Ухвала суду № 54510680, 17.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 р.Справа № 820/8367/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників сторін: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2015р. по справі № 820/8367/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_3, ФОП) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Чугуївська ОДПІ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Чугуївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 14.04.2015 року №0000012100 про застосування фінансових санкцій, яким до ФОП ОСОБА_3, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, Харківська область, м. Чугуїв, м-н «Авіатор», б. 159, кв. 67, свідоцтво про державну реєстрацію від 06.02.2002 р. № 11090, видане виконавчим комітетом Чугуївської міської ради Харківської області, застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800, 00 грн., за реалізацію алкогольних напоїв особі, що не досягла 18 років.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2015р. по справі № 820/8367/15 в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено у повному обсязі.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, ненадання належної оцінки встановленим у справі фактичним обставинам, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2015р. по справі № 820/8367/15 скасувати, та прийняти нову постанову, якою позов ФОП ОСОБА_3 задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови пп.14.1.39 п.14.1 ст.14, пп.54.3. п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 пункту 10 підрозділу 10 розділу XX (Перехідні положення) Податкового кодексу України в частині застосування штрафних санкцій до позивача на підставі рішення про застосування фінансових санкцій, а не податкового повідомлення-рішення, як це передбачено вказаними нормами. Вважає, що суд першої інстанції не дослідив в повній мірі обставини справи, а лише поклався на правову позицію Верховного Суду України, яку він міг лише врахувати при прийнятті рішення, а не повністю копіювати обґрунтування без аналізу та співвідношення зі справою, яку він розглядав. Наполягає на тому, що такі субєктивні фактори, як умисність дій продавця, його здатність визначити вік покупця, зовнішній вигляд останнього суттєво впливають на оцінку відповідності поведінки субєкта господарювання вимогам статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Вказані обставини, на думку апелянта, судом першої інстанції враховані не були, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача в надісланих до суду письмових запереченнях та в судовому засіданні просив вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Пояснив, що спірне рішення прийнято на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 24.03.2015 року ХА № 156658 та матеріалів за фактом реалізації продавцем магазину позивача ОСОБА_4 пляшки пива особі, яка не досягла 18-річного віку, що підтверджується поясненнями продавця, неповнолітнього ОСОБА_5 та протоколом про адміністративне правопорушення. Вважає, що відсутність у продавця сумніву щодо віку покупця та продаж у звязку з цим забороненого товару неповнолітній особі не може бути підставою звільнення субєкта господарювання від відповідальності. З посиланням на лист Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 року № 375/11/14-14 наголошує, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа підприємець, про що свідчить надана до матеріалів справи копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії В03 № 100247 від 17.03.2008 року (а.с.13).

Матеріалами справи підтверджено, що 24.03.2015 року начальником СКМСД Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області майором міліції ОСОБА_6 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ХА №156658 за ч. 2 ст. 156 КУпАП відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яким зафіксовано в діях останньої склад адміністративного правопорушення, який полягає в тому, що 24.03.2015 року об 11 годині 20 хвилин, знаходячись на робочому місці за адресою: м. Чугуїв, пл. Жовтня, 6 (магазин «Продукти»), здійснила продаж пляшку пива «Чернігівське міцне» (вміст спирту 7,3%) неповнолітньому ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, чим порушено ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", який був підписаний ОСОБА_4 З пояснень останньої вбачається, що торгівлю пивом та іншими товарами вона здійснювала в інтересах ОСОБА_3, який є фізичною особою підприємцем цього магазину.

На підставі абз. 9 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" рішенням Чугуївської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області від 14.04.2015 року № НОМЕР_2 за порушення приписів ст. 15-3 цього ж Закону, в частині продажу алкогольних напоїв особі, що не досягла 18 років до ФО-П ОСОБА_3 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу розміром 6800 грн.

Не погодившись з винесеним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення прийнято відповідачем у відповідності до вимог діючого законодавства, з урахуванням фактичних обставин правопорушення, а відтак, є правомірним та скасуванню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що підставою для прийняття рішення про застосування до ФОП ОСОБА_3 фінансових санкцій у вигляді штрафу розміром 6800 грн. слугували матеріали правоохоронного органу Чугуївуського РВ ГУМВС України в Харківській області (протокол ХА № 156658 від 24.03.2015р. з додатками), якими зафіксовано реалізацію алкогольних напоїв особі, що не досягла 18 років.

Як вбачається з матеріалів справи, близько 11.20 год. за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Жовтнева, 6, громадянка ОСОБА_4, яка, будучи стажером на посаду продавця у магазині ФОП ОСОБА_3, реалізувала 1 пляшку пива «Чернігівське міцне», обсягом - 0,5 л. неповнолітній особі - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями, відібраними у продавця стажера ОСОБА_4 старшим оперуповноваженим ВКМСД ГУ МВС України в Харківській області майором міліції ОСОБА_7, з яких вбачається, що в той час ОСОБА_4 перебувала на стажуванні продавця у продуктовому магазині за вищевказаною адресою та здійснювала продаж товарів в магазині ФОП ОСОБА_3 та в інтересах останнього.

Як зазначено в поясненнях, до магазину зайшов молодий чоловік на вигляд біля 18 років, якому ОСОБА_4 здійснила продаж однієї пляшки пива «Чернігівське темне» в скляній тарі, обсягом 0, 5 л. за ціною 07 грн. 95 коп. Віком особи вона не цікавилась, документ, який посвідчує його особу вона також у нього не запитувала (а.с.38, 39).

До матеріалів справи представником відповідача надано копії заяви ОСОБА_5, згідно якої ним добровільно було видано робітникам міліції пляшку пива «Чернігівське міцне» (в закритому вигляді), яку він придбав у магазині «Продукти» за адресою: м. Чугуїв, пл. Жовтня, 6 (а.с.43).

24.03.2015 року начальником СКМСД Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області майором міліції ОСОБА_8 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ХА № 156658 відносно громадянки ОСОБА_4 за ч.2 ст.156 КУпАП, за здійснення продажу пива неповнолітній особі (а.с.40).

Відповідно до ст. 15-3 Закону України Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - Закон № 481/95-ВР), забороняється продаж слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів: особам, які не досягли 18 років.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 15-3 Закону України Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Законом України Про захист прав споживачів визначено, що продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що пиво, яке було реалізовано неповнолітньому ОСОБА_9, перебувало у власності позивача, та належало саме позивачу, а грошові кошти, отримані від реалізації вказаного товару, були отримані позивачем в повному обсязі.

Колегія суддів зазначає, що відсутність фіскального чеку за придбаний товар не спростовує факту його реалізації та свідчить про незастосування РРО при проведенні розрахункової операції покупки.

Щодо посилань позивача на те, що при винесені рішення не було враховано, що до протоколу не було додано документу, який би підтверджував факт того, що ОСОБА_4 перебуває в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3 та працює в магазині «Продукти» за адресою м. Чугуїв, пл. Жовтня, 6, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ст.24 Кодексу законів про працю України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на наведену норму, колегія суддів зазначає, що оскільки ОСОБА_4 24.03.2015 року здійснювала в магазині «Продукти» за адресою м. Чугуїв, пл. Жовтня, 6 продаж пива та інших товарів позивача, вона була допущена до роботи. Тому наявність документа про підтвердження перебування її в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3 в цьому випадку буде свідченням того, що позивач не порушив приписи ст.24 КЗпП України, а не підставою для звільнення позивача від відповідальності у спірних відносинах. Крім того, як ОСОБА_4, так і сам позивач не заперечували тієї обставини, що 24.03.2015 року саме ОСОБА_4 здійснила продаж пива ОСОБА_5 в магазині «Продукти» за адресою м. Чугуїв, пл. Жовтня, 6, що належить ФОП ОСОБА_3

З огляду на приписи ч.4 ст.15-3 Закону України № 481/95- ВР, якими запроваджено в імперативній формі заборону на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років, недоречними є твердження позивача про те, що сумнівів щодо віку неповнолітньої особи у продавця могло і не виникнути, а головне - і не виникло, враховуючи, що на той час ОСОБА_5 виповнилось 17 років і візуально неможливо було визначити, що покупець є неповнолітньою особою.

Вищевказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеною в постанові від 26.03.2013 року, яка в силу ч.2 ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.

Інші доводи позивача щодо неправомірного складання протоколу про адміністративне правопорушення, неправомірність інших дій працівників правоохоронних органів під час подій, повязаних із оформленням матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності продавця магазину, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи. В матеріалах справи відсутні судові та будь-які інші рішення про протиправність таких дії та прийнятих рішень.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України № 481/95- ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Положеннями абз.8 ч.2 ст.17 даного Закону встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: порушення вимог статті 153 цього Закону - 6800 гривень. Рішення про стягнення штрафів, передбачених цією статтею, уповноважені приймати органи доходів і зборів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_4 здійснила реалізацію пива неповнолітній особі від імені та в інтересах позивача, ФОП ОСОБА_3, а відтак, відповідальність за продаж пива особі, яка не досягла 18-річного віку, була правомірно покладена відповідачем на субєкта господарювання позивача.

Щодо посилань позивача на порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України в частині застосування штрафних санкцій до позивача на підставі рішення про застосування фінансових санкцій, а не податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 17 Закону України № 481/95 визначено компетенцію органів, уповноважених застосовувати штрафні санкції за порушення норм цього Закону. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою статті 17 Закону, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Приписи статті 17 Закону не встановлюють форми та вимог до рішень про застосування санкцій за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Такі норми містить Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790. Зокрема, додатком до цього Порядку визначено форму рішення про застосування фінансових санкцій, яке виноситься в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Разом із тим відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (Перехідні положення) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, будь-які норми, що прийняті до набрання чинності Податковим кодексом України або одночасно з ним, можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам цього Кодексу.

Зазначене стосується також і норм, які регулюють повноваження контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України.

У свою чергу згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму грошових зобовязань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобовязань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Наведена норма в імперативному порядку зобовязує контролюючий орган визначити суму грошових зобовязань за штрафними санкціями платникові податку в тому разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний орган.

Водночас статтею 113 Податкового кодексу України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи.

Таким чином, обовязком контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України є визначення суми грошових зобовязань у вигляді штрафних санкцій за порушення норм іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладений на контролюючі органи.

Зазначене поширюється також і на санкції за порушення норм законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки контроль за дотриманням відповідних норм покладено на органи доходів і зборів України.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобовязання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Зазначена норма чітко встановлює, що в разі, коли контролюючий орган діє на підставі статті 54 цього Кодексу (тобто коли він зобовязаний визначити, зокрема, суму штрафу за порушення вимог законодавства, дотримання якого ним контролюється), такий орган приймає податкове повідомлення-рішення.

При цьому в пункті 58.1 статті 58 Податкового кодексу України безпосередньо зазначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в разі визначення суми грошового зобовязання, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи.

Зазначене цілком стосується органів доходів і зборів України, які контролюють дотримання вимог законодавства щодо обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Приписи статті 17 Закону у розглядуваному контексті можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам Податкового кодексу України. Тому форма та порядок направлення відповідних рішень визначаються нормами Податкового кодексу України.

Зазначене стосується також і норм зазначеного раніше Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Форма рішення про застосування фінансових санкцій, передбачена цим підзаконним нормативно-правовим актом, не може застосовуватися контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України, оскільки відповідні норми Порядку в цій частині суперечать приписам Податкового кодексу України, який має вищу юридичну силу та підлягає застосуванню до цих правовідносин з урахуванням Перехідних положень до Кодексу.

Водночас у разі прийняття податковими органами рішення щодо визначення платникові податків штрафних санкцій за порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, за формою, що не відповідає податковому повідомленню-рішенню, слід врахувати, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Таким чином, враховуючи, що рішення від 14.04.2015 року №0000012100 про застосування фінансових санкцій прийняте відповідачем у межах своєї компетенції, з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), колегія суддів визнає його правомірним навіть з урахуванням того, що не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Вищенаведене є підставою для відмови в задоволенні вимог апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції від 29.10.2015р. по справі № 820/8367/15.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2015р. по справі № 820/8367/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_10Судді ОСОБА_11 ОСОБА_12 Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 21.12.2015 р.