Ухвала суду № 54511552, 09.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2015 р. м. Київ К/9991/60485/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.08.2011

у справі № 2а-1732/11/1270

за позовом Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства

до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Молодогвардійське комунальне виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.06.2010 № 0000292340/0.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.04.2011 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.08.2011 скасовано постанову суду першої інстанції, позов задоволено.

Краснодонська ОДПІ Луганської області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, обґрунтовуючи такі вимоги нормами матеріального права та обставинами, з яких податковий орган виходив при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наводив судам попередніх інстанцій, заперечуючи проти позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Краснодонською ОДПІ Луганської області проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт від 10.06.2010 № 850/23/31379783, про порушення вимог п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР.

Порушення вказаних норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР податковий орган обґрунтовує тим, що позивач не включив складу валових доходів відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР доходів, а саме:

- коштів в сумі 1450000 грн., отриманих позивачем 28.11.2007 від Краснодонської міської ради на підставі договору безпроцентної цільової позики від 28.11.2007 № 5, строк дії якого з урахуванням внесених змін встановлено до 01.07.2009;

- коштів в сумі 330100 грн., отриманих позивачем в 4-му кварталі 2007 року, 3-му кварталі 2008 року, 2-му кварталі 2009 року та в 4-му кварталі 2009 року на підставі рішення Молодогвардійської міської ради як поповнення статутного фонду позивача. Вказану операцію з отримання коштів позивачем відображено в бухгалтерській звітності.

Податковий орган вважає, що вказані кошти є безповоротною фінансовою допомогою у розумінні п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, оскільки на кінець звітного періоду (кварталу) позика в сумі 1450000 грн. повернута не була;

рішення про збільшення статутного фонду позивача Молодогвардійською міською радою до державного реєстру не вносилось.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що отримані позивачем від Краснодонської міської ради кошти є поворотною фінансовою допомогою у розумінні п.п. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, а тому підлягають включенню до складу валового доходу згідно з п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, які такі, що не повернуті на кінець звітного періоду. Суд першої інстанції також виходив з того, що отримання з метою поповнення статутного фонду позивачем коштів від Молодогвардійської міської ради за відсутності факту додержання встановленого порядку збільшення статутного фонду повинно відображатися у складі валових доходів звітного періоду.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на момент прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення строк позовної давності за зобов'язаннями щодо повернення отриманих на підставі договору позики та перерахованих з метою поповнення статутного фонду коштів не сплинув, тому підстав вважати такі кошти безповоротною фінансовою допомогою відсутні.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до абз. 2 п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закону) валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум поворотної та безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Відповідно до п.п. 1.22.2. п. 1.22 ст. 1 Закону поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Враховуючи викладене, а також встановлений факт отримання у звітному періоді на підставі договору позики позивачем коштів в сумі 1450000 грн. та відсутності факту повернення на кінець такого звітного періоду вказаних коштів, суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію суду першої інстанції про те, що кошти в сумі 1450000 грн. є поворотною фінансовою допомогою у розумінні п.п. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону та підлягають включенню до складу валових витрат звітного періоду на підставі п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону.

Помилковість висновків податкового органу про те, що отримані позивачем на підставі договору позики кошти в сумі 1450000 грн. є безповоротною фінансовою допомогою, а не поворотною фінансовою допомогою, не спростовує факту заниження позивачем валових доходів у звітному періоді на суму таких коштів.

Суд касаційної інстанції також знаходить правильною позицію суду першої інстанцій про те, що позивач зобов'язаний був збільшити доход на підставі п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону на суму отриманої безповоротної фінансової допомоги у вигляді коштів на збільшення статутного фонду, оскільки судами достовірно встановлено, що рішення Молодогвардійської міської ради про збільшення статутного фонду позивача не було внесено до державного реєстру.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі помилково скасовану постанову суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.08.2011 скасувати та залишити в силі постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.04.2011.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун