Постанова № 54511345, 17.12.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/18745/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Овсюк Є.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

17 грудня 2015 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В.

за участю: секретаря судового засідання: Коваль К.В.,

позивач: ОСОБА_2

представник відповідача: ОСОБА_3, представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 25 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 вересня 2015 року позов задоволено, а саме: визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у м.Вінниці щодо нарахування та утримання з 01.03.2015 року сум податку на доходи фізичних осіб із розміру призначеної та нарахованої ОСОБА_2 пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи", зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м.Вінниці видати розпорядження про перерахунок пенсії ОСОБА_2 без утримання сум податку на доходи фізичних осіб з 01.03.2015 року та сплатити йому недоотриману суму пенсії за період з березня 2015 року.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

В судовому засіданні позивач заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 15.01.2001 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Вінниці та одержує пенсію по інвалідності, також позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії А №110163.

У липні 2015 року позивачу стало відомо, що з його пенсії утримується податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, у зв'язку з чим, 10 липня 2015 року він звернувся до пенсійного органу з заявою про надання роз'яснень, а також просив здійснити перерахунок пенсії та сплатити недоотриману суму пенсії.

Листом від 22.07.2015 року №141/м-2 управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці повідомило позивача, що відповідно змін внесених з 01.01.2015 року до Податкового Кодексу України (ст.164 п.2 п.п 19), оподаткуванню підлягає сума пенсії, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо її розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць). Враховуючи те, що розмір пенсії з 18.02.2015 року становить 3680,48 грн., а тому з 01.03.2015 року з розміру пенсії здійснюється утримання податку на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Позивач, вважаючи таке рішення управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці неправомірним, звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів зазначає наступне.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, яким внесено ряд змін до норм Податкового кодексу України та до норм Бюджетного кодексу України.

Згідно ст.1 Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До загальнодержавних податків (стаття 9 Кодексу) належить податок на доходи фізичних осіб.

Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Відповідно ст.18 Кодексу податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Відповідно до норм, встановлених Податковим кодексом України, починаючи з 01 січня 2015 року, платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, податковий агент (п.п.162.1.1,162.1.3 п.162.1 ст.162 Кодексу).

Згідно п.п.163.1.1, 163.1.2 п.163.1 ст.163 Кодексу об'єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи, що визначені пунктом 162.1 статі 163 ПКУ, тобто доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Пунктом 164.1 статті 164 Кодексу передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно п.п.164.2.19 п.164.2 ст.164 Кодексу (на момент виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Пунктом 167.1 статті 167 Кодексу визначено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата).

При цьому, з 1 січня 2015 року згідно ст.8 Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік" від 28 грудня 2014 року № 80-VIII розмір мінімальної заробітної плати для працездатних осіб встановлено у розмір 1 218 гривень на місяць.

Згідно пп.168.1.1 п.168.1 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Отже, починаючи з 1 січня 2015 року, податкові агенти при виплаті пенсій у розмірі, що перевищує 3 654,00 грн. (розмір мінімальної заробітної плати 1 218 грн х 3), зобов'язані утримувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15 відсотків.

Згідно Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" від 31.07.2014 №1621-VII та Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів, щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної ОСОБА_4 України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст.163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5% від об'єкта оподаткування, визначеного ст. 163 цього Кодексу.

Статтею 64 Бюджетного кодексу України передбачено, що податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Таким чином, органи Пенсійного фонду України визначені податковими агентами при нарахуванні та виплаті пенсії.

Законом України "Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб" від 17.07.2015 №653-VIII (набув чинності 01.09.2015) підпункт 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим такого змісту:

Положення цього підпункту не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

В судовому засіданні до матеріалів справи представником відповідача була долучена довідка про суму виплаченої пенсії №945 від 14.12.2015 року, згідно якої позивачу щомісячно починаючи з березня по серпень 2015 року нараховувалася пенсія у розмірі 3680 грн. 48 коп., а починаючи з вересня по грудень 2015 року 3685 грн.72 коп.

Отже, отримувані позивачем суми пенсійних виплат в даному випадку перевищують розмір трьох мінімальних заробітних плат, що в свою чергу свідчить про обґрунтованість дій пенсійного органу по їх віднесенню до загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи-резидента та як наслідок утримання податку на доходи фізичних осіб у розмірі 15% та військового збору у розмірі 1,5%.

Колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що як основна так і додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю не є що інше, як компенсація інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки згідно ст.49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді; а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 54 вказаного Закону України встановлено, що державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1 і є пенсією по інвалідності.

Отже, якщо додаткова пенсія призначається тільки після виникнення права на державну пенсію, то і державна пенсія і додаткова пенсія є пенсіями по інвалідності.

Зважаючи на встановлені обставини справи, посилання позивача на те що, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю та підвищення, як інваліду ІІІ групи не є пенсією в розумінні п.п.164.2.19 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України є безпідставним та таким, що суперечить наведеним вимогам Закону.

Крім того, позивач посилається на вимоги п.п.165.1.3 п.165.1 ст.165 Податкового Кодексу України стосовно не включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сум відшкодування платнику податку розміру шкоди, заподіяної йому внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відшкодування державою шкоди, заподіяної внаслідок Чорнобильської катастрофи реалізується саме шляхом надання компенсацій та пільг, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Виплата пенсій (основної та додаткової), визначених цим Законом є складовою соціального захисту цих категорій осіб, а не відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Колегія суддів вважає, що позивач не довів ті обставини, на яких грунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність утримання сум податку на доходи фізичних осіб та оподаткування військовим збором пенсії позивача доказана повністю.

Відповідно до ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята без дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці задовольнити повністю.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 25 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 24 грудня 2015 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_4