські автобусні заводи» перерахувало компанії «STER SP Z.о.о.» (Польща) 210 євро в якості оплати комплектуючих до автобусів, а відповідно до наданого позивачем інвойсу № 2011/9111003701 товар на митну територію України поступив лише 15.08.2012 р.

Тобто, наведеними доказами не спростовується висновок ДПІ у Солом'янському районі про те, що товар на суму 210 євро надійшов з простроченням на 58 днів.

На підтвердження поставки товару компанією «WABCO Austria GtsmbH» (Австрія) позивач послався на інвойси № 970438401 від 10.09.2012 р. та № 970438402 від 10.09.2012 р. згідно яким товар доставлено в Україну 06.09.2013 р. Водночас акт перевірки контролюючим органом складено 02.08.2013 р., тобто на момент перевірки поставка товару не відбулася.

Компанії «Xiamen Harine Electronics Co.LTD» (Китай) ТОВ «Львівські автобусні заводи» 30.08.2012 р. перерахувало 1734 євро, а згідно вантажної митної декларації №10029003/2013/343622 товар надійшов 20.09.2013 р., тобто після завершення перевірки.

Крім того, позивачем не надано будь-яких документів на підтвердження отримання товару від компанії «Chaoyang Long March Tyre CO.LTD» (Китай) за контрактом № WK03 від 20.06.2012 р., компанії «Starcool Sogutma San.VeTic.AS» (Туреччина) за контрактом № 030 від 20.06.2012 р., компанії з «GRABOPLAST Ztr.» (Угорщина) за контрактом контракту № UA 06-10 від 28.06.2010 р. на суму 3,39 євро.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність нарахування контролюючим органом ТОВ «Львівській автобусні заводи» пені за наведеними господарськими операціями у загальній сумі 27211768,73 грн. та застосування штрафних санкцій за невиконання вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна.

Відповідно до п.56.18 ст.53 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, спірні податкові повідомлення рішення були отримані ТОВ «ЛАЗ» 18.08.2013 р., а позов позивачем подано 28.08.2013 р., тобто в межах граничного строку сплати грошового зобов'язання.

За таких обставин, є вірним висновок суду апеляційної інстанції, що у відповідача були відсутні підстави для складення податкової вимоги № 201-22 від 04.09.2013р. та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу № 39-22 від 04.09.2013 р.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи» та Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м.Києві – залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року – залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун