Постанова № 54510972, 16.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 р. Справа № 820/10114/15

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П. ,

при секретарі судового засідання Котелевець Н.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року по справі № 820/10114/15

за позовом ОСОБА_1

до Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА

11.09.2015 року ОСОБА_3, звернулася до суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області, в якому просила суд: скасувати рішення Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області № 23523415 від 10.08.2015 року про відмову їй у державній реєстрації прав та їх обтяжень; зобов'язати Реєстраційну службу Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області провести державну реєстрацію права її приватної власності на частину будинку, що розташований за адресою: Харківська область, місто Чугуїв, вулиця Жовтневої революції, будинок 26, що складається з літ. А-1: приміщення 1-1, площею 4,2 м2; приміщення 1-2, площею 3,7 м2; приміщення 1-3, площею 12,1 м, приміщення 1-6, площею 5,5 м; по господарським будівлям та спорудам: літ. а - веранда; літ. Б - літня кухня; літ. Г - вбиральня; літ. Д - літній душ; літ. Ж - навіс; 1/2 частини хвіртки №1 та 1/2 частини огорожі №2, з видачею відповідного витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначила, що оскаржуване рішення відповідачем прийняте без дотримання вимог діючого законодавства України, порушує її законні права, свободи та інтереси, отже підлягає скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено.

Скасовано рішення Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області № 23523415 від 10.08.2015 року про відмову ОСОБА_1 у реєстрації прав та їх обтяжень та зобов'язано відповідача провести державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 частини будинку з видачею відповідного витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції не врахував, що оскаржуване рішення прийнято не відповідачем, а державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області ОСОБА_4, яка не залучена судом до участі у справі в якості відповідача, що є порушенням норм процесуального права. Також, судом першої інстанції не взято до уваги не подання позивачем в повному обсязі необхідних документів для державної реєстрації прав на нерухоме майно, що є підставою для зупинення розгляду заяви та прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Крім того, рішення в частині зобовязання відповідача провести державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 апелянт вважає втручанням судового органу в повноваження відповідача, отже прийнятим поза межами компетенції адміністративного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 липня 2015 року Чугуївським міським судом Харківської області по справі № 636/4454/14-ц винесено рішення про розподіл спільного майна (домоволодіння) та припинення спільної часткової власності за позовами ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про виділ у натурі частки із майна, яке перебуває у спільній частковій власності та припинення права спільної часткової власності на вказане майно.

24.07.2015 року ОСОБА_1 звернулася з заявою до Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області про державну реєстрацію права власності на майно на підставі зазначеного судового рішення.

30.07.2015 року ОСОБА_1 отримано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області від 30.07.2015 року № 23288150 про зупинення розгляду її заяви, з посиланням на відсутність у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, визначених Порядком державної реєстрації прав на рухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868.

У вказаному рішенні зазначено, що воно може бути оскаржено відповідно до законодавства, а у разі подання у встановленому законодавством порядку необхідних документів, розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень буде відновлено.

10.08.2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області винесено рішення № 23523415 про відмову у державній реєстрації прав в звязку з поданням позивачем документів не в повному обсязі, а саме: не надано додаткове рішення суду з визнанням часток.

Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що позивачем виконано всі передбачені чинним законодавством України вимоги щодо подання заяви та необхідних документів для реєстрації права власності на нерухоме майно.

Не погоджуючись із висновками суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Пунктом 1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі по тексту Закон № 1952-IV) встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначений ст.15 Закону № 1952-ІV, якою встановлено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі по тексту - Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, пунктом 2 якого встановлено, що державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру прав проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Пунктом 13 Порядку передбачено, що заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 11 цього Порядку, необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату адміністративного збору.

Згідно з пунктом 16 Порядку, у разі подання документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав не в повному обсязі, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.

Орган державної реєстрації прав, нотаріус у день прийняття рішення про зупинення розгляду заяви видає таке рішення особисто або надсилає поштою заявникові з повідомленням про вручення.

Отже, статтею 15 Закону № 1952-ІV та пунктом 16 Порядку передбачено право державного реєстратора приймати рішення про зупинення розгляду заяви у разі подання не в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенню про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 10.08.2015 року № 23523415 передувало рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.07.2015 року №23288150 у звязку з неподанням позивачем у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, визначених Порядком державної реєстрації прав на рухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою КМУ від 17.10.2013 року № 868.

Однак, рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.07.2015 року №23288150 у звязку з неподанням у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, позивачем не оскаржено та не надано додаткових документів.

А пунктом 16 Порядку передбачено, що якщо протягом пяти робочих днів після отримання заявником рішення про зупинення розгляду заяви до органу державної реєстрації прав, нотаріуса не надійшли документи, які підтверджують усунення в повному обсязі обставин, що були підставою для прийняття такого рішення, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Таким чином, рішення державного реєстратора про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.07.2015 року №23288150 станом на день прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 10.08.2015 року № 23523415 було чинним.

А відповідно до статті 24 Закону № 1952-ІV, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

51) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

52) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4 2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

53) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

54) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

55) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

56) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Отже, пунктом 16 Порядку державної реєстрації прав на рухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 та пунктом 54 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-IV передбачені підстави для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

В рішенні № 23523415 від 10.08.2015 року про відмову у державній реєстрації прав у звязку з поданням позивачем документів не в повному обсязі, що стало підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державний реєстратор Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області посилався саме на статтю 24 Закону № 1952-IV та на пункт 16 Порядку.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 4 статті 9 Закону України №1952-ІV, не Реєстраційна служба, а саме державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що державний реєстратор як субєкт владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Порядком державної реєстрації прав на рухоме майно та їх обтяжень та Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а тому підстав для задоволення позовних вимог колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми чинного матеріального права, і як наслідок, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволенні позовних вимог позивача до Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області про скасування рішення Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області № 23523415 від 10.08.2015 року про відмову їй у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов'язання відповідача провести державну реєстрацію права її приватної власності на частину будинку з видачею відповідного витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року по справі № 820/10114/15 скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволені позову ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 16 грудня 2015 року. У повному обсязі буде складена 21 грудня 2015 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_6Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_7 ОСОБА_8